Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №730/493/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/493/26

Провадження № 2/730/466/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – Данько О.В.

з участю секретарів судового засідання – Граб С.О., Чорнухи Н.О.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – адвоката Нетребенка О.С.( у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Борзнянський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів на двох дітей, зміну розміру аліментів на дитину, стягнення аліментів на утримання двох дітей та звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

УСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить:

1. Звільнити його від сплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнутих за судовим наказом № 730/250/15 від 21.03.2018 Борзнянського районного суду Чернігівської області, з 01.12.2025;

2. Змінити розмір аліментів стягнутих з нього за судовим наказом № 730/250/15 від 21.03.2018 Борзнянського районного суду Чернігівської області на користь ОСОБА_2 в розмірі частини доходів платника аліментів, визначивши розмір аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5 в розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.12.2025 і до досягнення дитиною повноліття;

3. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.12.2025 й до досягнення старшою дитиною повноліття;

4. Звільнити від сплати заборгованості по аліментах ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за судовим наказом № 730/250/15 від 21.03.2018 Борзнянського районного суду Чернігівської області, яка виникла з травня 2023 року.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що підставі судового наказу Борзнянського районного суду № 730/250/15 від 21.03.2018 з нього на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання їх трьох спільних неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . З 01.12.2025 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проживають разом з ним, а старша дочка ОСОБА_8 проживає з матір`ю у м. Бровари без реєстрації місця проживання. У зв`язку з цим вважає, що з відповідачки на його користь слід стягнути аліменти на утримання цих двох дітей, та припинити стягнення аліментів з позивача на утримання цих дітей з 01.12.2025. Доцільно змінити розмір аліментів за судовим наказом від 21.03.2018 з на частину доходів позивача. Крім того зазначає, що з травня 2023 року у нього виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 70959,67 грн., яка включає борг по аліментах з 01.12.2025. Позивач сплачував аліменти 02.04.2026 у сумі 1522,50 грн, 01.04.2026 – 29942,50 грн., 20.06.2025 – 5625,00 грн., 04.08.2025-6427,12 грн. Вказані кошти мали піти у рахунок погашення заборгованості по аліментах, проте сплачені на картку відповідачки та дитячу картку. Саме тому доцільно, скасувати заборгованість по аліментах у сумі 70959,67 грн.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не взнала, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що твердження відповідача, що діти перейшли на його повне утримання та проживають з ним є необгрунтованим. Докази на підтвердження факту утримання дітей відсутні. Позивач не надав до суду квитанцій чи інших фінансових документів, які б підтверджували придбання для дітей одягу, продуктів харчування, оплату медичних чи освітніх послуг або інших щоденних витрат. Сама по собі реєстрація чи перебування дитини в будинку батьків не є підставою для зміни розміру та порядку стягнення аліментів. Посилання в позові на те, що у період з 01 грудня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_9 проживають разом з позивачем та перебувають на його утриманні, а тому він не повинен сплачувати аліменти в цей період, не можуть прийматись судом до уваги. Обов`язок ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання цих дітей встановлений судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області № 730/250/18 від 21.03.2018, який набрав законної сили та є обов`язковим до виконання. У силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає додатковому доказуванню правомірність стягнення цих коштів на користь матері, а добровільне чи вимушене витрачання коштів позивачем під час епізодичного перебування з дітьми не зумовлює припинення дії чинного судового рішення про стягнення аліментів. Позивач працює водієм на міжнародних рейсах та систематично перебуває у відрядженнях за межами України. Фізична відсутність позивача на території Україні виключає можливість виконання ним імперативних критеріїв «постійного спільного проживання, щоденного догляду, виховання та одноосібного утримання дітей». Житловий будинок у м. Борзна, в якому наразі проживають діти – ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , є спільним майном Позивача та Відповідача, в якому вони проживали тривалий час однією сім`єю і кожен з членів сім`ї має там власні кімнати. Перебування там дітей з грудня 2025 року є виключно тимчасовим етапом, зумовленим завершенням поточного навчального року в КЗ «Борзнянський ліцей». Перед цим ОСОБА_4 та ОСОБА_9 тривалий час (з червня по листопад 2025 року) проживали разом із відповідачкою у орендованій квартирі в м. Бровари Київської області, де були забезпечені всіма належними умовами, та навчалися у Броварському ліцеї № 10 Броварської міської ради. Зазначає, що вона 20.05.2026 вона ініціювала розгляд Службою у справах дітей Борзнянської міської ради питання про обстеження умов проживання та визначення місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_10 разом із матір`ю. Наразі практично вирішується питання щодо їхнього остаточного переїзду до матері в нове місце проживання, що повністю виключає критерій «сталості змін обставин», на які безпідставно посилається Позивач.

У Позивача повністю відсутні належні та допустимі докази того, що його матеріальне становище чи сімейний стан змінилися в бік погіршення в розумінні ст. 192 СК України. Фактичне перебування двох молодших дітей у спільному будинку під час міжнародних рейсів Позивача не зменшує обсяг майнових прав старшої доньки ОСОБА_8 , яка беззаперечно проживає з матір`ю, перебуває на її повній опіці та потребує стабільного і належного утримання.

Позивач просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, що безперервно накопичувалася в межах виконавчого провадження № 77981448. Борг утворився у період з травня 2023 року по листопад 2025 року, коли всі троє дітей проживали разом із матір`ю та перебували на її одноосібному фінансовому утриманні, в той час як батько свідомо ігнорував виконання судового наказу. Станом на 20.05.2026 сукупний розмір заборгованості Позивача зі сплати аліментів у ВП № 77981448 становить 50 439 гривень 67 коп.

Позивач не надав жодних доказів непрацездатності чи скрутного матеріального становища; навпаки його робота на міжнародних комерційних маршрутах свідчить про наявність високих доходів. Посилання Позивача на наявність статусу учасника бойових дій у контексті списання боргу за минулі роки є безпідставним, оскільки наявність статусу УБД або проходження військової служби не звільняє особу від обов`язку утримувати власних дітей та не є поважною причиною для списання (анулювання) заборгованості за минулий період, якщо особа має реальну фізичну та економічну можливість працювати й заробляти кошти. Наявні у Позивача квитанції за 2025–2026 роки не є предметом самостійного дослідження та оцінки у даній судовій справі як підстава для «звільнення від боргу за рішенням суду». Обчислення розміру заборгованості, перевірка платіжних документів та безпосередній математичний перерахунок (зарахування добровільно сплачених сум) належить до виключної компетенції державного виконавця в межах діючого виконавчого провадження ВП № 77981448. Суд на стадії розгляду позову по суті не може перебирати на себе функції органів примусового виконання рішень.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідчка у відзиві визнала ту обставину, що діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають разом з ним з 1 грудня 2025 року. Також, вказані обставини підтверджуються актами обстеження умов проживання від 01.12.2025 та 09.03.2026, характеристиками на дітей виданими КЗ «Борзнянський ліцей».

У запереченнях на відповідь на відзив, представник відповідача вказує, що Відповідач не визнавала і не визнає факт перебування дітей на постійному одноосібному утриманні та вихованні Позивача. Тимчасове перебування дітей з грудня 2025 року у спільному будинку Відповідача та Позивача в місті Борзна обумовлене виключно спробою адаптації дітей до звичного їм навчального середовища на період завершення навчального року. Жодної згоди на зміну постійного проживання дітей Відповідач не надавала, що підтверджується фактом її офіційного звернення до Служби у справах дітей Борзнянської міської ради у травні 2026 року щодо визначення місця проживання малолітніх дітей саме з матір`ю. З огляду на вказане, епізодичний характер перебування дітей у м. Борзна не є підставою для припинення або зміни аліментних зобов`язань, анулювання накопичених боргових зобов`язань.

Акти обстеження умов проживання відображають виключно житлово-побутові умови та факти наявності у будинку житлової площі для перебування дітей. За своєю правовою природою Акти обстеження не є процесуальними документами, що визначають, встановлюють або змінюють місце проживання дітей на постійній основі, і не підтверджують безперервного особистого виконання Позивачем батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей. Окрім того, трудова діяльність Позивача пов`язана з регулярними виїздами за кордон для здійснення приватних перевезень. Зокрема, у січні 2026 року без повідомлення Відповідача (матері) Позивач залишав малолітніх дітей на 11 днів зі сторонньою особою, яка не є членом сім`ї. Вказаний факт підтверджує відсутність безперервної особистої участі батька у вихованні та щоденному догляді за дітьми, що спростовує доводи Позивача про тривале самостійного виховання дітей. Факти залишення дітей зі сторонніми особами без відома матері на час виїзду за кордон є непоодинокими. Щодо тверджень КЗ «Борзнянський ліцей» про пасивність матері Позивач цитує формулювання з характеристик ліцею про те, що «мати вихованням та навчанням дітей не цікавиться», а діти навчаються в Борзні з 1 класу, окрім періоду з вересня по грудень 2025 року. Адміністрація КЗ «Борзнянський ліцей» при складанні характеристик від 11.03.2026 не врахувала, що у період з вересня по грудень 2025 року діти безперервно проживали разом із матір`ю в місті Бровари. Протягом вказаного періоду навчання дітей у Броварському ліцеї № 10 саме Відповідач у повному обсязі забезпечувала їхнє утримання, побут, навчання та виховання. Короткотривалий період перебування дітей у закладі освіти м. Борзна з грудня 2025 року, відсутність комунікації (що є правом, а не обов`язком) Відповідача з педагогічним колективом КЗ «Борзнянський ліцей» не є правовою підставою для висновку про невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків та не може нівелювати попередні роки належного виховання та утримання дітей.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, вказав, що за їх спільним з відповідачкою рішенням їхні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 1 грудня 2025 року почали постійно проживати з ним та відвідувати навчальний заклад у м. Борзна. Весь цей час діти перебували на його утриманні, відповідачка фінансової участі у їх забезпеченні не приймала. Відповідачка із старшою дочкою проживала у м. Бровари, де працювала. Він забезпечував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усим необхідним. Він не заперечує, що дійсно декілька разів виїздив за кордон. У цей час відповідачка приїздила та перебувала з дітьми. Він залишав їм гроші на продукти харчування. Крім того відповідачка приїздила на вихідні два рази на місяць, привозила дітям гостинці, проте, ні одягу, ні продуктів харчування, не купувала. Діти перебували з нею на період канікул. Загалом ОСОБА_2 не мала до нього претензій з приводу виховання та утримання дітей, допоки він не звернувся до суду з цим позовом. Наразі орган опіки та піклування визначив місце проживання дітей разом з ним. З червня 2026 року відповідачка переїхала на проживання до м. Борзна, де орендує житло. ОСОБА_6 почала проживати з матір`ю, проти чого він не заперечував. ОСОБА_7 проживає з ним, проте іноді він залишається у матері. Також, зазначає, що він перераховував відповідачці кошти у рахунок сплати аліментів через АТ «Укрпошта» та на карту ОСОБА_6 , якою користувалась відповідачка, за їх усною домовленістю, оскільки картка відповідачки була заблокована. Водночас вказані кошти не були зараховані як сплата аліментів. Крім того вважає, що за період поки діти проживали разом з ним та перебували на його утриманні він не забов`язаний був сплачувати аліменти. Наразі він вимушений був погасити заборгованість по аліментах у повному розмірі, оскільки до нього були застосовані обмеження як до боржника.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у заявах по суті справи, та пояснив, що докази на підтвердження тих обставин, що діти проживали з 01.12.2025 з позивачем відсутні. Він їздив у кількаденні відрядження і дітей залишав на сторонню людину. Коли відповідачка дізналась, про це, то вподальшому на час відсутності позивача вона приїздила щоб побути з дітьми. Крім того, позивач не приділяв належну увагу дітям, у будинку були антисанітарні умови, свою хатню роботу він переклав на ОСОБА_6 . Акти обстеження умов проживання є неналежними доказами по справі на підтвердження тих обставин, що діти перебували на утриманні позивача, оскільки ця інформація написана з його слів. Зазначив, що у відповідача була наявна заборгованість по аліментах. У той час, коли він не сплачував кошти на утримання дітей, ОСОБА_2 була змушена утримувати їх самостійно. Проживання дітей з батьком не можна вважати постійним. Відповідачка дійсно працювала у м. Бровари, з червня 2026 року вона проживає у м. Борзна, де винаймає житло. ОСОБА_6 проживає з нею, ОСОБА_7 , ще не визначився, періодично він також, залишається за місцем проживання матері. Згідно з психологічним висновком, ОСОБА_7 не висловив однозначного бажання проживати виключно з батьком, а зазначив про бажання проводити однакову кількість часу з обома батьками. Кошти у рахунок сплати аліментів, позивач повинен був сплачувати на рахунок відповідачки, а не через АТ «Укрпошта» та на рахунок дитини. Також, зазначив, що на теперішній час позивач погасив заборгованість по аліментах у повному розмірі, тому вимога про звільнення від сплати такої задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, пояснень щодо позову чи відзиву не подав.

Неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 08.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду у порядку загального позовного провадження у справі, визначена дата проведення підготовчого судового засідання, відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 11.08.2026 закрите підготовче проваження справа призанчена до судового розгляду по суті.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд установив, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 10, 11).

Сторони у справі та їх діти зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 15)

На підставі судового наказу Борзнянського районного суду Чернігівської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини заробітку доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 21 березня 2018 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.(а.с. 12-14)

Згідно з актом обстеження житлово-матеріальних-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 01.12.2025, проведеного комісією у складі депутата та секретаря Борзнянської міської Чернігівської області, по АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 та його діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровані у будинку проте на час обстеження не прожавають. За висновком комісії, батько виховує дітей один, тому дитина потребує перебування у КЗ «Борзнянський ліцей».(а.с 16).

Відповідно до акту обстеження умов проживання за місцем проживання позивача від 23.03.2026, за цією адресою проживають та мають постійне місце реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Подружжя проживає окремо. ОСОБА_2 зі старшою донькою проживає у м. Бровари. Зі слів ОСОБА_1 комісія установила, що він самостійно утримує ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . (а.с. 17)

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, ОСОБА_1 , його заборгованість за період з травня 2023 року по березень 2026 року складає 70959,67 грн. Станом на листопад 2025 року розмір заборгованості становив 37721,67 грн. Станом на 20.05.2026 заборгованість позивача зі сплати аліментів становила 50439,67 грн.(а.с. 19-20, 44)

Листом від 30.03.2026 Борзнянський ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області роз`янив позивачу, про судовий порядок вирішення спорів щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів. (а.с. 21).

Відповідно до квитанцій від 06.04.2026 ОСОБА_1 здійснив переказ на рахунок дочки ОСОБА_4 у сумі 6427,12 грн, призначення платежу, аліменти за липень, також, 5625,00 грн, призначення платежу - аліменти.(а.с. 22-25)

02.04.2026 позивач через АТ «Укрпошта» здійснив переказ відповідачці на суму1522,50 грн, призначення платежу – аліменти, 01.04.2026 - на суму 29942,50 грн призначення платежу – аліменти. (а.с. 22-25).

Згідно з характеристиками Броварського ліцею №10 Броварської міської ради Броварського району, ОСОБА_4 навчалась у ліцеї з з 01.09.2025 по 24.11.2025, ОСОБА_9 навчався у ліцеї з шостого класу. Протягом цього часу, мати відвідувала батьківські збори, цікавилась навчання дітей та підтримувала контакт з педагогами, батько не брав участі у їх вихованні. (а.с. 44 на звороті, 45 на звороті).

20.05.2026 ОСОБА_2 звернулась до Служби у справах дітей Борзнянської міської ради із заявою про визначення місця проживання дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_4 разом з нею. За змістом заяви, позивачка повідомляє, що з червня 2025 до грудня 2026 вона проживала з дітьми постійно у м. Бровари. З грудня 2025 діти проживали з батьком у АДРЕСА_1 . З цього часу якість їх життя погіршилась, батько не виконував належним чином свої батьківські обов`язки. 24 січня 2026 року батько виїхав за кордон залишивши дітей на 11 днів зі сторнньою особою. Домашні обов`язки він переклав до ОСОБА_6 . Санітарно-побутові умови життя дітей неналежні, одяг дітей не охайний. Вказувала, що має намір переїхати ближче до місця проживання дітей, щоб забезпечити спільне проживання з ними. (а.с. 68-71)

Згідно із характеритиками КЗ «Борзнянський ліцей» від 11.03.2026 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 навчаються у цьому навчальному закладі з першого класу. З вересня 2025 по грудень 2025 вони навчались у Броварському ліцей №10. З 01.12.2025 вони продовжили навчання у КЗ «Борзнянський ліцей». Батько дітей цікавиться їх успіхами дітей та підтримує регулярний зв`язок із педагогами. З моменту повернення дітей до навчального закладу, мати не проявляла інціативи у спілкування з учителями, не цікавилась їх навчанням. (а.с. 85, 121-122).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 від 27.07.2026, який складено на предмет визначенння матеріального стану та факту проживання, встановлено, що вона проживає у найманій квартира за адресою АДРЕСА_2 , до складу членів її сім`ї входять ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Щодо ОСОБА_7 зазначено, що він проживає періодично. Зі слів сусідів установлено, що діти проживають за цією адресою. (а.с. 108 (на звороті)

Відповідно до наказу №214-к від 08.07.2026 АТ «Дарницький завод ЗБК», ОСОБА_1 з 09.07.2026 прийнятий на посаду диспетчера відділу підтримки клієнтів та аналітики бестроково з повною зайнятістю з 09.07.2026. Наказом № 224-к від 08.07.2026 на підставі заяви ОСОБА_1 , на період дії воєнного стану йому запроваджено дистанційну форму роботи за адресою місця проживання. (а.с. 109, 124Ю 149).

Інформацією Державної прикорданної служби України підтверджено, що ОСОБА_1 з 04.01.2026 по 07.01.2026, 24.01.2026 по 30.01.2026, з 08.04.2026 по 12.04.2026. 08.07.2026 по 12.07.2026 виїздив за межі України (а.с. 116)

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 від 30.07.2026, на момент відвідування з ним проживав ОСОБА_9 , ОСОБА_11 проживає з матр`ю, яка знімає квартиру у м. Борзна. Зі слів ОСОБА_10 встановлено, що він проживає з батьком постійно, періодично відвідує матір. Має намір надалі проживати з батьком. (а.с. 120).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_10 від 30.07.2026 з грудня 2025 він із сестрою ОСОБА_6 проживав з батьком, Мати в цей час проживала у м. Бровари та відвідувала їх 1-2 рази на місяць. З червня 2026 мати знімає квартиру у м. Борзна. Софія проживає з нею, а він залишився проживати з батьком, надалі він також хоче проживати з батьком. (а.с. 123)

Постановами державного виконавця від 15.07.2026, ОСОБА_1 встановлені тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів. Також, його внесено до Єдиного реєстру боржників, заборгованість зі спалати аліментів за період з 08.05.2023 по 30.06. 2026 становить 71399,67 грн. (125-127).

Рішенням Виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 26.08.2026, затверджено Висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малоітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з батьком. Зокрема орган опіки та піклування установив, що з грудня 2025 по червень 2026 діти фактично проживали з батьком, з червня 2026 року ОСОБА_6 перейшла жити до матері в орендовану квартиру за адресою АДРЕСА_2 . (а.с. 152-156).

Відповідно до психологічних висновків щодо емоційного-психологічного стану дитини та особливостей її взаємин з батьками від 18.08.2026, ОСОБА_4 більшу частину часу проводить із матір`ю, перебування з матір`ю є для неї комфортним, між ними існує емоційна близькість, ОСОБА_6 висловила бажання проживати з матір`ю. Дитина позитивно ставиться до обох батьків та бажає підтримувати взаємини з кожним із них. ОСОБА_9 характеризує взаємини з матірю як такі, що дають йому відчуття безпеки, психологічного комфорту та повсякденної турботи. Він висловлював занепокоєння щодо необхідності вибору щодо проживання з одним із батьків. (а.с. 162-166).

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З аналізу вказаних норм Сімейного кодексу України слідує, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви . Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Частина перша ст. 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 Сімейного кодексу України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З аналізу вказаних статей слідує, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів матері дитини. При цьому обов`язок батька платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Відповідно до положень частини 2 статті 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Положеннями ч. 2 ст. 188 Сімейного кодексу України визначено, що батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.(ч. 1 ст. 77 ЦПК України)

Стаття 78 ЦПК України, надає визначення поняттю допустимість доказів, зокрема визначає, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 ЦПК України)

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.(ст. 80 ЦПК України)

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина перша статті 82 ЦПК України).

У судовому засіданні установлено, що діти сторін у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з 01.12.2025 почали постійно проживати з батьком ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , та перебували на його утриманні. Зокрема ОСОБА_4 постійно проживала з батьком з 01 грудня 2025 року по 27 липня 2026 року, ОСОБА_9 проживає з 1 грудня 2025 по час ухвалення прішення по справі.

Твердження сторони відповідача, що таке проживання дітей носило ситуативний характер, спростовується поясненнями сторін у справі, доводами викладеними у заявах по суті справи, які надані зокрема стороною відповідача та іншими матеріалами справи у сукупності. Зокрема у заявах по суті справи та поясненнях строна відповідача не заперечувала ту обставину, що за взаємною згодою обох батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почали проживати з батьком з 1 грудня 2025 року у м. Борзна, відвідували тут навчальний заклад. Та обставина, що мати приїздила до дітей на вихідні, перебувала з ними під час відряджень позивача, що вони відвідували її у м. Бровари на канікулах, не свідчить про постійне проживання дітей з матір`ю у зазначений час. Таке проживання носило тимчасовий ситуативний характер, та більше свідчить про те, що мати у цей період брала активну участь у вихованні цих дітей.

Факт зміни місця проживання дітей, і як наслідок, залишення дитини проживати з іншим з батьків, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку позивача на користь відповідача.

Обставиною, що має істотне значення, у цьому випадку, слід вважати зміну дітьми сторін місця проживання, оскільки з настанням цієї обставини позивач як батько, безпосередньо утримує дітей в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи, та не спростовано відповідачем.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.12.2022 у справі № 643/3223/21.

Всупереч вимогам ст.12, 81 ЦПК України сторона позивача не надала до суду жодних доказів на підтвердження тих обставин, що у цей період діти повністю перебували на утриманні відповідачки, що вона придбавала їм одяг, продукти харчування предмети першої необхідності.

За таких обставин, наявні підстави для звільнення позивача від сплати аліментів на утримання ОСОБА_6 за період з 01.12.2025 по 27.07.2026 (час, коли на підставі акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 від 27.07.2026 було встановлено, що ОСОБА_6 проживає з матір`ю). Від сплати аліментів на утримання ОСОБА_7 позивача слід звільнити з 01.12.2025 по 05 квітня 2026 року (день звернення до суду з позовом), оскільки він залишився проживати з батьком і на час ухвалення рішення у справі постійно проживав разом з ним, тому з 05.04.2026 з відповідачки а ім`я позивача підлягають до стягнення аліменти на утримання ОСОБА_10 . З огляду на викладене вимога позивача про звільнення від сплати аліментів підлягає до часткового задоволення.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_9 наразі постійно проживає з батьком слід припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 на ім`я на ОСОБА_2 на його утримання, які стягуються на підставі судового наказу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року №730/250/18, з 06 квітня 2026, продовживши стягувати з позивача на імя відповідачки аліменти на утримання дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідачка є працездатною особою, але відомостей про стан здоров`я, джерела своїх доходів не надала.

Відповідно до ч.2 ст.182, ч.5 ст. 183 СК України з метою найкращого та гармонійного забезпечення інтересів ОСОБА_10 , суд вважає за можливе стягнути із відповідачки на ім`я позивача аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з дня пред"явлення позову 06 квітня 2026 року до досягнення дитиною повноліття; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином вимога про стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення.

Крім того, позивач просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментах яка виникла з травня 2023 року у розмірі 70959,67 грн. Фактичного його доводи зводяться до незгоди з розрахунком заборгованості по аліментах щодо незарахування частини здійснених ним платежів.

Згідно з ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) та п. 3, 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5від 02.0.2012, обчислення розміру заборгованості по аліментах, перевірка платіжних документів та вирішення питання щодо зарахування добровільно сплачених сум аліментів належить до виключної компетенції державного виконавця.

Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до державного виконавця, з вимогою про проведення перерахунку заборгованості.

Позивач не навів підстав, передбачених ч. 2 ст. 197 СК України для звільнити його від сплати заборгованості за аліментами.

Крім того, на час розгляду справи заборгованість позивача зі сплати аліментів погашена у повному обсязі, що не заперечувалось сторонами.

Ураховуючи викладене, підстави для задоволення вимоги позивача про звільнення його від сплати заборгованості по аліментах відсутні.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 п. 36 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Вимоги позивача про звільнення від сплати аліментів та зміну розміру аліментів задоволені частково, водночас пропорційність задоволення таких вимог точно визначити неможливо у зв`язку з чим судові витрати слід поділити порівну між сторонами, та стягнути з відповідачки на користь позивача 1331,30 грн судового збору (2662,40*0,5).

Оскільки, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви у цій категорії справ, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідачки необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 1331,20 грн.

Витрати позивача понесені на сплату судового збору за позовну вимогу про звільнення від сплати заборгованості по аліментах слід залишити за ним, у зв`язку з відомовою у її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись , ст.2, 3, 19, 23, 76-89, 141, 200, 206, 258-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Борзнянський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів на двох дітей, зміну розміру аліментів на дитину, стягнення аліментів на утримання двох дітей та звільнення від сплати заборгованості по аліментах - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , які стягуються з нього на підставі судового наказу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року №730/250/18, з 01 грудня 2025 року по 27 липня 2026 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , які стягуються з нього на підставі судового наказу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року №730/250/18, з 01 грудня 2025 року по 05 квітня 2026 року.

Припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 на ім`я на ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , які стягуються на підставі судового наказу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року №730/250/18, з 06 квітня 2026, продовживши стягувати із ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягнення найстаршою дитиною повноліття; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути із ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з дня пред"явлення позову 06 квітня 2026 року до досягнення дитиною повноліття; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн судових витрат понесених на сплату судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 12 жовтня 2026 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Борзнянський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: 16400, м. Борзна Ніжинського району Чернігівської області, вул. Г. Барвінок, буд. 7; ЄДРПОУ 34945187.

Суддя О.В. Данько