Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №750/9892/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9892/26

Провадження № 3/750/2832/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Маринченко О.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 - за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

в с т а н о в и л а:

06.09.2026 о 16 год. 28 хв. по вул. Василя Тарновського, 22 у місті Чернігові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Edge, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, подав заяву про розгляд справи без його особистої участі, просив провадження в справі закрити.

Враховуючи положення статті 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової присутності особи при розгляді справи за статтею 130 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, також просив закрити провадження у справі, про що подав письмове клопотання. Зазначив, зокрема, що з відеозаписів, долучених до протоколу, встановлено, що автомобіль, під керуванням ОСОБА_2 , зупинено працівниками поліції, причиною зупинки є непристебнутий пасок безпеки, однак постанова про адміністративне правопорушення чи інші відомості про притягнення водія за ч. 5 ст. 121 КУпАП в справі відсутні. Крім того, з наданого відеозапису слідує, що автомобіль поліцейських рухався позаду автомобіля, під керуванням ОСОБА_3 , і поліцейські взагалі не мали можливості бачити чи був водій пристебнутий паском безпеки. Таким чином, були взагалі відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 . Також, поліцейський після перевірки документів, запитує, чи не вживав водій алкоголь чи наркотики. ОСОБА_1 зазначає, що ні. Поліцейський називає ознаки наркотичного сп?яніння, які він виявив у водія. Відеозапис проводився в післяобідній час, при гарному освітленні. По зовнішньому вигляду водія ОСОБА_3 , кольору обличчя не було жодних підстав для вимоги про проходження медичного огляду на стан наркотичного або алкогольного сп`яніння. Переглянувши відеозапис, відсутні також підстави вважати, що поведінка водія, який відстоював свої права, не відповідала обстановці. Тремтіння пальців рук також не було помітним, тим більше така реакція властива при нервуванні, коли людину безпідставно звинувачують у тому, чого вона не робила. Крім того, водію було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, в той час коли даним приладом перевіряється виключно стан алкогольного сп?яніння. ОСОБА_4 відмовився виходити з машини для перевірки та запитав чи обов?язково треба покидати машину, працівники поліції відповіли, що обов?язково, тому ОСОБА_1 відмовився проходити перевірку. Наступним працівники поліції запитали чи не перевозить ОСОБА_4 заборонені предмети, зброю та речовини і попрохали вийти з машини та відкрити багажник. ОСОБА_4 повідомив працівникам, що нічого забороненого в машині не має, та пасажирка ОСОБА_5 вийшла і показала вміст багажника, хоча працівники поліції вимагали, щоб це зробив саме ОСОБА_1 . У подальшому працівники поліції склали на водія автомобіля ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення від 06.09.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП - за відмову проходити медичне обстеження на стан алкогольного/наркотичного сп?яніння. Наявний у матеріалах справи рапорт поліцейського, який фактично дублює обставини, викладені в протоколі, не може слугувати доказом у справі, оскільки є внутрішнім документом. Вживання наркотичних засобів категорично заперечено ОСОБА_6 та підтверджується, зокрема, і відсутністю у того виявлених поліцейським будь-яких ознак сп?яніння, оскільки лікар КНП «ЧОПНЛ», оглядаючи ОСОБА_2 за самозверенням того в межах двох годин після зупинки, жодних клінічних ознак алкогольного чи наркотичного сп?яніння не виявив взагалі. Ознаки наркотичного чи іншого сп?яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному конкретному випадку. Всі дії працівників поліції були направлені на те, щоб ОСОБА_1 вийшов з авто, що надало б їм можливість після цього (з доставкою на огляд до лікаря чи без такої) здійснити його доставлення до ТЦК. Також, у направленні на медичний огляд водія ОСОБА_2 зазначено, що він був доставлений у заклад охорони здоров?я поліцейським, що не відповідає дійсності. Після складання відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, він самостійно поїхав до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», де в межах двох годин, був оглянутий лікарем та у останнього було відібрано біологічне середовище на аналіз о 18-23 год. 3 копії виписки № 552 від 06.09.2026 слідує, що за результатами огляду ОСОБА_1 тверезий, ознак сп?яніння не виявлено; 06.09.2026 о 18-23 год. взятий аналіз сечі та крові на алкоголь та сечі на нарк. речовини. У результаті токсикологічного дослідження № 1205 від 07.09.2026 в сечі канабіноїди, метадон, морфін, амфетаміни, метамфетаміни, барбітурати, бензодіазпіни не виявлено. В результаті токсикологічного дослідження № 1727 від 07.09.2026 в сечі та крові етанол не виявлено. Стан наркотичного сп?яніння, на відміну від стану алкогольного сп?яніння, не проходить протягом двох годин від часу зупинки транспортного засобу. При вживанні наркотичних засобів, аналізи показують їх наявність в організмі людини, через два-три тижні після вживання, чого у водія ОСОБА_2 не було, як і ознак наркотичного сп?яніння. Недоведеність вини особи, відповідно до статті 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення. Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У протоколі зазначено такі ознаки наркотичного сп?яніння, виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 , як: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, не природна блідість обличчя. У даній ситуації дії працівників поліції не відповідали вимогам нормативних документів, оскільки як слідує із відеозаписів з нагрудних камер відеореєстраторів працівників поліції у водія ОСОБА_2 була адекватна поведінка та не було жодних ознак, які вказують на ознаки наркотичного сп?яніння.

Заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

За положеннями пункту 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. За змістом пункту 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, було, зокрема, надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764523 від 06.09.2026, складений відповідно до вимог статті 256 КУпАП; відеозапис до протоколу ЕПР1 № 764523; рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Петрова А.В. від 06.09.2026; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 06.09.2026.

У свою чергу, захисником до клопотання про закриття провадження в справі надано: виписку 552 із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого на ім`я ОСОБА_1 від 06.09.2026, службову характеристику на ОСОБА_1 , протокол № 01 загальних зборів трудового колективу Заводу «Металпрофіль» від 29.0.2026 щодо затвердження службової характеристики на ОСОБА_1 .

Так, з відеозапису, застосованого поліцейськими, слідує, що водій ОСОБА_1 неодноразово чітко відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі.

При цьому, з відеозапису слідує, що поліцейський неодноразово роз`яснює ОСОБА_1 наслідки такої відмови, зокрема, що за це передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 вказує, що проходити огляд не поїде, щоб поліцейські складали протокол за відмову від проходження огляду.

Суд не приймає до уваги виписку № 552 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, видану Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, згідно з якою ОСОБА_1 тверезий, ознак сп`яніння не має, оскільки огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відповідно до вимог частини четвертої статті 266 КУпАП, пункту 19 Розділу ІІІ Інструкції проводиться обов`язково в присутності поліцейського, а доказом на підтвердження перебування або не перебування водія транспортного засобу в стані наркотичного сп`яніння за результатами огляду в медичному закладі є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.

Згідно із частиною п`ятою статті 266 КУпАП та пункту 21 Розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, є недійсними.

Твердження захисника про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння і поліцейські не мали правових підстав пропонувати водію проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння не заслуговують на увагу, враховуючи, що ознаки сп`яніння виявлено та зазначено поліцейським при первинному контакті з водієм на місці зупинки транспортного засобу, їх визначено шляхом візуального огляду особи, його поведінки.

Доводи захисника про те, що дії поліцейських були спрямовані саме на те, щоб «виманити» ОСОБА_1 з машини і доставити до ТЦК не беруться до уваги, оскільки такі твердження фактично є припущеннями.

Аргументи захисника щодо безпідставності зупинки також не беруться до уваги, оскільки як слідує з відеозапису поліцейський повідомив водію, що підставою зупинки є те, що водій не був пристебнутий паском безпеки.

За вказаних обставин, поліцейськими дотримано порядок виявлення у водія транспортного засобу ознак наркотичного сп`яніння згідно зі статтею 266 КУпАП та Інструкцією.

Слід також зазначити, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП саме за фактом порушення пункту 2.5. Правил дорожнього руху, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, відтак його вина полягає у порушенні обов`язку пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, а факт реального перебування чи неперебування його в стані наркотичного сп`яніння у той день на кваліфікацію даного адміністративного правопорушення не впливає.

Таким чином, за змістом частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тобто є окремим складом адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим є підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника; ступінь його вини, майновий стан.

За вказаних обставин, вважаю, що наявні підстави для накладення стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 7, 33, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП

п о с т а н о в и л а:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя О.А. Маринченко