Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №766/9952/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/9952/25

н/п 1-кп/766/2864/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції, Південноукраїнська виправна колонія №83),

захисниці-адвокатки ОСОБА_5 ,

потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, звернулися із заявами про розгляд справи без їх участі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025232020000147 від 13.06.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микільське Білозерського району Херсонської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не маючого, такого, що перебуває на обліку у лікаря-нарколога та не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, з середньою освітою, зареєстрованого і фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого Херсонським міським судом Херсонської області від 16.02.2026 року до позбавлення волі на строк один рік і шість місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 162, частиною першою ст. 125 Кримінального кодексу України (надалі – КК України),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане Судом недоведеним

1.1. Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 12.06.2025 року близько 19 год., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою порушення права на недоторканість житла, передбаченого ст. 30 Конституції України, переслідуючи прямий умисел, проник, шляхом відкриття хвіртки воріт, до території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив право на недоторканість володіння останньої.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою ст. 162 КК України, кваліфікуючими ознаками якої є незаконне проникнення до іншого володіння особи.

1.2. Крім того, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 12.06.2025 року близько 19 год., перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на яке він незаконно проникнув, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідуючи прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході виниклого конфлікту з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно наніс один удар кулаком правої руки у район верхньої щелепи зліва ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця, садна обличчя, травматичного підвивиху 22 зуба, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 125 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне легке тілесне ушкодження.

ІІ. Позиції сторін кримінального провадження

2.1. Прокурор у судових дебатах вважав, що пред`явлене обвинувачення є доведеним. Вина обвинуваченого ОСОБА_4 також доведена, а його дії кваліфіковано правильно, а саме: за частиною першою ст. 162 КК України, тобто як незаконне проникнення до іншого володіння особи, та частиною першою ст. 125 КК України, тобто як спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.

2.2. Обставини кримінальних правопорушень і вина ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, зокрема висновками експертів, протоколами огляду місця подій, слідчих експериментів, оглядів відеозаписів, допитами потерпілих та свідків в їх сукупності.

2.3. Прокурор також просив Суд при призначенні покарання обвинуваченому врахувати відсутність обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, та таких, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України.

2.4. Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним за пред`явленим обвинуваченням за ч. 1 ст.125 ККУ та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 н.м.д.г., за ч. 1 ст.162 КК України визнати винним та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України та враховуючи покарання за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 16.02.2026 остаточно визначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі і штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Покарання у вигляді штрафу та позбавлення волі виконувати самостійно.

2.5. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав. Під час допиту надав суду свою версію події, що сталася 12.06.2025 року на вулиці Нижня, між будинками №204 та №205 у м. Херсон. Обвинувачений зазначив, що, повертаючись з роботи, побачив, що поруч з подвір`ям його сусідів горить сухостій, почав його тушити. Натомість сусідка – свідок ОСОБА_8 , почала його звинувачувати у підпалі, у відповідь обвинувачений почав її ображати. В подальшому на свій захист ОСОБА_8 покликала потерпілого ОСОБА_7 . Зав`язалася бійка. На допомогу вийшла інша сусідка – потерпіла ОСОБА_6 . Почала душити обвинуваченого, інші учасники бійки його били разом, зламали ребра. На подвір`я будинку АДРЕСА_2 не заходив.

Під час судових дебатів вину не визнав, наполягав на своїй версії подій, просив виправдати.

2.6. Захисниця проти обставин кримінального правопорушення та покарання заперечувала. Звернула увагу, що показання потерпілих та свідка, а також їх дії під час слідчих експериментів – це свідчення осіб, які живуть однією сім`єю, об`єднані спільним побутом, а тому мають бути піддані обґрунтованому сумніву в достовірності під час оцінки судом. Просила виправдати обвинуваченого.

2.7. Потерпілі в своїх заявах про розгляд справи без їх участі позицію сторони обвинувачення підтримали, щодо призначення покарання поклалися на розсуд суду.

ІІІ. Докази, що досліджені Судом у судовому засіданні

3.1. На підтвердження обвинувачення прокурором були надані такі докази:

3.1.1. рапорт щодо реєстрації ЄО за №9498 від 12.06.2025, як: «Незаконне проникнення до житла або іншого володіння особи», за фабулою ЄО такого змісту: 12.06.2025 о 23:53 надійшла заява до РУ про те, що 12.06.2025 о 19:15 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , 1969 р.н., проник на територію домоволодіння заявниці – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3.1.2. протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.06.2025 про те, що ОСОБА_4 12.06.2025 року близько 19:15 проник на територію домоволодіння будинку АДРЕСА_1 ;

3.1.3. протокол огляду місця події від 12.06.2025 за адресою домоволодіння будинку АДРЕСА_1 з фототаблицею;

3.1.4. копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого спадкоємцем житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 ;

3.1.5. копія витягу про реєстрацію права власності №3987690 від 29.06.2004, відповідно до якого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_6 ;

3.1.6. рапорт щодо реєстрації ЄО за №9495 від 12.06.2025, як: «Інші тілесні ушкодження», за фабулою ЄО такого змісту: 12.06.2025 о 21:51 надійшло повідомлення із служби 102 про те, що 12.06.2025 о 19:20 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження від сусіда ОСОБА_9 , діагноз: забійна рана верхньої губи, гостра реакція на стрес, заявник ОСОБА_10 , ЕМД;

3.1.7. протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.06.2025 про те, що ОСОБА_4 12.06.2025 року близько 19:15 проник на територію домоволодіння будинку АДРЕСА_1 і наніс потерпілому тілесні ушкодження;

3.1.8. висновок судово-медичного експерта від 13.06.2025 за №198 згідно з яким, тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_7 , а саме: синець, садно обличчя, травматичний підвивих 22-го зубу, садна правої кисті, правого передпліччя, правого коліна виникли від травматичних дій тупими предметами протягом однієї доби до проведення освідування, не виключено, 12.06.2025 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

3.1.9. висновок судово-медичного експерта від 16.06.2025 за №396/198-МС згідно з яким, враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , виникнення за обставин та способом, які вказані у протоколах допитів потерпілого ОСОБА_7 від 13.06.2025, свідка ОСОБА_8 від 13.06.2025, протоколах проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_7 , від 13.06.2025, свідка ОСОБА_8 від 13.06.2025, а саме: ушкоджень обличчя від удару кулаком правої руки – не виключається, саден правих кисті та передпліччя при падінні з висоти власного зросту не тверду поверхню – не виключається, виникнення ушкоджень обличчя при падінні з висоти власного зросту на тверду поверхню – виключається;

3.1.10. протокол слідчого експерименту від 13.06.2025 за участі потерпілого ОСОБА_7 , під час якого потерпілий відтворив обставини та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень: а саме ОСОБА_4 наніс удар кулаком правої руки в ліву верхню щелепу, потерпілий впав, потім обвинувачений впав на складену біля воріт цеглу;

3.1.11. протокол слідчого експерименту від 13.06.2025 за участі свідка ОСОБА_8 , під час якого свідок відтворила обставини та механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому;

3.1.12. під допиту потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 , вони в цілому, за винятком певних неузгодженостей, підтвердили обставини кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченому, а саме зазначили, що обвинувачений наніс один удар кулаком правої руки у верхню ліву щелепу потерпілому ОСОБА_7 , на території домоволодіння потерпілої ОСОБА_6 .

3.2. На захист від пред`явленого обвинувачення стороною захисту надано такі докази:

3.2.1. витяг з реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження №12025231020000664 від 13.06.2025 року, за ч. 1 ст. 122 КК України з такою фабулою: (ЄО 9482, 9480) 12.06.2025 року до ч/ч ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 12.06.2025 року о 15:30 години знаходячись за адресою: м. Херсон, вул. Нижня біля буд. 204 – невстановлена особа спричинила тілесні ушкодження згідно довідки №517, виданої Херсонською обласною лікарнею, діагноз: ЗТГК, переломи ребер зліва, забої голови, тулуба та кінцівок;

3.2.2. рапорт щодо реєстрації ЄО за №9482 від 12.06.2025, як: «Інші тілесні ушкодження», за фабулою ЄО такого змісту: 12.06.2025 о 20:27 надійшло повідомлення із служби 102 про те, що 12.06.2025 о 20:24 за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова буд. 67, ЕМД про те, що доставлений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 . Тілесні ушкодження нанесла сусідка ОСОБА_11 близько 19:20 год. за місцем проживання. Діагноз: ЗЧМТ.СГМ. Підшкірна гематома чола, ОСОБА_12 м`яких тканин обличчя. Закрити перелам 6-8 ребер ліворуч. Заявник ОСОБА_10 , ЕМД;

3.2.3. копія протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.06.2025 року від ОСОБА_4 про те, що 12.06.2025 року, повертаючись до місця мешкання в алкогольному сп`янінні, близько 15:30 години, його сусіди ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 почали виражатися в його бік нецензурною лайкою, ОСОБА_4 відповів їм тим самим, а потім сусіди почали його бити та наносити тілесні ушкодження;

3.2.4. копія довідки №517 про фіксацію тілесних ушкоджень від 12.06.2025, час видач 21:15 години, видана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діагноз: ЗТГК, перелам ребер, забої та садна м`яких тканин голови тулуба, кінцівок, алкогольне сп`яніння;

3.2.5. рапорт щодо реєстрації ЄО за №9480 від 12.06.2025, як: «Бійка», за фабулою ЄО такого змісту: 12.06.2025 о 18:59 надійшло повідомлення із служби 102 про те, що 12.06.2025 о 18:56 за адресою: м. Херсон, вул. Нижня, 204 сусід вчиняє бійку, поводить себе неадекватно. Заявник: ОСОБА_8

В розділі цього рапорту «Результат опрацювання» вказано: 12.06.2025, 20:28, прибувши за адресою виклику, заявниця ОСОБА_8 повідомила, що виник конфлікт в неї та її сім`ї з сусідом ОСОБА_4 , в ході якого сусід кидав каміння в ворота та будинок. На місце події викликано КШД204, старший ОСОБА_10 . Від заявниці відібрано заяву. Відносно ОСОБА_4 винесено постанову за ст. 178 КУпАП;

3.2.6. копія заяви від ОСОБА_8 від 12.06.2025, в якій заявниця вказує, що ОСОБА_9 12.06.2025 року, приблизно о 19 год. 15 хв. почав кидатися цеглою по собаці, по воротах, по заявниці, вступив в бійку з ОСОБА_7 , якому довелось викликати швидку;

3.2.7. копія постанови, винесену щодо ОСОБА_4 за ст. 178 КУпАП;

3.2.8. копії протоколів допитів, як свідків, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , пояснення яких за змістом відповідають обставинам кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому;

3.2.9. копії запитів до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра щодо вищеназваних учасників події кримінального провадження №12025231020000664 від 13.06.2025 року;

3.2.10. копія заяви ОСОБА_16 про відмову від приватного обвинувачення за ст. 122 КК України та копія постанови про закриття кримінального провадження №12025231020000664 від 13.06.2025 року.

ІV. Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення

4.1. За змістом пунктів 1, 2 частини першої ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

4.2. Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

4.3. Приписами ст. 93 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

4.4. Отже, за результатами оцінки доказів, наданих сторонами, Суд дійшов таких висновків:

4.4.1. На підставі пункту 3 частини першої ст. 87 КПК України Суд визнає протоколи слідчих експериментів від 13.06.2025 року (пункти 3.1.10, 3.1.11 цього вироку) недопустимими доказами, оскільки ці слідчі дії порушують право на захист обвинуваченого.

Відповідно до частини першої ст. 240 КПК з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Згідно із частиною третьою ст. 240 КПК до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Незважаючи на те, що КПК України прямо не містить обов`язкову участь обвинуваченого у такій слідчій дії, як слідчий експеримент, проте, відповідно до пункту 9 частини третьої ст. 42 КПК України, підозрюваний (обвинувачений) має право на участь у вчиненні процесуальних (слідчих) дій. Матеріали справи не містять доказів того, що обвинувачений відмовився від участі у проведенні слідчих дій, навпаки, під час судового розгляду він послідовно наполягав на своєї версії подій, які були предметом відтворювання під час слідчих експериментів і, на підтвердження якої, стороною захисту було надано докази (пункт 3.2 цього вироку).

Право на захист є фундаментальним правом людини, яке гарантоване ст. 55 Конституції України, захищається ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і регламентоване ст. 20 КПК України.

На переконання Суду проведення слідчого експерименту без участі підозрюваного (обвинуваченого), у випадках коли останній висуває свою версію подій, які належить відтворити вказаною слідчою дією, є порушенням як права на захист, так і принципу змагальності кримінального провадження.

Відповідно до частини першої ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Приписи частини другої названої статті вказують на те, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, як порушення права особи на захист.

Отже, із зазначених підстав Суд визнає протоколи слідчих дій від 13.06.2025 року недопустимими доказами.

4.4.2. Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

На підставі вищеназваної норми Суд визнає висновок судово-медичного експерта від 13.06.2025 за №198, неналежними доказами (підпункту 3.1.8, 3.1.9 цього вироку), оскільки висновок щодо наявності і кількості тілесних ушкоджень, нанесених потерпілому ОСОБА_7 , зроблений за зовсім іншими обставинами, ніж вказані у фабулі кримінального правопорушення, потерпілими і свідками, а також суперечить даним, що вказані у ЄО №9495 від 12.06.2025 (підпункт 3.1.6 цього вироку).

Отже, експертиза проводилась за таких вихідних даних: «зі слів освідуваного: 12.06.2025 року приблизно о 19:00 годні на вулиці знайомий чоловік вдарив кулаком в ділянку основи носу зліва, роту та лівої щоки. Впав, тут же піднявся, схопив цього чоловіка за одяг та руки. Разом впали на асфальт та складені цеглини. Освідуваний впав зверху. Трохи поборолися один з одним. Прибігли жінки та розняли їх. Свідомість не втрачав. Був оглянутий лікарем швидкої, транспортування в лікарню не пропонували. Скарги на болі в місцях ушкоджень, хиткість одного зубу, відсутність дихання на ліву половину носу.»

