Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/5561/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/5561/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5561/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактично проживає за межами України у Королівстві Нідерланди. Під час формування електронного військово-облікового документа у мобільному застосунку «Резерв+» позивач виявив відмітку «Порушення правил військового обліку».

Ухвалою суду від 15.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

16.07.2025 представником позивача подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач посилається на те, що на час виїзду позивача за межі України правила військового обліку покладали на військовозобов`язаних обов`язки щодо особистого повідомлення органу військового обліку про зміну місця проживання та вибуття за межі України на тривалий строк. Крім того, відповідач вказує на неприбуття позивача 13.03.2025 за повісткою.

Відповідач вважає помилковою позицію позивача про те, що звернення до Національної поліції та відображення відомостей про порушення правил військового обліку можливі лише після винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. На думку відповідача, звернення до поліції здійснюється саме з метою доставлення військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу.

Разом з тим до відзиву не додано копії повістки, за якою, за твердженням відповідача, позивач мав прибути 13.03.2025, доказів її вручення або належного направлення позивачу за адресою, повідомленою ним під час уточнення військово-облікових даних, а також документа, який визначав би дату, конкретну правову підставу і зміст рішення про внесення до Реєстру відмітки «Порушення правил військового обліку».

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду справи за відсутності учасників справи, у тому числі у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та об`єктивно оцінивши надані докази, суд доходить наступних висновків.

З військово-облікового документа, сформованого 10.06.2025, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , адресою його проживання зазначено: АДРЕСА_1 , а облікові дані уточнено вчасно 16.07.2024. У верхній частині документа міститься відмітка «Порушення правил військового обліку».

17.06.2025 представник позивача адвокат Суслін Є.В. звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив повідомити, яке саме порушення правил військового обліку встановлено щодо ОСОБА_1 , чи складалися відносно нього протоколи та постанови за статтями 210, 210-1 КУпАП, а також чи направлялося звернення до органів Національної поліції щодо його доставлення або розшуку.

Листом від 17.06.2025 №5/320 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що за інформацією Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 31.01.2022 вибув за межі України, а 13.03.2025 не прибув до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за повісткою. Також відповідач зазначив, що стосовно позивача направлялися звернення до органів Національної поліції для його розшуку та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складення адміністративного протоколу.

Водночас у цій же відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 прямо зазначив, що уповноваженими особами протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 не складалися, а постанови у таких справах не виносилися.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням військового обов`язку здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII. Відповідно до частини третьої статті 1 цього Закону військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Правові та організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII районні та міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Реєстру, які забезпечують його ведення та актуалізацію бази даних.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних віднесено відомості про притягнення призовника, військовозобов`язаного чи резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Статтею 8 Закону №1951-VIII визначено перелік службових даних, до яких, зокрема, належать відомості про виконання особою військового обов`язку. Водночас частиною третьою статті 12 Закону №1951-VIII передбачено, що персональні та службові дані вносяться до Реєстру у формі запису сукупності даних, передбачених саме статтями 7 і 8 цього Закону.

Частиною першою статті 10 Закону №1951-VIII на органи ведення Реєстру покладено обов`язок забезпечувати, серед іншого, достовірність даних Реєстру. Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Таким чином, компетенція територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ведення Реєстру не є необмеженою: до Реєстру можуть вноситися лише відомості, види та зміст яких передбачені законом, а орган ведення Реєстру повинен мати належну фактичну та правову підставу для кожного негативного запису щодо особи.

Пунктом 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, передбачено, що за зверненням територіального центру комплектування та соціальної підтримки Національна поліція здійснює адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення звертаються до органів Національної поліції для доставлення осіб з метою складення відповідних протоколів.

Отже, звернення до Національної поліції є процесуальною дією, спрямованою на забезпечення доставлення особи для оформлення матеріалів про можливе адміністративне правопорушення. Таке звернення не є постановою про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не встановлює її вини та не замінює передбаченого КУпАП провадження.

Суд враховує, що відповідач посилається одразу на декілька обставин, які, на його думку, свідчать про недотримання позивачем правил військового обліку: вибуття за межі України без виконання відповідних облікових процедур та неприбуття 13.03.2025 за повісткою. Однак самі ці обставини, навіть за умови їх доведеності, можуть бути підставою для вирішення питання про наявність адміністративного правопорушення у встановленому законом порядку, але не підміняють собою процесуальне рішення у такій справі.

Крім того, твердження про неприбуття позивача 13.03.2025 за повісткою не підтверджено належними доказами оповіщення. Відповідач не надав суду самої повістки, доказів її вручення, відмови від отримання або направлення за адресою проживання, повідомленою позивачем під час уточнення даних. Натомість електронний військово-обліковий документ підтверджує, що адресою проживання позивача у Реєстрі є адреса у Нідерландах, а дані уточнено вчасно 16.07.2024.

За змістом пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, належним підтвердженням оповіщення у разі вручення повістки є особистий підпис або передбачена Порядком відеофіксація, а у разі поштового надсилання - визначені цим пунктом дані та документи поштового оператора. Таких доказів у матеріалах справи немає.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий підхід, викладений П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.12.2025 у справі №400/8670/25. У цій постанові апеляційний суд дійшов висновку, що статтями 7 і 8 Закону №1951-VIII не передбачено інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов`язаним або резервістом правил військового обліку, крім передбачених пунктом 20-1 частини першої статті 7 відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності.

П`ятий апеляційний адміністративний суд також зазначив, що сам факт недотримання особою правил військового обліку без складення протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, не є достатньою підставою для внесення до Реєстру відповідної відмітки про порушення правил військового обліку.

Правовий підхід щодо необхідності ефективного усунення неправомірних відомостей із Реєстру узгоджується також із постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2026 у справі №520/2155/26. У зазначеній справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що при встановленні неправомірності відомостей про порушення правил військового обліку та пов`язаного з ними звернення до Національної поліції належним способом захисту є усунення таких відомостей та правових наслідків, породжених їх внесенням.

Аналогічний підхід застосовувався також судами першої інстанції у подібних правовідносинах, зокрема у рішеннях Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №380/2259/26 та Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 у справі №160/31005/25, у яких за відсутності належно оформлених матеріалів про адміністративне правопорушення та достатніх доказів фактичної підстави негативний запис у Реєстрі визнавався неправомірним.

Суд бере до уваги існування у судовій практиці іншого підходу, за яким відмітка «Порушення правил військового обліку» розглядається як службова інформація про виконання військового обов`язку, відмінна від відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності. Однак у цій справі застосування такого підходу не змінює результату розгляду, оскільки відповідач не довів належними доказами конкретну фактичну підставу спірного запису, зокрема належне оповіщення позивача про виклик на 13.03.2025, а також не надав документа, на підставі якого саме та у який момент цей запис було внесено до Реєстру.

Особливого значення у цій справі набуває те, що відповідач сам підтвердив відсутність протоколу та постанови щодо ОСОБА_1 за статтями 210, 210-1 КУпАП, тоді як у військово-обліковому документі щодо нього сформовано категоричну негативну відмітку «Порушення правил військового обліку».

За таких обставин відповідач не довів, що спірні відомості внесені до Реєстру на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, а також не підтвердив їх достовірність належними доказами.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та збереження у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку є протиправними.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 є органом ведення Реєстру та наділений повноваженнями щодо актуалізації його бази даних, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача виключити з Реєстру спірні відомості.

При цьому таке рішення не встановлює відсутності у позивача військово-облікових обов`язків, не вирішує питання про наявність чи відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення та не перешкоджає відповідачу діяти у передбаченому законом порядку за наявності належних фактичних та правових підстав.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який відповідно до частини першої статті 139 КАС України у зв`язку із задоволенням позову підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які могли б бути розподілені судом у цій справі, у наданому суду масиві матеріалів немає, тому питання про їх стягнення судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні та збереженні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), правил військового обліку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець