Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №342/223/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/223/26

Провадження № 2/342/426/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Пронь Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ: 42640371) - Ярослав Сердійчук, через систему "Електронний суд", звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2687458 від 23.07.2020 у розмірі 49200,00 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 23.07.2020 між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено Договір № 2687458. На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) : 15000.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором. Строк кредиту 360 днів. Сторони договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Відповідно до умов кредитного договору, Позичальник зобов`язався повернути Кредит Кредитодавцю в строк передбачений Кредитним договором. Проте, своїх зобов`язань з повернення грошових коштів Відповідач не виконав, внаслідок чого у Позичальника виникла заборгованість.

26.03.2021 було укладено договір № 26032021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2687458.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2687458. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2687458.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2687458 від 23.07.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 49200.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 15000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34200.00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.03.2026 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що факт укладення кредитного договору з компанією АВЕНТУС Україна від 23.07.2020 року нею не заперечується. Разом з тим, відповідач не погоджується із розміром заявленої до стягнення заборгованості та вважає її необґрунтованою і завищеною. Вважає, що розмір нарахованих процентів є неспівмірним із сумою отриманого кредиту та значно перевищує розумні межі. Просила суд перевірити належність та достатність доказів переходу права вимоги до позивача, а також факт належного повідомлення її про зміну кредитора. Крім того, звертає увагу суду на те, що кредитний договір був укладений 23.07.2020 року, а строк виконання зобов`язання за договором становив 30 днів. Позов до суду подано лише у 2026 році, тобто після спливу трирічного строку позовної давності. У зв`язку з цим просить суд застосувати строк позовної давності відповідно до норм Цивільного кодексу України (ст.257, 259). Також просила суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до розумного рівня. Та повідомлила, що перебуває у складному матеріальному становищі та не має можливості одноразово сплатити заявлену суму.

16.03.2026 року представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - Ушакова М.І. через систему Електронний суд, подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, щодо строків позовної давності. Строк позовної давності щодо подачі позову ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договір про надання споживчого кредиту №2687458 від 23.07.2020 року на дату звернення позивача до суду з даним позовом (02.03.2026 року) не минув, відтак позовна заява подана в межах строку позовної давності, оскільки перебіг такого строку було зупинено згідно норм чинного законодавства, а відтак підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Щодо правомірності нарахування суми заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №2687458 від 23.07.2020 року. Сторонами Договору погоджено, що вразі прострочення повернення заборгованості за кредитним договором, то в межах періоду прострочення та не більше 90 днів з моменту прострочення нараховуються проценти за ставкою 1,90 % в день. Оскільки Відповідачем 20.08.2020 року сплачено заборгованість за відсотками в розмірі 5785.50 грн., а кредитними коштами продовжив користуватися, то відбулася пролонгація строку кредитування на 30 днів та нарахування відсотків за стандартною процентною ставкою 1,90%. Відсотки за користування кредитом нараховувалися в межах передбачених п. 1.4 та 1.5.2 Договору , а саме за період 120 днів (30 днів автопролонгації та 90 днів з моменту виникнення прострочення). Зважаючи на вищезазначене, просимо суд звернути увагу на те, що на противагу наданим нами доказам, які підтверджують зазначені нами обставини та обґрунтовують заявлені позовні вимоги,відповідачем не було долучено жодного належного, допустимого та достовірного доказу на спростування розміру заборгованості.

Щодо правомірності набуття позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №2687458 від 23.07.2020 року. Подані позивачем докази у сукупності беззаперечно підтверджують належне та правомірне відступлення права вимоги за договором № 2687458 від 23.07.2020 року від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а також дотримання сторонами всіх вимог договору факторингу та норм чинного цивільного законодавства України.

Щодо повідомлення про заміну кредитора. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Отже, оскільки заміна кредитора відбувається без згоди боржника, то Відповідач не повинен був підписувати жодних додаткових угод та документів. А також хочемо зазначити, що укладення договорів, на підставі яких відбувається перехід прав вимоги, жодним чином не впливає на обсяг прав та обов`язків боржників за кредитними договорами. Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов`язку на користь попереднього кредитора. І це більше стосується добровільного виконання зобов`язання, а не стягнення з боржника сум в примусовому порядку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань, як на користь первісних кредиторів, так і на користь Позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача зазначила, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 179 ЦПК України просила суд: 1. Долучити до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву. 2. Відмовити відповідачу у застосуванні строку позовної давності. 3. Позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Судове засідання 07.04.2026 року відкладено у зв`язку із першою неявкою відповідача.

06.05.2026 року судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

20.05.2026 року до суду через систему Електронний суд поступила заява від ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі, врахувати поданий нею відзив та заперечення проти позовних вимог.

02.06.2026 року представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - Я.Сердійчук через систему Електронний суд, подав до суду клопотання, в якому просив розгляд позовної заяви проводити без участі представника позивача в усіх судових засіданнях. Позов підтримує та просить задовольнити.

03.06.2026 року судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

23.06.2026 на електронну пошту суду з електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист - заява, підписантом якої зазначено ОСОБА_3 , в якій зазначено, що у справі №342/223/26 за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, через ситему «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи без її участі.

Ухвалою суду від 23.06.2026 заяву, підписантом якої зазначено ОСОБА_3 , яка надійшла 23.06.2026 на електронну пошту суду з електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернуто без розгляду. Судове засідання у цивільній справі відкладено. Визнано обов`язкову явку та участь позивача/представника позивача та відповідача ОСОБА_2 в судове засідання.

В судовому засіданні 11.08.2026 відповідач ОСОБА_2 зазначила, що у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , в підтвердження зазначеного надала суду копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданий 26.07.2021 та копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

12.08.2026 від представника позивача поступила до суду заява, в якій представник позивача просив уточнити відомості та вважати правильним ПІБ відповідача - ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви вказав, що після подання заяви до суду було встановлено, що відповідач змінила прізвище, у зв`язку із укладенням шлюбу з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 01.09.2026 року змінено прізвище відповідача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

30.09.2026 року в судовому засіданні представник позивача Скаско В.О. позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив задовольнити, щодо стороку позовної давності зазначив, що під час дії карантину та режиму воєнного стану на території України перебіг строків позовної давності не зараховується при обчисленні.

Відповідач ОСОБА_1 зазначила, що вона не заперечує факт отримання коштів, суму позову не визнає, просила перевірити правильність розрахунку заборгованості, врахувати суму пролонгації, зменшити суму розміру правової допомоги.

В судовому засіданні 30.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 09.10.2026 11:30 год.

В судове засідання 09.10.2026 учасники справи не з"явилися.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, наданий відповідачем відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 23.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №2687458, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 15000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_3 , строком кредитування на 30 днів зі сплатою відсотків у вигляді зниженої процентної ставки 1,33% в день від суми кредиту, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4. договору(без пролонгації), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарниз днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартної процентної ставки 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.4. договору, якщо споживач не виконав умови в п. 1.5.1. для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1.-4.6. договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 486,78% річних; за стандартною ставкою 695,40% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 20985,00 грн.; за стандартною ставкою 23550,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Розділом 4 Договору передбачена пролонгація строку кредиту.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.6.1.1 Договору (п. 6.1 договору).

Кредитний договір № 2687458 від 23.07.2020 року укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С835789.

Також відповідач підписала паспорт споживчого кредиту електронним підписом - одноразовим ідентифікатором С835789.

Відповідно до графіка платежів, який є додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту №2687458 від 23.07.2020, дата повернення кредиту - 22.08.2020, сума кредиту - 15000,00 грн., сума нарахованих процентів - 5985,00 грн., разом до оплати - 20985, 00 грн.

На підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем надано інформаційну довідку ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" за вих № 6546-ВП від 09.02.2026 року, згідно якої ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" 23.07.2020 здійснило переказ коштів на суму 15000 грн., маска картки НОМЕР_4 , код авторизації 434901.

Згідно картки обліку договору (розрахунку заборгованості) №2687458 від 23.07.2020 року, наданого первісним кредитором, у відповідача ОСОБА_3 загальна сума заборгованості становить 49200,00 грн., з яких 15 000 грн - за основною сумою боргу; 34200,00 грн - за відсотками (за період з 23.07.2020-18.12.2020).

Крім того, із зазначеного розрахунку встановлено, що 20.08.2020 року відповідачкою сплачено проценти в розмірі 5785,50 грн.

26.03.2021 року було укладено договір факторингу № 26032021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2687458.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26032021 від 26.03.2021 за кредитним договором № 2687458 від 23.07.2020 року до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" перейшло право вимоги до відповідача на суму 49200,00 грн.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2687458.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 за кредитним договором № 2687458 від 23.07.2020 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 49200,00 грн.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2687458 від 23.07.2020 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З Договору № 2687458 про надання споживчого кредитку від 23.07.2020 року укладеного між ТзОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_3 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки Договір № 2687458 про надання споживчого кредитку від 23.07.2020 року укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_3 підписала його одноразовим ідентифікатором С835789 який був надісланий на її мобільний номер, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення в електронній формі Договору № 2687458 про надання споживчого кредитку від 23.07.2020 року, згідно якого відповідач зобов`язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування даними коштами в порядку, визначеному договором.

У подальшому ТзОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" відступило ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", яке в свою чергу відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» право вимоги до ОСОБА_3 за вказаним договором.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно умов договору про надання споживчого кредиту №2687458 від 23.07.2020 р., а саме п. 1.4 строк кредиту складає 30 днів. Сума кредиту 15000 грн. (п.1.3.), знижена процентна ставка 1,33% в день (п.1.5.2.).

З п.4.1. Строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 Договору.

Згідно п.4.2. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать ініціювання відповідачем продовження строку кредиту.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що строк дії укладеного кредитного договору складає 30 днів, що було сторонами погоджено, а тому підстав для стягнення процентів після спливу строку договору немає. Крім того, згідно паспорту споживчого кредиту сторони погодили, що загальні витрати за процентною ставкою становить 8550 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості №2687458 від 23.07.2020 року, наданого первісним кредитором, у відповідача ОСОБА_3 загальна сума заборгованості становить 49200,00 грн., з яких 15 000 грн - за основною сумою боргу; 34200,00 грн - за відсотками (за період з 23.07.2020-18.12.2020). Крім того, із зазначеного розрахунку встановлено, що 20.08.2020 року відповідачкою сплачено проценти в розмірі 5785,50 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що із відповідача підлягає до стягнення саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір процентів, що становить 8550,00 грн. за період 23.07.2020 по 21.08.2020. Із врахуванням сплаченої відповідачкою 20.08.2020 року суми процентів в розмірі 5785,50 грн., розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідачки становить 2764,50 грн.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги пояснення представника позивача, відповідача, відзив на позовну заяву, і те що відповідач не заперечує свого обов`язку повернути кредит та компенсувати кредитору законні наслідки прострочення, відповідач не виконала належним чином зобов`язання за укладеним договором, суд вважає доведеними наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнути із ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №2687458 від 23.07.2020 р., у розмірі 17764,50 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15000.00 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами - 2764,50 грн.

Щодо клопотання відповідача про застосування стороку позовної давності, то в задоволенні даного клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В ЦК України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальний.

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, п. 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім цього, у період дії карантину в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк якого неодноразово продовжувався та триває досі.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19 (який був чинний на день звернення до суду із позовом), відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені ст. 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 727/4133/22 дійшов висновку, що загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Як зазначено вище договір про надання споживчого кредиту №2687458 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_3 укладений 23.07.2020. Строк кредитування 30 днів. До суду із позовом позивач звернувся 03.06.2026.

З огляду на наведене, а також, ураховуючи, що з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України тривав карантин, а з 24 лютого 2022 року та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви про стягнення заборгованості (03.06.2026) в Україні вже діяв правовий режим воєнного стану, то відповідно до п. 12 та п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивач не пропустив позовну давність, визначену в ст. 257 ЦК України, відтак підстави для відмови у позові, в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за надання кредиту, процентів за користування кредитом, в межах строку дії договору, у зв`язку з пропуском давності відсутні.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №061580106 від 23.02.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 49200,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 17764,50 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 36,11 %, тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 961,39 грн (2662,40 х 36,11 % : 100).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн, суд враховує наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між ТОВ "Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», Заявку на надання юридичної допомоги №1896 від 01.01.2026 року , відповідно до якого Позивачеві надані послуги: усна консультація вартістю 4000 гривень (2 години), складання позовної заяви вартістю 12000 гривень (4 години); витяг з Акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року, відповідно до якого Позивачу надані юридичні послуги у розмірі 16 000 гривень щодо примусового стягнення заборгованості з Відповідача.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171г19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд доходить висновку, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони.

Тому, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, та те, що судове засідання проводилося без участі сторін по справі, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача у користь позивача.

На підставі ст.ст. 6, 204, 205, 207, 512, 514, 610, 611, 626-628, 638, 639, 1048- 1050, 1054, 1081 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 128, 137, 141, 244, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ: 42640371, заборгованість за кредитним договором № 2687458 від 23.07.2020, у розмірі 17764,50 грн (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 50 коп.), судовий збір у розмірі 961,39 грн (дев' ятсот шістдесят одину гривню 39 копійок) та 4 000 грн (чотири тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ: 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Судове рішення ухвалено та складено 09.10.2026.

Суддя: Федів Л. М.