Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №480/112/26
Суддя: О.М. Кунець
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 року Справа № 480/112/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/112/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких, відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач у період з 31.03.2014 по 14.10.2025 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та підпорядкованих районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, які перебували на фінансовому забезпеченні відповідача.
Листом від 18.11.2025 №5/2218 відповідач повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення за час проходження служби нарахована та виплачена відповідно до норм і правил законодавства, які діяли у відповідні періоди. Щодо періоду з січня 2016 року по лютий 2018 року відповідач зазначив, що при розрахунку застосовувався січень 2016 року, оскільки у грудні 2015 року було запроваджено новий механізм проведення індексації.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Воловику С.В.
Ухвалою суду від 12.01.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/112/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №164/2026 від 24 лютого 2026 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 №11-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату №1877 від 05.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/112/26.
Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М.
Ухвалою суду від 09.03.2026 справу прийнято до провадження судді Кунець О.М.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та зазначає, що в грудні 2015 року було підвищено рівень доходів військовослужбовців за рахунок збільшення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у зв`язку з чим для подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін мало починатися з січня 2016 року. На думку відповідача, у період із січня 2016 року по лютий 2018 року сума індексації становить 0,00 грн щомісячно.
На підтвердження своєї позиції відповідач долучив, зокрема, листи Міністерства соціальної політики України та відповідні розрахункові матеріали. Разом із тим у самих листах Мінсоцполітики зазначено, що вони не є нормативно-правовими актами, мають інформаційний, рекомендаційний характер та не встановлюють нових правових норм.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 31.03.2014 по 14.10.2025. Під час проходження служби грошове забезпечення позивача перебувало на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач при обчисленні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не застосовував січень 2008 року як місяць підвищення посадових окладів, а виходив із необхідності обчислення індексу споживчих цін з січня 2016 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII. Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Пунктом 5 Порядку №1078 у редакції, чинній з 15.12.2015, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення.
При цьому у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення тарифної ставки (посадового окладу) таке зростання не змінює місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з 01.01.2008 були встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Наступне підвищення посадових окладів відбулося лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Отже, у період між січнем 2008 року та березнем 2018 року підвищення посадового окладу військовослужбовців не відбувалося. Збільшення у грудні 2015 року розмірів премій, надбавок або інших додаткових складових грошового забезпечення, на яке посилається відповідач, не є підвищенням тарифної ставки (посадового окладу) у розумінні пункту 5 Порядку №1078 та не утворює нового місяця підвищення доходу для цілей подальшої індексації.
Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 28.09.2022 у справі №400/1119/21, від 27.07.2023 у справі №380/813/22 та від 27.09.2023 у справі №420/23176/21, відповідно до яких за період після 01.12.2015 до 28.02.2018 при відсутності підвищення посадового окладу для обчислення індексації грошового забезпечення підлягає застосуванню січень 2008 року.
Суд також враховує усталену практику Сумського окружного адміністративного суду у подібних правовідносинах, зокрема у справах №480/6281/25, №480/10698/24, №480/7463/24 та №480/8769/24, у яких суд виходив із того, що зміна додаткових видів грошового забезпечення без підвищення посадового окладу не впливає на визначення місяця підвищення, а за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 таким місяцем є січень 2008 року.
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №1013 та роз`яснення Міністерства соціальної політики України не спростовують зазначених висновків. Постанова №1013 змінила механізм визначення початку обчислення індексу споживчих цін, однак не встановила підвищення посадових окладів військовослужбовців у грудні 2015 року. Листи Мінсоцполітики мають інформаційний і рекомендаційний характер та не можуть змінювати нормативне регулювання, встановлене Порядком №1078.
Більше того, надані відповідачем роз`яснювальні матеріали не є послідовними щодо заявленої у відзиві позиції, оскільки серед доданих матеріалів міститься розрахунок індексу споживчих цін за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, складений із зазначенням січня 2008 року як базового місяця.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем неправильно визначено місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а тому бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації із застосуванням січня 2008 року є протиправною.
Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.
Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, передбачено, що така компенсація виплачується, у тому числі особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Виплата компенсації здійснюється одночасно з виплатою відповідного грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з такого грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця. Отже, її нарахування та виплата мають здійснюватися з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 у справі №380/813/22, від 27.09.2023 у справі №420/23176/21, від 31.01.2024 у справі №320/6441/22 та від 07.05.2025 у справі №560/15993/24.
Таким чином, вимога про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності незастосування січня 2008 року при визначенні індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за спірний період.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач відповідно до закону звільнений від сплати судового збору та доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua