Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №144/1225/21 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 144/1225/21

Провадження № 22-ц/801/2299/2026

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондарук О. П.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 144/1225/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (судді - доповідача),

суддів: Оніщука В.В., Панасюка О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Канахівської М.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Теплицька селищна рада,

заявник: Бершадський ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мамедова Андрія Вагіфовича на ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 29 липня 2026 року у справі за заявою Бершадського ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз`яснення судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Теплицької селищної ради про усунення перешкод у користуванні спільним проїздом та прибережно-захисною смугою, шляхом визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та демонтажу огорожі,

в с т а н о в и в :

В червні 2026 року Бершадський ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Теплицької селищної ради про усунення перешкод у користуванні спільним проїздом та прибережно-захисною смугою, шляхом визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та демонтажу огорожі.

Заява мотивована тим, що на виконанні у Бершадському відділі державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №81110162 по виконанню виконавчого листа №144/1225/21 від 22 травня 2026 року виданого Теплицьким районним судом Вінницької області щодо зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні проїздом по АДРЕСА_1 , що належить до комунальної власності шляхом демонтажу встановленої огорожі.

Вважає, що резолютивна частина рішення суду є незрозумілою в частині яку саме частину огорожі (довжина, розташування, частково чи повністю та ін.) необхідно демонтувати. Фактичне виконання такого рішення у його нинішньому формулюванні є об`єктивно ускладненим, не містить достатньої індивідуалізації об`єкта демонтажу та не може досягатись шляхом довільного тлумачення резолютивної частини рішення державним виконавцем чи сторонами. Подальше вчинення виконавчих дій без попереднього з`ясування зазначених питань може призвести до демонтажу не тієї частини огорожі або більшого обсягу огорожі, що може призвести до пошкодження майна та виникнення в подальшому спору щодо пошкодження майна або меж земельних ділянок та проїзду.

Просив роз`яснити резолютивну частини рішення суду у справі №144/1225/21 згідно виконавчого листа від 22 травня 2026 року, шляхом точного визначення меж, об`єму, розташування та довжини огорожі, яка підлягає демонтажу.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 29 липня 2026 року у задоволенні заяви Бершадського ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заявника про визначення меж, точного розташування та довжини огорожі фактично зводяться до необхідності встановлення нових параметрів об`єкта, технічних характеристик, які не визначалися у резолютивній частині рішення суду від 06 червня 2024 року і не встановлювались в ході судового розгляду. Крім того, визначення конкретних матеріально-технічних характеристик майна на стадії виконання чи залучення спеціалістів для встановлення меж на місцевості належить до процесуальних повноважень державного виконавця відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Суд не повинен роз`яснювати технічний спосіб виконання рішення, якщо саме рішення чітко вказує на обов`язок знести або демонтувати об`єкт. Питання про те, як здійснювати демонтаж, належить до компетенції виконавця та спеціалістів, а не суду. При цьому, суд не визначає будівельні чи інженерні методи демонтажу.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Мамедов А.В. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, постановлену з неправильним застосуванням статті 271 ЦПК України та статей 18, 31 Закону України «Про виконавче провадження», містить взаємовиключні висновки й залишає невизначеним предмет незворотної виконавчої дії - знищення майна шляхом демонтажу. Просить скасувати ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 29 липня 2026 року. В іншій частині заяви ДВС про встановлення нових координат, довжини, інженерного способу демонтажу та інших технічних даних відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесений судовий збір за подання цієї апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання призначене на 12 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

У поданій 12 жовтня 2026 року заяві представник ОСОБА_2 - адвокат Мамедов А.В. просив визнати причини неявки в судове засідання поважними та перенести розгляд справи у зв`язку з занятістю в іншому судовому процесі. Водночас зазначив, що в разі визнання судом неявки неповажною, просить розгляд справи провести без участі представника, а апеляційну скаргу - задовольнити.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ч. 4 ст. 271 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення в цивільній справі» роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою природою роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 06 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення 42 сесії 6 скликання Теплицької селищної ради за №636 від 06 жовтня 2015 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам на території Теплицької селищної ради для надання у приватну власність та надано відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 0,1500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0523755100:04:003:0815, та 0,4081 га - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523755100:04:003:0816, по АДРЕСА_1 .

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 0523755100:04:003:0815, та 0,4081 га, кадастровий номер 0523755100:04:003:0816, по АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні проїздом по АДРЕСА_1 , що належить до комунальної власності шляхом демонтажу встановленої огорожі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1362 грн судового збору. Стягнуто з Теплицької селищної ради на користь ОСОБА_1 1362 грн судового збору.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мамедова А.В. задоволено частково.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 06 червня 2024 року в частині скасування рішення 42 сесії 6 скликання Теплицької селищної ради за №636 від 06 жовтня 2015 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам на території Теплицької селищної ради для надання у приватну власність та надано відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 0,1500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0523755100:04:003:0815 та державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку, а також зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні проїздом по АДРЕСА_1 , що належить до комунальної власності шляхом демонтажу встановленої огорожі скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Стягнуто з Теплицької селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 454,00 грн.

В решті рішення залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2270,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року постанову Вінницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні проїздом шляхом демонтажу встановленої огорожі скасовано.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 06 червня 2024 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні проїздом шляхом демонтажу встановленої огорожі залишено в силі.

В іншій частині постанову Вінницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року залишено без змін.

На виконання рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 06 червня 2024 року було видано виконавчий лист від 22 травня 2026 року.

Обґрунтовуючи заяву про роз`яснення рішення суду у цій справі, заявник зазначає, що є незрозумілим яку саме частину огорожі (довжина, розташування, частково чи повністю та ін.) необхідно демонтувати, тому вважає, що фактично виконати рішення суду в цій частині технічно неможливо.

При цьому, аналіз змісту заяви про роз`яснення рішення суду свідчить про те, що шляхом роз`яснення рішення суду заявник фактично просить роз`яснити визначення меж, точне розташування та довжину огорожі, що фактично зводиться до необхідності встановлення нових параметрів об`єкта, технічних характеристик, які не визначалися у резолютивній частині рішення суду від 06 червня 2024 року і не встановлювались в ході судового розгляду.

В резолютивній частині рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 06 червня 2024 року чітко зазначено про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні проїздом по АДРЕСА_1 , що належить до комунальної власності шляхом демонтажу встановленої огорожі, тому колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки резолютивна частина рішення є чіткою та не містить двозначних трактувань.

Виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, в який спосіб виконати судове рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, а тому судове рішення роз`ясненню не підлягає, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду від 06 червня 2024 року у цивільній справі №144/1225/21.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що у рішенні суду не зазначено будь-якої конкретної частини огорожі ОСОБА_2 , яка розташована в межах комунального проїзду та підлягає демонтажу, оскільки як встановлено рішенням суду чітко та зрозуміло зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні проїздом по АДРЕСА_1 , що належить до комунальної власності шляхом демонтажу встановленої огорожі.

Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Крім того, в зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мамедова Андрія Вагіфовича залишити без задоволення.

Ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 29 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. Ю. Береговий

Судді В. В. Оніщук

О. С. Панасюк