Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №501/3321/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1682/26

Номер справи місцевого суду: 501/3321/26

Головуючий у першій інстанції Тюмін Ю. О.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання – Губарі Д.В., за участі представника ОСОБА_1 – адвоката Сафронюка П.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сафронюка П.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 14.07.2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

14.06.2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692825, про те, що 28.05.2026 року о 17 годині 25 хвилин в м. Чорноморськ по вул. Захисників України, 7, ОСОБА_1 керував мотоциклом Кавасакі днз « НОМЕР_1 », будучи причетним до ДТП залишив місце події, чим порушив вимоги п. 2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., а також стягнено на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

В апеляційній скарзі адвокат Сафронюк П.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:

- висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи;

- суд першої інстанції в порушення вимог ст. 268 КУпАП розглянув справу за відсутності ОСОБА_1

- Надвоцький Е.В. не мав на меті приховати факт ДТП, а навпаки сам звернувся з заявою до правоохоронних органів;

- в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушення;

Посилаючись на наведені доводи, адвокат Сафронюк П.В. просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив, однак участь в апеляційному розгляді приймає його захисник – адвокат Сафронюк П.В., який просив розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 за участі його захисника – адвоката Сафронюка П.В.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Сафронюк П.В. підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.10 а) ПДР визначено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Апеляційний суд критично відноситься до тверджень апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, натомість, винуватість останнього у вчиненні вказаного правопорушення, повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №692825 від 14.06.2026, в яких наведені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП (а.с. 1);

- рапорт про повідомлення зі служби 102 про ДТП (а.с. 2);

- письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 4-8);

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови суду 1-ої інстанції, всупереч твердженням апелянта, зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Наявні в матеріалах справи докази оцінені судом у відповідності до вимог ст.252 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.122-4 КУпАП з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

При цьому посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не мав наміру залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки домовився з водієм іншого транспортного засобу про оформлення ДТП шляхом складання європротоколу, не можуть бути визнані переконливими з огляду на подальшу поведінку учасників події.

Посилання апелянта на домовленість з іншим учасником ДТП щодо оформлення європротоколу не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки фактично європротокол складено не було, страхову компанію про ДТП не повідомлено, а через певний час учасники звернулися до поліції для оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин сама лише домовленість про складання європротоколу не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та не звільняє його від обов`язку дотримуватися вимог п. 2.10 «а» ПДР України. Відтак, наведені доводи не є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що судом 1-ої інстанції розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , натомість його право на доступ до суду було компенсоване апеляційним судом, а отже не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Водночас, зважаючи на розгляд судом 1-ої інстанції справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та ефективний захист було поновлено судом апеляційної інстанції, шляхом прийняття до розгляду апеляційної скарги сторони захисту на постанову суду першої інстанції та надання ґрунтовної оцінки всім доводам такої скарги.

Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

За наведених вище обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу адвоката Сафронюка П.В. – залишити без задоволення.

Постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 14.07.2026, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець