Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №741/657/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/884/26

Єдиний унікальний номер 741/657/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

представника відповідача - адвоката Ужви К.Р. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року адвокат Усенко М.І. в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 34669-01/2025 від 16.01.2025 у розмірі 46 200 грн., судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.01.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - ТОВ «Стар Файненс Груп») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 34669-01/2025 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 20 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит на сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Товариство свої зобов’язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») укладено договір факторингу № 19062025, відповіднодо умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 34669-01/2025.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 34669-01/2025 від 16.01.2025 становить 46 200 грн., з яких: 20 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16 200 грн. - заборгованість за процентами; 10 000 грн. - заборгованість за штрафом.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2026 року в цивільній справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 липня 2026 року. Клопотання представника позивача адвоката Усенка М.І. про витребування доказів задоволено.

14 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Скользнєва В.В. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що за умовами кредитного договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 20 000 грн. строком на 120 днів зі ставкою 0,9% на день. Відповідно до графіку платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, загальна вартість кредиту складає 43 600,00 грн. (20 000,00 тіло + 21 600,00 грн. відсотки + 2 000,00 грн. комісія). Станом на день звернення до суду позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у загальному розмірі 46 200 грн., з яких: 20 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16 200,00 грн. - заборгованість за процентами; 10 000,00 грн. заборгованість за штрафом. Водночас у рахунок погашення кредитної заборгованості відповідачем вже було сплачено на користь позивача 6 577,80 грн. Відповідач вважає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за кредитним договором не відповідає нормам Закону України «Про захист прав споживачів». В даному випадку нарахована кредитором сума відсотків перевищує понад 50 відсотків тіла кредиту. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. За таких обставин, розмір процентів підлягає зменшенню до меж, що відповідають принципам справедливості та вимогам законодавства, а саме - не більше ніж 50 % від суми кредиту, тобто 10 000 грн. Відповідно, загальний розмір грошових вимог, який може бути стягнутий з відповідача, не повинен перевищувати: 20 000,00 (тіло) + 10 000,00 грн. (відсотки) - 6 577,80 грн. (сплачена відповідачем сума боргу) = 23 422,20 грн. Вимога кредитора про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10 000 грн. є неправомірною, та не підлягає стягненню, оскільки штраф нарахований кредитором у період дії в Україні воєнного стану, тому на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, такого штрафу. Відповідно до Графіку платежів, що є додатком до договору передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 2 000 грн. Згідно з п. 2 у разі своєчасного та належного виконання клієнтом п. 1.4.2 Договору, сума першого платежу клієнта за договором з урахуванням знижки складає 6577,80 грн. (з яких 4800 грн., проценти, комісія 1777,80 грн.) та внесення першого платежу у вказаному розмірі буде вважатись повною та належною сплатою першого платежу за Договором. Вказана комісія не відповідає взагалі вимогам чинного законодавства. Стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 1 777,80 грн. є неправомірним. Вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення нарахованих процентів за кредитним договором. Щодо стягнення з відповідача витрати на правову допомогу зазначила, що позовна заява є шаблонною, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини. Отже, відшкодування заявлених представником позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

Просила суд у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

20 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача адвокат Усенко М.І. подав до суду відповідь на відзив, у якому вказав, що відповідачу була належним чином та у повному обсязі надана переддоговірна та договірна інформація у кількох документах, зокрема, в самому Договорі, Паспорті споживчого кредиту та Графіку платежів, де чітко та однозначно зазначені сума кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, розмір комісії, загальні витрати за кредитом та загальна вартість кредиту, що виключає будь-які підстави вважати, що умови кредитування не були доведені до відома позичальника чи що позивач скористався необізнаністю відповідача. Проценти за кредитом є не санкцією чи відповідальністю, а платою за користування коштами протягом погодженого сторонами строку. Сам по собі високий розмір процентної ставки не є підставою для визнання її незаконною, якщо вона прямо погоджена сторонами та не заборонена законом на момент укладення договору. Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між сторонами умовам Договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок. Відповідно до п. 1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 2 000 грн. (що складає 10 % від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачу кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Із зазначеними умовами відповідач ознайомлена при укладенні кредитного договору про що свідчить його підпис у кредитному договорі. Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати в договорі комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Отже, до договору про споживче кредитування може бути включена умова щодо сплати комісії. Положення п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України мають загальний характер та стосуються всіх категорій грошових зобов`язань, незалежно від їх природи. Водночас, у даній справі йдеться саме про правовідносини, що виникли з договору про споживчий кредит, тобто, такі правовідносини підпадають під спеціальне правове регулювання, яке міститься у Законі України «Про споживче кредитування». Отже, неустойка (штраф) у розмірі 10 000 грн. за прострочення позичальником виконання зобов`язання, підлягає стягненню із відповідача. Зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. є реальними, необхідними, підтвердженими належними доказами та співмірними із характером і обсягом наданої правової допомоги, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача.

Просив позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задовольнити у повному обсязі.

14 липня 2026 року справа не розглядалася у зв’язку з зайнятістю головуючого судді Ляшка Р.С. у іншому провадженні. Судове засідання відкладено до 29 вересня 2026 року.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надіслав до суду клопотання у якому просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача вказала, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме не погоджується щодо розміру суми заборгованості. Відповідач не заперечує щодо факту уладення договору та отримання нею коштів. Надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов.

29 вересня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 16.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 34669-01/2025 (а.с. 11-17).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 20 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору тип кредиту - кредит. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту - 16.01.2025. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту - 15.05.2025.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховується проценти у розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 2 000 грн. (що складає 10 % від суми кредиту). Тип процентної ставки - фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту).

Відповідно до пп. 1.4.1 п. 1.4 Денна процентна ставка складає 0,98 % та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору. Орієнтовна реальна процентна ставка за кредитом на дату укладення Договору складає 2 572,74 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення Договору складає 43 600 грн. Загальні витрати по кредиту - 23 600 грн.

Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів клатіжної картки №4731-21хх-хххх-0673.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора Y916, який відправлений на номер мобільного телефону відповідача, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 20).

Відповідно до листа № 3426_260217121044 від 17.02.2026 ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» зазначає, що на виконання договору на переказ коштів № ФК-П-2022/02-3 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 16.01.2025 о 15:10:02 на суму 20 000 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua - НОМЕР_2 призначення платежу: зарахування 20 000 грн. на карту № НОМЕР_3 (а.с. 20 а на зв.).

На виконання ухвали Носівського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, що на ім’я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , емітовано карту № НОМЕР_3 та 16.01.2025 зараховано кошти на суму 20 000 грн. (а.с. 83).

19.06.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 19062025, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 23 на зв.-28).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 ТОВ «ФК Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 34669-01/2025 від 16.01.2025 в сумі 46 200 грн., з яких: 20 000 грн. - сума основного боргу за кредитом; 16 200 грн. - сума заборгованості по відсотках, 10 000 грн. - сума заборгованості по штрафам/пені (а.с. 28 на зв.).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 34669-01/2025 від 16.01.2025 вбачається, що станом на 03.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 46 200 грн., з яких: 20 000 грн. - прострочене тіло кредиту; 16 200 грн. - прострочені відсотки; 10 000 грн. штрафи. (а.с. 21, 22).

Позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором та повідомляв про відступлення права вимоги (а.с. 31).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У Кредитному договорі сторони погодили порядок повернення кредиту, сплати відсотків та комісії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтями 525, 526, 530, 610 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачем Кредитного договору, який не оспорений відповідачем у встановленому законом порядку та згідно з презумпцією правомірності договору є правомірним (дійсним) станом на час розгляду справи в суді.

Підписуючи Кредитний договір, Гафік платежів електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y916 відповідач погодилася з умовами кредитування.

Кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Згідно з Графіком платежів, який є Додатком № 1 до Кредитного договору сума кредиту - 20 000 грн.; проценти за користування кредитом - 21 600 грн.; комісія за надання кредиту - 2 000 грн. У разі своєчасного та належного виконання клієнтом п. 1.4.2 Договору, сума першого платежу клієнта з урахуванням знижки складає 6 577,80 грн. (з яких 4 800 грн. - проценти, 1 777,80 грн. - комісія) (а.с. 18).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 34669-01/2025 від 16.01.2025 вбачається, що відповідач здійснила оплату по комісії, відсотках у розмірі 6 577,80 грн. (а.с. 21, 22).

Таким чином доводи представника позивача щодо несправедливого розміру відсотків за користування кредитом та їх зменшення, оскільки відповідач сплатила 6 577,80 грн. не заслуговують на увагу суду та суперечать доказам, які містяться у матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не сплатила, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення штрафу в розмірі 10 000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24).

Зокрема Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року по справі № 758/5318/23 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, вимога про стягнення штрафу в розмірі 10 000 грн. за кредитним договором №34669-01/2025 від 16.01.2025 у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 36 200 грн., з яких: 20 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16 200 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи додано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об’єднанням «Апологет»; акт № 1469 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.04.2026, сума наданих послуг складає 8 000 грн.; детальний опис наданих послуг від 10.04.2026; копія ордера на надання правничої допомоги серія ВС № 1381377 від 02.07.2025 (а.с. 33 на зв.-35).

У зв`язку з частковим задоволенням позову (78,35 %) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 2 085,99 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 388,44 грн.

Стягнути з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1 732 грн.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-79, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 34669-01/2025 від 16 січня 2025 року в розмірі 36 200 (тридцять шість тисяч двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 388 (одна тисяча триста вісімдесят вісім) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 2 085 (дві тисячі вісімдесят п’ять) грн. 99 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1 732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) грн.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, 79029;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко