Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №345/4748/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4748/26

Провадження № 2/345/3231/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 протягом тривалого періоду часу.

По сусідству із ним за адресою: АДРЕСА_1 , проживав ОСОБА_4 , 1934 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 видане 02.06.2004 року), який сім`ї не мав.

Разом із ОСОБА_4 проживала його двоюрідна сестра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 видане 13.07.2018 року).

За життя ОСОБА_4 позивач постійно допомагав йому в користуванні земельною ділянкою та допомагав по господарству.

Після його смерті там проживала ОСОБА_3 , і ОСОБА_1 продовжував допомагати їй в користуванні земельною ділянкою та допомагав по господарству.

Після смерті ОСОБА_3 смерті, позивач також був вимушений постійно доглядати за даною земельною ділянкою (косити траву, прибирати, тощо), оскільки якщо б трава висохла і хтось підпалив сухостій, то вогонь міг би перекинутися на його домогосподарство.

В цьому році ОСОБА_1 вирішив оформити собі право користування або право власності на дану земельну ділянку.

Відповідно по даному питанню позивач звернувся у Новицьку сільську раду, де йому було рекомендовано звернутися в архів з метою встановлення чи дана земельна ділянка не була передана комусь у приватну власність.

Крім того, ОСОБА_1 звернувся у архів, йому було видано архівний витяг від 14.07.2026 року № 04-01/563 та копію ухвали Новицької сільської ради народних депутатів Калуського району Івано-Франківської області від 29.12.1993 року «Про хід приватизації земельних ділянок жителям сіл Новиця і Зелений Яр, садових ділянок жителям м. Калуша», у відповідності до яких ОСОБА_4 було передано у приватну власність 2 (дві) земельні ділянки площею 0.30 га, з яких на обслуговування жилого будинку площею 0.27 га, для ведення підсобного господарства площею 0.03 га, які розташовані на території Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.

Після чого, ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаючи, що у с. Зелений Яр Калуського району проживає ОСОБА_3 , рідна сестра ОСОБА_4 , позивач поїхав до неї поцікавитися чи оформила вона спадщину після смерті брата ОСОБА_4 .

Від неї йому стало відомо, що після смерті брата ОСОБА_4 вона не зверталася за оформленням спадщини, оскільки їй було відомо, що ОСОБА_4 залишив заповіт у відповідності до якого все своє майно він заповів позиачу, а тому вона думала, що йому про це відомо, і що ОСОБА_1 давно оформив спадкування по заповіту після смерті її брата.

ОСОБА_1 повідомив їй, що про заповіт чує вперше, оскільки ні сам ОСОБА_4 , ні його двоюрідна сестра ОСОБА_5 , яка проживала з ним, не повідомляли його про наявність заповіту на його ім`я.

В подальшому, позивач звернувся у Новицьку сільську раду де було перевірено чи видавались від імені ОСОБА_4 заповіти та було встановлено, що ОСОБА_4 , за життя, 21.09.2000 року, залишив заповіт на його ім`я.

Відповідно, Новицькою сільською радою ОСОБА_1 було видано дублікат заповіту від 21.09.2000 року, залишеного ОСОБА_4 , який посвідчений секретарем Новицької сільської ради Галиною Зауличною 21 вересня 2000 року і зареєстрований у реєстрі за № 84, у відповідності до якого ОСОБА_4 зробив наступне розпорядження: «все майно, де б воно не було і знаходилося і з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати мені на день моєї смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю ОСОБА_1 ».

В подальшому, ОСОБА_1 вернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Олійник Ірини Ігорівни з заявою про прийняття спадщини.

Однак, приватний нотаріус Олійник І.І. листом від 07.08.2026 року №117/01-16 роз`яснила, що ним пропущений строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та рекомендувала звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім того, у даному листі зазначено, що станом на 07.08.2026 року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.

Представник позивача звертаю увагу суду, що позивачу не було відомо про наявність заповіту залишеного ОСОБА_4 на його ім`я, про його наявність йому стало відомо тільки 17.07.2026 року від рідної сестри ОСОБА_4 .

Дублікат заповіту він отримав у Новицькій сільській раді тільки 23.07.2026 року, після чого і ознайомився із його змістом, а відповідно строк для прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин.

Позивач просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, мотивуючи тим, що він з поважних причин пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки йому не було відомо про наявність заповіту залишеного на його ім`я, а про його наявність позивачу стало відомо тільки 17.07.2026 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, рідні брати та сестри спадкодавця.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У частині 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що за загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Отже, передбачений законом строк на прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, оскільки вони були пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами (позивачу не було відомо про заповіт).

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що рідна сестра ОСОБА_4 не прийняла спадщину після його смерті, а позивачу не було відомо про заповіт, така обставина свідчить про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини. Також суд враховує визнання позову відповідачем у справі ОСОБА_3 в цілому.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про надання додаткового строку на прийняття спадщини є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.263-265,268,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителю АДРЕСА_1 , додатковий строк два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя