Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №345/4667/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4667/26

Провадження № 2/345/3178/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в :

Адвокат Библів Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з січня до серпня 2026 року в розмірі 12 064,80 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 06.03.2011, який рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.01.2028 розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні. Рішенням цього ж суду від 04.08.2025 з відповідача на користь матері дітей стягуються аліменти в твердій грошовій сумі розміром 2 000,00 грн. та 3 000,00 грн. відповідно, а також аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно на весь час проживання та опікування позивачкою дитиною з інвалідністю до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів за вищенаведеним рішенням суду розпочато з 03.09.2025. Рішенням суду від 21.04.2026 з відповідача стягнуто на користь позивачки неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2025 до 01.02.2026, але й після цієї дати відповідач знову допустив виникнення заборгованості зі сплати аліментів. Син відповідача є особою з інвалідністю, який проходить лікування та реабілітацію у Федеративній Республіці Німеччина. Несвоєчасна сплата аліментів створює проблему в своєчасному забезпеченні дитини ліками. Зазначає, що відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку зі сплати аліментів, тому утворилась заборгованість розміром 26 000,00 грн. станом на 31.07.2026. Заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання матері дитини також становить 10 400,00 грн. Розрахована сума неустойки (пені) за аліментами на утримання дітей становить 12 064,80 грн., а на утримання їхньої матері – 5 048,80 грн. Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у загальному розмірі 17 113,60 грн., а також судові витрати за надання правничої допомоги розміром 5 000,00 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В межах підготовчого провадження заявою від 16.09.2026 представник позивача – адвокат Библів Ю.В. подала заяву про зменшення раніше заявлених позовних вимог. Просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дітей в розмірі 10 607,80 грн., на утримання позивачки – 3 311,20 грн.

У заяві від 24.09.2026 відповідач ОСОБА_2 повідомив, що рішенням суду з нього вже стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів до лютого 2026 року, відтак повторне стягнення аліментів за січень цього року не відповідає вимогам закону. Зазначає, що крім сплати аліментів на ОСОБА_1 , дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , сплачує аліменти також на теперещню дружинку ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 , який має інвалідність з дитинства. Наголошує, що його заробітна за місцем роботи є невеликою і погасити відразу заборгованість зі сплати аліментів відповідач об`єктивно не може. Водночас, позивач кожних 6-ть місяців звертається до суду з позовом про стягнення неустойки, чим ставить відповідача в ще більше скрутне матеріальне становище. Відтак, просить врахувати зазначені обставини, зменшивши розмір неустойки згідно з вимогами ч.2 ст. 196 СК України. Просить розглянути справу без його участі.

Письмових заперечень стосовно заяви ОСОБА_2 стороною позивача не надано.

Позивач та її представник до суду не з`явилися з невідомих для суду причин.

Ухвалою суду від 25.09.2026 підготовче провадження у справі закрито.

Встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.01.2018 шлюб між сторонами розірвано.

Надалі, 04.08.2025 рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області в справі № 345/2543/25 збільшено визначений рішенням цього ж суду від 15.06.2018 розмір аліментів, які стягуються щомісячно з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_7 до 2 000,00 грн., сина ОСОБА_8 – до 3 000,00 грн. до досягнення дітьми повноліття. Крім того, збільшено розмір аліментів на утримання ОСОБА_1 як матері дітей в твердій грошовій сумі до 2 000,00 грн. щомісячно на час проживання та опікування дитиною з інвалідністю до досягненню нею повноліття. На виконання рішення суду видано виконавчі листи 15.09.2025.

Згідно з розрахунком державного виконавця заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання дітей з вересня 2025 до липня 2026 року становить 13 805,29 грн. Борг відповідача зі сплати аліментів на утримання матері дітей – позивачки у цій справі, за вищенаведений період становить 5 860,00 грн.

Відповідно до розрахунку сторони позивача, розмір пені за прострочення сплати аліментів на утримання дітей з лютого 2026 до серпня 2026 року становить 10 607,80 грн, а на утримання їхньої матері – 3 311,20 грн.

Як вбачається з копії наданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.09.2018 ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , актовий запис №395, під час якого у них народився син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має статус особи з інвалідністю, а його мати – виступає отримувачем відповідної державної соціальної допомоги, дія якої продовжена до 01.01.2028, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 11.05.2022.

Відповідач ОСОБА_2 працює вантажником ТОВ «Еко-Прикарпаття», отримавши дохід за останні 6 місяців роботи на підприємстві в розмірі 15 218,67 грн, середньомісячний розмір якого після відрахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору становить 10 850,34 грн, що підтверджується довідкою від 16.09.2026 № 01-1/32.

У іншій довідці ТОВ «Еко-Прикарпаття» від 16.09.2026 № 5384 зазначено, що за період з 20.03.2026 до 04.09.2026 із заробітної плати ОСОБА_2 сплачено аліменти в загальному розмірі 41 781,00 грн.

Відповідно до копії платіжних інструкціц № 3045, 3046 від 06.08.2026, на підставі рішень Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (справа № 345/4744/19 та справа № 345/1346/22) та згідно з поданою заявою, із заробітної плати ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_11 та дружини Лілії утримуються аліменти.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.04.2026 (справа № 345/1035/26) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання спільних дітей та їхньої матері розміром 10 666,95 грн. за період з вересня 2025 року до лютого 2026 року (з січнем включно).

Згідно з вимогамист.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виходячи з цього сторони, як батьки дитини, повинні спільно вирішувати питання про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.

Відповідно до вимог ст.150,157 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками щодо цього обов`язку, кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Відповідно до ч. 1ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

В разі, якщо місячний платіж сплачено не в повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою, яка викладена в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 у справі №334/7702/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду 25 квітня 2018 у справі №572/1762/15-ц: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Викладені у додатках до заяви про зменшення позовних вимог розрахунки сум пені є чіткими та зрозумілими, стороною відповідача по суті не оспорюються.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 22 роз`яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.

Наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про те, що дитина була позбавлена майна, що належить їй за законом. Стягнення пені за прострочення виконання аліментних зобов`язань є механізмом захисту порушеного права дитини на належне утримання.

Матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження того, що на момент виникнення заборгованості відповідач був позбавлений можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Також відповідач не підтвердив, що прострочення сплати аліментів відбулося з незалежних від нього причин.

Згідно із ч. 1 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Таким чином, у суду є всі підстави вважати, що відповідач заборгував позивачу аліменти і одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Суд уже зазначав раніше в цьому рішенні, що за приписами ч.2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

За обставинами цієї справи сторона позивача просить стягнути з відповідача в цілому 13 919,00 грн. розрахованої суми неустойки.

На переконання суду, очевидно низький рівень доходів відповідача та фактична сплата ним аліментів на утримання дружини ОСОБА_5 та дитини з інвалідністю від теперішнього шлюбу є достатньою підставою для зменшення судом розміру неустойки на 5 000,00 грн, з яких 4 000,00 грн – відноситься до аліментів на утримання дітей та 1 000,00 грн. - аліментів на утримання колишньої дружини, що надасть відповідачу можливість швидше погасити існуючу заборгованість зі сплати аліментів. До того ж, сплата аліментів відповідачем здійснюється шляхом їх утримання із заробітної плати відповідача за місцем роботи останнього із врахуванням обмежень, визначених законом при виконанні декількох виконавчих документів одночасно.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідноз ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на диспозитивність цивільного судочинства, беручи до уваги заявлений позивачем розмір неустойки (пені), а також розмір заборгованості зі сплати аліментів, визначений державним виконавцем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач у справі згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 04.05.2015 є учасником бойових дій безтерміново та відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» повністю звільнений від сплати судового збору.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, визначаються згідно з умовами договору та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою підлягають розподілу (п.1 ч.3 ст.133, п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Однак розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.4-6 ст.137 цього ж Кодексу).

У разі наявності відповідного клопотання суд не вправі відмовити стороні, яка понесла витрати на правничу допомогу, в їх стягненні повністю з іншої сторони, а лише зменшити такі витрати під час їх розподілу за результатами судового розгляду.

Водночас, у ч.2 ст.141 ЦПК України прямо зазначено, що всі інші судові витрати, крім судового збору, покладаються на сторони залежно від ухваленого рішення суду за результати розгляду позовних вимог. Зокрема, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (принцип пропорційності до розміру відхилених вимог процесуальний закон не передбачає навіть стосовно відповідача у справі).

Для підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 07.08.2026, ордера №1148711 від 14.08.2026 з Актом приймання-передачі наданих послуг від 13.08.2026 з квитанцією про вартість цих послуг в розмірі 5 000,00 грн.

У цій справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (64,07%), відтак сторона позивача не може претендувати на компенсацію за рахунок відповідача більш ніж 3 203,50 грн (5 000,00х0,6407).

Суд додатково зазначає, що для приватного права є притаманною така властивість як розумність, яка характерна для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту і тлумачення не лише норм матеріального, але й процесуального права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц та від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 від 05.09.2022 та інші).

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/13892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн., оскільки такий розмір цих витрат відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі викладеного та керуючись ст. 263-265,268,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.02.2026 до 01.08.2026 в розмірі 6 607,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_1 як матері, з якою проживає дитина з інвалідністю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.02.20026 до 01.08.2026 в розмірі 2 311,20 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , витрати за надання правничої допомоги. в розмірі 2 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя