Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №581/743/26 — Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/743/26

Провадження № 3/581/226/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 року сел. Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Кузьмінський О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського районного відділу поліції ГУНП України в Сумській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця ЗСУ, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 КУпАП,

в с т а н о в и в :

22 вересня 2026 року о 00 год 30 хв в с. Синівка по вул. Промінь водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21103, р.н. НОМЕР_2 , скоїв ДТП, а саме здійснив наїзд на дерево та залишив місце пригоди, чим порушив вимоги пункту 2.10.а. Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена за статтю 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його присутності та про визнання провини.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до статті 122-4 КУпАП підставою притягнення до адміністративної відповідальності є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до пункту 2.10.а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Диспозиція стаття 122-4 КУпАП є бланкетною та передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Отже, юридичною підставою для виникнення у водія обов`язку дотримуватися вимог пункту 2.10 ПДР України (зокрема, залишатися на місці події) є сам факт настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з пункту 1.10 ПДР України дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдано матеріальних збитків.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив проступок, передбачений статтею 122-4 КУпАП.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №780793 від 25 вересня 2026 року, який за своїм змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає;

поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він 22 вересня 2026 року вночі керував автомобілем ВАЗ, направляючись до м. Києва. На пасажирському кріслі перебував побратим ОСОБА_2 . Не впоравшись із керуванням автомобілем, виїхав на межі дороги та зіткнувся з деревом. Водій проїжджаючого повз автомобіля погодився його підвезти і він залишивши ОСОБА_2 поїхав до м. Києва;

поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких він 22 вересня 2026 року вночі разом з ОСОБА_1 , який перебував за кермом автомобіля ВАЗ, направлялись до м. Києва. На одному з перехресть засліпила вантажівка, Бершадський не впорався з керуванням автомобілем, автомобіль виїхав на межі дороги та зіткнувся з деревом. Вони самостійно вийшли із автомобіля, в цей час повз проїжджав автомобіль, водій якого поцікавився чи не потрібна їм допомога. В нього була кров на обличчі. Далі він втратив свідомість і прийшов до тями в лікарні.

Таким чином ОСОБА_1 , залишивши місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний та внаслідок якої був травмований ОСОБА_2 , вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене статтею 122-4 КУпАП.

Враховуючи положення статті 33 КУпАП та беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп судового збору.

Керуючись частиною 1 статті 130, статтями 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3400 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн, який підлягає зарахуванню до державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу і вноситься в установу банку України.

У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови стягується:

- подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові;

- витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Кузьмінський