Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №480/7226/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Справа № 480/7226/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гупало Т.О.,

представника третьої особи - Муляра С.О. (поза межами суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/7226/26

за позовом ОСОБА_1

до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті, в якій просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № АСВП: 81873704 від 03 вересня 2026 року.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № АСВП: 81873784 від 03 вересня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 31 липня 2026 року заступником начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Укртрансбезпеки Чепуренком М.І. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було винесено 2 постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу: постанова № ВМ023 про накладення штрафу у розмірі 34000,00 грн та постанова № ВМ024 про накладення штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними постановами позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, про що повідомив Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області та Зарічний відділ ДВС у м. Суми. Проте, незважаючи на перебування постанов у стадії судового оскарження та відсутність фактів набрання ними законної сили, Державно служба України з безпеки на транспорті направила їх до виконання, а державний виконавець Зарічного відділу ДВС у м. Суми 03.09.2026 прийняв їх до виконання та виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень за № ВП81873704 від 03.09.2026 та за № ВП: 8173784 від 03.09.2026.

Звертає увагу, що вказані постанови стали правовою підставою для подальшого вжиття щодо позивача заходів примусового характеру, зокрема постанов про арешт коштів на суму 68000,00 грн., та про арешт майна боржника.

За наведених обставин, на переконання представника позивача, постанови про накладення на позивача штрафу не набрали законної сили, а тому відсутні підстави для примусового виконання виконавчого документу, у зв`язку з чим постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.

15.09.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі та з урахуванням ст. 287 КАС України призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.09.2026.

18.09.2026 третьою особою подано пояснення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, наступне.

Згідно з частиною сьомою статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої служби, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

При цьому, відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

З аналізу вказаних вище норм Закону вбачається, що перебіг тримісячного строку звернення Державної служби України з безпеки на транспорті до виконавчої служби із заявою про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою Укртрансбезпеки, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення Укртрансбезпеки.

Окрім того, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції» від 22 травня 2019 року № 667 затверджено типові форми документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції, зокрема форму постанови про накладення штрафу.

За змістом типової форми постанови про накладення штрафу «У разі невиконання порушником зазначеної постанови протягом 15 днів з дня її отримання примусове виконання цієї постанови здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Ця Постанова набирає чинності з «___» ____________ 20__ року та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності».

Наголошує, що 31 липня 2026 року, заступником начальника Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області проведено розгляд справи за протоколом № 00016/П/26 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». ФОП ОСОБА_1 на розгляд справи до Укртрансбезпеки не зв`явився.

На підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» було винесено на суб`єкта господарювання, а саме на ФОП ОСОБА_1 постанови про накладення штрафу від 02 липня 2026 року № ВМ023, № ВМ024 у розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000,00 гривень кожна.

31 липня 2026 року примірники вказаних вище постанов про накладення штрафу був надісланий Акціонерним товариство «УКРПОШТА» рекомендованим повідомлення про особисте вручення на адресу ФОП ОСОБА_1 , чим підтверджується супровідним листом та трекінгом відправлення.

20 серпня 2026 року лист-повідомлення про особисте вручення повернувся до Укртрансбезпеки, як відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Натомість неотримання ФОП ОСОБА_1 вказаної кореспонденції знаходиться у сфері його відповідальності, яку Укртрансбезпека не може гарантувати.

Неотримання постанов про накладення штрафу, із причини які не може гарантувати Укртрансбезпека (вчинення дій особою, направлених на неотримання поштового повідомлення/ігнорування отримання поштового повідомлення/ отримання поштового повідомлення іншою особою/ не проживання за вказаною поштовою адресою та інше) було б беззаперечною підставою для незастосування до порушника адміністративного штрафу, то до такого сценарію ухилення від сплати останніх зверталися би більшість порушників.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 , як мінімум повинен був цікавитись про стан розгляду справи про порушення ним Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з огляду на що ФОП ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, чим підтверджується особистим підписом на повідомленні про розгляд справи.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 знав про розгляд справи, знав про порушення ним Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», проте проігнорував отримання постанов про накладення штрафу.

Поряд з цим, ФОП ОСОБА_1 не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість ним прибуття до розгляду справи та отримання постанов про накладення штрафу.

Надалі, керуючись положеннями Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про виконавче провадження» 31 серпня 2026 року Укртрансбезпекою скеровано до державної виконавчої служби відповідні заяви про примусове виконання постанови (від 31 серпня 2026 року № 74968/38.2/24-26, № 74971/38.2/24- 26).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначені вимоги до виконавчого документа. У разі невідповідності поданої заяви вимогам статті 4 цього Закону, державний виконавець мав би повернути його стягувачу без прийняття до виконання.

Натомість подана заява була прийнята Зарічним відділом державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та за результатом розгляду було відкрито виконавче провадження, що свідчить про законність постанов про накладення штрафу та заяви про відкриття виконавчого провадження.

Як наслідок, положеннями Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» факт оскарження суб`єктом господарювання в судовому порядку постанови про накладення штрафу не визначено обставиною, яка зупиняє дію відповідної постанови чи обов`язок щодо сплати накладеного нею штрафу, відтак факт звернення позивача до суду з позовом щодо оскарження постанови про накладення штрафу не є обставиною, яка зупиняє право Укртрансбезпеки на пред`явлення заяви щодо стягнення з позивача штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції.

Згідно частини четвертої статті 150 КАС України, якою передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Одночасно статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Проте, позивач не скористався своїм правом та не звернувся до суду із заявою про забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі постанов про накладення штрафу від 02 липня 2026 року № ВМ023 та № ВМ024.

Також, позивач звернувся із позовною заявою про оскарження постанов від 02 липня 2026 року № ВМ023 та № ВМ024 до Сумського окружного адміністративного суду 01 вересня 2026 року.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року було відкрито адміністративне провадження.

Однак станом на подання заяви про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена на примусове виконання 31 серпня 2026 року, штраф добровільно сплачений не був, а стягнення на підставі постанов № ВМ023 та № ВМ024 від 02 липня 2026 року зупинено не було.

Так, відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак порушивши строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого документа, необхідно довести, яким чином воєнний стан вплинув на порушення строків державним органом.

Враховуючи, що режим надзвичайної ситуації триває в Україні більше чотирьох років, а воєнний стан вже триває з 24 лютого 2022 року, порушення визначених Законом України «Про виконавче провадження» строків, не маючи на це підстав, є порушенням Закону.

Підсумовуючи викладене, подаючи на примусове виконання постанови про накладення штрафу № ВМ023 та № ВМ024 від 02 липня 2026 року Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушуючи при цьому жодного нормативно-правового акту.

Враховуючи вищевикладене вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є правомірною, а тому підстави для її скасування відсутні.

29.09.2026 ухвалою суду заяву представника Державної служби України з безпеки на транспорті про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 480/7226/26 - задоволено. Вирішено розглядати справу № 480/7226/26 у судовому засіданні на 30.09.2026 о 13:15 год. і наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, із застосуванням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС за участю представника Державної служби України з безпеки на транспорті Муляра Сергія Олександровича.

30.09.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив наступне.

03.09.2026 за заявою стягувача, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №81873784, 81873704, копії яких направлено сторонам виконавчого провадження до відому та виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, визначені ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 визначеного Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"

Відповідно до вимог частини 1 пункту 1 частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчих документів встановлено ч. 1 статті 4 Закону.

Відповідно до ч. 2 цієї статті Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банкуборжника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або заяву про поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди; 13) виконавчий документ, щодо якого подано заяву про примусове виконання, перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця.

Таким чином, відповідно до вказаного вище, 03.09.2026 за заявою стягувача, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 81873784 з примусового виконання постанови №ВМ023 виданої 31.07.2026 Державною службою України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн.; виконавче провадження № 81873704 з примусового виконання постанови №ВМ024 виданої 31.07.2026 Державною службою України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн.

В постанові про накладення штрафу від 31.07.2026 №ВМ023; № ВМ024 зазначено, що постанова набирає чинності з 21 серпня 2026 та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.

З наведених норм вбачається, що при отриманні заяви стягувача та виконавчого документа державний виконавець зобов`язаний перевірити відповідність виконавчого документа встановленим законом вимогам, а також встановити відсутність підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. У випадку відповідності виконавчого документа вимогам закону та відсутності встановлених підстав для його повернення, державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня. Обов`язок перевірити правомірність винесення постанови, обізнаність боржника про необхідність сплати штрафу, доказ ухилення від сплати штрафу, тощо до відкриття виконавчого провадження для виконавця законом не встановлений (Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 справа № 591/1686/25).

У відповідності до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом

На підставі викладеного, вважає, що виконавчі провадження № 81873784, 81873704 відкриті правомірно у відповідності до наданих повноважень та за наявності встановлених законом підстав, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.103-105).

30.09.2026 у зв`язку із початком повітряної тривоги, яка на час проведення судового засідання не завершилася розгляд справи перенесено на 07.10.2026 11:30.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надіслали заяви про розгляд справ за їх відсутності.

В судовому засіданні представник третьої особи просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 31.07.2026 Державною службою України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області прийнято постанову про накладення штрафу №ВМ023, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення вимог п.2 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у розмірі 34000 грн. (а.с.40).

31.07.2026 Державною службою України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області прийнято постанову про накладення штрафу №ВМ024, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення вимог п.2 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у розмірі 34000 грн. (а.с.42).

31.08.2026 Державна служба України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області звернулася до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області від 31.07.2026 №23.

31.08.2026 Державна служба України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області звернулася до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області від 31.07.2026 №24.

31.08.2026 позивач не погодився з наведеними рішеннями та звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом (а.с.22 звор.бік-27).

Позивач направив до Державної служби України з безпеки на транспорті та Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлення від 31.08.2026 та від 02.09.2026 про оскарження рішень Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області від 31.07.2026 №23 та 24 до суду (а. с. 9-11,21-22).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №480/6831/26 (а. с. 43).

03.09.2026 заступником начальника відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Товарніченко Є.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №81873784 з виконання постанови Державної служби України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області №ВМ023 від 31.07.2026 (а.с.38).

03.09.2026 заступником начальника відділу Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Товарніченко Є.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №81873704 з виконання постанови Державної служби України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області №ВМ024 від 31.07.2026 (а.с.39).

Вважаючи постанови про відкриття виконавчого провадження такими, що прийняті з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно пункту 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, які не врегульовані цим Законом, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру".

Згідно ч.7 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Також, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції» від 22 травня 2019 року № 667 затверджено типові форми документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції, зокрема форму постанови про накладення штрафу.

За змістом типової форми постанови про накладення штрафу «У разі невиконання порушником зазначеної постанови протягом 15 днів з дня її отримання примусове виконання цієї постанови здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, перебіг тримісячного строку звернення Державної служби України з безпеки на транспорті до виконавчої служби із заявою про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою Укртрансбезпеки, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення Укртрансбезпеки.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із обрахуванням дати набрання законної сили постанов Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.07.2026 № ВМ023 та від 31.07.2026 №ВМ024.

Зокрема, набрання виконавчим документом законної сили на момент надходження такого виконавчого документа до відділу державної виконавчої служби є ключовою та обов`язковою умовою для відкриття виконавчого провадження.

Так, судом встановлено, що 31.07.2026 Державною службою України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області прийнято постанову про накладення штрафу №ВМ023, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення вимог п.2 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у розмірі 34000 грн. (а.с.40).

31.07.2026 Державною службою України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області прийнято постанову про накладення штрафу №ВМ024, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення вимог п.2 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у розмірі 34000 грн. (а.с.42).

31.07.2026 року Укртрансбезпекою поштовим оператором «Укрпошта» на адресу позивача (40034, м. Суми, Івана Сірка, буд.45, кв.18) надіслані постанови від 31.07.2026 № ВМ023 та від 31.07.2026 №ВМ024 (а.с.64-67).

20.08.2026 поштовим оператором «Укрпошта» відправлення №RO67243349220 повернуто відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення (а.с.64).

31.08.2026 Державна служба України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області звернулася до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області від 31.07.2026 №23.

31.08.2026 Державна служба України з безпеки та транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області звернулася до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення Управління державного нагляду (контролю) у Сумській області від 31.07.2026 №24.

Так, згідно трекінгу поштового відправлення №RO67243349220 наявний записи: від 31.07.2026 про прийняття поштовим оператором відправлення та від 16.08.2026 року про повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Суд зазначає, що Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не врегульовує строк набрання чинності рішень у разі повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Таким чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати норми Закону України «Про адміністративну процедуру».

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про адміністративну процедуру» предметом регулювання та сфера дії Закону є відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Відповідно до ст.75 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачено порядок доведення адміністративного акта до відома особи.

П.1 ч.1 ст. 75 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачено, що спосіб доведення адміністративного акта до відома особи визначається адміністративним органом відповідно до цього Закону, якщо інший спосіб не передбачений законом.

Доведення адміністративного акта до відома особи здійснюється шляхом: вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Ч.4 ст.75 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що інформація про час та спосіб доведення адміністративного акта до відома особи фіксується адміністративним органом у матеріалах справи.

Якщо час отримання адміністративного акта, надісланого поштою, електронною поштою або переданого з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, не зафіксовано, такий адміністративний акт вважається доведеним до відома особи на п`ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом, крім випадків, якщо адміністративний акт не надійшов до особи або надійшов пізніше. Якщо особа заявляє про неотримання адміністративного акта або про отримання його пізніше ніж на п`ятий календарний день з дня відправлення, обов`язок доказування факту і часу доведення адміністративного акта до відома особи покладається на адміністративний орган.

Судом зі змісту трекінгу поштового відправлення №RO67243349220 встановлено, що 03.08.2026 працівниками Укрпошти відбулася невдала спроба вручити поштове відправлення, у зв`язку із чим 16.08.2026 року поштове відправлення було повернуто у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання

Отже, враховуючи вимоги ч.4 ст.75 Закону України «Про адміністративну процедуру» постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.07.2026 № ВМ023 та від 31.07.2026 №ВМ024 набрали чинності (законної сили) 05.08.2026.

Таким чином, відлік строку на добровільну сплату штрафів за постановами Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.07.2026 № ВМ023 та від 31.07.2026 №ВМ024 розпочинається на п`ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом (05.08.2026).

Враховуючи вимоги Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме право суб`єкта господарювання сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення, суд приходить висновку, що строк на добровільну сплату штрафів завершився 20.08.2026, а тому з 21.08.2026 у третьої особи виникло право на направлення постанов від 31.07.2026 № ВМ023 та від 31.07.2026 №ВМ024 на примусове виконання до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що матеріалами справи підтверджено, що із заявою про примусове виконання постанов про застосування адміністративно - господарського штрафів від 31.07.2026 № ВМ023 та від 31.07.2026 №ВМ024 третя особа звернулася до відділу державної виконавчої служби (31.08.2026 року) вже після того, як наведені постанови набрали законної сили та завершився строк для добровільного сплати штрафів.

Щодо доводів представника позивача про оскарження зазначених постанов до суду, суд наголошує, що оскільки станом на дату звернення третьої особи до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України наведені постанови набрали чинності та завершився 15-денний строк на сплату штрафів, а тому Державна служба України з безпеки на транспорті мала законні підстави на звернення до державної виконавчої служби щодо примусового виконання наведених постанов.

Крім того, суд звертає увагу що станом на дату звернення третьої особи до державного виконавця були відсутні ухвали суду про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за наведеними постановами.

Також, суд зазначає, що третьою особою помилково визначено дату набрання законної сили (21.08.2026) у постановах про застосування адміністративно - господарського штрафів від 31.07.2026 № ВМ023 та від 31.07.2026 №ВМ024, оскільки в даному випадку, для обрахунку строків набрання чинності постанов підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про адміністративну процедуру».

Проте, наведені формальні недоліки оформлення постанов не вплинули на правомірність оскаржуваних постанов державного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що підстав для повернення виконавчих документів стягувачу станом на час відкриття виконавчого провадження у виконавця були відсутні.

Крім того, суд наголошує, що висновки Верховного Суду стосовно застосування норм права, викладені у перелічених представником позивача справах, стосується правовідносин, які не є подібними до спірних правовідносин.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних постанов, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанов не підлягають задоволенню.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з тим, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, витрати понесені ним під час розгляду справи не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12.10.2026.

Суддя О.А. Прилипчук