Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №387/755/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/755/26

Номер провадження по справі 2/387/830/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участі секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 19 травня 2026 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі — АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1001525889101 від 16 січня 2020 року в розмірі 38 232,40 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16 січня 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001525889101 шляхом підписання відповідачкою заяви № 1001525889101 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

За умовами кредитного договору відповідачці було надано кредит у розмірі 30 000,00 грн, який вона зобов`язалася повернути на умовах договору зі сплатою передбачених ним платежів.

Позивач стверджує, що відповідачка належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого станом на 24 листопада 2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 38 232,40 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань та наявність непогашеної заборгованості, АТ «ПУМБ» просить стягнути з неї зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася. Водночас подала до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити в їх задоволенні.

На обґрунтування заперечень відповідачка зазначила, що відповідно до пункту 4 заяви №1001525889101 від 16 січня 2020 року про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,99 %.

На її думку, у кредитному договорі не визначено переліку додаткових і супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, за які встановлено відповідну комісію. Відповідачка стверджує, що позивач не надав доказів існування таких послуг, їх переліку та погодження відповідних умов зі споживачем під час укладення договору.

У зв`язку із цим відповідачка вважає умову пункту 4 зазначеної заяви в частині встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,99 % нікчемною з огляду на положення частин першої та другої статті 11 і частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, відповідачка заперечила проти доводів позивача про те, що підписанням заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вона беззастережно погодилася з усіма умовами публічної пропозиції банку, розміщеної на його офіційному вебсайті, зокрема щодо порядку нарахування та сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

На переконання відповідачки, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що на момент укладення кредитного договору вона була ознайомлена з повним змістом відповідних документів, мала можливість переглянути їх, зберегти або отримати на паперовому носії. Саме по собі розміщення документів на офіційному вебсайті банку, як зазначає відповідачка, не підтверджує факту її належного ознайомлення з умовами кредитування.

Також відповідачка вказала, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували ознайомлення її з конкретною редакцією правил, тарифів та публічної пропозиції, що діяли на момент укладення договору, а також погодження нею порядку нарахування комісії та інших платежів.

З огляду на викладене відповідачка вважає недоведеними позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, оскільки, на її думку, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами погодження всіх умов кредитування, на яких ґрунтується розрахунок заявленої до стягнення суми.

Крім того, у відзиві відповідачка зазначила про намір понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 гривень. На підтвердження таких витрат вона послалася на договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду та акт приймання-передачі наданих послуг, які, за її твердженням, будуть подані до суду додатково.

Таким чином, відповідачка просить відмовити в задоволенні позову АТ «ПУМБ» про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.

Процесуальні дії суду

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області ухвалою від 10.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до відомостей, що містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань від 06 жовтня 2023 року, Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є інші види грошового посередництва (КВЕД 64.19).

Із заяви № 1001525889101 від 16 січня 2020 року про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорта споживчого кредиту вбачається, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було оформлено кредитні правовідносини на таких умовах: сума кредиту — 30 000,00 грн, ціль кредитування — загальні споживчі цілі, строк кредитування — 24 місяці, процентна ставка — 0,01 % річних. У заяві також зазначено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99 %.

Зміст зазначених документів свідчить, що 16 січня 2020 року відповідачка підписала заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій підтвердила приєднання до умов публічної пропозиції АТ «ПУМБ». Водночас питання щодо змісту погоджених сторонами умов кредитування, зокрема порядку нарахування та сплати комісії, підлягає оцінці судом з урахуванням усіх наданих сторонами доказів.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 24 листопада 2025 року за кредитним договором № 1001525889101 від 16 січня 2020 року обліковується заборгованість у загальному розмірі 38 232,40 грн, яка, за розрахунком банку, складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 19 782,17 грн, заборгованості за процентами в розмірі 9,03 грн та заборгованості за комісією в розмірі 18 441,20 грн.

На підтвердження вжиття заходів щодо досудового врегулювання спору позивачем також надано письмову вимогу від 21 листопада 2025 року про дострокове погашення заборгованості за кредитом. За твердженням позивача, зазначена вимога залишилася без задоволення.

Крім того, матеріали справи містять платіжну інструкцію щодо перерахування кредитних коштів, а також банківські виписки та розрахунки руху коштів і заборгованості за кредитним договором. Зазначені документи підлягають оцінці в сукупності для встановлення факту надання кредиту, руху коштів за рахунком відповідачки та правильності визначення заявленої до стягнення суми.

Відповідачка у відзиві заперечує проти позовних вимог, зокрема в частині стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, посилаючись на відсутність належного підтвердження переліку відповідних послуг та погодження нею умов їх оплати. Отже, суду належить перевірити правові підстави нарахування зазначеної комісії, зміст умов договору, які діяли на момент його укладення, та відповідність цих умов вимогам законодавства про споживче кредитування.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд зобов`язаний оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтями 11, 626, 628, 629 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, зміст яких становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти на встановлених договором умовах, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи, 16 січня 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву № 1001525889101 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Зі змісту заяви та паспорта споживчого кредиту вбачається, що кредитодавцем є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», сума кредиту становить 30 000,00 грн, строк кредитування — 24 місяці, ціль кредитування — загальні споживчі цілі, процентна ставка — 0,01 % річних. У зазначених документах також передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99 %.

Оцінюючи доводи відповідачки про те, що підписання заяви про приєднання саме по собі не підтверджує її ознайомлення з усіма умовами кредитування, суд ураховує, що підписана заява містить конкретні параметри кредиту, а не лише анкетні дані позичальниці та загальне посилання на правила банку.

Водночас факт підписання заяви про приєднання не звільняє суд від обов`язку перевірити зміст кожної умови, на якій ґрунтуються заявлені вимоги, та її відповідність законодавству. Саме по собі розміщення правил і тарифів на офіційному вебсайті банку не є достатнім доказом погодження будь-яких платежів, якщо зміст відповідної умови та її правова допустимість не підтверджуються іншими доказами.

На підтвердження фактичного надання кредитних коштів позивач надав платіжні документи, банківські виписки та розрахунок заборгованості. Зазначені докази підлягають оцінці в сукупності для встановлення факту перерахування кредитних коштів відповідачці, їх використання та наявності непогашеного залишку заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 24 листопада 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 38 232,40 грн, з яких 19 782,17 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 9,03 грн — заборгованість за процентами та 18 441,20 грн — заборгованість за комісією.

Відповідачка заперечує проти стягнення комісії, посилаючись на те, що кредитний договір не містить переліку додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлено відповідну плату, а позивач не надав доказів існування таких послуг, їх погодження сторонами та фактичного надання.

Перевіряючи ці доводи, суд виходить із положень статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, застосовній до спірних правовідносин, а також правових висновків Верховного Суду щодо допустимості встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості.

Так, у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умова договору споживчого кредиту про оплатність надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно в установленому законом обсязі, є нікчемною.

Надалі в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що якщо в кредитному договорі банк не визначив та не довів наявності переліку додаткових і супутніх банківських послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, положення договору про обов`язок позичальника сплачувати таку комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11 і частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Перевіряючи розрахунок заборгованості, суд ураховує, що умовами кредитного договору передбачено надання відповідачці кредиту в розмірі 30 000 грн строком на 24 місяці зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних, а також щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99 %.

Водночас наявність у договорі умови про сплату комісії сама по собі не є достатньою підставою для стягнення відповідної суми. Суд має встановити, за надання яких саме послуг передбачено таку плату, чи визначені ці послуги умовами договору та чи підтверджено їх фактичне надання кредитодавцем.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, за відсутності визначення та підтвердження додаткових або супутніх банківських послуг, за які встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, відповідна умова договору підлягає оцінці з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо її нікчемності.

За таких обставин заявлена позивачем до стягнення комісія в сумі 18 441,20 грн може бути включена до складу заборгованості лише за наявності належної правової підстави. Водночас позивач не довів, за які конкретно послуги нараховано цю суму та що такі послуги фактично надавалися відповідачці, а тому вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Водночас наведені висновки щодо комісії не спростовують автоматично наявності основного кредитного зобов`язання та обов`язку повернути фактично отримані кошти.

Оскільки наявними у справі доказами підтверджено надання відповідачці кредитних коштів, а правильність визначення залишку основної заборгованості в сумі 19 782 грн 17 коп. підтверджується дослідженими судом документами, зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Проценти за користування кредитом у сумі 9 грн 03 коп., нараховані за ставкою 0,01 % річних, також підлягають стягненню, оскільки їх розмір відповідає погодженій сторонами процентній ставці та підтверджується розрахунком заборгованості, оціненим судом у сукупності з іншими доказами.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 19 791 грн 20 коп., що складається з основного боргу в сумі 19 782 грн 17 коп. та процентів у сумі 9 грн 03 коп.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.

ІІІ Резолютивна частина

На підставі викладеного, ст. ст. 11, 207, 526, 629, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись, ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1001525889101 від 16 січня 2020 року в розмірі 19 791 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто одна) гривня 20 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом — 19 782 грн 17 коп., заборгованість за процентами — 9 грн 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) гривні 75 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач – Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" ( 04070, місто Київ, вулиця Андріївська,4, код ЄДРПОУ 14282829);

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.