Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №500/5057/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5057/26

12 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 та Комісії з надання відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом № 72 від 29.05.2026 в частині скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та Комісію з надання відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

визнати протиправним та скасувати наказ ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №150 від 30.05.2026 року "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період", в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України№ 179 від 01.06.2026 (по стройовій частині) про зарахування в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та на всі види забезпечення ОСОБА_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не зважаючи на наявну діючу відстрочку, 29.05.2026 позивача працівниками ТЦК було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 де в подальшому комісією з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 було скасовано надану раніше відстрочку від призову під час мобілізації, в особливий період з причини відсутності форми первинно-облікової медичної документації №80 про необхідність постійного стороннього догляду. Позивач був направлений на проходження медичного огляду позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якої визнаний придатним до військової служби.

Також, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2026 № 179 позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" на підставі Поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 і відправлені у складі команди "3002" від 30.05.2026 № 7780.

Ухвалою судді від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

18.08.2026 до суду від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що представником позивача у позовній заяві зазначається, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Резерв+"), станом на 29.05.2026 у позивача була чинна відстрочка від мобілізації до 04.12.2026 із зазначенням підстави: п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Водночас, скасування відстрочки від призову та подальший призов на військову службу позивача відбулося 30.05.2026 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 150 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період".

Зазначає, що станом на момент подання відзиву на вказану позовну заяву ОСОБА_1 проходить військову службу у 4 стрілецькому батальйоні (з охорони особливо важливих державних об`єктів) військової частини НОМЕР_1 та не залучається до безпосередньої участі у бойових діях.

19.08.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що позивачем, до заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації (за формою згідно додатку 4 Порядку №560), додано копію Висновку № 635 не встановленої форми (наказ МОЗ № 407 від 09.03.2021 року "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я", зареєстрований в Міністерстві юстиції № 510/36132 від 15.04.2021 року), не надано довідку форми 080-4/о про потребу в постійному сторонньому догляду.

Зазначає, що при дослідженні доданих до заяви документів вбачається, що на розгляд комісії з надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період документи, які за формою не відповідають вимогам, затвердженим наказами Міністерством охорони здоров`я України. Інших документів, зокрема, виписок хвороб, епікризів, програм реабілітації хворих з медичних закладів позивачем не надано.

Отже, згідно поданих позивачем документів, які видані медичними установами в період 2025-2026 року потребу особи в отриманні постійного стороннього догляду не підтверджено.

Вказує, що з урахуванням наведеного вище, незалежно від висновку комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , у позивача відсутня самостійна правова підстава отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

01.09.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій щодо доводів відповідача про те, що позивачем не надано на розгляд Комісії відповідних підтвердних документів, які слугували б підставою для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, представник вказує, що у позивач була діюча відстрочка, для отримання якої він із заявою звертався ще 25.11.2025 із долученням усіх необхідних документів.

За результатами розгляду даної заяви щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, йому було надано відстрочку на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" строком до завершення мобілізації про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, також дана інформація відображалась у військово-обліковому документі позивача, сформованого у системі "Резерв+" станом на 25.05.2026.

Також вказує, що доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо нібито оформлення Протоколом № 72 від 29.05.2026 рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки, не підкріплені жодним належним доказом з боку відповідача.

Зазначає, що позивачу було невідомо про скасування відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період, повідомлення він не отримував та не ознайомлювався із ним.

Щодо доводів про те, що до заяви про надання відстрочки надано Висновок № 635 не встановленої форми зазначаємо, що останній відповідає уніфікованій формі встановленого взірця первинно-облікової медичної документації № 080-4/о, дати усі наявні.

03.09.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій щодо доводів відповідача про те, що Наказ № 174 від 01.06.2026 після зарахування позивача до списків особового складу вичерпав свою дію своїм одноразовим виконанням та його скасування не призведе до звільнення позивача з військової служби та не призведе до відновлення його права зазначає, що незважаючи на вказане, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та мав діючу відстрочку на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

29.05.2026 працівниками ТЦК позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та був направлений на проходження медичного огляду ВЛК.

За результатами проходження медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до Довідки військово-лікарської комісії № 2026-0529-1019-3334-0 від 29.05.2026, на підставі статті 39в графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ позивач був визнаний придатним до військової служби.

На основі результатів проведення медичного огляду, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 30.05.2026 № 150 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до місця проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 01.06.2026 №179 ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, загальну мобілізацію в Україні продовжено і дотепер.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII.

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина восьма статті 23 Закону №3543-XII).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 23 Закону №3543-XII).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, серед іншого, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі – Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. <…> .

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Пунктом 58-1 Порядку № 560 визначено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Ще пункт 58-1 Порядку № 560 містить абзац, відповідно до якого районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Пунктом 59 Порядку № 560 (який викладений у новій редакції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації" від 31.12.2024, яка набрала чинності 16.01.2025) визначено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови. <…> .

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів). <…> .

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки. <…> .

Відомості про скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначену у заяві про надання відстрочки, або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Як встановлено судом, та не заперечується відповідачами, ОСОБА_1 мав оформлену відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до завершення мобілізації, у зв`язку зі здійсненням ним догляду за тяжкохворим членом сім`ї.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідачі вказують на те, що скасування відстрочки від призову та подальший призов на військову службу позивача відбулося, з причини відсутності форми первинно-облікової медичної документації № 080 про необхідність постійного стороннього догляду.

Так, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає, що позивачем, до заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації (за формою згідно додатку 4 Порядку №560), додано копію Висновку № 635 не встановленої форми (наказ МОЗ № 407 від 09.03.2021 року "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я", зареєстрований в Міністерстві юстиції № 510/36132 від 15.04.2021 року), не надано довідку форми 080-4/о про потребу в постійному сторонньому догляді.

Натомість представник позивача вказує на те, що у позивача була діюча відстрочка, для отримання якої він із заявою звертався ще 25.11.2025 із долученням усіх необхідних документів, в тому числі і Висновку № 635 за формою №080-4/о.

За результатами розгляду даної заяви щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих до неї документів, Комісією було прийнято позитивне рішення про надання військовозобов`язаному ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" строком до завершення мобілізації про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, дані відомості відображались у військово-обліковому документі позивача, сформованого у системі "Резерв+" станом на 25.05.2026.

Щодо наведеного суд зазначає наступне.

Щодо осіб, які за станом здоров`я нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоров`я, які мають право приймати, зокрема:

1) висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку;

2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;

3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;

4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.07.2013 № 667.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2024 у справі №120/1909/23, від 13.06.2024 у справі №520/21316/23 за подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання.

Наказом Міністерством охорони здоров`я України 09.03.2021 №407, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за №510/36132 затверджено форму первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" та інструкцію щодо її заповнення.

Відповідно до п.2 Інструкції, в редакції на час видачі висновку (10.11.2025), а також п.3 Інструкції в теперішній редакції, Висновок за формою №080-4/о надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги.

Наявний в матеріалах справи Висновок за формою №080-4/о від 10.11.2025 №635, дійсний до 10.11.2026 (арк. справи 33), згідно опису документів до заяви про надання відстрочки, надавався Комісії для розгляду та повністю відповідає Формі первинної облікової документації №080-4/о, в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 09.03.2021 №407 станом на дату його видачі (10.11.2025), про що також вказано у верхньому правому кутку такого висновку.

В подальшому Наказом Міністерства охорони здоров`я № 1811 від 27.11.2025 було внесено зміни до форми первинної облікової документації № 080-4/о, однак, згідно пункту 4 цього ж наказу, видані раніше висновки є чинними протягом строку, на який вони були видані.

При цьому, слід зазначити, що №635 це порядковий номер Висновку від 10.11.2025, а не номер форми первинної облікової документації (№080-4/о).

Таким чином, доданий позивачем до раніше поданої заяви про надання відстрочки Висновок форми №080-4/о є чинним і до тепер, а тому, суд відхиляє твердження відповідача про ненадання позивачем підтвердних документів для надання відстрочки, а саме Висновку форми первинної облікової документації № 080-4/о.

Відтак, судом відхиляються доводи відповідача про те, що наданий позивачем медичний висновок від 10.11.2025 №635 (форми № 080-4/о) не відповідає жодній із затверджених форм.

Інших підстав для скасування відстрочки відповідачем у протоколі не наведено.

Крім цього, до вказаного Висновку №635 від 10.11.2025 форми №080-4/о КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Борщівської міської ради" надано додаток від 10.11.2025 за тим же номером, в якому вказано діагноз та заключення ЛКК: "потребує постійного стороннього догляду". Такий додаток підписаний тими ж членами ЛКК та завірений печаткою.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання про протиправне скасування відповідачем наданої позивачу відстрочки, а тому, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 72 від 29.05.2026, в частині скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 та Комісію поновити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, слід зазначити, що визнання протиправним і скасування судом рішення відповідача (про скасування відстрочки) є самостійною підставою для відновлення дії відстрочки на період, на який така була надана, і не потребує додаткового ухвалення рішення з даного питання.

Поряд з цим, відомості про наявність відстрочки мають бути поновлені відповідачем у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а тому, з метою належного захисту прав та інтересів позивача слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 поновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про наявність у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу.

Також суд звертає увагу, що у зв`язку із скасуванням відстрочки, позивач був мобілізований та зарахований до штату військової частини НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2026 №150 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації", в частині ОСОБА_1 станом на час вирішення справи вичерпав свою дію внаслідок мобілізації останнього, поряд із цим, вказаний наказ є актом індивідуальної дії, а тому, може бути скасований навіть після його реалізації.

Таким чином, вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного наказу підлягають задоволенню, оскільки в ході розгляду даної справи судом встановлено, що на момент винесення наказу про призов на військову службу під час мобілізації позивач такому призову не підлягав, а надана йому відстрочка скасована відповідачем протиправно.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу ОСОБА_1 та звільнити з військової служби, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто, для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 2 розділу XII Інструкції №280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції №282 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Суд зазначає, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено судом, позивач був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Тобто, ОСОБА_1 з часу зарахування є військовослужбовцем, проходить військову, виконує відповідні посадові обов`язки та отримує грошове забезпечення. Скасування наказу про зарахування до списків особового складу військової частин НОМЕР_1 не є належним способом захисту порушених прав.

Поряд з цим, оскільки судом встановлено, що призов та мобілізація позивача здійснена протиправно внаслідок незаконного скасування відстрочки, порушене право підлягає відновленню шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею. Частиною другою цієї статті встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Подібні положення містить стаття 245 КАС України, яка врегульовує повноваження суду при вирішенні справи.

Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Тобто суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, захист прав здійснюється у разі їх порушення, і звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Тобто, рішення суду про задоволення позову повинно мати наслідком відновлення тих прав або інтересів, на порушення яких вказує позивач.

Так, рішенням суду у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , який допустив первісне порушення прав, на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений згідно платіжної інструкції від 31.07.2026, у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №72 від 29.05.2026, в частині скасування ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2026 №150 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації", в частині призову ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 поновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про наявність у ОСОБА_1 раніше наданої відстрочки від призову на військову службу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідачі:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 );

- Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 );

Головуючий суддя Баб`юк П.М.