Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №591/10887/23 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/10887/23

Провадження № 2/591/1659/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ї особи: Сумська міська державна нотаріальна контора Сумської області

про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на день відкриття спадщини –

встановив:

Позвачка ОСОБА_1 в листопаді 2023 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора, в якому просила встановити факт її постійного проживання разом з її матір`ю, спадкодавицею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді частини квартири, що розташована за адресою проживання матері, яка належала померлій на праві спільної сумісної власності. Іншими співвласниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 , батько позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , сама позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , донька позивачки. Вказує, що після смерті батька – ОСОБА_4 , матір позивачки - ОСОБА_3 прийняла спадщину за законом на 1/3 частку від 1/4 частки, що належала ОСОБА_4 , а на 2/3 частки від 1/4 частки – свідоцтво про право на спадщину за законом було видано відповідачу – ОСОБА_2 , який є рідним братом позивачки. Позивачка є спадкоємцем першої черги після померлої матері, разом з відповідачем зверталась до Сумської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, вважала, що її заява про прийняття спадщини прийнята та у встановлений законом строк вона отримає свідоцтво про право на спадщину за законом. Про порушення права на спадкування за законом позивачка дізналась після отримання в жовтні 2023 року ухвали Зарічного районного суду м. Суми в справі №591/8371/23, з якої вбачалось, що до Зарічного районного суду м. Суми звернувся її брат – відповідач ОСОБА_2 з позовом про визнання права власності на частину квартири, що залишилась після смерті матері в порядку спадкування. З вказаного позову вбачається, що позивачка відмовилась від прийняття спадщини, а документи, які необхідні для оформлення права на спадкування у відповідача відсутні. Позивачка 25.10.2023 року звернулась до Сумської міської державної нотаріальної контори, де з`ясувала, що її заяву про прийняття спадщини не реєстрували, а тому вона повторно заявила про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 .. Державним нотаріусом Сумської міської держнотконтори Калініченко Є. було повідомлено, що позивачкою був пропущений термін, встановлений законом для прийняття спадщини та було рекомендовано звернутись за визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері до суду. Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що з 06.08.2012 року, тобто після смерті батька, вона постійно проживала з матір`ю, здійснювала за нею догляд, здійснила її поховання, а відповідач, будучи зареєстрованим в квартирі з 2006 року, в ній не проживав, мав сім`ю, з якою проживав, а до 2018 року взагалі працював в росії, де фактично і мешкав постійно.

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Солошенко Л.Є. в судовому засіданні позов підтримала повністю, просить суд позов задоволити, з підстав зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 , його представник адвокат Борох В.М. в судовому засіданні проти позову заперечували повністю, просять суд в позові відмовити. Відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що позивавачка по справі ОСОБА_1 це його рідна сестра, яка разом з матір`ю не мешкала, на момент смерті. Так вона доглядала за матір`ю, готувала їжу, займалася хатніми справами, мати була похилого віку, але лежача вона не була.

3-тя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора Сумської області про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, представник до суду не з`явився. До суду надійшла заяву про розгляд справи без участі представника, покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 03 листопада 1997 року, яке було набуто в результаті приватизації квартири, квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.12).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 - батька позивачки та відповідача, ОСОБА_3 - мати сторін по справі прийняла спадщину за законом на 1/3 частку від 1/4 частки, що належала ОСОБА_4 (а.с.13).

Позивачка ОСОБА_1 відмовилась від своєї частки в спадковому майні після смерті батька ОСОБА_4 на користь свого брата – відповідача ОСОБА_2 в зв`язку з чим останньому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частки від 1/4 частки, в результаті чого ОСОБА_2 належить 2/12 частки в квартирі(а.с.13).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 підтверджується копією паспорту позивачки, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , згідно якого батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , серії НОМЕР_2 , після укладення якого позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с.7-10).

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що будучи зареєстрованою за іншою адресою, а саме в квартирі АДРЕСА_3 , постійно проживала разом зі своєю матір`ю з 2012 року, тобто після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки, матір мала ряд захворювань та потребувала постійного догляду, що підтверджено копією виписки з медичної карти амбулаторного хворого, копію довідки про причину смерті, що досліджені в судовому засіданні(а.с.15-16).

Похованням матері займалась вона особисто разом зі своїм чоловіком, що підтверджується копіями документів про придбання всіх похвальних атрибутів та такі докази досліджені в судовому засіданні (а.с.17-19).

Позивачка наполягає на тому, що відповідач не приймав участі в догляді за матір`ю та в її похованні, хоча мав місце реєстрації в квартирі, не надавав допомоги, а скориставшись безпорадним станом позивачки, яка пережила сильне нервове потрясіння після смерті матері та її стан здоров`я перешкоджав адекватно сприймати реальність і ще в зв`язку з воєнним станом в державі, ввів її в оману, повідомивши, що їх заяви про прийняття спадщини нотаріусом зареєстровано, що підтверджено копією консультативного висновку спеціаліста від 1.11.2023 року щодо стану здоров`я позивачки, який досліджений в судовому засіданні. 01.04.2023 року зверталась до Сумської державної нотаріальної контори разом зі своїм братом – відповідачем в справі ОСОБА_2 з метою реєстрації заяви про прийняття спадщини за законом після померлої матері, але, як було з`ясовано пізніше, її заява не була зареєстрована, брат вів її в оману в зв`язку з її поганим самопочуттям на той час, вона була вимушена повторно звертатись до нотаріуса та отримала роз`яснення нотаріуса про те, що нею був пропущений термін, встановлений законом для прийняття спадщини та було рекомендовано звернутись за визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері до суду, що підтверджено копією листа Сумської державної нотаріальної контори від 25.10.2023року за вих.№3822/01-16, який досліджений судом в судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що позивачка є його рідною сестрою, проживала в своїй квартирі по АДРЕСА_4 зі своїм чоловіком ОСОБА_7 , з яким в подальшому розлучилась, іноді приходила до матері. Він, з 2006 року, проживав в квартирі по АДРЕСА_1 вдвох з матір`ю ОСОБА_3 , здійснював за нею догляд. До 2006 року проживав в квартирі своєї знайомої по АДРЕСА_5 , з якою в подальшому одружився. Працював у російській федерації до 2018 року. В залі в квартирі АДРЕСА_2 проживала племінниця ОСОБА_5 , яка в 2015 році поїхала в росію, після цього він залишився проживати в квартирі двох з матір`ю. Суду пояснив, що за матір`ю здійснювали догляд вдвох з ОСОБА_9 , хоча ОСОБА_9 приходила не часто, в той час, як він постійно перебував з матір`ю цілий день. Грошові кошти за комунальні послуги сплачувала матір сама, давала гроші ОСОБА_10 на придбання продуктів харчування, засобів побутової хімії. ОСОБА_9 готувала їжу та прала речі. В червні 2022року уклав медичну декларацію з сімейним лікарем ОСОБА_11 , хоча довіреності на такі дії не мав, а лікар ОСОБА_12 повідомляла, що у матері деменція. Придбавав ліки для матері, купляв памперси, але з ложки матір не годував.

На запитання головуючого по справі судді Клименко А.Я. відповідач відповів, що його сестра, позивачка по справі ОСОБА_1 мешкала у квартирі і здійснювала догляд за матір`ю, вона займалася приготуванням іжі і всіма хатніми справами. До нотаріуса ходили разом.

Допитана в судовому засіданні свідок: ОСОБА_13 суду пояснила, що проживає в квартирі АДРЕСА_6 . Їй знайома ОСОБА_9 та її чоловік ОСОБА_14 , оскільки, з 2012 року вони сусіди. Про існування у ОСОБА_9 брата ОСОБА_2 їй відомо після скандалу. Повідомила суду, що знала матір ОСОБА_15 , яка проживала в квартирі АДРЕСА_7 з ОСОБА_9 , її чоловіком та їх донькою ОСОБА_16 , яка грала на піаніно. Часто бувала в квартирі ОСОБА_9 , не рідше два рази на місяць, бачила ОСОБА_17 , за якою доглядала ОСОБА_9 , оскільки, бабуся ( ОСОБА_18 ) останні шість років страждала на деменцію, впадала в минулі періоди, неприязно відносилась до сусідів, а останні, перед смертю три роки, на вулицю не виходила взагалі. ОСОБА_18 не могла сама себе обслуговувати, ОСОБА_9 придбавала продукти, готувала їжу, прибирала, права речі, сплачувала грошові кошти за комунальні послуги. Вони іноді разом скуплялись в магазинах та сплачували грошові кошти за комунальні послуги на пошті чи в банку. Відповідача ніколи не бачила ні в будинку, ні в квартирі, де проживала ОСОБА_9 , що підтвердив і відповідач і не заперечував проти показів свідка. Зазначила, що вони по черзі з ОСОБА_9 прибирали площадку, на якій знаходяться їх квартири, а ОСОБА_2 вона ніколи не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок: ОСОБА_19 суду пояснив, що є священнослужителем. ОСОБА_20 знає років десять-п`ятнадцять. Йому відомо, що ОСОБА_9 поживала зі своєю матір`ю по АДРЕСА_8 . В останні три роки до смерті ОСОБА_21 він приходив на прохання ОСОБА_9 причащати її матір, не рідше одного разу на пів року. Під час проведення обряду він спілкувався з ОСОБА_22 . Він був свідком того, що в квартирі разом з матір`ю проживала ОСОБА_9 та її чоловік ОСОБА_14 , які здійснювали догляд за матір`ю. Інших осіб в квартирі він ніколи не бачив та не знав, що у ОСОБА_9 є брат. Коли він йшов проводити обряд, то його зустрічав на зупинці громадського транспорту біля будівельного коледжу ОСОБА_14 , а будинок, де проживає ОСОБА_9 і проживала її матір, знаходиться біля дитячого садочку. Він бачив, що ОСОБА_18 завжди була доглянута, вдягнена в чисті речі. Те, що ОСОБА_9 проживає у вказаній квартирі було зрозуміло з того, що вона готувала їжу, знала де знаходяться речі, там перебували її речі. Точно не пам`ятає дати коли померла ОСОБА_18 , але бував у цій квартирі і після смерті матері.

Допитана в судовому засіданні свідок: ОСОБА_23 суду пояснила, що ОСОБА_1 знає з 90-х років. Вона разом з чоловіком ОСОБА_7 були членами Чехівського клубу, приходили на Чехівські вечори. Вона часто бувала у них вдома по АДРЕСА_8 . В квартирі АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , їх донька ОСОБА_24 та матір ОСОБА_15 . ОСОБА_9 і ОСОБА_14 завжди доглядали за матір`ю та нею опікувались, завжди квапились йти додому, до вдома сама матір. Брата ОСОБА_9 в квартирі ніколи не бачила. ОСОБА_25 при її житті спілкувалась, вона завжди жаліла ОСОБА_9 , говорила, що у неї багато роботи з нею. Бувала в квартирі і коли почався ковід, але брата ОСОБА_26 там ніколи не бачила, перший раз побачила його в суді. Їй відомо, що матір ОСОБА_9 померла. Точно не пам`ятає на якому поверсі знаходиться квартира, оскільки, після смерті сина погано себе почуває та має проблеми з пам`яттю. Всі члени Чехівського клубу знали, що ОСОБА_9 мешкає разом з матір`ю і здійснює за нею догляд.

