Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №344/10048/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10048/26

Провадження № 2/344/5724/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б.М.,

секретаря Солонинко С.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 27.05.2026 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено два Договори про надання фінансового кредиту:

- № 42236-03/2025 від 19.03.2025 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 6000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту. Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.5 Договору, детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту;

- № 18487-03/2025 від 08.03.2025 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 20000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту. Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.5 Договору, детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

19.06.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 19062025.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитними договорами №42236-03/2025 від 19.03.2025 року та №18487- 03/2025 від 08.03.2025 року.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача за Договором про надання фінансового кредиту №42236-03/2025 від 19.03.2025 року становить 18540 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту — 6000 грн.; заборгованість за відсотками — 6480 грн.; заборгованість за комісією — 600 грн.; заборгованість за штрафом — 5460 грн.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача за Договором про надання фінансового кредиту №18487-03/2025 від 08.03.2025 року становить 45872,68 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту — 19819,38 грн.; заборгованість за відсотками — 16053,3 грн.; заборгованість за штрафом — 10000 грн..

На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №42236-03/2025 від 19.03.2025 року у сумі 18540 грн., за кредитним договором №18487-03/2025 від 08.03.2025 року у сумі 45872,68 грн., а також судові витрати в розмірі 2662.40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн., розгляд справи просив здійснювати без участі педставника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 скористався правом подання відзиву на позов, в якому заперечив щодо задоволення позову. Звертає увагу суду на те, що в позовній заяві об`єднані позовні вимоги, підставами яких є 2 окремих договори: від 19.03.2025 №42236-03/2025 з ТОВ «Стар Файненс Груп», 08.03.2025 №18487-03/2025 з ТОВ «Стар Файненс Груп», що є грубим порушенням правил об`єднання позовних вимог (ч. 1 ст. 188 ЦПК України). Позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки заявлено позовні вимоги щодо абсолютно різних договорів, кожен з яких має аналізуватися окремо, а не в сукупності, що свідчить про наявність підстав для відмови в задоволенні позову. На підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем також не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договорів факторингу. Відсутність цих доказів позбавляє можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув права вимоги за кредитними договорами. Відповідач зазначає, що не укладав саме ті договори позики, які долучено в якості копій до позовної заяви, в редакції, що наведена представником позивача, відповідно у матеріалах справи відсутні докази погодження ним вказаних в цих документах процентних ставок та інших кабальних умов кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не доводить однозначно, що він погодив саме ці (а не інші) кредитні умови.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував. Крім того, представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що доводи відповідача щодо нібито не укладення кредитних договорів №18487-03/2025 та №42236-03/2025 є необґрунтованими та безпідставними. Ідентифікація особи Позичальника здійснювалася через Систему BankID НБУ, що є можливим виключно за умови надання ним відповідної згоди на передачу та підтвердження персональних даних. Твердження Відповідача про відсутність ідентифікації та неукладеність договорів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Додатково звертаємо увагу суду на те, що Кредитні договори зі сторони Відповідача були підписані одноразовими ідентифікатором - Y817 та Y874, а не кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (ЕЦП), відтак відсутня можливість перевірки через офіційний сайт Центрального засвідчувального органу https://czo.gov.ua електронних підписів в даному документі.

Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18487-03/2025 від 08.03.2026 року, наданого представником позивача, відповідачем неодноразово було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 7 579.00 грн. на оплату тіла, відсотків та комісії за користування кредитом. Вказані грошові кошти було спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором та надалі зазначений платіж залишався на балансі протягом усього строку кредитування. Просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Щодо розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Судом встановлено, що ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено два Договори про надання фінансового кредиту:

- № 42236-03/2025 від 19.03.2025 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 6000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту. Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.5 Договору, детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту;

- № 18487-03/2025 від 08.03.2025 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 20000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту. Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.5 Договору, детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

19.06.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 19062025.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитними договорами №42236-03/2025 від 19.03.2025 року та №18487- 03/2025 від 08.03.2025 року.

Щодо заявлених відповідачем клопотань про витребування оригіналів доказів для дослідження, та доводів щодо не укладення договорів про надання фінансового кредиту, суд зазначає наступне.

Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

На підтвердження укладення кредитного договору Представником Позивача до позовної заяви надано копію Кредитного договору №18487-03/2025, копію Додатку №1 до Кредитного договору №18487-03/2025, копію Паспорта споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), копію Листа-Повідомлення про перерахування коштів за кредитним договором №18487-03/2025, а також копію Розрахунків заборгованості до кредитного договору №18487-03/2025 та копію Довідки про ідентифікацію.

На підтвердження укладення кредитного договору Представником Позивача до позовної заяви надано копію Кредитного договору №42236-03/2025, копію Додатку №1 до Кредитного договору №42236-03/2025, копію Паспорта споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), копію Листа-Повідомлення про перерахування коштів за кредитним договором №42236-03/2025, а також копію Розрахунків заборгованості до кредитного договору №42236-03/2025 та копію Довідки про ідентифікацію.

У Довідках про ідентифікацію передбачено усі персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП, що дає можливість його ідентифікувати, за вказаними у Довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитні договори №18487-03/2025 та №42236-03/2025.

Крім того, як звертає увагу представник позивача, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18487-03/2025 від 08.03.2026 року, наданого представником позивача, відповідачем неодноразово було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 7 579.00 грн. на оплату тіла, відсотків та комісії за користування кредитом. Вказані грошові кошти було спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором та надалі зазначений платіж залишався на балансі протягом усього строку кредитування.

Відтак, суд вважає, що позивачем доведено факт укладення із первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 двох договорів про надання фінансового кредиту: № 42236-03/2025 від 19.03.2025 року, № 18487-03/2025 від 08.03.2025 року, які підписані сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача за договорами про надання фінансового кредиту становить:

- за договором №42236-03/2025 від 19.03.2025 року - 18540 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту — 6000 грн.; заборгованість за відсотками — 6480 грн.; заборгованість за комісією — 600 грн.; заборгованість за штрафом — 5460 грн.;

- за договором №18487-03/2025 від 08.03.2025 року - 45872,68 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту — 19819,38 грн.; заборгованість за відсотками — 16053,3 грн.; заборгованість за штрафом — 10000 грн..

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови укладених кредитних договорів щодо погашення кредитів, процентів за його користування, оскільки кредити у повному обсязі ним не повернуто, проценти не сплачені.

Щодо позовних вимог за договором №42236-03/2025 від 19.03.2025 року, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за договором №42236-03/2025 від 19.03.2025 року за тілом кредиту, процентами за користування кредитом, комісією, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі - 5460 грн., суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України тадоповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі№910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23), дія п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафом у розмірі – 5460 грн., слід відмовити, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №42236-03/2025 від 19.03.2025 року в загальній сумі - 13080 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту — 6000 грн.; заборгованість за відсотками — 6480 грн.; заборгованість за комісією — 600 грн..

Щодо позовних вимог за договором №18487-03/2025 від 08.03.2025 року, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за договором №18487-03/2025 від 08.03.2025 року за тілом кредиту, процентами за користування кредитом, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі – 10 000 грн., суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі№910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23), дія п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафом у розмірі – 10 000 грн., слід відмовити, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №18487-03/2025 від 08.03.2025 року у загальному розмірі - 35872,68 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту — 19819,38 грн.; заборгованість за відсотками — 16053,3 грн..

З врахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитними договорами №42236-03/2025 від 19.03.2025 року, №18487-03/2025 від 08.03.2025 року, у загальному розмірі 48 952,68 грн., з яких:

- за договором №42236-03/2025 від 19.03.2025 року у загальному розмірі 13080 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту — 6000 грн.; заборгованість за відсотками — 6480 грн.; заборгованість за комісією — 600 грн.;

- за договором №18487-03/2025 від 08.03.2025 року у загальному розмірі - 35872,68 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту — 19819,38 грн.; заборгованість за відсотками — 16053,3 грн..

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662.40 гривень.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 48 952,68 гривень, що становить 76,00 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2023,42 гривень.

Щодо витрат професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-4статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У позові представник позивача просить суд вирішити питання про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 16000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року укладено між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет»; детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 11.05.2026 року, акти наданих послуг від 11.05.2026 року на загальну суму 16 000 грн..

Таким чином, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 є особою із інвалідністю ІІІ групи, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 16 000 грн. є завищеним, а тому за доцільне зменшити витрати позивача на правову допомогу, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн..

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 288-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»), заборгованість за кредитними договорами №42236-03/2025 від 19.03.2025 року, №18487-03/2025 від 08.03.2025 року, у загальному розмірі 48 952 (сорок вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 68 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2023 (дві тисячі двадцять три) грн. 42 коп., та судові витрати на правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, МФО 380805).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Рішення виготовлено та підписано 09.10.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК