Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №484/5804/26 — Миколаївський апеляційний суд

Справа № 484/5804/26

Провадження № 33/812/405/26

Головуючий суддя у першій інстанції Медведєва Н. А.

Суддя-доповідач Темнікова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Темнікової А.О.,

за участю секретаря судового засідання Гулого С.В.,

захисника Дорова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, а також стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Згідно з оскаржуваною постановою, 27.07.2026 року о 14 год 30 хв в умовах особливого періоду, воєнного стану, військовослужбовець ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, хитка хода, порушення координації рухів, порушення вимови та поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП «ПЦМБЛ» відмовився.

Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 серпня 2026 року у справі №484/5804/26, провадження №3/484/1407/26; закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю належно доведених події та складу адміністративного правопорушення; скасувати стягнення судового збору у розмірі 665 гривень 60 копійок як похідне від незаконної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності; у разі якщо апеляційний суд дійде висновку про неможливість закриття провадження: скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не довів факту перебування ОСОБА_1 саме у стані наркотичного сп`яніння, оскільки сукупність доказів, наведених у постанові, не підтверджує перебування особи в стані наркотичного сп`яніння. Вважає, що для наркотичного або іншого сп`яніння передбачено застосування відповідного тесту, а результати оформлюються окремим актом огляду, у зв`язку з чим посилання суду на «алкотестер Драгер» як на доказ наркотичного сп`яніння є юридично та фактично неспроможним.

Також зазначив про те, що зовнішні ознаки, наведені в постанові, можуть бути підставою для проведення огляду, але самі по собі не є безумовним доказом того, що особа перебувала саме у стані наркотичного сп`яніння. Апелянт стверджує, що суд не встановив від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 та обставини цієї відмови, ці обставини мають істотне значення, оскільки відмова від проходження огляду є самостійною альтернативною формою правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, а тому сам факт та процедура відмови також повинні бути доведені належними доказами.

Крім того вважає, що суд не усунув суперечність між наркотичним та алкогольним сп`янінням, не встановив, який саме стан сп`яніння був встановлений та яким саме доказом. Вказує, що матеріали справи не містять належного документального підтвердження спрямованого на доказування його винуватості.

Зазначає, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_1 27.07.2026 року перебував у стані наркотичного сп`яніння. Суд у своїй постанові послався на результати алкотестера «Драгер», хоча предметом доказування було саме наркотичне сп`яніння.

В судовому засіданні захисник зазначив про відсутність доказів перебування ОСОБА_1 в наркотичному сп`янінні, порушення порядку проведення огляду військовослужбовців та нероз`яснення ОСОБА_1 його прав.

Заслухавши учасників, перевіривши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Як встановлено ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

На переконання апеляційного суду, постанова судді першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам чинного законодавства України.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність військовослужбовців за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння під час виконання ними обов`язків військової служби на території військової частини, вчинена в умовах особливого періоду.

Згідно зі статтею 1 Розділу І Закону України «Про оборону України», особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 266-1 КУпАП встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан наркотичного сп`яніння щодо яких є підстави вважати, що вони у стані наркотичного сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан наркотичого сп`яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Порядок направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан наркотичного сп`яніння та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні вимоги щодо проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан наркотичого сп`яніння містить і Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан наркотичого, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. №32 (далі Порядок).

При цьому, у п. 11 зазначеного Порядку передбачено, що у разі відмови військовослужбовця від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця щодо ухилення від огляду.

Як слідує з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 221 від 02.08.2026 року капітан ОСОБА_1 , командир взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 з 02.08.2026 року з пункту дислокації військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , прибув до складу сил та засобів військової частини НОМЕР_2 , для безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Дніпропетровській області.

Так, відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії А 5187 №91/26 від 28.07.2026 року, близько 14 години 30 хвилин військовослужбовець військової служби по мобілізації капітал ОСОБА_1 , який прибув у службове відрядження з військової частини НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_2 , допущений до тимчасового виконання обов`язків командира взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , в населеному пункті АДРЕСА_2 виконував обов`язки військової служби з ознаками наркотичного сп`яніння: почервоніння очей, хитка хода, порушення координації рухів, порушення вимови та поведінка, що не відповідає обстановці. 27.07.2026 року близько 15:00 годин капітана ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння було доставлено в медичний заклад КНП «Первомайська центральна багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради. У вищезазначеному закладі охорони здоров`я капітан ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду. Вказаний протокол про військове адміністративне правопорушення посвідчений двома свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже, оскільки відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 була здійснена в присутності двох свідків, то порядок направлення військовослужбовця на огляд було дотримано, а посилання апелянта на нездійснення відеозапису не впливає на правомірність висновків суду першої інстанції.

Обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються: медичним оглядом лікаря на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу від 27.07.2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; актом відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння від 27.07.2026 року, засвідченого двома свідками; актом про відмову від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів від 28.07.2026 року; заявою ОСОБА_1 про згоду з адміністративним протоколом та визнання вини від 28.07.2026 року; бланком отримання пояснень ОСОБА_3 від 28.07.2026 року; бланком отримання пояснень ОСОБА_2 від 28.07.2026 року; службовою характеристикою ОСОБА_1 ; витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 02.08.2026 №221, від 16.06.2026 року №173, від 09.04.2026 року №302, від 17.08.2025 року №25; копією паспорта, виданого на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , виданого 6826 13.03.2025 року; копією військово-облікового документа №290420219326321000008 на ім`я ОСОБА_1 .

Посилання суду першої інстанції на результати тестування алкотестера «Драгер» не впливають на правильність висновків суду щодо відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, який ґрунтується на досліджених доказах.

Зазначені вище докази, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно досліджені судом першої інстанції, що спростовує доводи апеляційної скарги щодо неповного з`ясування обставин та однобічний розгляд справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про не доведення судом факту перебування ОСОБА_1 саме у стані наркотичного сп`яніння та не усунення судом суперечності між наркотичним та алкогольним сп`янінням, також, не спростовують висновків суду, оскільки ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в умовах особливого періоду, а не перебування в стані сп`яніння. Відтак для встановлення складу правопорушення у цій частині визначальним є підтвердження факту пропозиції пройти огляд та відмови особи від його проходження у встановленому порядку.

Крім того, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, у якій він зазначив, що зі складеним відносно нього адміністративним протоколом згоден, свою вину у скоєнні військового адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі, щиро кається.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП)

Апеляційним судом встановлено, що незгода з фактичними даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення в сукупності з іншими доказами, дослідженими судом, зводиться до власного трактування ОСОБА_1 його дій щодо досліджуваних подій, яке базується на його особистому сприйнятті вимог діючого законодавства, та є формою захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

З огляду на сукупність досліджених доказів, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. ст. 252, 280 КУпАП, з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, який будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , 27.07.2026 року о 14 год 30 хв був виявлений з явними ознаками наркотичного сп`яніння (почервоніння очей, хитка хода, порушення координації рухів, порушення вимови та поведінка, що не відповідає обстановці) та від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, то підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя А.О. Темнікова