Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №338/728/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/728/26

Провадження №2-о/338/83/26

07 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.,

присяжних Дашковця Т.М., Кравчук К.І.,

за участю секретаря Мороз Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Богородчани заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки,

Сторони у справі:

Заявник ОСОБА_1 .

Представник заявника - адвокат Федорів С.І.

Представник особи, щодо якої

вирішується питання - адвокат Попович М.М.

Особа, щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи Титиш Н.Я.

в с т а н о в и в :

13 травня 2026 року заявник ОСОБА_1 подав до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області заяву про визнання недієздатною його тітки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення над нею опіки з призначенням його опікуном. Заінтересованою особою у заяві зазначено виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування.

Обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його тіткою, рідною сестрою його батька; вона є особою з інвалідністю першої групи з дитинства та потребує стороннього догляду. ОСОБА_2 з дитинства хворіє на психічні захворювання, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Станом на сьогодні стан здоров`я ОСОБА_2 є таким, що вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду.

Його батько, ОСОБА_3 , доглядає за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю другої групи, і не має можливості опікуватися ще й сестрою. Інших родичів, які б мали можливість та бажання здійснювати догляд за ОСОБА_2 , немає.

Заявник зазначає, що у нього добрий стан здоров`я, спиртними напоями, наркотичними засобами не зловживає, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває. Має родинний обов`язок, бажання і можливість здійснювати догляд за тіткою ОСОБА_2 та бути її опікуном.

У зв`язку із вищевикладеним він звернувся із цією заявою про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки над його тіткою ОСОБА_2 , оскільки більше нікому здійснювати за нею догляд, а залишати її саму небезпечно.

Відомості про рух справи, процесуальні дії у справі, стислий виклад позиції учасників справи.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 18 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження з викликом учасників справи.

Цією ухвалою Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги доручено призначити ОСОБА_2 адвоката. Дорученням цього центру від 20 травня 2026 року №017/05.2-7/5758 для надання ОСОБА_2 безоплатної вторинної правничої допомоги та здійснення представництва її інтересів у суді призначено адвоката Поповича Миколу Михайловича.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року призначено у справі амбулаторну судово-психіатричну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України". На вирішення експертів поставлено питання: чи хворіє ОСОБА_2 психічним захворюванням чи іншим психічним розладом здоров`я і яким саме; чи розуміє вона значення своїх дій та чи може керувати ними; чи може вона з урахуванням стану здоров`я брати участь у судовому розгляді та особисто давати пояснення суду по суті справи. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

На адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №1263 від 27 липня 2026 року.

28 серпня 2026 року через канцелярію суду на виконання ухвали суду від Солотвинської селищної ради надійшли матеріали разом із додатками.

03 вересня 2026 року через канцелярію суду від представника Солотвинської селищної ради надійшли рішення виконавчого комітету від 26 серпня 2026 року №133 та подання органу опіки та піклування про доцільність призначення Рогацького І.В. опікуном над ОСОБА_2

02 жовтня 2026 року від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Федоріва С.І. через канцелярію суду надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

07 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві, та просили суд їх задовольнити. До матеріалів справи представник долучив акт про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_1 .

Водночас заявник ОСОБА_1 зазначив, що свої обов`язки опікуна у разі задоволення заяви розуміє, готовий їх виконувати, оскільки вже близько року проживає разом із ОСОБА_2 , дбає про неї та здійснює за нею догляд. На цей час стан тітки ОСОБА_2 не змінився, вона продовжує хворіти та потребує постійного догляду, нагляду й опіки. Пояснив, що працює дистанційно, має достатній рівень доходу, тому має можливість постійно перебувати поруч із тіткою та піклуватися про неї. Його батько доглядає свою матір ОСОБА_5 , яка має інвалідність 2 групи, стан після проведеного оперативного втручання, крім того, ОСОБА_3 періодично виїжджає за межі Івано-Франківської області до м. Києва на роботу. Також пояснив, що у разі проведення лікування ОСОБА_2 постійно потрібен дозвіл її матері, водночас бабуся заявника ОСОБА_5 не має можливості їздити до лікарні разом із ОСОБА_2 за станом здоров`я.

Адвокат Рогацької Т.М. - Попович М.М. заяву підтримав, зазначив, що призначення опікуном ОСОБА_2 заявника ОСОБА_1 .

Представник заінтересованої особи - виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як органу опіки та піклування, - ОСОБА_6 заяву підтримала. Пояснила, що ОСОБА_1 проживає з ОСОБА_2 за однією адресою та фактично здійснює за нею догляд. Зазначила, що органом опіки та піклування у встановленому законом порядку зібрано відомості щодо особи кандидатури опікуна ОСОБА_1 . Згідно з наданими матеріалами та відповідними довідками компетентних органів, останній до кримінальної відповідальності не притягувався, судимості не має, на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за станом здоров`я може виконувати обов`язки опікуна. Крім того, зазначила, що ОСОБА_5 не звертався із завою про призначення його опікуном його сестри, натомість подав органу опіки та піклування заяву, у якій він зазначив, що не заперечує проти призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над його сестрою ОСОБА_2 та покладення на нього відповідних обов`язків.

Допитана в судовому засіданні 02 червня 2026 року як свідок ОСОБА_5 показала, що є матір`ю ОСОБА_2 і раніше сама здійснювала за нею догляд. На цей час вона хворіє, після перенесеної операції, є особою з інвалідністю другої групи, а тому не має можливості доглядати за дочкою за станом здоров`я. Пояснила, що її онук ОСОБА_1 на даний час фактично доглядає ОСОБА_2

ОСОБА_2 , щодо якої вирішується питання, була присутня в судовому засіданні 02 червня 2026 року, у відповідь на запитання головуючої, пояснень з приводу обставин справи не висловила.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане Порогівською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області 01 жовтня 1975 року (а.с. 12). У свідоцтві в графі "Батьки" зазначено: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 з 20 січня 2015 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади від 15 січня 2025 року №2025/000568751 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане Порогівською сільською радою ЗАГС Богородчанського району Івано-Франківської області 02 серпня 1971 року (а.с. 13). У свідоцтві в графі "Батьки" зазначено: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_5 .

Відповідно до копії актового запису про народження №42, складеного виконавчим комітетом Порогівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області 01 вересня 1994 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).

В актовому записі в графі "Батьки" зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_8 .

Отже, родинний зв`язок заявника з ОСОБА_2 (заявник є сином рідного брата ОСОБА_2 , тобто її племінником) підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і актовим записом про народження заявника, в якому батьком зазначено ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК, серії 10 ААБ №596978 від 20 березня 2013 року (акт огляду №605) ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи А з дитинства, довічно. Вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду (а.с. 11).

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста, виданого 06 лютого 2013 року Обласною психо-неврологічною лікарнею №3, ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, на обличчі наявні подряпини, які вона наносить сама. Встановлений діагноз: помірна розумова відсталість з повною стійкою соціально-трудовою дезадаптацією, обсесивними нашаруваннями, основний тип олігофренічного дефекту (ДЦП, судомний синдром) (а.с. 8).

Згідно з наданим пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 ОСОБА_2 призначена пенсія у разі втрати годувальника, категорію інвалідності визначено як інвалідність з дитинства, строк дії посвідчення - довічно (а.с.9).

Згідно із випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1326 від 15 травня 2025 року, основним діагнозом зазначено F71.1 - помірна розумова відсталість зі значними відхиленнями в поведінці; відображено, що пацієнтка не ходить, самостійно себе не обслуговує, критика до свого стану формальна, інтелектуальні та мнестичні функції знижені (а.с. 10).

На виконання ухвали суду Солотвинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області надано пояснення, що заявник ОСОБА_1 проживає за однією адресою із ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відповідно до довідки 10 ААА №889451 від 31 січня 2012 року, виданої Івано-Франківською кардіологічною МСЕК, є особою з інвалідністю ІІ групи та не може опікуватися своєю дочкою, яка потребує постійного догляду. Брат ОСОБА_2 - ОСОБА_3 здійснює догляд за матір`ю - ОСОБА_5 (а.с.42).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 11 серпня 2026 року №9-16/16-39 ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом із нею фактично проживає ОСОБА_1 (а.с.43-44).

Відповідно до відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданих 10 серпня 2026 року №671, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 47).

Рішенням виконавчого комітету Солотвинської селищної ради від 26 серпня 2026 року №133 затверджено подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною (а.с.51-52). У поданні зазначено, що заявник проживає за однією адресою з ОСОБА_2 і доглядає за нею; її мати - ОСОБА_5 через інвалідність ІІ групи не може опікуватися донькою; її брат - ОСОБА_3 доглядає за своєю матір`ю й не заперечує проти призначення свого сина опікуном; заявник судимості не має та може виконувати обов`язки опікуна щодо особи з інвалідністю (а.с.53-54).

У судовому засіданні досліджено заяву ОСОБА_3 від 02 червня 2026 року, в якій зазначено, що він не заперечує проти того, щоб його син ОСОБА_1 був опікуном над його рідною сестрою ОСОБА_2 (а.с.66).

Згідно із довідкою №11/08-1 від 11 серпня 2026 року, яка видана Медичним центром ТОВ "Клініка доктора Козлова", ОСОБА_8 , мати заявника, працює на посаді медичної сестри загальної практики – сімейної медицини ФОП " ОСОБА_9 " за основним місцем роботи (а.с.68).

Відповідно до поданого акта від 02 жовтня 2026 року №9-16/16-44 про встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , складеного комісією у складі старости с. Пороги ОСОБА_10 , діловода ОСОБА_11 та ВО Скрипник О.В., за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.69-70).

Згідно з витягом з "Резерв +" ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, тип відстрочки: бронювання, відстрочка до: 26 березня 2027 року (а.с.29).

Відповідно до висновку експерта №1263 за результатами судово-психіатричної експертизи від 27 липня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом у формі помірної розумової відсталості зі значними емоційно-вольовими розладами, обтяженої неврологічними порушеннями, і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом вона не здатна правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, та давати щодо них відповідні показання (а.с.39-41).

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (ч.1 ст. 41 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до положень ст. 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їхнього спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа, її адвоката та представника органу опіки та піклування.

Крім того, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років (ч. 6 ст. 300 ЦПК України).

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" №3 від 28 березня 1972 даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров`я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.

Окрім цього, у п. 39 рішення Європейського суду з прав людини від 24 жовтня 1979 року у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" (Winterwerp v. the Netherlands) зазначено, що сама природа того, що має бути встановлено компетентним національним органом, – тобто реальний розлад психіки, – потребує об`єктивної медичної експертизи.

У своїй постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 судова палата у цивільних справах Верховного Суду України зазначила, що при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, із зазначених питань висновок експерта повинен бути повним і категоричним та не повинен допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (частина друга статті 76 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному і безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно зі статтею 63 ЦК України опікуном може бути лише повнолітня фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яка дала на це письмову згоду. При призначенні опікуна беруться до уваги його особисті якості, здатність до виконання обов`язків, стосунки між ним та особою, яка потребує опіки, а також, якщо це можливо, бажання підопічного.

Перелік осіб, які не можуть бути опікунами, визначений статтею 64 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 зазначив, що опікун призначається за вмотивованим поданням органу опіки та піклування, при цьому перевага надається родичам особи, яка потребує опіки, за наявності у них відповідних можливостей; у постанові від 04 грудня 2024 року у справі №634/1126/23 вказав, що вирішальними є інтереси підопічного та здатність кандидата виконувати обов`язки опікуна; у постанові від 22 липня 2026 року у справі №588/2264/24 наголосив, що подання органу опіки та піклування має бути вмотивованим, а цей орган повинен перевірити можливість призначення опікуном інших осіб".

Відповідно до статті 67 ЦК України опікун здійснює догляд за підопічним, піклується про забезпечення його лікування та вчиняє від його імені та в його інтересах необхідні правочини, тобто діє як його законний представник.

Право фізичної особи на медичну допомогу гарантоване статтею 284 ЦК України. Згідно зі статтею 43 Основ законодавства України про охорону здоров`я медичне втручання щодо пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, здійснюється за згодою його законного представника.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Заслухавши пояснення заявника, його представника, представника ОСОБА_2 адвоката Поповича М.М., представника органу опіки та піклування, показання свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Особа, стосовно якої розглядається справа, ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи за своїм психічним станом вона не здатна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та давати щодо них відповідні показання.

Учасники справи на виклику та особистій участі ОСОБА_2 у судовому засіданні не наполягали. При цьому процесуальні права та інтереси останньої було повністю забезпечено через участь у справі адвоката Поповича М.М., залученого судом у порядку надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи (підгрупа А) з дитинства, довічно (а.с.11), перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом F71.1. (помірна розумова відсталість), самостійно себе не обслуговує, не ходить та потребує постійного стороннього догляду і нагляду (а.с.10).

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста Обласної психо-неврологічної лікарні №3 від 06 лютого 2013 року (а.с.8) ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, їй встановлено діагноз помірної розумової відсталості з повною стійкою соціально-трудовою дезадаптацією.

Згідно із висновком експерта №1263 за результатами судово-психіатричної експертизи від 27 липня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом у формі помірної розумової відсталості зі значними емоційно-вольовими розладами, обтяженої неврологічними порушеннями, і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом вона не здатна правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, та давати щодо них відповідні показання (а.с.39-41).

Суд оцінює висновок судово-психіатричного експерта №1263 від 27 липня 2026 року за правилами статті 89 ЦПК України у сукупності з іншими доказами у справі. Висновок складено експертом Львівської філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України" за результатами дослідження ухвали суду, медичної карти амбулаторного хворого №1779 та безпосереднього клінічного обстеження ОСОБА_2 , він містить дані анамнезу, клінічного дослідження, обґрунтування та відповіді на всі поставлені судом питання, які є категоричними й не допускають іншого розуміння. Експертом встановлено, що розлад виник з раннього дитячого віку (діагностовано дитячий церебральний параліч, згодом інтелектуальний недорозвиток на рівні помірної розумової відсталості, з часом приєдналися судомні напади), має стійкий хронічний характер і повністю позбавляє ОСОБА_2 здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Висновок експерта узгоджується з іншими доказами у справі: довідкою до акта огляду МСЕК, консультаційним висновком спеціаліста від 06 лютого 2013 року, випискою із медичної картки хворого №1326 (а.с. 8, а.с. 10).

З урахуванням тривалості захворювання, з раннього дитячого віку, що підтверджується медичною документацією, його поступового ускладнення (приєднання судомних нападів, значних поведінкових відхилень зі схильністю до самоушкоджень) та даних клінічного обстеження (тотальний недорозвиток і незрілість усіх психічних функцій, нездатність до узагальнення, абстрагування та аналізу, відсутність навичок самообслуговування) суд приходить висновку, що психічний розлад ОСОБА_2 має хронічний, стійкий характер, вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

За таких обставин суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості та не здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а тому наявні правові підстави, передбачені статтею 39 ЦК України, для визнання її недієздатною.

При ухваленні рішення про визнання особи недієздатною суд повинен вирішити питання про встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування (статті 41, 60 ЦК України).

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , сином її рідного брата ОСОБА_3 , та проживає разом із нею.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. За змістом статті 3 СК України членами сім`ї є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Судом встановлено, що заявник, будучи родичем ОСОБА_2 , близько року проживає з нею за однією адресою, що підтверджується актами від 11 серпня та 02 жовтня 2026 року №9-16/16-39 та №9-16/16-44, поданням органу опіки та піклування, поясненнями заявника та представника органу опіки та піклування, веде з нею спільний побут і постійно доглядає за нею, тобто фактично виконує щодо неї обов`язки, притаманні члену сім`ї. Отже, ОСОБА_1 є членом сім`ї ОСОБА_2 , є її племінником і мав право звернутися до суду з такою заявою.

У наданому поданні органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може виконувати обов’язки опікуна щодо рідної тітки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання її недієздатною у судовому порядку. Подання містить висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном, мотивований тим, що він проживає з ОСОБА_2 за однією адресою та доглядає за нею, її мати ОСОБА_5 через інвалідність ІІ групи не може опікуватися донькою, а брат доглядає за своєю матір`ю та не заперечує проти призначення свого сина опікуном.

Перевіряючи обґрунтованість подання, суд з`ясовував можливість призначення опікуном інших осіб. Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судовому засіданні як свідок показала, що раніше сама доглядала за донькою, проте на цей час хворіє, після перенесеної операції, є особою з інвалідністю другої групи (довідка серії 10 ААА №889451 від 31 січня 2012 року) і не має можливості доглядати за нею. Брат ОСОБА_2 - ОСОБА_3 доглядає за своєю матір`ю, періодично проживає в м. Києві і не заперечує проти призначення опікуном свого сина. Мати заявника ОСОБА_8 працює за основним місцем роботи на посаді медичної сестри (довідка №11/08-1 від 11 серпня 2026 року), що обмежує її можливість здійснювати постійний догляд. Інших родичів, які могли б і бажали здійснювати догляд за ОСОБА_2 , не встановлено.

Заявник ОСОБА_1 , 1994 року народження, є повнолітньою особою, на обліку у психоневрологічному чи наркологічному диспансері, не перебуває, судимості не має, своє бажання бути опікуном виразив письмово у заяві до суду, має родинний зв`язок із ОСОБА_2 , близько року проживає з нею та здійснює за нею догляд, а оскільки працює дистанційно, має можливість постійно перебувати поруч із підопічною та супроводжувати її до закладів охорони здоров`я. Обставин, які б, відповідно до статті 64 ЦК України, перешкоджали б призначенню його опікуном, судом не встановлено.

Суд також ураховує, що ОСОБА_2 за станом здоров`я, внаслідок наявності дитячого церебрального паралічу, судомного синдрому, розумової відсталості, потребує регулярної медичної допомоги, проте не здатна стежити за станом свого здоров`я, адекватно оцінювати свій стан та самостійно надавати згоду на медичне втручання. За статтею 43 Основ законодавства України про охорону здоров`я таку згоду щодо недієздатного пацієнта надає його законний представник.

Як пояснив у судовому засіданні заявник, під час лікування ОСОБА_2 постійно потрібна згода її матері, водночас остання через хворобу та інвалідність позбавлена можливості супроводжувати дочку до лікувальних закладів, що також узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_5 , матері ОСОБА_2 , про неможливість матері здійснювати належний догляд за дочкою.

За таких обставин, без призначення опікуна, який діятиме як законний представник підопічної, забезпечити ОСОБА_2 своєчасну й належну медичну допомогу, а також захист її прав і законних інтересів є неможливим.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що призначення опікуном ОСОБА_1 відповідає інтересам ОСОБА_2 , оскільки заявник є її племінником, має з нею сталі родинні відносини, проживає разом із нею, здійснює за нею догляд, виявив бажання бути опікуном та усвідомлює свої обов`язки, а матеріалами справи підтверджується відсутність інших осіб, які мали б можливість та висловили бажання здійснювати опіку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити, ОСОБА_2 визнати недієздатною, встановити над нею опіку та призначити її опікуном ОСОБА_1 .

Відповідно до частини шостої статті 300 ЦПК України строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

З урахуванням характеру встановленого психічного розладу, віку ОСОБА_2 , висновку експерта, відсутності даних про можливість поліпшення її стану, суд вважає за необхідне визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною - два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини сьомої статті 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун або представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення.

Згідно з частиною другою статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Керуючись статтями 30, 36, 39, 40, 41, 55, 58, 60, 62, 63, 64, 67, 284 ЦК України, статтями 76, 77, 89, 258, 259, 263–265, 293, 294, 296, 298, 299, 300, 354 ЦПК України, статтею 3 СК України, статтею 43 Основ законодавства України про охорону здоров`я, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку

с. Пороги Івано-Франківського району Івано-Франківської області, недієздатною.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя с . Пороги Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Встановити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною - два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити опікуну та органу опіки та піклування, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має бути подане не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії цього рішення.

Судові витрати, пов`язані з провадженням цієї справи, віднести на рахунок держави.

Після набрання рішенням законної сили направити його виконавчому комітету Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Головуюча Л.Я. Рибка

Присяжні Т.М. Дашковець

К.І. Кравчук