Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №481/1870/25 — Миколаївський апеляційний суд

12.10.26

22-ц/812/2073/26

Провадження №22-ц/812/2073/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Миколаїв

справа № 481/1870/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Лівінського І.В., Царюк Л.М.,

переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»

до

ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»

на заочне рішення Новобузького районного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Вжещ С.І., 16 липня 2026 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 21 липня 2026 року,

у с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 21 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4073685 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким відповідач отримала кредит в розмірі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу, згідно якого право вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» перейшло ТОВ «Українські фінансові операції», у тому числі і до ОСОБА_1 .

Відповідачка не виконала умов договору, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 28418 грн 93 коп., яка складається з: 3936 грн 39 коп. – тіла кредиту; суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 18184 грн 32 коп.; суми заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» у розмірі 6298 грн 40 коп.

Посилаючись на зазначене, ТОВ «ФК «Українські фінансові операції» просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену кредитну заборгованість.

Крім того, просило в порядку частин десятої, одинадцятої статті 625 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) – s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С – сума основного боргу; 3 – 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 – кількість днів у році; Дн. – кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних.

Також просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4073685 від 21 жовтня 2023 року у розмірі 16828 грн. 70 коп., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3936 грн. 39 коп.; заборгованості за процентами в розмірі 12892 грн. 31 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1434 грн. 55 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5922 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Українські фінансові операції», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по процентам задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по процентам за кредитним договором від 21 жовтня 2023 року за період з 21 жовтня 2023 року по 15 жовтня 2024 року у розмірі 26360 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції визначаючи розмір процентів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , невірно застосував положення ЗУ «Про споживче кредитування».

Суд не застосував денну процентну ставку 2,5%, 1,5 % та 1 % визначені у Перехідних положеннях із урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, а помилково застосував правову норму ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Станом на дату виникнення спірних правовідносин – 21 жовтня 2023 року були відсутні законодавчі обмеження щодо розміру денної відсоткової ставки. Суд першої інстанції не врахував зміни до ЗУ «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, відповідно до яких відсотки у даних правовідносинах з: 21 жовтня 2023 року по 24 грудня 2023 року мають складати 2 % (п.п. 1.4.1. Договору); з 25 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року (120 днів перехідного періоду) – 2,5 %; 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року – 1,5 %; з 21 серпня 2024 року по 15 жовтня 2024 року – 1 %.

Посилаючись на зазначене, ТОВ «Українські фінансові операції» в апеляційній скарзі просило стягнути з ОСОБА_1 26360 грн заборгованості за процентами, виходячи з наступного розрахунку:

-за період: 21 жовтня 2023 року по 24 грудня 2023 року – 2 % (п.п. 1.4.1. Договору); 4000 х 2 % х 64 дня = 5 120 грн.

-за період 25 грудня 2024 року по 22 квітня 2024 року (120 днів перехідного періоду) – 2,5 %; 4 000 х 2,5 % х 119 днів = 11 900 грн.;

-за період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року – 1,5 %; 4000 х 1,5 % х 119 = 7 140 грн.

-за період: 21 серпня 2024 року по 10 грудня 2024 року – 1 %; 4000 х 1 % х 55 днів = 2 200 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже справа розглядалась судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 4073685 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким відповідач отримала кредит в розмірі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.

Договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором M788.

Згідно п. 1.3. договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. 1.3.1. Строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього Договору.

Згідно п. 1.4. тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у разі направлення клієнтом коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повернення кредиту, не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 4.6. цього договору.

Згідно п. 4.6. договору клієнт здійснює платежі за договором у розмірі та у строки визначені цим договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у черговості згідно зі ст.19 Закону України «Про споживче кредитування, а саме: 4.6.1. у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. 4.6.2. у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; 4.6.3 у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору.

Згідно п. 4.7. договору зарахування грошових коштів на виконання зобов`язань Клієнта при здійсненні оплати процентів та закриття цього договору до дати строку кредиту, зазначеного в п.1.3. договору, здійснюється в послідовності, визначеній в п.4.6 договору.

Відповідно до п. 2.1. договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Кошти були перераховані на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 21 жовтня 2023 року 16:55:08 на суму 4000 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» 1fb445f5-25d3-46ff-a940-b95e37253a97, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» 40736851697896505, Session ID - 021708811608, сайт торгівця - https://credit7.ua, код авторизації- 719609, банк-еквайр - АТ "ПУМБ", призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 , що підтверджується листом за підписом директора ТОВ «Пейтек Україна», а також випискою по картковому рахунку НОМЕР_3 , виданою 16 червня 2026 року АТ «Райффайзен Банк».

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В силу частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що договір №4073685 від 21 жовтня 2023 року укладено в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 цього ж суду передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

З урахуванням наведеного, а саме, що кредитний договір від 21 жовтня 2023 року укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту його укладання.

Згідно листа ТОВ «Пейтек Україна», відповідно до умов зазначеного договору 21 жовтня 2023 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 (а.с.42).

Факт перерахунку ОСОБА_1 коштів підтверджується і випискою з її особового рахунку, наданою АТ «Райффайзен Банк» на виконання ухвали Новобузького районного суду Миколаївської області (а.с. 163, 164).

26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу, згідно якого право вимоги за кредитними договорами від ТОВ «Лінеура Україна» перейшло ТОВ «Українські фінансові операції», у тому числі і до ОСОБА_1 .

Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу та платіжною інструкцією №1 від 02 серпня 2024 року, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу.

Згідно п. 1.1 договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пенею за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 тощо.

Зважаючи на викладене, ТОВ «Українські фінансові операції» належним чином набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4073685 від 21 жовтня 2023 року та право нарахування процентів в межах строку дії договору.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру заборгованості за вказаним договором, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

З розрахунку заборгованості первісного кредитора «ТОВ Лінеура Україна», доданого до позовної заяви, вбачається, що станом на 26 липня 2024 року загальна заборгованість відповідачки становить 22120 грн 71 коп., з них: 3936 грн 39 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту; 18184 грн 32 коп. - заборгованість за відсотками.

Крім того, ТОВ «Українські фінансові операції» у межах строку дії договору за 80 календарних днів (27 липня 2024 року – 14 жовтня 2024 року) нараховані відповідачу проценти за стандартною процентною ставкою 2% у сумі 6298 грн 40 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено 1571 грн 30 коп., з них перераховано: 63 грн 61 коп. – на тіло кредиту; 1507 грн 69 коп. – на проценти.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ч.5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, що відповідно до розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до умов Договору отриманий відповідачкою на його підставі кредит є споживчим.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначається Закону України «Про споживче кредитування».

Стаття 8 ЗУ «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день.

Враховуючи погоджені умови договору та положення ЗУ «Про споживче кредитування», часткове погашення заборгованості, розмір процентів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 складає 19918 грн 16 коп., виходячи з наступного розрахунку.

Проценти за користування кредитними коштами, нараховані первісним кредитором ТОВ « Лінеура Україна»:

-з 21 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2023 року – 0,01% (п.1.4.2 договору) – 4000х0,01%х10 днів = 4 грн;

-з 31 жовтня 2023 року(часткове погашення) по 04 листопада 2023 року– 0,01% (п.1.4.2 договору) – 3994,40 х 0,01%х5 днів = 1 грн 99 коп.;

-з 05 листопада 2023 року (часткове погашення) по 19 листопада 2023 року – 0,01 % (п.1.4.2 договору) – 3936,40 х0,01%х15 днів = 5 грн 90 коп.;

-з 20 листопада 2023 року по 07 грудня 2023 року (часткове погашення) – 2% (п.1.4.1 договору) – 3936,40 х2%х18 днів= 1417 грн 10 коп.;

-з 08 грудня 2023 року по 21 квітня 2014 року – 2%(перехідний період) – 3936,39х136 днів= 10706 грн 98 коп.;

-з 22 квітня 2024 року по 26 липня 2024 року – 1,5%(перехідний період) – 3936,39х96 днів= 5668 грн 40 коп.

Всього 17804 грн 37 коп.

Проценти за користування кредитними коштами, нараховані ТОВ «Українські фінансові операції»:

-з 27 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року – 1,5%(перехідний період) – 3936,39х24 дні= 1417 грн 10 коп.;

-з 20 серпня 2024 року по 14 жовтня 2024 року (в межах строку дії договору та позовних вимог) – 1% (ЗУ «Про споживче кредитування») – 3936,39х56 днів= 2204 грн 38 коп.

Всього 3621 грн 48 коп.

Разом розмір процентів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 складає 19918 грн 16 коп. ( 17804 грн 37 коп.+3621 грн 48 коп. – 1507 грн 69 коп.(часткове погашення).

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» кредитної заборгованості у загальному розмірі 23854 грн 55 коп., яка складається з тіла кредиту – 3936 грн 39 коп. та 19918 грн 16 коп. - процентів.

Розрахунок заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» по процентам, який міститься в апеляційній скарзі, колегією суддів не береться до уваги, оскільки він не відповідає погодженим умовам договору та вимогам ЗУ «Про споживче кредитування» та ґрунтується на помилковому тлумаченні вимог законодавства.

В іншій частині апеляційна скарга ТОВ «Українські фінансові операції» не містить доводів, позивачем не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

Оскільки рішення суду ухвалено внаслідок невірної оцінки наявних у справі доказів та неправильного застосування судом першої інстанції норм права, що регулюють кредитні відносини, є підстави, передбачені пунктами 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, для зміни рішення суду першої інстанції та часткового задоволення апеляційної скарги.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції скасовано, то наявні підстави для розподілу судових витрат.

Колегія суддів, враховуючи часткове задоволення позову (83,94%), дійшла висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді першої інстанції у розмірі – 8394 грн.

Також з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» слід стягнути витрати по сплаті судового збору, понесені в суді першої інстанції у розмірі 2033 гривень 36 копійок.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 3050 гривні 04 копійки.

Керуючись ст.ст.367, 376, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» задовольнити частково.

Заочне рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором № 4073685 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21 жовтня 2023 року у розмірі 23854 гривень 55 копійок, яка складається з тіла кредиту – 3936 гривень 39 копійок та 19918 гривень 16 копійок - процентів за користування кредитом, 8394 гривень витрат на професійну правничу допомогу та 2033 гривні 36 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати по сплаті судового збору, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 3050 гривні 04 копійки.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: І.В.Лівінський

Л.М.Царюк

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2026 року.