Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №742/4651/26
Суддя: Коваленко А. В.
Провадження № 2/742/3088/26
Єдиний унікальний № 742/4651/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
21.08.2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» за договором про відкриття кредитної лінії №1534-3923 від 02.04.2025 року у розмірі 10494 гривень.
Свої вимоги аргументує тим, що 02.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКР Кредит Фінанс” та відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР Кредит Фінанс” в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1534-3923.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі,
надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного
Кредитного договору
У зв”язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 10494 гривень, яку відповідач в добровільному порядку не повертає. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором.
ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленка А.В. від 21 серпня 2026 року прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду на 09 год. 00 хв. 12 жовтня 2026 року.
ІІІ.Позиції сторін.
В судове засідання представник позивача не з”явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився та не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.
Зі згоди позивача, суд на підставі наявних у справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV.Фактичні обставини встановлені судом.
02.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКР Кредит Фінанс” та відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР Кредит Фінанс” в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1534-3923.
Згідно до п.3.10. Договору про відкриття кредитної лінії №1534-3923, укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентним за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенню ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріпленими власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.
Відповідно до п.2.1. Договору, кредитодавець відкриває для позичальника Кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором(а.с.13-а.с.18).
Відповідно до паспорта споживчого кредиту до договору про відкриття кредитної лінії №1534-3923 від 02.04.2025 року, сума / розмір кредитного ліміту 2000 грн., строк кредитування 365 календарних днів, базовий період – 21 календарний день, стандартна ставка 356 % (1 % в день за період №1 – до 180-го календарного дня включно), 270,1 % (0,74% в день за період №2 – з 181-го по 365-й календарний день користування кредитом (а.с.25-а.с.26).
Відповідно до довідки наданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено
договір №02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від
10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без
відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов договору №1534-3923 від 02.04.2025 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 , сума – 2000 гривень, № транзакції 1583860437(а.с.24).
18.05.2026 року між ТОВ «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1534-3923 від 02.04.2025 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди станом на дату її укладення заборгованість за отриманим кредитом становила 0,00 грн., сума нарахованих та несплачених процентів – 0,00 грн., сума нарахованої та несплаченої комісії – 0,00 грн.
Згідно з п.п. 2.1, 2.3 Додаткової угоди позичальнику надано додаткові кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн., у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 2 000,00 грн.
Відповідно до п.п. 2.4, 2.11 Додаткової угоди позичальник зобов`язався повернути суму кредиту протягом 365 календарних днів з моменту укладення Додаткової угоди, при цьому загальний строк кредитування за Договором після внесення змін становить 411 днів.
Згідно з п. 2.6 Додаткової угоди комісія за видачу додаткових кредитних коштів становить 15 % від суми додатково наданих кредитних коштів.
Пунктом 2.8 Додаткової угоди встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів, а 0,74 % за кожен день користування кредитом – починаючи зі 181-го календарного дня до моменту повного виконання зобов`язань або закінчення строку кредитування.
Згідно з п. 2.13 Додаткової угоди додаткові кредитні кошти надаються шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок (платіжну картку) позичальника.
Додатком до Додаткової угоди є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів), у якій визначено складові загальної вартості кредиту, графік погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором (а.с.45 зворот-а.с.47).
Відповідно до довідки наданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено
договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від
10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без
відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов договору №1534-3923 від 02.04.2025 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 , сума – 2000 гривень, № транзакції 1608678544(а.с.24 зворот).
Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту № 1534-3923 від 02 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 за кредитним договором № 1534-3923 від 02 квітня 2025 року було перераховано кредитні кошти на загальну суму 4 000,00 грн., а саме: 02 квітня 2025 року – 2 000,00 грн., платіж № 1583860437, платіжна система EasyPay, на картку № НОМЕР_2 ; 18 травня 2025 року – 2 000,00 грн. (добір по кредиту), платіж № 1608678544, платіжна система EasyPay, на картку № НОМЕР_2 (а.с.49).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1534-3923 від 02 квітня 2025 року, станом на 18.06.2026, вбачається, що сума наданого кредиту становить 4000 гривень. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 10494 гривень, з яких: 2000 гривень – основний борг, 6338 гривень – залишок відсотків, 1856 гривень – залишок відсотків за ст.625 ЦК України, 300 гривень – залишок комісій(а.с.50-а.с.52 зворот).
V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 02 квітня 2025 року укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1534-3923, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач – повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах, визначених договором.
На виконання умов договору та Додаткової угоди від 18 травня 2025 року позивачем відповідачу було надано кредитні кошти на загальну суму 4000 гривень, що підтверджується наданою до матеріалів справи довідкою про перерахування суми кредиту, відповідно до якої 02 квітня 2025 року відповідачу було перераховано 2000 гривень, а 18 травня 2025 року – 2000 гривень.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору та Додаткової угоди до нього відповідач взяв на себе обов`язок повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та на умовах, визначених договором. Додатковою угодою сторони погодили розмір додатково наданих кредитних коштів, строк кредитування, розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту та графік платежів.
Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 1534-3923 від 02 квітня 2025 року станом на 18 червня 2026 року, відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 2000 гривень та за процентами за користування кредитом у розмірі 6338 гривень.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості судом перевірено. Вказаний розрахунок узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору та Додаткової угоди щодо розміру кредиту, строку кредитування та процентної ставки. Доказів здійснення відповідачем платежів у рахунок погашення зазначеної заборгованості, які б спростовували наведений позивачем розрахунок, матеріали справи не містять.
При цьому відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав, доводів позивача щодо розміру заборгованості не спростував та доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором суду не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено взяті на себе за договором зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, а тому вимоги позивача в частині стягнення 2000 гривень заборгованості за основною сумою кредиту та 6338 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми заборгованості за процентами за понадстрокове користування.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1534-3923 від 02 квітня 2025 року станом на 18 червня 2026 року позивачем нараховано відповідачу проценти відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 1856 гривень.
Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.
Відповідно до п.18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки проценти відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі 1856 гривень нараховані позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у період дії воєнного стану, відповідач відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1856 гривень процентів, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення комісії.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Відповідно до умов укладеної між сторонами Додаткової угоди від 18 травня 2025 року сторони погодили розмір комісії за видачу додаткових кредитних коштів. Зокрема, відповідно до пункту 2.6 Додаткової угоди комісія становить 15 відсотків від суми додатково наданих кредитних коштів.
Згідно з умовами зазначеної Додаткової угоди 18 травня 2025 року відповідачу додатково надано кредитні кошти у розмірі 2000 гривень.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1534-3923 від 02 квітня 2025 року станом на 18 червня 2026 року заборгованість відповідача за комісією становить 300 гривень.
При цьому умова про сплату комісії була погоджена сторонами при укладенні Додаткової угоди, її розмір та порядок нарахування визначені договором, а доказів сплати відповідачем зазначеної суми або доказів, які б спростовували правомірність її нарахування, матеріали справи не містять.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 300 гривень.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та комісії, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 8638 гривень, які складаються з 2000 гривень – заборгованість за основною сумою кредиту, 6338 гривень – заборгованість за процентами та 300 гривень – заборгованість за комісією.
VІ.Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 82,31 %, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2191 гривень 61 копійок в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1534-3923 від 02 квітня 2025 року у сумі 8638 (вісім тисяч шістсот тридцять вісім) гривень, які складаються з 2000 гривень – заборгованість за основною сумою кредиту, 6338 гривень – заборгованість за процентами та 300 гривень – заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, 2191 (дві тисячі сто дев`яносто одну) гривню 61 копійку в рахунок відшкодування судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Оригінал: reyestr.court.gov.ua