Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №489/7300/26 — Миколаївський апеляційний суд

12.10.26

22-ц/812/2274/26

Справа № 489/7300/26 Головуючий у 1-й інстанції Саламатін О. В.

Провадження № 22ц/812/2274/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Коломієць В. В., Крамаренко Т. В.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення учасників цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу судді Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатіна О. В., постановлену 7 вересня 2026 року у приміщенні суду у місті Миколаєві зі складанням повного судового рішення, у справі

за заявою

ОСОБА_1

про видачу судового наказу про стягнення з

ОСОБА_2

аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

11 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання спільної малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 18 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу передано на розгляд Центрального районного суду міста Миколаєва за підсудністю.

Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 вересня 2026 року у видачі судового наказу відмовлено на підставі пункту 8 частини 1 статті 165 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю доказів проживання заявниці разом з дитиною, на утримання якої вона просить стягнути аліменти на її користь.

Не погодившись з ухвалою суду, заявниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та вирішити питання про видачу судового наказу або передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що переклад доданих до заяви документів додала до апеляційної скарги.

В обґрунтування зазначила, що донька ОСОБА_4 , 2023 року народження, народилася за кордоном України та з моменту народження фактично проживає з нею у Чеській республіці і перебуває на її утриманні. На підтвердження цих обставин нею були додані до заяви відповідні докази, які у своїй сукупності підтверджують проживання дитини з нею, які надані із належним перекладом.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 18 та 28 вересня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково із наступних підстав.

Відмовляючи у видачі судового наказу, місцевий суд послався на пункт 8 частини 1 статті 165 ЦПК України, але мотивував підстави для його застосування відсутністю перекладу наданих до заяви доказів стосовно проживання дитини разом із заявницею.

З такими висновками погодитися неможна, оскільки вони суперечать нормам процесуального права.

Так, за положеннями частини 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

В частині 1 статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно пункту 4 частини 1 цієї статті судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, якщо ця вимога на пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Статтею 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, в тому числі і ті, що передбачені пунктом 8 частини 1 статті 165 цього Кодексу, у разі якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

З матеріалів заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею подано заяву про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у Чеській Республіці, де заявниця, як мати, має тимчасове місце проживання.

В заяві зазначені повні дані учасників наказного провадження та вказано про проживання дитини разом із заявницею, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що є батьком малолітньої доньки ОСОБА_4 , яка народилася у місті Брно ЧР (а.с.6-10). Ці обставини підтверджені документами чеською мовою та з перекладом українською мовою.

Втім, відмовляючи у видачі судового наказу, суддя суду першої інстанції послався на процесуальну підставу, якою не врегульовано відмову у видачі наказу про стягнення аліментів, оскільки перешкодою для цього грошового стягнення в порядку наказного провадження є встановлення чи оспорювання батьківства (материнства) та необхідність залучення інших заінтересованих осіб (пункт 4 частини 1 статті 161 ЦПК України).

В той же час, застосовуючи підставу, передбачену пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України, суддя мотивував відмову відсутністю доказів про проживання матері разом з малолітньою донькою, оскільки до доданих до заяви усіх доказів не приєднано належного перекладу на українську мову, що на думку судді, не є свідчення про виникнення у матері грошової вимоги до батька дитини або порушення її права на таку грошову вимогу.

За наведених обставин та враховуючи зазначення заявницею місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з нею за місцем її народження у місті Брно Чеської Республіки, що додано до заяви з перекладом та з урахуванням того, що застосована суддею процесуальна норма для відмови у видачі судового наказу суперечить мотивам такої відмови, а також з огляду на те, що у відповідності до частини 1 статті 191 СК України аліменти на утримання дитини стягуються з часу звернення із заявою про видачу судового наказу, ухвалу судді, що винесена з надмірним формалізмом, слід скасувати із одночасним направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, у зв`язку з відсутністю у суду апеляційної інстанції повноважень для видачі судового наказу.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 вересня 2026 року скасувати і направити справу про видачу судового наказу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дати її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді В. В. Коломієць

Т. В. Крамаренко