Допитаний в судовому засіданні свідок: ОСОБА_7 суду пояснив, що з 1991 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Від шлюбу мають доньку ОСОБА_16 . З моменту укладення шлюбу вони проживала в квартирі АДРЕСА_2 разом з тестем ОСОБА_4 та тещею ОСОБА_3 .. В 2012 році тесть помер. В квартирі АДРЕСА_3 вони проживали з 2007 по 2012 рік. Останні перед смертю шість років, у тещі була деменція, вона постійно сиділа, самостійно пересуватися не могла і вони разом з ОСОБА_9 допомагали їй добратись до вбиральні. ОСОБА_3 не могла себе доглядати, обслуговувати, а тому вони разом з ОСОБА_9 здійснювали її догляд. ОСОБА_9 готувала їжу, прала, прибирала. Останній місяць перед смертю ОСОБА_3 , вони годували її з ложки, бо вона не могла тримати ложку. Перед смертю матері, ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_26 та повідомила, що матір зовсім «погана» і щоб він прийшов. ОСОБА_27 прийшов, зі свого телефону викликав швидку, після чого пішов. На ранок теща померла, про що ОСОБА_9 повідомила своєму брату. Похованням матері займався він разом з ОСОБА_9 , по справам поховання їх возили на автомобілі їх знайомі. Також повідомив, що він особисто з 2023 року переїхав проживати до своєї матері, оскільки, вона страждає на психіатричне захворювання, потребує догляду, а його брат, який проживав разом з матір`ю, перебуває на військовій службі в ЗСУ. Підтвердив, що ОСОБА_2 ніколи в квартирі не проживав, мав у власності житло, яке подарував своїй дитині, проживає по АДРЕСА_5 зі своєю співмешканкою, а не в дачному кооперативі, догляд за матір`ю ніколи не здійснював, лише має на меті отримати з ОСОБА_9 грошову компенсацію за його частку в квартирі, але оголошена відповідачем сума грошових коштів за 2/12 частки є не реальною, а тому і виникли спори за цю квартиру.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до наступних висновків:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просила встановити факт постійного її проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем – ОСОБА_3 .

Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, провадження № 61-39308св18; від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц, провадження № 61-5777св20; від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19, провадження № 61-6290св20; від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, провадження № 61-15380св20; від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19, провадження № 61-3620св21; від 19 квітня 2023 року у справі № 2-516/2007, провадження № 61-11834св22.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Позивачка, пред`являючи позов, вказувала, що не була зареєстрована разом зі спадкодавцем у спірній квартирі АДРЕСА_2 , проте до дня смерті матері проживала разом з нею в квартирі АДРЕСА_2 .

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах: від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, провадження № 61-44149св18; від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, провадження №61-2387св22; від 09 жовтня 2024 року у справі № 644/4646/23, провадження № 61-10383св24.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження постійного проживання разом зі спадкодавцем на час її смерті ОСОБА_1 з наданням відповідних доказів вказувала, що вона разом із матір`ю ОСОБА_3 проживала постійно з 2012 року, тобто після смерті батька ОСОБА_4 , що і не заперечувалось відповідачем.

Вказані факти підтверджені показами свідків, які були в судовому засіданні приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази та від дачі показів; документами про придбання ритуальних послуг, що видані на ім`я позивачки; листом нотаріуса про необхідність звернення до суду та показами відповідача щодо дійсного звернення разом з позивачкою до нотаріуса 01.04.2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Також судом у справі було допитано свідків, які підтвердили факт постійного проживання позивачки разом зі спадкодавцем на час її смерті.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, а саме дочкою померлої – ОСОБА_3 , після смерті якої ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки на час смерті матері проживала разом із нею, що підтверджується у своїй сукупності та взаємозв`язку належними і допустимими доказами.

Вказані обставини відповідачем не спростовано і доказів того, що позивачка фактично мешкала за іншою адресою, окремо від спадкодавця, суду не надано. Доводи відповідача на те, що на час смерті спадкодавця позивачка була зареєстрована за іншою адресою не спростовують положення частини третьої статті 1268 ЦК України, норми якої не ставить місце фактичного проживання спадкоємця в залежність від місця її реєстрації, а тому реєстрація позивачки за іншою адресою, відмінною від місця відкриття спадщини, не свідчить про необґрунтованість позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1258, 1264, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) - задоволити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю на час відкриття спадщини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) разом зі спадкодавцем – матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 жовтня 2026 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО