Суд: Недригайлівський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №583/3656/26
Суддя: Жмурченко В. Д.
Провадження № 3/582/570/26
Справа № 583/3656/26
Недригайлівський районний суд Сумської області
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року
Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Жмурченко В. Д., з участю секретаря судового засідання Коваль В. В., з участю особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , захисника особи, відносно якої складено протокол адвоката Полинько В. В., розглянувши у залі суду в с-щі Недригайлів, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
У С Т А Н О В И В :
10.07.2026 о 09 год 54 хв. в м. Охтирка, Сумської області, по пров. Кириківський ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати даним транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1. а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
09.10.2026 захисник особи, відносно якої складено протокол адвокат Полинько В. В. надіслала через систему «Електронний суд» клопотання про поверненя матеріалів справи для належного оформлення та клопотання про витребування доказів.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат Полинько В. В. подані клопотання підтримала та просила суд їх задовольнити.
ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не визнав та пояснив, що дійсно у зазначений у протоколі день та час він керував т/з не маючи посвідчення водія відповідної категорії, будучи особою, на яку 01.12.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП накладено адміністративне стягнення, штраф сплатив в повному обсязі. Зазначив, що 10.07.2026 він разом із дружиною їхали з м. Харків до м. Охтирка у гості до батьків. Спочатку т/з керувала його дружина, а оскільки було оголошено повітряну тривогу та наявну небезпеку для їх життя та здоров`я, він був вимушений керувати автомобілем. Вважає, що в даному випадку він діяв у стані крайньої необхідності.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян і дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вивчивши матеріали справи, давши їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715432 від 10.07.2026, який складено в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, VІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі;
- відеозаписами події, якими підтверджується факт керування ОСОБА_1 т/з не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6260806 від 01.12.2025, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є невід`ємною частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
В рішенні у справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини вказав, що будь-яка особа, що володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Суд не може взяти до уваги позицію сторони захисту, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.
Таким чином, саме посилання особи, стосовно якої здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення, на існування крайньої необхідності у вигляді оголошення повітряної тривоги, не може беззаперечно свідчити про необхідність застосування положень ст. ст. 17, 18 КУпАП, а будь-яких доказів наявності крайньої необхідності матеріали справи не містять.
Клопотання захисника про допит інспектора, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 суд задовольнив. Проте належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання інспектор Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, лейтенант поліції Піддубна О. А., до суду не з`явилася.
Щодо клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , про виклик та допит свідка ОСОБА_3 , суд зазначає, що обставини, які наведенні у клопотанні, про які може свідчити вказана особа, не матимуть істотного значення для вирішення адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, та не спростовуватимуть самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом як особою, яка не має права керування таким засобом. За таких обставин виклик свідка є недоцільним та лише призведе до затягування розгляду справи, строки якого обмежені ст. 38 КУпАП (до 10.10.2026), тому відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання в межах розгляду адміністративних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд не приймає до уваги доводи захисника Полинько В. В. про необхідність повернення протоколу для доопрацювання, у зв`язку із тим, що у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено кваліфікуючу ознаку повторності, оскільки працівником поліції додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6260806 від 01.12.2025, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Також суд не вбачає необхідності для задоволення клопотання сторони захисту про витребування доказів, так як наданих документів достатньо для прийняття законного, та обґрунтованого рішення по цій справі.
Заявлені стороною захисту клопотання, на думку суду, свідчать про вчинення дій, спрямованих на затягування судового розгляду та створення умов для уникнення адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Отже, суд, не виходячи за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, вважає, що останній не дотримався вимог п.2.1.а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, з огляду на характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його винуватості, суддя дійшов до висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки у матеріалах справи відсутні докази належності автомобіля правопорушнику.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 27, 33-35, 40-1, ч. 5 ст. 126, 283, 284 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір",
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: В. Д. Жмурченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua