Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №742/4662/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-о/742/160/26

Єдиний унікальний № 742/4662/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судового засідання Бабенко Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_2 , заінтересована особа: Прилуцька міська рада Чернігівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючих документів, –

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст заявлених вимог та заперечень сторін.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності йому правовстановлюючих документів: договору дарування житлового будинку від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048548, зареєстрованого в реєстрі за №1-3274, договору дарування земельної ділянки від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048549, зареєстрованого в реєстрі за №1-3276, та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №259661.

Заяву мотивує тим, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Прилуцьким МВ УДМС України в Чернігівській області 26 грудня 2012 року, він є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06 грудня 1985 року, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

До зміни паспорта матір заявника – ОСОБА_4 – користувалася паспортом серії НОМЕР_3 , у якому її прізвище було зазначено як « ОСОБА_5 ». Саме з таким написанням прізвища ІНФОРМАЦІЯ_2 були посвідчені договори дарування житлового будинку та земельної ділянки, за якими вона подарувала заявнику житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

При посвідченні зазначених договорів дарування прізвища як дарувальника, так і обдарованого були зазначені як « ОСОБА_5 ». Крім того, 23 листопада 2005 року заявнику було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої – для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, серії ЯЕ №259661, у якому його прізвище також зазначено як « ОСОБА_5 ».

Після оформлення паспорта громадянина України прізвище заявника зазначається як « ОСОБА_5 », тоді як у договорах дарування та державному акті воно зазначене як « ОСОБА_5 », що призвело до розбіжностей у написанні прізвища.

Заявник зазначає, що через такі розбіжності він позбавлений можливості належним чином реалізувати своє право власності на належне йому нерухоме майно, оскільки правовстановлюючі документи містять інше написання його прізвища.

На підтвердження того, що зазначені правовстановлюючі документи належать саме йому, заявник посилається на свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб батьків серії НОМЕР_4 , паспорт та свідоцтво про народження батька, у яких прізвище зазначено як « ОСОБА_5 ».

У зв`язку з неможливістю усунути зазначені розбіжності у позасудовому порядку та реалізувати належне йому право власності на нерухоме майно заявник просить суд встановити факт, що договори дарування житлового будинку від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048548, зареєстрований за №1-3274, договору дарування земельної ділянки від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048549, зареєстрований за №1-3276, а також державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №259661 належать саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 10 год. 30 хв. 12 жовтня 2026 року.

ІІІ. Позиції сторін, викладені у судовому засіданні під час вступної промови.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ткаченко Наталія Миколаївна не з`явилися, однак надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Прилуцької міської ради Чернігівської області – у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань щодо розгляду справи до суду не надходило.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Прилуцьким МВ УДМС України в Чернігівській області 26 грудня 2012 року, заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Прилуки Чернігівської області (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.6).

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , який належав матері заявника – ОСОБА_4 – до отримання нового паспорта, її прізвище зазначено як « ОСОБА_5 » (а.с.6 зворот).

Відповідно до договору дарування житлового будинку від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048548, зареєстрованого в реєстрі за №1-3274, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному договорі прізвища дарувальника та обдарованого зазначені як « ОСОБА_5 » (а.с.7 зворот).

Згідно з договором дарування земельної ділянки від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048549, зареєстрованим у реєстрі за №1-3276, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному договорі прізвища сторін також зазначені як « ОСОБА_5 » (а.с.8 зворот).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №259661, виданого 23 листопада 2005 року, заявнику передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення якої – для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд. У зазначеному державному акті прізвище власника зазначено як « ОСОБА_5 » (а.с.9 зворот).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 15 листопада 1985 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.10 зворот).

Згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 його прізвище зазначено як « ОСОБА_5 » (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 прізвище батька заявника зазначено як ОСОБА_3 (а.с.12).

V.Норми права, які підлягають застосуванню, оцінка доказів та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Таким чином, з аналізу наведених норм права вбачається, що в порядку окремого провадження суд може встановити факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, за умови, що законом не передбачено іншого порядку його встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити відповідний документ, а встановлення такого факту не пов`язується з вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що заявник звернувся до суду з метою встановлення факту належності йому правовстановлюючих документів, оскільки наявні у них розбіжності у написанні прізвища унеможливлюють належне оформлення та реалізацію його права власності на нерухоме майно.

Із досліджених судом доказів убачається, що у договорах дарування житлового будинку та земельної ділянки від 27 серпня 2004 року, а також у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №259661 прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_5 », тоді як у чинному паспорті громадянина України його прізвище зазначено як « ОСОБА_5 ».

Разом із тим судом встановлено, що зазначені розбіжності мають виключно технічний характер та полягають лише у різному графічному написанні прізвища. Зміна написання прізвища не свідчить про зміну особи власника майна, а є наслідком оформлення документів у різний час та використання різного написання апострофа у документах, виданих державними органами.

Досліджені судом письмові докази у своїй сукупності підтверджують, що особа, зазначена у договорах дарування та державному акті як « ОСОБА_1 », і заявник ОСОБА_1 є однією і тією ж особою. Такого висновку суд дійшов з огляду на тотожність імені, по батькові, дати народження, місця проживання, родинних зв`язків, а також безперервність виникнення та переходу права власності на спірне майно.

Суд також враховує, що договори дарування були укладені матір`ю заявника – ОСОБА_4 , яка на момент їх посвідчення користувалася паспортом, у якому її прізвище зазначалося як « ОСОБА_5 ». Саме тому у тексті договорів прізвище як дарувальника, так і обдарованого було відображено у такому ж написанні. У подальшому після оформлення нових паспортів написання прізвища заявника та його матері зазначалося без апострофа, що й спричинило виникнення розбіжностей між правовстановлюючими документами та документами, що посвідчують особу.

Наведені обставини узгоджуються між собою, підтверджуються письмовими доказами та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей про існування іншої особи з такими ж анкетними даними, якій могли б належати договір дарування житлового будинку від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048548, договір дарування земельної ділянки від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048549 або державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №259661. Заінтересована особа також не подала заперечень щодо заявлених вимог, а тому спір про право між учасниками справи відсутній.

Суд бере до уваги, що наявність розбіжностей у написанні прізвища фактично позбавляє заявника можливості у повному обсязі здійснювати належні йому правомочності власника, зокрема здійснювати державну реєстрацію речових прав, укладати договори щодо належного йому нерухомого майна, відчужувати його, передавати у спадщину, оформлювати інші речові права та вчиняти будь-які юридично значимі дії, пов`язані із реалізацією права приватної власності.

При цьому суд враховує, що чинним законодавством не передбачено іншого ефективного способу усунення зазначених розбіжностей у правовстановлюючих документах, виданих понад двадцять років тому, а тому звернення до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів є єдиним належним способом захисту порушеного права заявника.

Оцінюючи докази суд доходить висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення юридичного факту, про який просить заявник.

Таким чином, суд приходить до переконання, що договори дарування житлового будинку від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048548, зареєстрований у реєстрі за №1-3274, договір дарування земельної ділянки від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048549, зареєстрований у реєстрі за №1-3276, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №259661, у яких прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_5 », фактично належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на встановлені обставини, відсутність спору про право, підтвердження заявлених вимог належними та допустимими доказами, а також наявність юридичних наслідків від встановлення такого факту, суд вважає заяву обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам закону, а тому вона підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись п.6 ч.1 ст.315,319,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника – ОСОБА_2 , заінтересована особа: Прилуцька міська рада Чернігівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючих документів – задовольнити.

Встановити факт, що договір дарування житлового будинку від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048548, зареєстрований у реєстрі за №1-3274, договір дарування земельної ділянки від 27 серпня 2004 року серії ВВМ №048549, зареєстрований у реєстрі за №1-3276, та державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, серії ЯЕ №259661, у яких прізвище власника (обдарованого) зазначено як « ОСОБА_5 », належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО