Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №480/662/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Справа № 480/662/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/662/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині невиконання вимог нормативних актів щодо актуалізації бази даних Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 актуалізувати дані Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі довідки військово-лікарської комісії.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.07.2024 позивач отримав витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до якого він обліковується як військовозобов`язаний та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . На думку позивача, такі відомості не відповідають його військово-обліковим документам, оскільки довідкою ВЛК від 17.10.2022 №166 його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а у військовому квитку міститься відповідна відмітка.

16.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про актуалізацію відомостей Реєстру, зокрема щодо результатів медичного огляду ВЛК від 17.10.2022 та виключення його з військового обліку. Посилаючись на невнесення відповідних змін до Реєстру, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07.09.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що довідка ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.10.2022 №166 не є чинною правовою підставою для виключення позивача з військового обліку, оскільки постанову ВЛК, оформлену цією довідкою, скасовано рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07.12.2023 №1357. Крім того, позивач підлягає повторному медичному огляду.

До відзиву додано, зокрема, витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07.12.2023 №1357, відповідно до якого, враховуючи необґрунтованість застосування пункту «а» статті 64 Розкладу хвороб, постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.10.2022 №166 з висновком «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» щодо ОСОБА_1 скасовано та визначено необхідність його медичного огляду ВЛК.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

17.10.2022 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та оформлено довідку №166, у якій містився висновок про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Відомості про виключення з військового обліку були внесені до військового квитка позивача.

Разом з тим рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформленим витягом з протоколу засідання від 07.12.2023 №1357, постанову ВЛК від 17.10.2022 №166 щодо ОСОБА_1 скасовано як необґрунтовану, а позивача визначено таким, що підлягає медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, на час звернення позивача із заявою про актуалізацію даних Реєстру 16.10.2024 постанова ВЛК, на яку він посилається як на підставу для внесення відомостей про виключення з військового обліку, була скасована майже за десять місяців до такого звернення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII районні та міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Реєстру, які забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Відповідно до статті 9 цього Закону особа має право звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення або невключення до Реєстру запису про себе та виправлення недостовірних відомостей.

Ведення Реєстру включає внесення змін до персональних та службових даних на підставі відомостей державних органів, установ та документів, що подаються органу ведення Реєстру. Водночас вимога щодо повноти й актуальності Реєстру передбачає внесення саме достовірних і чинних на відповідний момент відомостей, а не механічне відтворення інформації з документа, правова підстава якого надалі була скасована компетентним органом.

Питання військово-лікарської експертизи врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402. Відповідно до цього Положення штатні та позаштатні ВЛК приймають постанови, які оформлюються визначеними документами та підлягають перегляду і контролю вищими штатними ВЛК у передбачених Положенням випадках.

Центральна військово-лікарська комісія є керівним органом з військово-лікарської експертизи та наділена повноваженнями переглядати постанови підпорядкованих ВЛК. Скасування постанови ВЛК вищою штатною ВЛК означає припинення її дії як юридичної підстави для визначення ступеня придатності особи до військової служби та пов`язаного з цим облікового статусу.

Суд враховує правовий підхід Верховного Суду, відповідно до якого поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» мають різні правові підстави і наслідки, а особа, правомірно виключена з військового обліку за станом здоров`я, втрачає статус військовозобов`язаного. Такий підхід викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24.

Разом з тим зазначений висновок застосовується за умови існування чинної постанови ВЛК та завершеної у встановленому порядку процедури виключення з військового обліку. Він не означає, що відомості про виключення мають зберігатися в Реєстрі після скасування тієї постанови ВЛК, яка слугувала безпосередньою підставою для такого облікового статусу.

Надані позивачем аналогічні за предметом спору судові рішення також не спростовують наведеного висновку. Так, у справах щодо приведення відомостей Реєстру у відповідність до військово-облікових документів суди виходили з того, що раніше прийняте рішення про зняття або виключення з військового обліку продовжує діяти доти, доки воно не скасоване у встановленому порядку. У цій справі наявна протилежна фактична обставина: постанова ВЛК від 17.10.2022 №166 була прямо скасована рішенням ЦВЛК від 07.12.2023 №1357.

Тому наявність у військовому квитку позивача відмітки, внесеної на підставі постанови ВЛК від 17.10.2022 №166, сама по собі не може бути достатньою підставою для внесення до Реєстру відомостей про чинний статус «виключений з військового обліку», оскільки документ, який обумовлював такий статус, був скасований компетентним органом.

Суд також враховує, що предметом цього спору є не правомірність рішення ЦВЛК від 07.12.2023 №1357 і не законність скасування постанови ВЛК від 17.10.2022 №166. Доказів скасування або визнання протиправним рішення ЦВЛК від 07.12.2023 №1357 матеріали справи не містять. Отже, в межах цієї справи суд виходить із чинності зазначеного рішення ЦВЛК.

Те, що позивач звертався до відповідача із заявою про актуалізацію відомостей Реєстру, не створює для відповідача обов`язку внести саме ті відомості, на яких наполягає заявник, якщо вони не відповідають чинним документам військово-лікарської експертизи. Обов`язок органу ведення Реєстру полягає в забезпеченні достовірності й актуальності даних, а не у внесенні відомостей про правовий статус, підстава для якого припинила дію.

Посилання позивача на відсутність відповіді на його звернення не змінює предмета спору. Позовні вимоги сформульовані як вимоги про визнання протиправною бездіяльності саме щодо невнесення до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку та про зобов`язання внести такі відомості. Самостійної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності з нерозгляду звернення або зобов`язання надати відповідь позивач не заявив.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов`язок актуалізувати Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі скасованої постанови ВЛК від 17.10.2022 №166.

Відповідно, бездіяльність відповідача, яка оскаржується позивачем у цій справі, не може бути визнана протиправною, а похідна вимога про зобов`язання актуалізувати відомості Реєстру в частині виключення позивача з військового обліку задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі відповідач надав належний доказ скасування постанови ВЛК, на яку позивач посилається як на правову підставу своїх вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат на користь позивача відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець