Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №349/1271/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1271/26

Провадження № 2/349/897/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину,

учасники судового провадження:

позивачка ОСОБА_1

представник позивачки адвокат Романків І.М.

представник відповідача адвокат Шидзінський І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Романків І.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину.

Позов обгрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2024 року з ОСОБА_2 на користь позивачки щомісячно стягуються аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 3 200,00 грн.

Зазначає, що з часу ухвалення вказаного судового рішення змінилася економічна ситуація в країні, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, разом із тим потреби дитини із віком змінилися та збільшилися в силу її росту та розвитку.

Позивачці відомо, що відповідач має постійне місце праці, розмір його заробітної плати становить приблизно 22 000,00 грн, тому на підставі ч.3 ст.181, ст.192 СК України просила змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на стягнення аліментів у частці від заробітку в розмірі 1/4 частки його доходу.

Відповідач ОСОБА_2 не подав відзив на позов.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін 21 вересня 2026 року о 13 год 00 хв.

21 вересня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Шидзінський І.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні Галицького районного суду Івано-Франківської області.

На підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, який повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, суд відклав розгляд справи та призначив наступне судове засідання 12 жовтня 2026 року о 11 год 15 хв.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Романків І.М. позов підтримали повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Шидзінський І.В. у судовому засіданні заперечив щодо позову, оскільки розмір аліментів, які відповідач щомісячно сплачує на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 є достатнім для забезпечення її потреб, окрім того стороною позивача не доведено , що матеріальне становище відповідача покращилося.

Фактичні обставини справи

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 19 листопада 2005 року відділом РАЦС м.Калуша Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 531 ( а.с.8-9).

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2024 року в справі №349/1702/24, присуджено стягувати, починаючи з 23 вересня 2024 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3 200,00 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття ( а.с.11-13).

В мотивувальній частині рішення суду зазначено, що згідно з довідкою від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_2 працює водієм в ФОП ОСОБА_6 та отримує заробітну плату в розмірі 8 100,00 грн на місяць ( а.с. 12 ).

З довідки від 28 серпня 2026 року, яку надав суду представник відповідача, встановлено, що ОСОБА_2 з 15 липня 2025 року працює в ТОВ "Джонас Трейд " на посаді розбирача субпродуктів, де його сукупний дохід за період з серпня 2025 року по липень 2026 року складав 265 743,52 грн, зокрема в липні 2026 року - 26 383,89 грн ( а. с.58 ).

Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для зміни способу стягнення аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був визначений за рішенням суду.

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції про права дитини визначає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 51 Конституції України, статтею 180 СК України закріплено обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини .

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Також ч.1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом .

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року в справі № 367/10126/19.

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини належить стягувачу.

Діюче законодавство надає позивачці право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивачка скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька дитини.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Суд враховує також, що обов`язок утримувати дитину не залежить від бажання чи можливостей батьків, враховуючи загальне правило, що батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття навіть у тому разі, коли виконання цього обов`язку може призвести до неповного задоволення їх власних матеріальних і духовних потреб.

Оскільки позивачкою доведено зміну матеріального становища платника аліментів, а саме зростання його доходу з 8 100,00 грн в місяць в 2024 році до 26 383,89 грн в місяць, зокрема в липні 2026 року, тому наявні підстави, передбачені ст.ст.182, 192, ч.3 ст.181 СК України для зміни раніше встановленого розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, з твердої грошової суми 3 200,00 грн на 1/4 частину з усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачку звільнено від сплати судового збору при поданні позовної заяви, тому на підставі ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша – друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, представником позивачки надано копії таких документів: договір про надання правничої допомоги №80/26 від 13 серпня 2026 року, ордер на надання правичої допомоги серія АТ №1148717 від 14 серпня 2026 року, акт виконаних робіт ( наданих послуг ) №1/80/26 від 14 серпня 2026 року та банківську квитанцію про оплату послуг, згідно яких загальна вартість наданої позивачці правової допомоги адвокатом Романківим І.М. складає 5 000,00 грн ( а.с. 14-19 ).

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, визначаючи суми судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21).

Враховуючи обставини справи, фінансовий стан відповідача, обсяг виконаних адвокатом робіт, відсутність заперечення сторони відповідача щодо такого розміру витрат, а також виходячи з критерію розумності їхнього розміру, суд стягує із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Керуючись ст.ст.141,259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2024 року, та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів у зміненому розмірі розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів по виконавчому листу, виданому на виконання рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2024 року в справі №349/1702/24.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень із зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила