Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/9132/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/9132/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9132/25 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, в якій просить визнати протиправним та скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.09.2025 №А805000/2025/000012/2.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Сумською митницею безпідставно не визнано заявлену нею митну вартість ввезеного транспортного засобу, визначену за основним методом - за ціною договору, незважаючи на подання документів, які, на її думку, у сукупності підтверджували ціну придбання автомобіля, транспортні витрати та його технічний стан. Позивачка вважала, що відсутність окремого платіжного документа та висновку про вартісні характеристики транспортного засобу не свідчить про недостовірність заявленої ціни, а при застосуванні резервного методу митницею не було належним чином ураховано істотні аварійні пошкодження її автомобіля та відмінності його технічного стану від транспортного засобу, використаного як джерело цінової інформації.

Ухвалою суду від 04.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №480/9132/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

19.12.2025 Сумська митниця подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості за митною декларацією №25UA805090001805U1 спрацював профіль ризику АСАУР 117-2 щодо можливого заниження митної вартості транспортного засобу, а заявлений рівень митної вартості був нижчим за наявну в інформаційних ресурсах митних органів вартість подібних транспортних засобів.

Відповідач послався на те, що на момент декларування транспортний засіб був уже придбаний, однак декларантом не подано банківського платіжного документа, касового чи товарного чека, які б підтверджували фактичну сплату заявленої ціни за автомобіль. Крім того, у рахунку-фактурі зазначено, що автомобіль має аварійні пошкодження, однак ступінь таких пошкоджень у рахунку не визначено, акт митного огляду при перетині митного кордону не складався, а висновок спеціалізованої експертної організації про вартісні характеристики пошкодженого транспортного засобу декларантом не подано.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №957/2025 від 13.12.2025 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 №4-ОС, відповідно до розпорядження керівника апарату суду №703 від 15.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №480/9132/25.

15.01.2026 справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М.

Ухвалою суду від 16.01.2026 справу №480/9132/25 прийнято до провадження судді Кунець О.М.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, у тому числі в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 09.09.2025 декларантом в інтересах позивачки до Сумської митниці подано електронну митну декларацію №25UA805090001805U1, за якою до митного оформлення заявлено легковий автомобіль FORD KUGA, 2.5 PLUG-IN HYBRID ( НОМЕР_1 ) VAN FWD, VIN НОМЕР_2 , 2022 року виготовлення, дата першої реєстрації - 19.01.2023, пробіг - 27086 км, пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

З поданих до митного оформлення документів вбачається, що транспортний засіб мав пошкодження капота, даху, задньої лівої дверки, заднього бампера з підсилювачем, дверки багажника, днища багажника зі зміщенням геометрії кузова в задній частині автомобіля, лівого заднього ліхтаря та декоративних арок задніх крил.

На підтвердження заявленої митної вартості разом із митною декларацією подано, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) від 05.09.2025 №464417, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.11.2024 №2510631024911449, міжнародну товарно-транспортну накладну №468991 від 05.09.2025, договір про перевезення автомобіля автомобільним транспортом від 05.09.2025 №25/09/05-1, рахунок на оплату від 09.09.2025 №25/09/09-1, висновок щодо якісних характеристик транспортного засобу від 09.09.2025 №09090463, договір про надання послуг митного брокера від 05.09.2025 №2025/09/05/1-Д, а також копію митної декларації країни відправлення від 05.09.2025 №25DK8Z63ZAP2CZXNB4.

Згідно з поданою митною декларацією фактурна вартість транспортного засобу становила 8450,00 євро.

До митної вартості декларантом включено витрати на транспортування автомобіля до митного кордону України у сумі 15000,00 грн. Витрати на перевезення територією України у сумі 6000,00 грн до митної вартості не включалися.

Таким чином, заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу становила 8760,03 євро, що за курсом на дату декларування відповідало 423826,21 грн.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості спрацював профіль ризику АСАУР 117-2 щодо можливого заниження митної вартості транспортного засобу.

Митний орган, посилаючись на відсутність документа, що підтверджує фактичну оплату транспортного засобу, а також на необхідність додаткового підтвердження його вартості з урахуванням аварійного стану, запропонував декларанту надати додаткові платіжні та/або бухгалтерські документи, а також висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Листом від 10.09.2025 декларант повідомив митний орган про відсутність можливості надати запитуваний документ протягом десятиденного строку.

10.09.2025 Сумською митницею прийнято рішення №UA805000/2025/000012/2 про коригування митної вартості товарів.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що заявлену декларантом митну вартість у розмірі 8760,03 євро визначено із застосуванням резервного методу на рівні 10112,00 євро.

Як джерело цінової інформації митним органом використано митну декларацію від 13.08.2025 №25UA805090001680U8.

Судом встановлено, що предметом митного оформлення за митною декларацією №25UA805090001680U8 також був автомобіль FORD KUGA 2022 року виготовлення з гібридною силовою установкою.

Разом з тим характер та обсяг пошкоджень зазначеного автомобіля відрізняються від пошкоджень транспортного засобу позивачки.

Із відомостей щодо транспортного засобу, використаного митницею як джерело цінової інформації, вбачається пошкодження переднього лівого та правого крила, акумуляторної батареї зовнішньої підзарядки, нижньої частини кузова та підлогового покриття. Показники одометра цього автомобіля не могли бути встановлені через пошкодження електрообладнання.

Водночас у транспортного засобу позивачки були зафіксовані пошкодження задньої частини кузова, у тому числі днища багажника зі зміщенням геометрії кузова в задній частині автомобіля.

Відомостей про аналогічне зміщення геометрії кузова або інші співставні пошкодження силових елементів задньої частини кузова у транспортного засобу, використаного митницею для порівняння, матеріали справи не містять.

Отже, використовуючи зазначену митну декларацію як джерело інформації для визначення митної вартості за резервним методом, митний орган мав оцінити не лише збіг марки, моделі, року виготовлення та типу силової установки транспортних засобів, а й відмінності у їх пробігу, технічному стані, характері та ступені аварійних пошкоджень, оскільки такі обставини можуть безпосередньо впливати на ринкову вартість автомобіля.

При цьому із наведених у рішенні про коригування митної вартості мотивів не вбачається здійснення окремого коригування вартості транспортного засобу, використаного як джерело цінової інформації, з урахуванням відмінностей у характері та обсязі пошкоджень порівнюваних автомобілів.

Після прийняття рішення про коригування митної вартості позивачкою з метою випуску транспортного засобу у вільний обіг подано нову митну декларацію №25UA805090001813U8 із урахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Також Сумською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805090/2025/000082.

Не погодившись із рішенням Сумської митниці про коригування митної вартості транспортного засобу та карткою відмови, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу, а митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України на декларанта покладено обов`язок заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, та подавати митному органу достовірні відомості про її визначення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До них належать, зокрема, рахунок-фактура (інвойс), а якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення, якщо такі витрати не включені у вартість товару.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України додаткові документи можуть бути витребувані у разі, якщо документи, подані відповідно до частини другої цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Отже, право митного органу на витребування додаткових документів пов`язане не з будь-яким сумнівом у заявленій вартості, а з наявністю конкретних обставин у поданих документах, які перешкоджають перевірці числових значень митної вартості. Сам факт неподання окремого документа з переліку, запропонованого митницею, не може автоматично свідчити про недостовірність заявленої митної вартості, якщо наявні документи дозволяють перевірити ціну товару та обов`язкові складові митної вартості.

Частинами другою, третьою та шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, а відмова у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю допускається виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість.

Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів, вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів та обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом.

За приписами статей 57, 58 та 64 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, є метод за ціною договору. Кожний наступний метод може застосовуватися лише якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Резервний метод є останнім із передбачених законом способів визначення митної вартості.

Суд ураховує сформований Верховним Судом підхід, відповідно до якого саме лише неподання декларантом усіх витребуваних митним органом документів та наявність у базах митниці інформації про вищий рівень митної вартості інших товарів не є достатніми для відмови у визначенні митної вартості за основним методом без встановлення конкретних розбіжностей, що впливають на числові значення митної вартості. Подібні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №817/604/17 та від 04.09.2018 у справі №814/2659/16.

Оцінюючи довід відповідача про відсутність документа, який підтверджує фактичну оплату автомобіля, суд зазначає, що рахунок-фактура №464417 визначає конкретну ціну транспортного засобу, а інші подані документи дозволяють ідентифікувати оцінюваний автомобіль за VIN та простежити його переміщення. Митний орган не навів доказів того, що у поданих документах містяться різні значення ціни транспортного засобу, що рахунок-фактура має ознаки підробки або що продавцю фактично була сплачена інша сума.

Відсутність банківського платіжного документа могла бути підставою для проведення додаткового контролю та витребування наявних у декларанта документів, однак сама по собі не встановлює іншої ціни товару. Посилання відповідача на умову рахунку-фактури про збереження права власності за продавцем до повної оплати також не змінює зазначеної у рахунку ціни і не доводить, що фактична вартість автомобіля була іншою.

Щодо відсутності висновку спеціалізованої експертної організації про вартісні характеристики автомобіля суд зазначає, що такий висновок не входить до переліку основних документів, які декларант зобов`язаний подавати в усіх випадках відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Він може бути витребуваний додатково за наявності передбачених законом сумнівів, однак його неподання не замінює обов`язку митного органу належно обґрунтувати невизнання заявленої вартості та визначити іншу митну вартість на основі порівнюваних даних.

Спрацювання системи управління ризиками та встановлення того, що заявлена митна вартість є нижчою за рівень митної вартості інших транспортних засобів, є підставами для більш ретельного контролю, але не є самостійними доказами недостовірності ціни конкретної операції. Ціна вживаного та аварійно пошкодженого транспортного засобу залежить від його індивідуального технічного стану, пробігу, характеру та обсягу пошкоджень, комплектності, умов придбання та інших факторів.

Окремої оцінки потребує обґрунтованість застосування резервного методу. У спірному рішенні джерелом інформації визначено митну декларацію від 13.08.2025 №25UA805090001680U8 щодо іншого автомобіля FORD KUGA 2022 року, митна вартість якого була визначена на рівні 10112,00 євро.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що технічний стан двох транспортних засобів не є тотожним. Автомобіль позивачки має пошкодження задньої частини кузова, у тому числі днища багажника зі зміщенням геометрії кузова, тоді як у автомобіля, взятого митницею за джерело цінової інформації, зазначено пошкодження передніх крил, акумуляторної батареї зовнішньої підзарядки, нижньої частини кузова та підлогового покриття; показники одометра щодо такого автомобіля не встановлені.

Такі відмінності мають безпосереднє значення для ціни вживаного аварійного транспортного засобу. Проте в оскаржуваному рішенні не наведено розрахунку, яким чином враховано різницю у характері та ступені пошкоджень, пробігу, фактичному технічному стані, комплектності чи інших характеристиках транспортних засобів. Не зазначено і конкретних поправок, за допомогою яких ціна за митною декларацією №25UA805090001680U8 була приведена до характеристик автомобіля позивачки.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачено, що у разі визначення митної вартості з використанням цінової інформації щодо раніше оформлених товарів у рішенні повинні бути наведені пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови та інші обставини, а при застосуванні резервного методу - докладна інформація і джерела, використані митним органом.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №804/6358/15 наголосив, що при використанні інформації про інші товари митний орган повинен забезпечити реальну порівнюваність товарів за характеристиками та умовами операцій. У постанові від 12.03.2019 у справі №817/604/17 Верховний Суд звернув увагу, що саме лише зазначення номера та дати митної декларації, без докладного опису джерел та пояснення здійснених коригувань, не забезпечує належного обґрунтування скоригованої митної вартості.

Суд звертає увагу і на внутрішню непослідовність мотивування рішення відповідача. Обґрунтовуючи неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів, митний орган послався на відсутність достатньої інформації для їх застосування. Водночас при застосуванні резервного методу митниця фактично використала митну вартість одного іншого автомобіля як визначальне джерело ціни, не пояснивши, яким чином відмінності між транспортними засобами були враховані.

Резервний метод надає митному органу більшу гнучкість щодо джерел інформації, але не дозволяє визначати митну вартість довільно. Визначена вартість повинна ґрунтуватися на об`єктивній інформації, а рішення має дозволяти декларанту і суду перевірити логіку та числовий розрахунок, за якими митний орган перейшов від заявленої митної вартості 8760,03 євро до 10112,00 євро.

У даному випадку оскаржуване рішення такого розрахунку не містить. Відповідач не пояснив, чому саме 10112,00 євро є обґрунтованою митною вартістю автомобіля позивачки з урахуванням його індивідуальних пошкоджень, та не надав доказів здійснення коригування ціни автомобіля-джерела на відмінності у технічному стані.

Зазначення нижчого рівня митної вартості порівняно з відомостями інформаційних баз митного органу може бути підставою для проведення контролю, але не підміняє встановлення недостовірності документів конкретної операції. Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №814/2659/16 виходив із того, що відомості інформаційних баз мають допоміжний характер і повинні оцінюватися з урахуванням характеристик та комерційних умов конкретного товару.

Те, що декларант не подав витребуваний висновок протягом десятиденного строку або не скористався можливістю подання додаткових документів після випуску товару відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 55 Митного кодексу України, не створює презумпції недостовірності заявленої митної вартості та не звільняє відповідача від обов`язку довести правомірність уже прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сумська митниця не довела, що встановлені нею недоліки поданих документів свідчили про інше числове значення ціни, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті за автомобіль, та не обґрунтувала числове значення митної вартості 10112,00 євро з урахуванням індивідуального технічного стану оцінюваного транспортного засобу.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.09.2025 №UA805000/2025/000012/2 не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачкою судового збору у розмірі 1211,20 грн. Отже, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці підлягає стягненню 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.09.2025 №UA805000/2025/000012/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець