Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/5696/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/5696/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5696/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2016 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2016 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та 15.04.2016 вибув до нового місця служби. За період з 01.01.2016 по 15.04.2016 індексація грошового забезпечення йому не нараховувалась та не виплачувалась. На звернення представника позивача відповідачем надано довідку, якою підтверджено відсутність нарахованої та виплаченої індексації у січні, лютому, березні та квітні 2016 року.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 23.07.2025 через систему «Електронний суд».

29.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Відповідач не заперечував, що індексація є державною гарантією та що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації, однак вважав необґрунтованою вимогу про застосування січня 2008 року як базового місяця.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач послався на зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, та зазначив, що з 01.12.2015 визначальним є місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). На думку відповідача, позовна вимога про визначення січня 2008 року як базового місяця є необґрунтованою. Разом з тим відповідач зазначив, що у разі прийняття рішення на користь позивача компенсація сум податку з доходів фізичних осіб буде здійснена відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду справи за відсутності учасників справи, у тому числі в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З довідки про проходження служби та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по стройовій частині від 22.04.2016 №97 вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 15.04.2016 у зв`язку з призначенням до ІНФОРМАЦІЯ_4 вибув до нового місця служби та був виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 і всіх видів забезпечення.

Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.04.2025 №1020 щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.04.2016 підтверджено, що за січень, лютий, березень та квітень 2016 року сума нарахованої та виплаченої індексації становила 0,00 грн.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.04.2025 №805/67/ВихЗПІ відповідач повідомив представника позивача про результати розгляду заяви та адвокатського запиту щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.04.2016 та надав відповідні документи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі оплата праці та грошове забезпечення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, яка застосовується з 01.12.2015, змінено підхід до визначення місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін. Після внесення цих змін значення індексу споживчих цін у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення.

Отже, після 01.12.2015 визначальним для обчислення індексації є не будь-яке зростання окремих складових грошового забезпечення, а саме підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Посадові оклади військовослужбовців були підвищені з 01.01.2008 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Таким чином, у спірний період з 01.01.2016 по 15.04.2016 місяцем останнього підвищення тарифної ставки (посадового окладу), з якого для цілей Порядку №1078 має обчислюватися індекс споживчих цін, є січень 2008 року. Зміна з 01.01.2016 порогу індексації до 103 відсотків не змінює місяця останнього підвищення посадового окладу.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.09.2022 у справі №560/3965/21, від 18.01.2024 у справі №380/4681/21, від 11.06.2024 у справі №420/16902/22 та від 25.07.2024 у справі №280/5666/22.

При цьому повноваження відповідача щодо визначення такого місяця не є дискреційними, оскільки Порядок №1078 передбачає лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень за встановлених обставин - проведення індексації з урахуванням місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому доводи відповідача про необґрунтованість визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу суд відхиляє. Навпаки, посилання відповідача на зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України №1013, підтверджує необхідність встановити саме останнє підвищення посадового окладу, яким у спірний період був січень 2008 року.

Матеріалами справи безпосередньо підтверджено, що відповідач не нарахував і не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за січень-квітень 2016 року. Жодних доказів здійснення такого нарахування або виплати відповідачем суду не надано. За таких обставин бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.04.2016 є протиправною.

Щодо строку звернення до суду суд враховує, що всі правовідносини, які є предметом спору в частині основної вимоги про нарахування та виплату індексації, виникли і закінчилися до 19.07.2022. На той час частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала підхід, за яким правовідносини щодо оплати праці, які мали місце до 19.07.2022, регулюються статтею 233 КЗпП України у попередній редакції. Вказаний висновок узгоджується з принципом незворотності дії закону в часі.

Оскільки позовні вимоги щодо індексації стосуються виключно періоду з 01.01.2016 по 15.04.2016, право позивача на звернення до суду з такими вимогами не було обмежене строком. Відтак підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду немає.

Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає, що пунктом 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, передбачено виплату такої компенсації одночасно з виплатою відповідного грошового забезпечення.

Верховний Суд у постановах від 27.09.2023 у справі №420/23176/21, від 31.01.2024 у справі №320/6441/22, від 18.04.2024 у справі №160/10789/22 та від 27.06.2024 у справі №580/602/22 виходив з того, що індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а тому її нарахування та виплата мають здійснюватися з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.

Отже, вимога позивача про проведення виплати індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації та про зобов`язання нарахувати і виплатити таку компенсацію суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які не мають разового характеру. До таких доходів прямо віднесено грошове забезпечення та суму індексації грошових доходів громадян. Виплата суми компенсації здійснюється у тому ж місяці, у якому проводиться виплата заборгованості за відповідний місяць.

Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що на час розгляду цієї справи спірна індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.04.2016 позивачу фактично не виплачена. Відповідно, повного розрахунку щодо доходу, прострочення виплати якого є підставою для обчислення компенсації, ще не проведено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.05.2026 у справі №280/8933/24 звернула увагу на сформований у касаційній практиці підхід, відповідно до якого однією з умов для порушення питання про виплату компенсації втрати частини доходів є проведення з особою повного розрахунку, оскільки відповідно до статті 4 Закону №2050-III компенсація виплачується в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата основної суми доходу. Аналогічний підхід щодо моменту виникнення обов`язку нарахувати компенсацію підтверджено Верховним Судом у постанові від 24.07.2026 у справі №600/3913/25-а.

За таких обставин на момент вирішення цієї справи обов`язок відповідача щодо виплати компенсації втрати частини доходів ще не настав, оскільки сама заборгованість з індексації не виплачена. Тому вимоги про визнання протиправною бездіяльності у цій частині та про зобов`язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів є передчасними та задоволенню не підлягають. Після фактичної виплати індексації відповідач зобов`язаний одночасно вирішити питання про нарахування та виплату компенсації відповідно до Закону №2050-III і Порядку №159.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.04.2016, тоді як наявні у справі документи, у тому числі видана самим відповідачем довідка, підтверджують відсутність відповідних нарахувань.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат, які підлягають розподілу за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу) для обчислення індексу споживчих цін.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу) для обчислення індексу споживчих цін, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та про зобов`язання нарахувати і виплатити таку компенсацію за весь час затримки по день фактичної виплати індексації - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець