Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/1511/26 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №480/1511/26

Суддя: О.М. Кунець

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/1511/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1511/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та до системи «Оберіг» інформації щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути документи ОСОБА_1 щодо виключення з військового обліку та за результатами розгляду прийняти обґрунтоване рішення щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та до системи «Оберіг» інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після ухвалення рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/2600/25, яким відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 20.11.2024 з усіма додатками, відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача не приведено у відповідність до його військово-облікових документів, а позивач продовжує обліковуватися як військовозобов`язаний. Позивач вважає, що відповідач не врахував висновки суду та наявні документи щодо його виключення з військового обліку.

Ухвалою суду від 11.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 11.03.2026 через систему «Електронний суд».

Враховуючи положення ст. ст. 124, 126 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, тому суд, у порядку ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має довідку взамін військового квитка № 10/4, видану 13.11.2000. На першій сторінці довідки міститься висновок про визнання його непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за ст. 23 «а», гр. І Розкладу хвороб відповідно до наказу Міністерства оборони України № 2 від 02.01.1994, а на зворотному боці довідки містяться штамп про те, що позивач є невійськовозобов`язаним, підпис, дата 14.11.2004 та запис «виключений з військового обліку за хворобою».

20.11.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою та доданими документами, у якій просив привести військово-облікові дані у відповідність та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку за станом здоров`я.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 480/2600/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду в повному обсязі заяви з додатками та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача від 20.11.2024 з усіма додатками про внесення до Реєстру відомостей про нього як особу, виключену з військового обліку за п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та прийняти рішення за наслідками такого розгляду.

У мотивувальній частині рішення у справі № 480/2600/25 суд, зокрема, встановив, що відповідач при розгляді заяви позивача не дослідив записи на зворотному боці довідки № 10/4. Суд зазначив, що на довідці наявні штамп про те, що позивач є невійськовозобов`язаним, підпис і дата 14.11.2004, а також запис про виключення з військового обліку за хворобою; за станом здоров`я по ст. 23 «а», гр. І Розкладу хвороб позивача було визнано непридатним саме з виключенням, а не зі зняттям з військового обліку.

19.01.2026 позивач звернувся зі скаргою до Міністерства оборони України на дії та бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами її розгляду ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 11.02.2026 № 3/457 повідомив, що у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня інформація про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, а наявні на довідці № 10/4 записи та штамп не визнані достатньою підставою для внесення відповідних відомостей. Позивачу рекомендовано пройти військово-лікарську комісію повторно.

18.02.2026 представником позивача складено заяву про внесення до системи «Оберіг» та Реєстру відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров`я, яку 23.02.2026 направлено відповідачу поштовим відправленням разом із копіями підтвердних документів.

Одночасно представником позивача направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням надати наявну первинну медичну та військово-облікову документацію щодо проходження позивачем ВЛК, а також відомості Реєстру, які могли б підтвердити інший військово-обліковий статус позивача.

Листом від 27.02.2026 № 4/1590 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 обліковується як військовозобов`язаний, а відомості про непридатність до військової служби відсутні. Також зазначено, що внаслідок авіаційно-бомбового удару по будівлі ІНФОРМАЦІЯ_5 19.10.2024 медична документація, яка зберігалася до цієї дати, була знищена, у зв`язку з чим позивачу запропоновано отримати направлення на нове проходження ВЛК.

Станом на час розгляду цієї справи відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача не змінені: інформація про його виключення з військового обліку не внесена, а позивач продовжує відображатися як військовозобов`язаний.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).

Згідно із пунктом 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

В ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом.

Спірні правовідносини також регулюються Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII), який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Статтею 9 Закону № 1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, а також звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе або виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII передбачено виключення з військового обліку громадян України, які визнані непридатними до військової служби. Така підстава для виключення з військового обліку була врахована судом при оцінці записів у військово-обліковому документі позивача у справі № 480/2600/25 та передбачена чинним законодавством на час розгляду цієї справи.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, у той час як зняті з військового обліку продовжують перебувати у статусі військовозобов`язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах відповідні відмітки про взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд враховує, що у рішенні від 23.09.2025 у справі № 480/2600/25 при наданні оцінки довідці взамін військового квитка № 10/4 зазначено, що на її зворотному боці дійсно міститься штамп про те, що позивач є невійськовозобов`язаним, мається підпис та дата 14.11.2004, а також здійснено допис «виключений з в/обліку за хворобою».

Разом із тим, у рішенні у справі № 480/2600/25 суд зауважив, що в довідці не зазначено, що відповідний запис здійснено за результатом висновку військово-лікарської комісії про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку. Водночас суд зазначив, що за станом здоров`я по ст. 23 «а», гр. І Розкладу хвороб позивача було визнано непридатним, але з виключенням, а не зі зняттям з військового обліку.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім цього, у мотивувальній частині рішення суду у справі № 480/2600/25 зазначено про необхідність повторного розгляду заяви позивача з усіма додатками та прийняття рішення за наслідками такого розгляду з урахуванням висновків суду, зроблених у справі. Однак відомості про виключення позивача з військового обліку до Реєстру не внесено, а у подальших відповідях органи ТЦК та СП послалися на відсутність первинної медичної документації та запропонували позивачу повторно пройти ВЛК.

Відсутність у відповідача певних архівних документів не може бути підставою для заперечення факту виключення позивача з військового обліку, якщо такий факт підтверджується військово-обліковим документом.

Водночас, процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена, в тому числі і для повторного проведення процедури виключення з військового обліку.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яку позивач не має впливу, не може створювати негативні наслідки для позивача. Суд зазначає, що невнесення до Реєстру актуальних відомостей про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однак, саме на відповідача покладаються повноваження щодо внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а тому після отримання від позивача заяви про внесення змін відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має внести зміни до Реєстру щодо відомостей стосовно позивача.

При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З огляду на вищенаведене, суд при прийнятті рішення по даній справі враховує той факт, що рішенням суду у справі № 480/2600/25 вже було зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача з усіма додатками та прийняти рішення за наслідками такого розгляду. Однак після ухвалення зазначеного рішення відомості про виключення позивача з військового обліку до Реєстру не внесено.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що для здійснення належного захисту інтересів позивача у даній справі необхідним є зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та забезпечити відображення у системі «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров`я відповідно до даних, які містяться у довідці взамін військового квитка № 10/4.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та забезпечити відображення у системі «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров`я на підставі довідки взамін військового квитка № 10/4 та наявного в ній запису від 14.11.2004.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua