Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/4776/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/4776/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4776/25 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, в якій просить визнати протиправним і скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.06.2025 № UА 805000/2025/00000/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Сумською митницею безпідставно не визнано заявлену ним митну вартість ввезеного транспортного засобу, визначену за основним методом - за ціною договору, незважаючи на подання документів, які, на його думку, у сукупності підтверджували ціну придбання автомобіля та складові митної вартості. Позивач вважав, що нижчий рівень заявленої митної вартості порівняно з наявною у митного органу ціновою інформацією сам по собі не є достатньою підставою для відмови у застосуванні першого методу, а при визначенні вартості автомобіля митницею не було належним чином враховано його аварійний стан та значний обсяг пошкоджень, які безпосередньо вплинули на ціну придбання.

Ухвалою суду від 20.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №480/4776/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Сумська митниця зазначила, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено ризик її заниження, а надані документи, на думку митного органу, не містили всіх відомостей, необхідних для підтвердження заявленої ціни. Зокрема, відповідач посилався на відсутність банківського документа, який підтверджує оплату автомобіля, неможливість встановити ступінь аварійних пошкоджень та вартість відновлювального ремонту лише на підставі рахунку-фактури, а також ненадання на вимогу митниці додаткових документів. У зв`язку з цим митна вартість транспортного засобу була визначена за резервним методом.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №957/2025 від 13.12.2025 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 №4-ОС "Про відрахування зі штату суду Кравченка Євгена у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", відповідно до розпорядження керівника апарату суду №287 від 13.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №480/4776/25.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Воловику С.В.

Ухвалою суду від 15.01.2026 справу №480/4776/25 прийнято до провадження судді Воловика С.В. та вирішено продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №164/2026 від 24.02.2026 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 №11-ОС про відрахування судді зі штату суду у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду, відповідно до розпорядження керівника апарату суду №1456 від 03.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №480/4776/25.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Кунець О.М.

Ухвалою суду від 04.03.2026 справу №480/4776/25 прийнято до провадження судді Кунець О.М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 02.06.2025 декларантом позивача до Сумської митниці подано електронну митну декларацію №25UA805090001278U7, за якою до митного оформлення заявлено легковий автомобіль, що використовувався та був пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN 2.0 TDI 150HK DSG7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2021 року виготовлення, дата першої реєстрації 31.03.2021, з дизельним двигуном об`ємом 1968 смі та потужністю 110 кВт, кузов - універсал, колір - синій.

У митній декларації зазначено відомості про наявні пошкодження транспортного засобу, зокрема пошкодження передньої частини даху автомобіля, лобового скла, капота, переднього бампера та його підсилювача, решітки радіатора, радіаторів, правої та лівої передніх фар, правого та лівого передніх крил, навісних елементів двигуна, а також про спрацювання передніх і верхніх бокових подушок безпеки та передніх і задніх пасків безпеки.

На підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення подано, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) №463039 від 27.05.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.05.2025 №28/05/28-1, висновок спеціалізованої експертної організації №02060435 від 02.06.2025, договір про надання послуг митного брокера від 28.05.2025 №2025/05/28/2-Д, договір про перевезення від 28.05.2025 №2025/05/28/1-Д, документи щодо походження товару, копію митної декларації країни відправлення та інші документи, зазначені у графі 44 митної декларації.

З рахунку-фактури №463039 від 27.05.2025 вбачається, що вартість автомобіля становить 32 600,00 датських крон, що під час декларування було відображено як 4 400,00 євро.

Витрати на транспортування автомобіля до місця ввезення на митну територію України підтверджувалися договором перевезення та рахунком на оплату транспортних послуг. Заявлена митна вартість товару за митною декларацією становила 221 325,60 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач подав висновок спеціалізованої експертної організації №02060435 від 02.06.2025, який стосувався оцінки спірного транспортного засобу та мав на меті підтвердження його вартісних характеристик з урахуванням технічного стану й наявних пошкоджень.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару спрацювала система управління ризиками.

Митний орган, посилаючись на відсутність документа про оплату товару та необхідність додаткового підтвердження вартості пошкодженого транспортного засобу, запропонував декларанту надати інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації, а також додаткові висновки щодо якісних і вартісних характеристик товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 03.06.2025 декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів у визначений строк.

Того ж дня Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2025/000008/2.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що митний орган дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості транспортного засобу за основним методом та визначив її із застосуванням резервного методу на рівні 8 300,00 євро.

Як джерело цінової інформації Сумською митницею використано митну декларацію №23UA403020004142U5 від 22.03.2023 щодо автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN 2019 року виготовлення.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що автомобіль, який є предметом цього спору, є транспортним засобом 2021 року виготовлення та мав значний перелік аварійних пошкоджень, відомості про які були зазначені у митній декларації та підтверджувалися поданими до митного оформлення документами.

Отже, під час перевірки правомірності застосування митним органом резервного методу та використання як джерела інформації митної декларації щодо іншого транспортного засобу підлягає з`ясуванню не лише марка і модель автомобіля, а й рік його виготовлення, комплектація, технічний стан, характер і ступінь пошкоджень та інші характеристики, які можуть істотно впливати на його ринкову вартість.

Після прийняття оскаржуваного рішення транспортний засіб випущено у вільний обіг за новою митною декларацією №25UA805090001293U0 з урахуванням положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

Не погодившись із рішенням Сумської митниці про коригування заявленої митної вартості транспортного засобу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані з визначенням митної вартості товарів та здійсненням митного контролю, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу, а митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Кодексу.

За змістом статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, та подавати митному органу достовірні відомості про її визначення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До них належать, зокрема, рахунок-фактура (інвойс), а якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи; транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення, якщо відповідні витрати не включені до ціни товару.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України додаткові документи можуть бути витребувані митним органом у разі, якщо документи, подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, які впливають на правильність її визначення, ознаки підробки або не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості чи ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від передбачених цією статтею.

За приписами статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості за основним методом здійснюється шляхом перевірки розрахунку, проведеного декларантом. Митний орган може відмовити у митному оформленні за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості повинно містити обґрунтування причин, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, наявну у митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів, вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, а також обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості та фактів, які вплинули на таке коригування.

За приписами статей 57 та 58 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, що імпортуються, є метод за ціною договору (вартістю операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі неможливості визначення митної вартості шляхом застосування попереднього методу. Резервний метод застосовується лише за неможливості використання методів, передбачених статтями 58-63 Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок декларанта полягає у підтвердженні заявленої митної вартості документами, передбаченими законом. Водночас право митного органу вимагати додаткові документи та відмовляти у застосуванні основного методу виникає не внаслідок самого лише спрацювання системи управління ризиками або відмінності між заявленою вартістю та довідковою інформацією митниці, а за наявності конкретних, обґрунтованих сумнівів у достовірності відомостей, що мають значення для визначення митної вартості.

Аналогічний підхід викладений у судовій практиці Верховного Суду, відповідно до якої відмінність між рівнем заявленої митної вартості та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснювалося раніше, сама по собі не є достатньою підставою для висновку про недостовірність заявленої вартості та незастосування першого методу її визначення.

Оцінюючи наведені митницею підстави для коригування, суд враховує, що рахунок-фактура № 463039 від 27.05.2025 визначає ціну конкретного транспортного засобу, який ідентифікується за маркою, моделлю та VIN-кодом. Митний кодекс України виходить не лише з ціни, яка фактично сплачена, але і з ціни, що підлягає сплаті. Тому сама по собі відсутність банківського платіжного документа не свідчить про неможливість застосування основного методу, якщо надані документи дозволяють встановити суму зобов`язання покупця і митним органом не наведено доказів іншої фактичної ціни товару.

Посилання відповідача на те, що в інвойсі не зазначено ступінь пошкоджень транспортного засобу, також не спростовує заявлену ціну договору. Стан автомобіля був задекларований із детальним переліком пошкоджень, до митного оформлення подано висновок спеціалізованої експертної організації, а митним органом не встановлено невідповідності VIN-коду, року випуску, моделі або інших ідентифікаційних характеристик автомобіля документам, поданим декларантом.

Наявність або відсутність акта митного огляду транспортного засобу не є документом, який відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України підтверджує ціну договору. Крім того, матеріали справи не свідчать про те, що митниця виявила ознаки підробки поданого інвойсу чи інші об`єктивні дані, які б указували на існування іншої ціни договору.

Суд також враховує, що митний орган, застосовуючи резервний метод, використав як джерело інформації митну декларацію від 22.03.2023 № 23UA403020004142U5. Із наданих матеріалів вбачається, що за цією декларацією оформлювався автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN 2019 року виготовлення, тоді як оцінюваний автомобіль є транспортним засобом 2021 року виготовлення. Крім того, перелік і характер аварійних пошкоджень транспортних засобів не є тотожними.

Оскаржуване рішення не містить належного пояснення того, яким чином митницею враховано різницю у роках виготовлення транспортних засобів, їх технічному стані, обсязі та характері аварійних пошкоджень, а також часовий проміжок між митним оформленням товару, взятого за джерело інформації, та оцінюваного автомобіля. Не наведено і розрахунку коригувань, які б дозволяли перевірити обґрунтованість переходу від заявленої вартості 4 400,00 євро до 8 300,00 євро.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у разі визначення митної вартості із застосуванням резервного методу у рішенні повинна зазначатися докладна інформація та джерела, використані митним органом при її визначенні. Саме посилання на номер попередньої митної декларації без пояснення співставності товарів та без обґрунтування відповідних коригувань не дає можливості перевірити правильність визначеної митницею числової величини.

Крім того, посилання митного органу на ненадання декларантом усіх витребуваних документів не може саме по собі бути підставою для відмови у застосуванні основного методу. Неподання додаткових документів має правове значення лише тоді, коли документи, подані разом із митною декларацією, об`єктивно не дозволяють перевірити конкретні числові значення митної вартості або містять суперечності, що впливають на її визначення. У цій справі відповідач не довів, які саме відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за конкретний автомобіль, неможливо було встановити на підставі поданого інвойсу та інших документів.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені відповідачем сумніви не підтверджують наявності передбачених Митним кодексом України підстав для відмови у визначенні митної вартості за основним методом. Відповідачем також не доведено належного обґрунтування числового значення митної вартості, визначеної за резервним методом.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. У цій справі Сумською митницею не доведено правомірності рішення про коригування митної вартості від 03.06.2025 № UA805000/2025/000008/2, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн, а тому зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.06.2025 № UA805000/2025/000008/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець