Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №592/9082/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9082/26

Провадження № 1-кп/592/1277/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026205520000381 від 22.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який офіційно не працевлаштований та тимчасово не працює, який має професійно-технічну освіту (зі слів кухар-офіціант) , неодруженого, військовозобов`язаного, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого вироком Сумського районного суду Сумської області від 18.11.2025 за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого: ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням було встановлено, що вироком Сумського районного суду Сумської області від 18.11.2025 у справі справа № 587/3505/25 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України, та було призначено покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин. Вирок набрав законної сили 19.12.2025. 07.01.2026 до Сумського міського відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Сумській області надійшла копія вищезазначеного судового рішення та розпорядження про його виконання відносно засудженого ОСОБА_3 .Так, 20.01.2026, на виконання судового рішення Сумського районного суду Сумської області відносно ОСОБА_3 , засудженому було під підпис було роз`яснено порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт, про що свідчить підписана власноруч підписка. Під час ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання, засуджений повідомив про те, що на даний час він ніде не працює. Йому було доведено про те, що на підставі ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 38 КВК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначаються органами місцевого самоврядування. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день, але не менше двадцяти п`яти годин на місяць. Також йому було доведено та було роз`яснено про те, що згідно вимогам ст. 37 КВК України засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов`язані: додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації. Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені, згідно з вимогами ст. 40 КВК України, та було доведено про те, що є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт та його наслідки. 04.05.2026 Сумським міським відділом філії Державної установи "Центр пробації" в Сумській області було відправлено направлення до КП "Сумикомунінвест" Сумської міської ради, відповідно до якого засуджений ОСОБА_3 повинен приступити до відбування покарання з 05.05.2026. КП "Сумикомунінвест" Сумської міської ради було видано розпорядження від 04.05.2026 № 15, відповідно до якого засуджений з 05.05.2026 повинен приступити до виконання громадських робіт у Дитячий парк "Казка" , що знаходиться за адресою: м. Суми, пр-т Шевченка, буд. 27. За інформацією КП "Сумикомунінвест" Сумської міської ради від 05.05.2026, засуджений протягом травня 2026 року відпрацював 0 годин, з встановлених графіком 76 годин. За вказаними фактами ОСОБА_3 надав письмові пояснення, в яких зазначив про те, що не ходив на відпрацювання без поважних причин. Засудженому були винесені попередження від 11.05.2026, 19.05.2026, 26.05.2026 про притягнення до кримінальної відповідальності. Станом на 26.05.2026 ОСОБА_3 до відпрацювання не приступив, з встановлених вироком суду 200 (двісті) годин. У подальшому, не зважаючи на винесені неодноразові письмові попередження, ОСОБА_3 до подальшого відбування призначених йому вироком Сумського районного суду Сумської області за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт не приступив, не маючи на те поважних причин. Відповідно до ст. 40 КВК України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до нього уповноваженим органом з питань пробації може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння. Таким чином, засуджений ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, обов`язками засудженої особи, а також будучи неодноразово письмово попередженим про наслідки ухилення від відбування цього виду покарання, зокрема, з можливістю бути притягнутим за такі дії до кримінальної відповідальності, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи необхідність відбування призначеного йому вироком суду покарання у виді громадських робіт, при цьому маючи реальну можливість його відбувати, без поважних причин не з`явився 05.05.2026, 06.05.2026, 07.05.2026, 08.05.2026, 11.05.2026, 12.05.2026, 13.05.2026, 14.05.2026, 15.05.2026, 18.05.2026, 19.05.2026, 20.05.2026, 21.05.2026, 22.05.2026, відповідно до графіку виходу на роботу засудженого до громадських робіт по об`єкту Дитячий парк "Казка" , за адресою: м. Суми, пр-т Шевченка, буд. 27, тим самим ухилившись від відбування покарання у виді громадських робіт. Таким чином, внаслідок вчинення вищевказаних умисних, протиправних дій, що виразилися в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, що мало місце 05.05.2026, 06.05.2026, 07.05.2026, 08.05.2026, 11.05.2026, 12.05.2026, 13.05.2026, 14.05.2026, 15.05.2026, 18.05.2026, 19.05.2026, 20.05.2026, 21.05.2026, 22.05.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, а саме: ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду про те, що 05.05.2026, 06.05.2026, 07.05.2026, 08.05.2026, 11.05.2026, 12.05.2026, 13.05.2026, 14.05.2026, 15.05.2026, 18.05.2026, 19.05.2026, 20.05.2026, 21.05.2026, 22.05.2026 він дійсно ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.

При цьому суд керувався принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" ("Kobets v. Ukraine" ) від 14.02.2008, заява № 16437/04. Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або за відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення (zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_320) .

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зіставивши ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - молодий вік винного у вчиненні кримінального проступку; - повне визнання винною особою своє вини у вчиненні кримінального проступку.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає рецидив кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Із змісту п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України вбачається, що при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

У відповідності до ст. 73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув`язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

Отже, за загальним правилом, обчислення строків покарання провадиться в роках та місяцях. Винятком із цього правила є громадські роботи, строк яких обчислюється у годинах. Обчислення строків покарання у днях допускається у разі: а) заміни (ст. ст. 74, 82, 83, 85, 86, 90 КК України) або складання (ст. ст. 70-72 КК України) покарань; б) зарахування у строк покарання попереднього ув`язнення (ст. 72 КК України) ; в) зарахування у строк покарання часу, протягом якого до особи застосовувалися примусові заходи медичного характеру (ст. 84 КК України) .

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 18.11.2025 був засуджений вироком Сумського районного суду Сумської області за ч. 28, ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин, вирок набрав законної сили 19.12.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131843315) , оскільки ОСОБА_3 після постановлення вказаного вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, відтак на підставі ст. 71 КК України, із застосуванням ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання у виді громадських робіт на строк 8 (вісім) годин за попереднім вироком Сумського районного суду Сумської області від 18.11.2025, який набрав законної сили 19.12.2025, йому слід визначити остаточне покарання у виді обмеженні волі на строк 1 (один) рік 1 день. Оскільки в даному випадку підлягають застосуванню ст. 71 КК України, тобто складання призначених судом покарань за сукупністю вироків, та ст. 72 КК України, тобто заміна судом покарань, відтак суд дійшов висновку про те, що при призначенні остаточного покарання безумовно допускається обчислення строків покарання, в тому числі і у днях.

На підставі ст. 75 КК України слід звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строк 1 (один) рік. На підставі ст. 76 КК України, як на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, слід покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги наступне.

01.10.2026 до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло клопотання ТВО командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_5 , із змісту якого вбачається, що командування військової частини НОМЕР_2 висловлює готовність прийняти громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військову службу за призовом під час мобілізації в підрозділ реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 на посаду номера обслуги ІНФОРМАЦІЯ_2 ВОС-НОМЕР_3 (т-р 4) . Громадянин ОСОБА_3 є придатним до військової служби та потрібен підрозділу для виконання завдань за призначенням. З метою залучення його до захисту України, він звертається з проханням розглянути можливість звільнення від відповідальності, а саме зміни запобіжного заходу та передачі ОСОБА_3 для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Прибуття ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_2 та виконання ним обов`язків військової служби, командуванням частини гарантується (вхідний № 33525/26 від 01.10.2026) (а. п. 51, 52) .

Згідно ч. 1 ст. 163 КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин (ч. 1 ст. 163 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016) .

Отже, в разі призову ОСОБА_3 під час мобілізації на військову службу у військову частину НОМЕР_2 , тобто в разі набуття статусу військовослужбовця, нагляд за його поведінкою, як особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку має здійснюватися командиром військової частини НОМЕР_2 або іншої частини, де він буде проходити військову службу, а саме: він буде зобов`язаний періодично з`являтися до військової частини, повідомляти командира військової частини, де він проходить військову службу, про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не слід обирати.

Речові докази у кримінальному провадженню відсутні.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63, 68 Конституції України; ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 51, 52, 56, 60, 71-73, 389 КК України; ст. ст. 163-166 КВК УКраїни, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України, із застосуванням ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання у виді громадських робіт на строк 8 (вісім) годин за попереднім вироком Сумського районного суду Сумської області від 18.11.2025, який набрав законної сили 19.12.2025, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 день.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України, як на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженню відсутні.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок суду першої інстанції за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6