Висновок експерта: виявлені тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_7 , «а саме: синець, садно обличчя, травматичний підвивих 22-го зубу, садна правої кисті, правого передпліччя, правого коліна виникли від травматичних дій тупими предметами протягом однієї доби до проведення освідування, не виключено, 12.06.2025 року…»

Натомість, згідно з ЄО №9495 від 12.06.2025 медичний працівник ЕМД повідомила діагноз потерпілого: забійна рана верхньої губи, гостра реакція на стрес (про синці та інші ушкодження повідомлень не було).

Отже, за наведених підстав Суд визнає вказаний висновок експерта неналежним доказом, оскільки він не стосується предмета доказування, зокрема щодо вчинення обвинуваченим правопорушення за частиною першою ст. 125 КК України, за обставинами, що інкримінуються обвинуваченому, а саме: на подвір`ї будинку (а не на вулиці) було здійснено один удар у верхню щелепу потерпілому (а не була бійка), потерпілий впав, потім окремо впав обвинувачений (а не разом впали). Водночас, версія того (показання потерпілого), що потерпілий швидко після удару піднявся і бійка продовжилась, яку потім розтягнули жінки, які прибігли, не розглядалася, а тому питання в який момент вказані ушкодження були спричинені потерпілому і ким цей доказ не дає відповіді.

4.4.3. Протокол огляду місця події від 12.06.2025 року за адресою домоволодіння будинку АДРЕСА_1 з фототаблицею (підпункт 3.1.3 цього вироку) за результатом відпрацювання повідомлення за ЄО за №9495 від 12.06.2025 (спричинення тілесних ушкоджень потерпілому) на переконання Суду не може мати самостійне доказове значення, оскільки інформація зафіксована під час огляду суперечить показанням свідків, зокрема відсутність на території домоволодіння буд 204 зібраних цеглин.

4.4.4. Висновок судово-медичного експерта від 16.06.2025 за №396/198-М Суд також не може взяти до уваги, оскільки цей доказ є похідним частково від визнаних Судом недопустимих доказів (протоколи слідчих експериментів) та частково неналежного доказу (висновок судово-медичного експерта від 13.06.2025 за №198), а тому виникає сумнів в його достовірності.

4.4.5. Що стосується показань потерпілих та свідка, то Суд підтримує позицію сторони захисту, яка зводиться до того, що показання потерпілих та свідка – це свідчення осіб, які живуть однією сім`єю, об`єднані спільним побутом, а тому мають бути піддані обґрунтованому сумніву в достовірності під час оцінки судом. Крім того, ці показання містять певні суперечності і непослідовності, зокрема такі як: в показаннях свідок з потерпілими зазначають, що викликали поліцію, оскільки обвинувачений увійшов без дозволу на територію домоволодіння і це було приблизно о 19 год. 15-20 хв. Проте докази свідчать про те, що свідок ОСОБА_8 викликала поліцію о 18 год 59 хв. внаслідок бійки. З приводу нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , то останній викликав поліцію о 21 год 51 хв, тобто вже після госпіталізації обвинуваченого, а заяву від ОСОБА_6 щодо проникнення на її територію домоволодіння було зафіксовано 23 год 53 хв.

Отже, Суд припускає, що така непослідовність дій потерпілих і свідка може свідчити про приховування останніми справжніх обставин події, яка в той час відбулася, та про що повідомляв обвинувачений під час допиту, висуваючи свою версію обставин (пункт 2.5 цього вироку).

Водночас, вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому Суд оцінює показання потерпілих, свідка та обвинуваченого як конкуренцію показань, що свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у їх достовірності, що відповідно до частини четвертої ст. 17 КПК України має тлумачитись на користь обвинуваченого.

4.5. Тож Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом обставини події кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 162 КК України, а також не надано належних та допустимих доказів наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 125 КК України.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

5.1. Враховуючи, що за матеріалами кримінального провадження цивільно-правові вимоги, речові докази та процесуальні витрати відсутні, то Суд не знаходить підстав для ухвалення рішення з цих питань

5.2. Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його застосування Суд не вбачає.

.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 392, 394, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 125 Кримінального кодексу України та виправдати його на підставі пункту 3 частини першої ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 125 КК України.

2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 162 Кримінального кодексу України та виправдати його на підставі пункту 1 частини першої ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , було вчинено.

3. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальнім кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

4. Прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілі мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення..

5. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику, потерпілим та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СуддяОСОБА_1