Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №577/5791/25 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5791/25

Провадження № 1-кп/577/163/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотоп кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025200450000796 від 17 серпня 2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, розлученого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16.08.2025 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухався на велосипеді по автодорозі Р61 сполученням Батурин-Конотоп-Суми в напрямку м. Конотоп та на відстані близько 1 км від м. Конотоп побачив раніше незнайомого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який їхав на велосипеді у зустрічному напрямку до місця свого проживання в с.Калинівка Конотопського району Сумьскої області. Зупинившись на узбіччі дороги, ОСОБА_5 попрохав у ОСОБА_4 закурити, а потім запропонував йому вжити спиртні напої. На таку пропозицію потерпілий погодився та надав ОСОБА_5 цигарку, після чого ОСОБА_5 дістав з кишені штанів та передав ОСОБА_4 пластикову пляшку із горілкою об`ємом 0,5 л, яку він одразу почав розпивати, присівши навшпиньки на узбіччі дороги. У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний корисливий умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_4 шляхом здійснення розбійного нападу на нього. Реалізуючи свій злочинний умисел, при цьому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та суспільно-небезпечні наслідки, а також розуміючи, що потерпілий перебуває у стані алкогольного сп`яніння та, знаходячись у положенні сидячи, не зможе чинити йому активний опір, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно в умовах воєнного стану, введеного на всій території України згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2024 року та продовженого до 05.11.2025 року, підняв із землі цеглину, за допомогою якої завдав ОСОБА_4 один удар по голові в потиличну ділянку, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді забійної рани потиличної ділянки голови, тим самим застосував до потерпілого фізичне насильство, яке є небезпечним для його життя та здоров`я. Унаслідок удару по голові, ОСОБА_4 на деякий час втратив свідомість, чим скористався ОСОБА_5 , який забрав із корзини велосипеду потерпілого чоловічу сумку, вартістю 277 грн., у якій знаходилися мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 12С 3/64 Ocean Blue», вартістю 2 580 грн., з картою пам`яті «Арасег micro SDHC UHS-I 85R 32 GB», вартістю 155 грн., в чохлі «Colorway Xiaomi Redmi 12С Simple Book», вартістю 30 грн., разом із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ«Київстар», вартістю 350 грн., гаманець з грошовими коштами в сумі 300 грн., дві банківські картки АТ КБ «Ощадбанк», та з місця вчинення злочину зник, чим спричинив потерпілому майнову шкоду, загальний розмір якої згідно висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14259-ТВ від 03.09.2025 року становить 3 692 грн. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 324 від 24.09.2025 року у ОСОБА_4 на час обстеження 10.09.2025 року мали місце: два рубці в потиличній ділянці орієнтовано посередині та в проекції потиличного бугра. На час госпіталізації у відділення мали місце: рвана рана в потиличній ділянці голови з нерівними краями, з незначною кровоточивістю. Знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М. Давидова» з 16.08.2025 року по 22.08.2025 року з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана голови. По ступеню тяжкості рана, так як для її загоєння необхідний час більше 6, але менше 21 дня, згідно Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. ЗЧМТ: струс головного мозку не підтверджений об`єктивними даними, тому в оцінку ступеня тяжкості братися не може. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів (тупого предмету), що підтверджується характером ушкоджень. Кількість травмуючих впливів не менше одного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, визнав частково, не заперечує щодо завдання тілесних ушкоджень потерпілому, проте зазначає, що кримінальне правопорушення було вчинено за інших обставин. Так, 16.08.2025 року після 15 год. 00 хв. йшов по дорозі зі сторони с. Лобківка в напрямку м. Конотопа, в руках вів велосипед. Знаходився в стані алкогольного сп`яніння, вжив близько 200-300 грам горілки. На узбіччі дороги побачив потерпілого, який сидів на велосипеді, що лежав на дорозі. Потерпілий також перебував у стані алкогольного сп`яніння. Він запропонував потерпілому випити ще горілки, на що останній погодився, закусували консервою, яку дав потерпілий. В цей час пролунала повітряна тривога, потерпілий дістав з корзини велосипеда телефон, подивився сповіщення, показав фотографію доньки, після чого у них виник конфлікт, в ході якого він вимушений був захищатися. Щиро розкаюється у вчиненому, попросив вибачення у потерпілого, потерпілий прийняв його вибачення, просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що 16.08.2025 року після обіду їхав з м. Конотопа до с. Калинівка на велосипеді. По дорозі перед селом побачив раніше незнайомого ОСОБА_5 , який їхав назустріч на велосипеді, та запитав чи є в нього закурити. З`їхали разом з дороги на узбіччя, він пригостив його цигаркою, а ОСОБА_5 в свою чергу запитав, чи вип`є він 100 грам? Достав пляшку самогону та дав йому. Він присів навшпиньки, тільки перехилив пляшку з горілкою та відчув удар по голові ззаду. ОСОБА_5 знаходився з правого боку позаду нього. Від отриманого удару він втратив свідомість. Прийшов до тями, коли приїхала карета швидкої допомоги. Йому надали першу медичну допомогу, після чого він виявив пропажу мобільного телефону з картою пам`яті та сім-картою в чохлі, гаманця з грошима 300 грн., двох банківських карток Ощадбанк, двох банок тушонки, сумки чоловічої. Каретою швидкої допомоги його відвезли до Конотопської ЦРЛ, де він перебував на лікуванні 7 днів. В той же день у нього відібрали пояснення працівники поліції. Згодом повернули мобільний телефон, але він був у неробочому стані. Наполягає, що не розпивав спиртні напої з обвинуваченим, він тільки намагався випити з пляшки і зразу отримав удар по голові. Ніякого конфлікту між ним та ОСОБА_5 не було. Цивільний позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. підтримує та просить задовольнити. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, його винуватість доводиться наступними доказами, які були надані суду стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16.08.2025 року, протоколом огляду місця події від 16.08.2025 року з фото таблицею до нього, протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_7 , протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2025 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 , ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 18.08.2025 року, протоколом обшуку від 17.08.2025 року, постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 18.08.2025 року, ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 19.08.2025 року, висновком судової товарознавчої експертизи від 03.09.2025 року № СЕ-19/119-25/14259-ТВ, довідкою про вартість майна, висновком експерта № 324 від 24.09.2025 року, висновком експерта № 325 від 24.09.2025 року, висновком експерта № 326 від 24.09.2025 року, висновком експерта № 346 від 23.09.2025 року висновком експерта № 347 від 16.09.2025 року, висновком експерта № 2349 від 03.09.2025 року, висновком експерта № 2348 від 03.09.2025 року, висновком судово-психіатричного експерта № 809 від 22.09.2025 року.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Суд дотримався вимог, визначених ст. 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, суду надано не було.

Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.

Суд не приймає до уваги покази обвинуваченого що у нього з потерпілим стався конфлікт та він захищався, оскільки вони спростовуються показами потерпілого, які є послідовними, логічними, узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує наступне.

Відповідність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

За приписами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 у справі Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

При цьому, відповідно до ч. 2, 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Водночас, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Значна роль покарання у боротьбі зі злочинністю не повинна сприйматися як підстава для того, щоб зробити жорстокішим покарання. У багатьох випадках жорстокість покарання переконує винного в його несправедливості, робить самого засудженого більш жорстоким, породжує в його свідомості почуття образи, неповаги до суспільства, держави, її законів. Тому значення покарання в боротьбі зі злочинністю визначається не його жорстокістю, а неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю його застосування за кожний вчинений злочин. Роль і значення покарання багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. У кожному конкретному випадку суд повинен призначити покарання з дотриманням вимог і положень ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Воно має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Мета покарання - це те, чого прагне досягти держава, застосовуючи його щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Закон чітко визначає такі цілі покарання, як: кара як відплата засудженому за вчинене кримінальне правопорушення; виправлення засудженого; запобігання вчиненню нових кримінальих правопорушень самим засудженим; запобігання вчиненню нових кримінальих правопорушень з боку інших осіб.

При визначенні виду і розміру покарання необхідно також враховувати й те, що одним із європейських стандартів кримінального судочинства є принцип «пропорційності», тобто коли призначене особі покарання є непропорційним втручанням держави у права людини (остаточне рішення ЄСПЛ від 30.01.2015 року у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12), а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання. При цьому колегія суддів дотримується автономної концепції поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 року у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Так, суд при призначенні ОСОБА_5 покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно із вимогами ст. 69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Застосування ст. 69 КК України можливе за наявності у кримінальному провадженні виняткових обставин, які дають підстави розраховувати на досягнення мети покарання. При цьому, наявні обставини, що пом`якшують покарання, мають істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого. Ці обставини надають специфічних особливостей, які свідчать, що вчинене діяння виходить за межі типових злочинів такого виду і ступінь його тяжкості порівняно з ними значно менший.

Положення ст. 69 КК України підлягають виваженому застосуванню у тих випадках, коли для реалізації мети покарання установлені в певній санкції його вид і розмір є занадто суворими (несправедливими), а особа потребує поблажливого ставлення. З огляду на це суд має право скорегувати покарання відповідно до індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.

Отже, підставами призначення основного покарання із застосуванням ст. 69 КК України, визнано дві групи чинників, які характеризують як вчинене кримінальне правопорушення, так і особу винного, та мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані, які певним чином характеризують особу винного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Отже суд, враховуючи наявність наведених вище декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після їх, враховуючи особу винного, який раніше не судимий, щиро розкаявся, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, тяжких наслідків від кримінального правопорушення не настало, позицію потерпілого, який не наполягає на суворій мірі покарання, доходить висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для застосування ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

На думку суду, така міра покарання відповідає його меті, гуманності, справедливості, фактичним обставинам кримінального провадження, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є необхідною й достатньою для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав людини, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ч. 5 цієї статті передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В справі потерпілим по справі заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. .

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, з підстав зазначених у мотивувальній частині вироку, вказує на заподіяння обвинуваченим моральної шкоди потерпілому.

Також суд вважає ґрунтовними та переконливими доводи потерпілого - цивільного позивача про те, що злочинними діями обвинуваченого йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, спричинених протиправними діями обвинуваченого, у зв`язку з тілесними ушкодженнями, пережитим емоційним стресом, внаслідок чого було порушено звичайний спосіб його життя.

Згідно роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Протиправні дії обвинуваченого безумовно і беззаперечно прямо зумовили для позивача моральну шкоду, що не може бути спростовано та не визнано самим обвинуваченим. Внаслідок вищевказаних дій, що призвело до погіршення його самопочуття, порушило звичний для нього спосіб життя та доставляє масу страждань і хвилювань, суд вважає ці страждання інтенсивними та такими, що вимагають належного відшкодування. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов потерпілого про стягнення моральної шкоди слід задовольнити.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити раніше застосований тримання під вартою.

Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведеної судової товарознавчої експертизи в сумі 3 119 грн. 90 коп коп. (а. 125 наданих матеріалів) підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності зі ст. 124 КПК України на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років, з конфіскацією майна.

ОСОБА_5 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити раніше застосований тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання, а саме: з 17 серпня 2025 року.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 ), 5 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави 3 119 грн. 90 коп. витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.08.2025 року на майно, вилучене в ході огляду місця події 16.08.2025 року, на ділянці місцевості, на трасі Р 61 сполученням Батурин-Конотоп-Суми, на відстані 1 км з міста Конотоп, а також майно вилучене в ході обшуку житла ОСОБА_5 17.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , та майно вилучене в ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, 17.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_1, а саме: цегляний камінь з нашаруванням речовини бурого кольору, пусту пластикову пляшку ємкістю 0,5 л., недопалок, пластикову картку білого кольору з фотографією чоловіка та написом ОСОБА_4 ; картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , мобільний телефон «Xiaomi Redmi 12С 3/64» IMEI НОМЕР_3 , сім-картку з номером НОМЕР_4 (марка НОМЕР_5 ), мобільний телефон марки «ZTE» IMEI - НОМЕР_6 , сім-картку з № НОМЕР_7 , мобільний телефон марки «NOKIA» серійний номер - НОМЕР_8 , футболку чорного кольору, штани чорного кольору, скасувати.

Речові докази після вступу вироку в законну силу, а саме:

цегляний камінь з нашаруванням речовини бурого кольору, пусту пластикову пляшку ємкістю 0,5 л., недопалок цигарки (а. 65,66 наданих матеріалів), які знаходяться в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області, - знищити;

пластикову картку білого кольору з фотографією чоловіка та написом (Перепустка ТОВ «Авіакон»), картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , мобільний телефон «Xiaomi Redmi 12С 3/64» IMEI НОМЕР_3 , сім-картка з номером НОМЕР_4 , (а. 33, 65 наданих матеріалів), які знаходяться під збережною розпискою у потерпілого ОСОБА_4 , - йому і залишити;

мобільний телефон марки «ZTE» IMEI - НОМЕР_6 з сім-карткою № НОМЕР_7 , мобільний телефон марки «NOKIA» серійний номер - НОМЕР_8 (а. 65,66 наданих матеріалів), які знаходяться в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області, - конфіскувати в доход держави;

футболку чорного кольору, штани чорного кольору (а. 65,66 наданих матеріалів), які знаходяться в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області, - повернути ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1