Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №390/1246/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/1246/26

Провадження № 2/385/726/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06.10.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит`до Примаченко Марії Ігорівнипро стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ТОВ «Алекскредит`подав до суду позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 41346335 від 01.03.2021 в розмірі 15089,80 грн та судові витрати по справі.

стислий виклад позиції сторін

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредит» укладено кредитний договір № 41346335, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит в розмірі 2200,00 грн. Відповідачка не виконала належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідачка ОСОБА_1 правом подання відзиву не скористалась.

заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів, а також просив розгляд справи проводити за відсутності його представника, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Ухвалою судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 11.06.2026 матеріали справи скеровано за підсудністю до Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Заявою від 13.08.2026 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 17.08.2026 відкрито провадження в справі, вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 06.10.2026, частково задоволено клопотання про витребування доказів.

Суд вважав за можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач скористався своїм правом, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідачка, яка вважається 10.09.2026 повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання в порядку п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки не повідомила, будь яких заяв на адресу суду не подавала. Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Оскільки відповідачка, за умов належного повідомлення, відзиву на позовну заяву не подала, в судове засідання не з`явилась, позивач, згідно поданої заяви, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитним договором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про електронну комерцію», іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

Суд встановив, що 01.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредит» за допомогою веб сайту https://alexcredit.uaукладено договір про надання кредиту № 41346335 (а.с. 34-37) шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідачки PS4576663.

Відповідно до пункту 1.3 договору позики сума кредиту 2200,00 гривень. За пунктом 1.4 договору кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок. Згідно з пунктом 1.6: розрахунок зобов`язань позичальника, строки виконання зобов`язань, умови кредитування, а також дати початку періодів, дати платежів, загальні суми платежів, основна сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки, орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту та орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Відповідно до пункту 1.7.2 ставки нарахування процентів за користування кредитом є таким: - базовий період — протягом 30 календарних днів, з 01.03.2021 до 31.03.2021 включно, у розмірі 1,53% за один день користування кредитом; - Спеціальний період протягом ста сімдесяти календарних днів — з 01.04.2021 до 27.09.2021 включно — у розмірі 3% за один день користування кредитом. У пункті 3.1 сторони узгодили строк дії договору з 01.03.2021 по 27.09.2021 включно. Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно якого: - період базовий — з 01.03.2021 по 31.03.2021, загальна сума платежу — 3208,80 грн, в тому числі основна сума кредиту — 2199,00 грн, проценти за користування кредитом — 1009,80 грн, акційна процентна ставка 1,53 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 3208,80 грн; - період спеціальний — з 01.04.2021 по 27.09.2021, загальна сума платежу — 6,40 грн, в тому числі основна сума кредиту — 1,00 грн, проценти за користування кредитом — 5,40 грн, спеціальна процентна ставка 3,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 6,40 грн; - всього: з 01.03.2021 по 27.09.2021, загальна сума платежу — 3215,20 грн, в тому числі основна сума кредиту — 2200,00 грн, проценти за користування кредитом — 1015,20 грн, акційна процентна ставка 1,53 %, спеціальна процентна ставка 3,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 3215,20 грн.

До укладення договору позичальник надав можливість ОСОБА_1 ознайомитись з паспортом споживчого кредиту (а.с. 38-39), що підтверджує виконання ним переддоговірного зобов`язання, встановленого Законом України “Про споживче кредитування”.

З довідки виданої ТОВ ФК “Елаєнс” від 05.11.2024 вбачається, що ТОВ «ФК «Елаєнс» на підставі договору з ТОВ «Алекскредит» про надання послуг з переказу коштів, інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів успішно переказало 2200,00 грн 01.03.2021 на картку № НОМЕР_1 .

З листа АТ КБ “Приватбанк” від 08.09.2026 та долученої до нього виписки по рахунку вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_1 на яку 01.03.2021 було зараховано переказ в сумі 2200,00 грн.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, у змісті вказаного договору міститься всі істотні умови договору, зокрема процентна ставка, вся необхідна інформація щодо персональних даних позичальника, місце проживання, особистий номер телефону для отримання СМС оповіщення з одноразовим ідентифікатором, а також номер банківської картки для зарахування грошових коштів, тому заповнюючи власноручно заяву в особистому кабінеті у суду відсутні сумніви щодо не можливості однозначно ідентифікувати особу позичальника, при цьому негативні наслідки щодо правильності заповнених даних несе позичальник.

Порядок укладення договору в електронному вигляді в повній мірі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію» та умовам договору, з якими позичальниця ознайомилась до прийняття рішення щодо отримання кредиту, що підтверджується акцептуванням пропозиції укласти договір (оферти) відповідачкою.

За таких обставин, слід дійти висновку, що між сторонами 01.03.2021 був укладений кредитний договір № 41346335шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора.

Слід вказати, що відповідачка наведеного не спростувала.

Виписка АТ КБ “Приватбанк” в сукупності з листами АТ КБ “Приватбанк” та ТОВ “ФК “Елаєнс”, які відповідають одне одному та умовам кредитного договору, доводять факт надання відповідачці кредитних коштів в обумовленому розмірі.

Однак суд не бере до уваги правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» (а.с. 45-49), які не містять підпису відповідачки, а отже, позивач не довів, що ОСОБА_1 ознайомилася з такими під час укладення договору.

З розрахунку заборгованості (а.с. 42–44) вбачається, що розмір заборгованості за договором № 4576663 становить 15089,80 грн, з яких 2200-00 грн - за тілом кредиту, 12889,80 грн - за процентами, проценти нараховувались з 01.03.2021 по 27.09.2021, платежі на погашення заборгованості відповідачка не вносила.

Суд не погоджується з розрахунком в частині нарахування процентів та бере до уваги в частині нарахування за тілом кредиту виходячи з такого.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Як передбачено частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Нечіткі або двозначні положення договорівіз споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Судом зі змісту кредитного договору встановлено, що в такому викладені наступні умови: сума кредиту 2200,00 гривень. За пунктом 1.4 договору кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок. Відповідно до пункту 1.7.2 ставки нарахування процентів за користування кредитом є таким: - базовий період — протягом 30 календарних днів, з 01.03.2021 до 31.03.2021 включно, у розмірі 1,53% за один день користування кредитом; - Спеціальний період протягом ста сімдесяти календарних днів — з 01.04.2021 до 27.09.2021 включно — у розмірі 3% за один день користування кредитом. У пункті 3.1 сторони узгодили строк дії договору з 01.03.2021 по 27.09.2021 включно.

Позивач довів факт надання кредитних коштів відповідачці та неповернення нею таких всупереч договору, а отже заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідачки.

Окремо суд звертає увагу на п. 1.6 договору, в якому вказано: розрахунок зобов`язань позичальника, строки виконання зобов`язань, умови кредитування, а також дати початку періодів, дати платежів, загальні суми платежів, основна сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки, орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту та орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору.

При цьому в Додатку № 1 до договору (графік платежів), вказано: - період базовий — з 01.03.2021 по 31.03.2021, загальна сума платежу — 3208,80 грн, в тому числі основна сума кредиту — 2199,00 грн, проценти за користування кредитом — 1009,80 грн, акційна процентна ставка 1,53 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 3208,80 грн; - період спеціальний — з 01.04.2021 по 27.09.2021, загальна сума платежу — 6,40 грн, в тому числі основна сума кредиту — 1,00 грн, проценти за користування кредитом — 5,40 грн, спеціальна процентна ставка 3,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 6,40 грн; - всього: з 01.03.2021 по 27.09.2021, загальна сума платежу — 3215,20 грн, в тому числі основна сума кредиту — 2200,00 грн, проценти за користування кредитом — 1015,20 грн, акційна процентна ставка 1,53 %, спеціальна процентна ставка 3,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 3215,20 грн.

Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 1015,20 грн.

До такого ж висновку дійшов ВС в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07.09.2026 в справі № 552/672/23, яку суд враховує.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд позбавлений можливості надати оцінку аргументам відповідачки, яка відзиву не подала.

У зв`язку з наведеним позов підлягає задоволенню частково та з відповідачки слід стягнути 2200,00 грн тіла кредиту і 1015,20 грн процентів, а в решті позову - відмовити.

розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 у зв`язку поданням позову в електронній формі).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в сумі 567,28 грн (3215,20 / 15089,80 х 2662,40).

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 02094, м. Київ, просп. Леоніда Каденюка, 23) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором № 41346335 від 01.03.2021 в розмірі 3215,20 грн та 567,28 грн сплаченого судового збору, а всього 3782 (три тисячі сімсот вісімдесят дві) грн 48 коп.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 12.10.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 06.10.2026