Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/5981/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/5981/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5981/25 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UА805090/2025/000009/1 від 17.06.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Сумською митницею безпідставно не визнано заявлену нею митну вартість ввезеного транспортного засобу, визначену за основним методом - за ціною договору, незважаючи на подання документів, які, на її думку, у сукупності підтверджували ціну придбання автомобіля та складові митної вартості. Позивачка вважала, що відсутність окремого платіжного документа за умови зазначення в рахунку-фактурі готівкової форми розрахунку та різниця між датою інвойсу і датою довіреності не свідчать про недостовірність заявленої ціни, а при застосуванні резервного методу митницею не було належним чином враховано істотні аварійні пошкодження її автомобіля та відмінності його технічного стану від транспортного засобу, використаного як джерело цінової інформації.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.09.2025 Сумська митниця подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості спрацював профіль ризику АСАУР 117-2 щодо можливого заниження митної вартості транспортного засобу, а заявлений рівень митної вартості був нижчим за рівень митної вартості подібних транспортних засобів, інформація про які містилася в інформаційних ресурсах митних органів.

Відповідач послався на те, що у рахунку-фактурі від 11.06.2025 №463210 умовою оплати зазначено готівку, однак декларантом не подано банківського платіжного документа, касового або товарного чека, які б підтверджували фактичну сплату 8160,00 євро. Також митниця звернула увагу на те, що довіреність №706 оформлена 12.06.2025, тобто пізніше дати рахунку-фактури, та вказала на відсутність висновку про вартісні характеристики автомобіля, який би пояснював заявлений рівень вартості з урахуванням технічного стану.

У зв`язку з виникненням сумнівів митним органом декларанту було запропоновано надати банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації, а також висновок про якісні та вартісні характеристики товару. Листом від 17.06.2025 декларант повідомив про незгоду із запропонованою митницею митною вартістю та додаткових документів не подав.

За результатами контролю 17.06.2025 Сумською митницею прийнято рішення №UA805090/2025/000009/1 про коригування митної вартості товарів. Заявлену декларантом митну вартість 8360,00 євро скориговано за резервним методом до 14000,00 євро. Джерелом інформації митниця визначила митну декларацію від 23.09.2024 №24UA204140008862U2 щодо автомобіля FORD KUGA 2023 року виготовлення.

Для випуску транспортного засобу у вільний обіг позивачкою подано нову митну декларацію №25UA805090001384U2 із урахуванням митної вартості, визначеної митним органом. Одночасно митницею оформлено картку відмови №UA805090/2025/000057.

09.09.2025 позивачка подала відповідь на відзив, у якій підтримала позовні вимоги та наголосила, що відсутність окремого документа про оплату не змінює ціни транспортного засобу, визначеної рахунком-фактурою, а митницею не встановлено суперечностей між поданими документами щодо характеристик автомобіля та числового значення його вартості. Крім того, позивачка повторно звернула увагу на істотну різницю у характері аварійних пошкоджень її автомобіля та автомобіля, використаного митницею для визначення митної вартості.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, у тому числі в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 16.06.2025 декларантом в інтересах позивачки до Сумської митниці подано електронну митну декларацію №25UA805090001360U7, за якою до митного оформлення заявлено легковий автомобіль FORD KUGA, 2.5 PLUG-IN HYBRID (225 HK) SUV FWD, VIN НОМЕР_1 , 2023 року виготовлення, з пробігом 19777 км, пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У митній декларації та поданих до митного оформлення документах зазначено, що транспортний засіб має значні аварійні пошкодження задньої частини, зокрема пошкоджені задній бампер із кріпленнями, заднє ліве та заднє праве крила, арки обох задніх крил, правий та лівий лонжерони у задній частині, зім`ятий метал багажного відділення зі зміщенням геометрії кузова вперед, обшивка багажного відділення та задні ліхтарі.

На підтвердження заявленої митної вартості разом із митною декларацією було подано, зокрема, рахунок-фактуру від 11.06.2025 №463210, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 07.10.2024 №2505416426337274, документ про транспортні витрати від 16.06.2025, висновок щодо якісних характеристик транспортного засобу від 16.06.2025 №16060439, договір про надання послуг митного брокера від 12.06.2025 №2025/06/12/2-Д, довіреність від 12.06.2025 №706, документи про зняття транспортного засобу з обліку та копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2025 №25DKZMCG6UGNAA1NB1.

Рахунком-фактурою від 11.06.2025 №463210 визначено ціну автомобіля у розмірі 8160,00 євро та готівкову форму розрахунку.

Документом від 16.06.2025 підтверджувалися витрати на транспортування транспортного засобу до митного кордону України у сумі 200,00 євро.

Таким чином, заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу становила 8360,00 євро.

З матеріалів справи вбачається, що окремого банківського документа про перерахування коштів продавцю під час митного оформлення подано не було. Водночас у рахунку-фактурі №463210 прямо зазначено готівкову форму оплати товару.

При цьому сама по собі відсутність банківського платіжного документа за умови заявленої готівкової форми розрахунку не свідчить про недостовірність зазначеної у рахунку-фактурі ціни товару, якщо митним органом не встановлено суперечностей між ціною, визначеною у такому документі, та іншими відомостями щодо конкретного транспортного засобу.

Митний орган також звернув увагу на те, що рахунок-фактура датований 11.06.2025, тоді як довіреність №706 видана 12.06.2025.

Разом з тим така хронологічна різниця сама по собі не стосується числового значення митної вартості та не підтверджує, що ціна автомобіля, зазначена у рахунку-фактурі, є недостовірною або що правочин щодо придбання транспортного засобу фактично не відбувся.

До митного оформлення також було подано висновок щодо якісних характеристик транспортного засобу від 16.06.2025 №16060439, який містив відомості про технічний стан спірного автомобіля та наявні аварійні пошкодження.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості транспортного засобу спрацював профіль ризику АСАУР 117-2 щодо можливого заниження митної вартості.

У зв`язку з виникненням сумнівів щодо заявленого рівня митної вартості митним органом декларанту було запропоновано надати банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації, а також висновок про якісні та вартісні характеристики товару.

Листом від 17.06.2025 декларант повідомив про незгоду із запропонованою митним органом митною вартістю та додаткових документів не подав.

17.06.2025 Сумською митницею прийнято рішення №UA805090/2025/000009/1 про коригування митної вартості товарів.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що митну вартість транспортного засобу, заявлену декларантом у розмірі 8360,00 євро, визначено із застосуванням резервного методу на рівні 14000,00 євро.

Як джерело цінової інформації митним органом використано митну декларацію від 23.09.2024 №24UA204140008862U2, за якою здійснювалося митне оформлення іншого автомобіля FORD KUGA 2023 року виготовлення.

Судом встановлено, що автомобіль, оформлений за митною декларацією від 23.09.2024 №24UA204140008862U2, також є транспортним засобом FORD KUGA 2023 року виготовлення з гібридною силовою установкою та робочим об`ємом двигуна 2488 куб. см.

Разом з тим характер та обсяг пошкоджень зазначеного автомобіля відрізняються від пошкоджень транспортного засобу позивачки.

Із відомостей щодо автомобіля, використаного митницею як джерело цінової інформації, вбачається пошкодження лівого переднього крила, переднього бампера, кришки капота, відсутність лівої передньої фари та спрацювання подушок безпеки.

Натомість автомобіль позивачки мав пошкодження силових елементів задньої частини кузова, зокрема правого та лівого лонжеронів, зім`ятий метал багажного відділення та зміщення геометрії кузова вперед.

Відомостей про аналогічне пошкодження силових елементів кузова або порушення його геометрії у транспортного засобу, використаного митницею для порівняння, матеріали справи не містять.

Отже, використовуючи вказану митну декларацію як джерело інформації для визначення митної вартості за резервним методом, митний орган мав оцінити не лише збіг марки, моделі, року виготовлення, типу силової установки та об`єму двигуна транспортних засобів, а й відмінності в їх технічному стані та характері аварійних пошкоджень, оскільки такі характеристики безпосередньо впливають на ринкову вартість автомобіля.

Разом з тим із матеріалів справи не вбачається здійснення митним органом будь-якого кількісного коригування вартості автомобіля, взятого за основу, з урахуванням відмінностей у характері та ступені пошкоджень порівнюваних транспортних засобів.

Після прийняття рішення про коригування митної вартості позивачкою з метою випуску транспортного засобу у вільний обіг подано нову митну декларацію №25UA805090001384U2 із урахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Одночасно Сумською митницею оформлено картку відмови №UA805090/2025/000057.

Не погодившись із рішенням Сумської митниці про коригування митної вартості транспортного засобу та карткою відмови, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу, а митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України на декларанта покладено обов`язок заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, та подавати митному органу достовірні відомості про її визначення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До них належать, зокрема, рахунок-фактура (інвойс), а якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення, якщо такі витрати не включені у вартість товару.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України додаткові документи можуть бути витребувані у разі, якщо документи, подані відповідно до частини другої цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Отже, право митного органу на витребування додаткових документів пов`язане не з будь-яким сумнівом у заявленій вартості, а з наявністю конкретних обставин у поданих документах, які перешкоджають перевірці числових значень митної вартості. Неподання всіх документів із запропонованого митницею переліку саме по собі не є достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу, якщо наявні документи дають змогу встановити ціну товару та обов`язкові складові митної вартості.

Частинами другою, третьою та шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, а відмова у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю допускається виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість.

Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів, вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів та обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом.

За приписами статей 57, 58 та 64 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, є метод за ціною договору. Кожний наступний метод може застосовуватися лише якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Резервний метод є останнім із передбачених законом способів визначення митної вартості.

Суд ураховує сформований Верховним Судом підхід, відповідно до якого самі по собі неподання декларантом усіх витребуваних митним органом документів та наявність у базах митниці інформації про вищий рівень митної вартості інших товарів не є достатніми для відмови у визначенні митної вартості за основним методом без встановлення конкретних розбіжностей, що впливають на числові значення митної вартості. Подібні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №817/604/17 та від 04.09.2018 у справі №814/2659/16.

Оцінюючи довід відповідача про відсутність документа, який підтверджує фактичну оплату автомобіля, суд зазначає, що рахунок-фактура №463210 містить визначену продавцем ціну 8160,00 євро та прямо передбачає готівкову форму розрахунку. Митний орган не навів доказів того, що у документах містяться різні значення ціни транспортного засобу, що рахунок-фактура має ознаки підробки або що продавцю фактично була сплачена інша сума.

Відсутність банківського платіжного документа у випадку, коли сторони визначили готівкову форму оплати, об`єктивно не може розглядатися як розбіжність між документами. Щодо іншого документа про готівковий розрахунок, то його відсутність могла бути підставою для витребування додаткових пояснень або документів, однак сама по собі не доводить недостовірності суми 8160,00 євро, зазначеної в рахунку-фактурі, і не встановлює іншої фактично сплаченої ціни.

Посилання митниці на положення рахунку-фактури про збереження права власності за продавцем до повної оплати також не свідчить про інше числове значення ціни. Така умова регулює момент переходу права власності та забезпечення виконання зобов`язання, але не змінює визначену сторонами вартість автомобіля.

Суд також не вбачає розбіжності, яка впливає на митну вартість, у тому, що довіреність на придбання та митне оформлення транспортного засобу датована 12.06.2025, а рахунок-фактура - 11.06.2025. Зміст довіреності визначає обсяг представницьких повноважень, однак не змінює ціну, зазначену продавцем у рахунку, та сам по собі не свідчить про фіктивність чи недостовірність документа про вартість.

Щодо відсутності висновку про вартісні характеристики транспортного засобу суд зазначає, що такий висновок не включено до переліку основних документів, які декларант зобов`язаний подавати в усіх випадках відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Він може бути витребуваний додатково за наявності передбачених законом сумнівів, однак його неподання не може автоматично підміняти обов`язок митниці довести недостовірність документально заявленої ціни.

Спрацювання системи управління ризиками та встановлення того, що заявлена митна вартість є нижчою за рівень митної вартості інших транспортних засобів, є підставами для більш ретельного контролю, але не є самостійними доказами недостовірності ціни конкретної операції. Ціна вживаного та аварійно пошкодженого транспортного засобу залежить від його індивідуального технічного стану, пробігу, характеру та обсягу пошкоджень, комплектації, умов придбання та інших факторів.

Окремої оцінки потребує обґрунтованість застосування резервного методу. У спірному рішенні джерелом інформації визначено митну декларацію №24UA204140008862U2 від 23.09.2024 щодо автомобіля FORD KUGA 2023 року, митна вартість якого становила 14000,00 євро.

Водночас із документів, на які посилається сама митниця, вбачається істотна різниця у технічному стані транспортних засобів. Автомобіль позивачки мав пошкодження обох задніх крил, арок, правого та лівого задніх лонжеронів, зім`яття металу багажного відділення зі зміщенням геометрії кузова вперед та інші пошкодження задньої частини. У автомобіля за декларацією, взятою для порівняння, зафіксовано пошкодження переважно передніх навісних деталей та спрацювання засобів пасивної безпеки, без зазначення зміщення геометрії кузова або пошкодження задніх силових елементів.

При цьому в оскаржуваному рішенні не наведено жодного розрахунку, яким чином врахована різниця у характері та тяжкості аварійних пошкоджень, пробігу, комплектації, фактичному технічному стані чи інших характеристиках двох транспортних засобів. Не зазначено і конкретного коригування ціни 14000,00 євро на такі відмінності.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачено, що у разі визначення митної вартості з використанням цінової інформації щодо раніше оформлених товарів у рішенні повинні бути наведені пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови та інші обставини, а при застосуванні резервного методу - докладна інформація і джерела, використані митним органом.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №804/6358/15 наголосив, що при використанні інформації про інші товари митний орган повинен забезпечити реальну порівнюваність товарів за характеристиками та умовами операцій. У постанові від 12.03.2019 у справі №817/604/17 Верховний Суд звернув увагу, що саме лише зазначення номера та дати митної декларації, без докладного опису джерел та пояснення здійснених коригувань, не забезпечує належного обґрунтування скоригованої митної вартості.

Суд звертає увагу і на внутрішню непослідовність мотивування оскаржуваного рішення. Обґрунтовуючи неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів, митний орган зазначив про неможливість точного порівняння через різний технічний стан та характер аварійних пошкоджень транспортних засобів. Водночас при застосуванні резервного методу митниця фактично використала ціну одного іншого транспортного засобу без пояснення, яким чином установлені нею ж відмінності були враховані у скоригованій вартості.

Резервний метод надає митному органу більшу гнучкість щодо джерел інформації, але не дозволяє визначати митну вартість довільно. Визначена вартість повинна ґрунтуватися на об`єктивній інформації, а рішення має дозволяти декларанту і суду перевірити логіку та числовий розрахунок, за якими митний орган перейшов від заявлених 8360,00 євро до 14000,00 євро.

У даному випадку оскаржуване рішення такого розрахунку не містить. Відповідач не пояснив, чому саме 14000,00 євро є обґрунтованою митною вартістю автомобіля позивачки з урахуванням його індивідуальних пошкоджень, та не надав доказів коригування ціни автомобіля-джерела на відмінності у технічному стані.

Зазначення нижчого рівня митної вартості порівняно з відомостями інформаційних баз митного органу може бути підставою для проведення контролю, але не підміняє встановлення недостовірності документів конкретної операції. Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №814/2659/16 виходив із того, що відомості інформаційних баз мають допоміжний характер і повинні оцінюватися з урахуванням характеристик та комерційних умов конкретного товару.

Те, що декларант не скористався повним десятиденним строком для подання додаткових документів або не подав їх після випуску товару відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 55 Митного кодексу України, не створює презумпції недостовірності заявленої митної вартості та не звільняє відповідача від обов`язку довести правомірність уже прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сумська митниця не довела, що встановлені нею недоліки поданих документів свідчили про інше числове значення ціни, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті за автомобіль, та не обґрунтувала числове значення митної вартості 14000,00 євро з урахуванням індивідуального технічного стану оцінюваного транспортного засобу.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA805090/2025/000009/1 не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачкою судового збору у розмірі 2689,86 грн, тому зазначена сума підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.06.2025 №UA805090/2025/000009/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2689,86 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець