Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/4581/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/4581/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4581/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-БУД ЛТД" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ-БУД ЛТД" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці, в якій просить:

- визнати протиправними і скасувати Рішення Київської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 19.05.2025 №UA100380/2025/000046/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Київською митницею безпідставно не визнано заявлену ним митну вартість ввезеного товару, визначену за основним методом - за ціною договору, незважаючи на подання документів, які, на його думку, у сукупності підтверджували ціну товару та транспортні витрати. Позивач вважав, що наведені митним органом зауваження щодо використання торговельної марки, змісту прайс-листа, транспортних документів, експортної декларації та банківських платежів не впливали на числове значення митної вартості та не створювали підстав для переходу до резервного методу її визначення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №480/4581/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.07.2025 Київська митниця подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що за митною декларацією №25UA100380619847U8 спрацювали форми митного контролю 105-2 та 106-2, а під час перевірки документів встановлено розбіжності та відсутність відомостей, необхідних для перевірки заявленої митної вартості.

Зокрема, відповідач посилався на відсутність у документах відомостей щодо ліцензійних платежів за використання торговельної марки "LEBRON"; на те, що прайс-лист виробника містить ціни лише на декларовані товари; на неповноту документів щодо транспортно-експедиційних послуг, відсутність акта виконаних робіт та заявки до договору з ДП "Формаг-Київ", зазначення у CMR логістичного складу ALFA WAREHOUSES Sp. z.o.o. без окремих документів про витрати, відмінність номера коносамента в експортній декларації від поданого до митного оформлення коносамента, а також ненадання транзитної декларації Т1.

Крім того, митниця зазначила, що копію митної декларації країни відправлення подано без перекладу відповідно до статті 254 Митного кодексу України, а платіжні документи від 13.11.2024 та 08.05.2025 не містять посилання на конкретний інвойс, у зв`язку з чим, на думку відповідача, їх неможливо однозначно ідентифікувати зі спірною партією товару.

Відповідач також указав, що декларанту було запропоновано надати додаткові документи, однак заявою від 19.05.2025 №19/05 декларант просив прийняти рішення на підставі наявних документів без очікування завершення строку, встановленого статтею 53 Митного кодексу України.

За результатами консультацій митниця дійшла висновку про неможливість застосування основного методу та другорядних методів, передбачених статтями 59-63 Митного кодексу України, і визначила митну вартість за резервним методом. Як джерела інформації для товарів №1, №2 та №3 використано митні декларації від 16.04.2025 №UA100100/2025/429805, від 07.04.2025 №UA100180/2025/503492 та від 18.05.2025 №UA500110/2025/3775 відповідно, з рівнем митної вартості 4,64 дол. США за 1 кг.

05.07.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги.

10.07.2025 Київська митниця подала заперечення на відповідь на відзив, у яких повторно наголосила на неповноті транспортних документів, відмінності номерів коносаментів та відсутності транзитної декларації Т1.

21.07.2025 позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" фактично не надавало йому послуг із морського перевезення, а різниця номерів коносаментів пов`язана з особливостями транспортної логістики країни відправлення; при цьому кількість та фактурна вартість товару в експортній декларації відповідають іншим документам.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, у тому числі в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 01.05.2024 між ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" як покупцем та компанією XINHUA ELECTRICAL CO., LTD OF GUANGDONG як продавцем укладено зовнішньоекономічний контракт №52-SB-PR.

На виконання зазначеного контракту позивачем ввезено на митну територію України електричні освітлювальні прилади та лампи торговельної марки "LEBRON", виробником яких є XINHUA ELECTRICAL CO., LTD OF GUANGDONG, країна виробництва - Китай, умови поставки - FOB Nansha.

Для митного оформлення 19.05.2025 ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" подало до Київської митниці електронну митну декларацію №25UA100380619847U8 та заявило митну вартість товару за основним методом - за ціною договору відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

За інвойсом від 18.02.2025 №XHUKR240914/XHUKR241109/XHUKR240139 фактурна вартість товару становила 32016,20 дол. США.

Разом із митною декларацією позивач подав, зокрема, пакувальний лист, інвойс, коносамент від 06.03.2025 №S0725020024A, декларацію про походження товару, банківські платіжні документи від 13.11.2024 №241113/000631582 та від 08.05.2025 №250508/000650714, рахунки та довідки щодо транспортних витрат, прайс-лист виробника, контракт №52-SB-PR, договір транспортного експедирування від 30.08.2022 №3008/22-01, договір про надання транспортних послуг від 06.10.2022 №061022, заявку на перевезення від 09.05.2025 №09/05/2025, CMR від 14.05.2025 №S0725020024A, свідоцтво на знак для товарів і послуг №247619 та копію митної декларації країни відправлення від 28.02.2025 №516620250660225281.

З матеріалів справи вбачається, що банківськими платіжними документами підтверджуються платежі у розмірі 6326,00 дол. США та 25690,20 дол. США. Загальна сума зазначених платежів становить 32016,20 дол. США та відповідає фактурній вартості товару за інвойсом.

Платіжні документи містять реквізити продавця та покупця, а також посилання на контракт №52-SB-PR. Відсутність у них посилання на номер конкретного інвойсу сама по собі не виключає можливості ідентифікації платежів із відповідною зовнішньоекономічною операцією, якщо їх суми, сторони та підстава платежу узгоджуються з іншими поданими документами.

Із свідоцтва України на знак для товарів і послуг №247619 вбачається, що знак "LEBRON" зареєстрований за ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД". Позивач посилався на цю обставину як на підтвердження відсутності обов`язку сплачувати ліцензійні або роялті-платежі за використання власної торговельної марки.

Щодо прайс-листа виробника суд зазначає, що він є додатковим джерелом інформації щодо ціни товару та не є самостійним первинним документом, який визначає ціну конкретної поставки. Тому сама по собі обставина, що прайс-лист містить лише товари, які декларувалися, не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості.

З матеріалів справи також вбачається, що декларантом до митної вартості включено витрати, пов`язані з транспортуванням товару до митного кордону України.

Морське перевезення вантажу з Nansha до порту Гданськ підтверджувалося договором транспортного експедирування від 30.08.2022 №3008/22-01, коносаментом від 06.03.2025 №S0725020024A, рахунком ДП "Формаг-Київ" ТОВ "Формаг" від 14.05.2025 №68902 та довідкою від 14.05.2025 №14/05/2025FM/9.

Автомобільне перевезення від Гданська до митного кордону України підтверджувалося договором про надання транспортних послуг від 06.10.2022 №061022, заявкою від 09.05.2025 №09/05/2025, CMR від 14.05.2025 №S0725020024A, рахунком ТОВ "Віст-груп" від 14.05.2025 №СФ-0000020 та довідкою від 14.05.2025 №03.

За доводами позивача, загальний розмір витрат на транспортування товару до митного кордону України становив 176112,65 грн.

Наведені документи містять відомості про маршрут перевезення, сторін відповідних правовідносин, конкретний вантаж та вартість наданих послуг, а тому підлягають оцінці у сукупності при перевірці заявлених транспортних витрат.

Посилання митного органу на відсутність акта виконаних робіт та окремої заявки до договору з ДП "Формаг-Київ" саме по собі не свідчить про відсутність транспортних витрат, якщо їх розмір та зв`язок із конкретною поставкою підтверджуються іншими належними документами.

Щодо зазначення у CMR логістичного складу ALFA WAREHOUSES Sp. z.o.o. суд зазначає, що саме по собі зазначення проміжного логістичного пункту не свідчить про виникнення додаткових витрат, які не були включені до митної вартості. Доказів фактичного понесення позивачем окремих витрат на користь ALFA WAREHOUSES Sp. z.o.o., які мали бути додатково включені до митної вартості, матеріали справи не містять.

Митним органом також установлено відмінність номера коносамента, зазначеного в митній декларації країни відправлення, від номера коносамента, поданого під час митного оформлення в Україні.

Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що така відмінність пов`язана з особливостями транспортної логістики країни відправлення та оформленням перевезення різними учасниками транспортного ланцюга. При цьому, за його твердженням, кількість товару та його фактурна вартість в експортній декларації узгоджуються з іншими документами, поданими до митного оформлення.

Суд також враховує, що позивач пояснив відсутність документів щодо ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" тим, що зазначена особа фактично не надавала йому послуг із морського перевезення.

Щодо ненадання транзитної декларації Т1 суд зазначає, що така обставина може мати значення лише за умови, якщо відсутність цього документа унеможливлює перевірку конкретної числової складової митної вартості. Сам по собі факт неподання транзитної декларації без встановлення того, які саме витрати залишилися непідтвердженими та як це вплинуло на заявлену митну вартість, не є достатньою підставою для її коригування.

Копію митної декларації країни відправлення від 28.02.2025 №516620250660225281 було подано без перекладу. Водночас необхідність перекладу відповідно до статті 254 Митного кодексу України має оцінюватися з урахуванням того, чи є такий переклад необхідним для перевірки відомостей, які мають значення для здійснення митного контролю.

Відсутність перекладу документа сама по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості, якщо числові показники, необхідні для її перевірки, можуть бути встановлені з інших документів і митним органом не обґрунтовано, які саме відомості неможливо перевірити без перекладу.

19.05.2025 митним органом декларанту запропоновано подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Заявою від 19.05.2025 №19/05 декларант повідомив про надання наявних у нього документів та просив прийняти рішення щодо митної вартості на їх підставі без очікування завершення строку, встановленого статтею 53 Митного кодексу України.

За результатами здійснення митного контролю Київською митницею 19.05.2025 прийнято рішення №UA100380/2025/000046/2 про коригування митної вартості товарів та оформлено картку відмови №UA100380/2025/000511.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що митний орган дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за основним методом та послідовного застосування другорядних методів, передбачених статтями 59-63 Митного кодексу України, у зв`язку з чим митну вартість визначено за резервним методом.

Як джерела інформації для товарів №1, №2 та №3 митницею використано митні декларації від 16.04.2025 №UA100100/2025/429805, від 07.04.2025 №UA100180/2025/503492 та від 18.05.2025 №UA500110/2025/3775 відповідно, із визначеним рівнем митної вартості 4,64 дол. США за 1 кг.

Після прийняття рішення про коригування митної вартості позивач з метою випуску товару цього ж дня подав нову митну декларацію №25UA100380620032U9, визначивши митну вартість з урахуванням рішення митного органу та забезпечивши сплату різниці митних платежів.

Сума різниці митних платежів становила 126047,98 грн.

Не погодившись із рішенням Київської митниці про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статей 51, 52 Митного кодексу України митна вартість товарів визначається декларантом, який зобов`язаний заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, та подавати митному органу достовірні відомості про її визначення, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактуру, банківські платіжні документи - якщо рахунок сплачено, транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення, якщо такі витрати не включені у вартість товару.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України право митного органу витребувати додаткові документи виникає у разі, якщо документи, подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України заборонено вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що передбачені цією статтею. Отже, витребування додаткових документів повинно бути пов`язане з конкретною обставиною, яка об`єктивно перешкоджає перевірці певної складової митної вартості.

Відповідно до частин другої, третьої та шостої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, а відмова у митному оформленні за заявленою митною вартістю допускається лише за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості.

Статтями 57 та 58 Митного кодексу України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, є метод за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі неможливості визначення митної вартості за попереднім методом. Резервний метод, передбачений статтею 64 Митного кодексу України, є останнім у послідовності методів.

Суд зазначає, що саме по собі спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками є підставою для здійснення відповідної форми митного контролю, але не підтверджує недостовірність заявленої митної вартості. Після спрацювання системи ризиків митний орган зобов`язаний установити конкретні розбіжності, відсутність відомостей або інші обставини, визначені статтями 53 та 54 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про ліцензійні платежі за торговельну марку "LEBRON" суд установив, що згідно зі свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №247619 власником відповідного знака є ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД". Відповідачем не наведено доказів існування ліцензійного договору, договору франчайзингу або іншого правочину, за яким позивач зобов`язаний сплачувати третій особі роялті чи інший ліцензійний платіж як умову продажу імпортованого товару.

За таких обставин відсутність окремого документа про "відсутність ліцензійних платежів" не свідчить про неповноту числових складових митної вартості. Митний орган не встановив існування конкретного платежу, який відповідно до статті 58 Митного кодексу України мав бути доданий до ціни товару, але не був включений декларантом.

Щодо прайс-листа виробника суд зазначає, що прайс-лист не належить до обов`язкового переліку документів, передбаченого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, та має допоміжний характер. Законодавством не встановлено обов`язкової форми прайс-листа, кількості товарних позицій, які він повинен охоплювати, або вимоги щодо його адресування невизначеному колу покупців. Тому сама лише обставина, що у прайс-листі зазначені товари спірної поставки, не спростовує ціну договору, підтверджену контрактом та інвойсом.

Те, що прайс-лист виробника складений на період з 01.11.2024 по 31.12.2024, тоді як інвойс оформлено 18.02.2025, також саме по собі не доводить іншої ціни спірної поставки. Відповідачем не надано документів продавця або іншої об`єктивної інформації, яка б свідчила, що фактична ціна товару за інвойсом не відповідає домовленості сторін або була занижена.

Щодо транспортних витрат суд враховує, що товар постачався на умовах FOB Nansha, а тому витрати покупця на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України підлягали включенню до митної вартості. Позивач надав документи окремо щодо морського та автомобільного етапів перевезення, які містять відомості про маршрут, вантаж, сторони, номер коносамента або транспортної накладної та числове значення вартості послуг.

Неподання окремої письмової заявки до договору з ДП "Формаг-Київ" або акта виконаних робіт не є безумовною підставою для невизнання заявленої транспортної складової, якщо її розмір та належність до спірного вантажу можуть бути встановлені з інших поданих документів. Митний кодекс України не встановлює виключного переліку документів, якими можуть підтверджуватися витрати на перевезення, а частина друга статті 53 цього Кодексу вимагає подання транспортних документів і документів, що містять відомості про вартість перевезення.

Посилання митниці на ALFA WAREHOUSES Sp. z.o.o., зазначене у CMR як місце або суб`єкт, пов`язаний із завантаженням у Польщі, також не підтверджує існування не включених до митної вартості витрат. Відповідач не встановив, що позивач мав окреме грошове зобов`язання перед ALFA WAREHOUSES Sp. z.o.o., не визначив розмір такого можливого платежу та не навів доказів його сплати або обов`язку сплати поза сумами, зазначеними у документах експедитора і перевізника.

Так само відсутність у коносаменті відомостей про ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" не свідчить про неповноту транспортної складової, оскільки у додаткових поясненнях позивач прямо зазначив, що це підприємство не надавало йому послуг із морського перевезення. Матеріали справи, на які посилається відповідач, не містять самостійного документа, з якого випливало б окреме зобов`язання позивача оплатити послуги ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ".

Щодо відмінності номера коносамента №250007131B, зазначеного в експортній декларації, від коносамента №S0725020024A, поданого до митного оформлення в Україні, суд зазначає, що така невідповідність могла бути підставою для уточнення обставин логістики, однак сама по собі не встановлює ані іншої фактурної вартості товару, ані наявності додаткових транспортних витрат. Відповідач не навів розрахунку чи доказу того, що ця відмінність вплинула на числове значення митної вартості.

Посилання відповідача на ненадання транзитної декларації Т1 також не доводить неповноти заявленої митної вартості. Митницею не встановлено та не обґрунтовано конкретний розмір витрат, пов`язаних з оформленням або використанням такої декларації, які були фактично понесені позивачем і не включені до митної вартості. Сам факт існування транзитної процедури не є доказом окремої неврахованої грошової складової.

Щодо копії митної декларації країни відправлення суд виходить з того, що цей документ не входить до основного переліку документів, установленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а може витребовуватися додатково за наявності передбачених законом підстав. Відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад документа українською мовою вимагається у разі, якщо відомості, які містяться в ньому, є необхідними для перевірки або підтвердження даних, зазначених у митній декларації.

У цій справі фактурна вартість, кількість, сторони контракту та умови поставки встановлювалися з контракту, інвойсу, пакувального листа, банківських документів, коносамента та інших документів. Сам відповідач не зазначив, яка конкретна числова складова митної вартості не могла бути перевірена без перекладу експортної декларації. Тому відсутність перекладу такого додаткового документа не є достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу.

Щодо банківських платіжних документів суд установив, що платіж від 13.11.2024 №241113/000631582 здійснено на суму 6326,00 дол. США, а платіж від 08.05.2025 №250508/000650714 - на суму 25690,20 дол. США. В обох документах зазначені ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" як платник, XINHUA ELECTRICAL CO., LTD OF GUANGDONG як одержувач та контракт №52-SB-PR від 01.05.2024 як підстава платежу. Сукупна сума платежів становить 32016,20 дол. США та відповідає сумі інвойсу.

За таких фактичних обставин відсутність у призначенні платежу номера конкретного інвойсу не унеможливлює ідентифікацію платежів зі спірною поставкою, оскільки їх зв`язок встановлюється за сукупністю реквізитів, сторін, контракту та загальної суми. Відповідач не навів доказів того, що зазначені платежі стосуються іншої поставки або що за спірний товар фактично сплачено іншу суму.

Те, що декларант заявою від 19.05.2025 №19/05 просив прийняти рішення без очікування завершення десятиденного строку для подання додаткових документів, не є визнанням ним недостовірності заявленої митної вартості. Така заява означає лише відмову від використання додаткового строку і не звільняє митний орган від обов`язку оцінити вже подані документи та довести наявність передбачених законом підстав для відмови у застосуванні першого методу.

Окремої оцінки потребує застосування резервного методу. Відповідач використав для трьох товарних позицій митні декларації від 16.04.2025 №UA100100/2025/429805, від 07.04.2025 №UA100180/2025/503492 та від 18.05.2025 №UA500110/2025/3775 і для кожної позиції застосував однаковий рівень 4,64 дол. США за 1 кг.

Надані митницею як джерела інформації митні декларації дійсно стосуються освітлювальних приладів або ламп китайського походження. Водночас із цих документів убачаються відмінності у виробниках та експортерах, конкретному асортименті й модельному ряді, кількості та вазі партій, а також портах або місцях відвантаження. Саме тому використання однакового рівня 4,64 дол. США за 1 кг потребувало окремого пояснення щодо зіставності кожної з поставок зі спірним товаром та, за потреби, відповідних коригувань.

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість за резервним методом повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Разом з тим це положення не звільняє митний орган від обов`язку обґрунтувати можливість використання конкретного джерела інформації та пояснити, як відмінності у характеристиках товару, обсязі партії, умовах поставки й інших ціноутворюючих факторах були враховані при визначенні скоригованої вартості.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачено зазначення у рішенні докладної інформації та джерел, які використовувалися при визначенні митної вартості, а при використанні раніше оформлених товарів - пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови тощо.

Оскаржуване рішення містить номери митних декларацій та рівень митної вартості 4,64 дол. США за 1 кг, однак не містить належного порівняння оцінюваних товарів із товарами за використаними джерелами, не пояснює застосування одного й того самого рівня до трьох різних товарних позицій і не містить розрахунку коригувань, який дозволяв би перевірити отримане числове значення митної вартості.

Саме по собі існування в інформаційних ресурсах митних органів відомостей про митне оформлення інших товарів за вищим рівнем митної вартості не є беззаперечним доказом недостовірності ціни конкретної зовнішньоекономічної операції. Ціна залежить від асортименту, технічних характеристик, обсягу партії, умов поставки, домовленостей сторін та інших комерційних факторів, які повинні бути враховані митним органом.

Суд не вбачає підстав і для залишення позову без розгляду через ненадання перекладів окремих документів. Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює такого автоматичного процесуального наслідку для відсутності перекладу конкретного доказу після відкриття провадження. Це питання стосується допустимості та доказового значення відповідного документа. У цій справі предмет спору, оскаржуване рішення, контрактні та платіжні документи, а також основні обставини митного оформлення дають можливість вирішити спір по суті.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Київська митниця не довела, що подані ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" документи містили такі розбіжності або не містили таких відомостей, які унеможливлювали перевірку фактурної вартості товару та транспортних витрат. Натомість контракт, інвойс, банківські платіжні документи, коносамент, CMR, рахунки і довідки про вартість перевезення у сукупності дозволяли ідентифікувати оцінювану партію товару, ціну, сплачену продавцю, та витрати на транспортування до митного кордону України.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.05.2025 №UA100380/2025/000046/2 не відповідає критеріям обґрунтованості та правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Матеріалами справи підтверджено сплату ТОВ "СВІТ-БУД ЛТД" судового збору у розмірі 3028,00 грн, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Позивач також заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу. Із договору від 20.05.2025 №04-05/25 вбачається, що гонорар адвокатського бюро за надання правової допомоги в суді першої інстанції є фіксованим і становить 5000 грн, а його сплата здійснюється після прийняття судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог. Матеріали справи також містять договір від 20.05.2025 №04-05/1/25 та ордер адвоката Бакаєва О.С.

Суд ураховує предмет спору, обсяг проаналізованих митних і товаросупровідних документів, підготовку позовної заяви, відповіді на відзив та додаткових пояснень. Розмір гонорару є фіксованим, безпосередньо пов`язаним із цією справою та не є явно неспівмірним зі складністю спору. Відповідачем не доведено неспівмірності заявленої суми. Тому витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-БУД ЛТД" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.05.2025 №UA100380/2025/000046/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-БУД ЛТД" (код ЄДРПОУ 41089394) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець