Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №460/449/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/449/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації витрат доходів, із зазначенням у довідці - розрахунку військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2025 №39/1092/8 загального розміру компенсації грошового забезпечення в сумі 71857,91 грн., при проведенні ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення на виконання судового рішення від 18.04.2023 у справі №460/29040/22;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір компенсації грошового забезпечення з урахуванням рівноцінної компенсації витрат доходів по утриманню податку на доходи фізичних осіб, із зазначенням загального розміру компенсації грошового забезпечення в сумі 87925,51 грн;

стягнення з військової частини НОМЕР_1 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 невиплачене йому грошове забезпечення (компенсація грошового забезпечення) з урахуванням судового рішення від 18.04.2023 по справі №460/29040/22 в загальній сумі 16067,60 грн;

визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо подвійного утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації витрат доходів, подвійного утримання військового збору та в розмірі 5%, із зазначенням у довідці - розрахунку військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2025 №39/1092/7 загального розміру компенсації грошового забезпечення в сумі 9979,43 грн., при проведенні ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення на виконання судового рішення від 22.05.2024 у справі №460/24470/23;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір компенсації грошового забезпечення без застосування подвійного утримання податку на доходи фізичних осіб з урахуванням рівноцінної компенсації витрат доходів, без застосування подвійного утримання військового збору та в розмірі 1,5% із зазначенням загального розміру компенсації грошового забезпечення в сумі 15858,28 грн.;

стягнення з військової частини НОМЕР_1 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 невиплачене йому грошове забезпечення (компенсація грошового забезпечення) з урахуванням судового рішення від 22.05.2024 у справі №460/24470/23 в загальній сумі 5878,85 грн.;

визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо подвійного утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації витрат доходів, подвійного утримання військового збору та в розмірі 5%, із зазначенням у довідці - розрахунку військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2025 №39/1092/6 загального розміру компенсації грошового забезпечення в сумі 54016,28 грн., при проведенні ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення на виконання судового рішення від 22.01.2024 у справі №460/22453/23

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір компенсації грошового забезпечення без застосування подвійного утримання податку на доходи фізичних осіб з урахуванням рівноцінної компенсації витрат доходів, без застосування подвійного утримання військового збору та в розмірі 1,5% із зазначенням загального розміру компенсації грошового забезпечення в сумі 85836,98 грн.;

стягнення з військової частини НОМЕР_1 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 невиплачене йому грошове забезпечення (компенсація грошового забезпечення) з урахуванням судового рішення від 22.01.2024 у справі №460/22453/23 в загальній сумі 31820,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в в/ч НОМЕР_2 , звідки був звільнений з виключенням зі списків особового складу згідно з наказом №142 від 23.06.2016. На виконання низки судових рішень відповідач мав здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення. Позивач стверджує, що при виконанні цих рішень відповідач допустив порушення, а саме безпідставно застосував подвійне утримання ПДФО без належної компенсації, здійснив подвійне утримання військового збору та додатково утримав 5% цього збору, що не передбачено законодавством. У результаті таких дій, на думку позивача, утворилась заборгованість та недоплата належних йому сум за різними судовими рішеннями, що в сукупності свідчить про протиправність дій відповідача при їх виконанні.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовних вимог ОСОБА_1 не визнав та свої заперечення обґрунтовував тим, що дохід у вигляді грошового забезпечення гарантовано виплачується державою на користь фізичної особи, яка має статус військовослужбовця. Тобто, у разі звільнення з військової служби зазначена фізична особа втрачає статус військовослужбовця, а отже дохід, який виплачується юридичною особою на користь такої особи, не може розглядатися як грошове забезпечення. Ставка військового збору у розмірі 5% застосовується до доходів, що нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року, а для військовослужбовців та працівників ставка військового збору становить 1,5% з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат згідно законодавства України. Відповідно нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів є виплатою, яка не пов`язана безпосередньо з проходження військової служби та оподатковується на загальних підставах – 18% ПДФО та 5% військовий збір. Грошова компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, яка встановлена Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі – Порядок №44), не є складовою грошового забезпечення. З наведених підстав відповідач просив у позові відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Інші заяви по суті справи не надходили.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О., вказану справу передано для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного повторного 03.09.2026 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Зозулі Д.П.

Ухвалою суду від 04.09.2026 прийнято адміністративну справу №460/449/26 до провадження судді Зозулі Д.П. Розгляд справи розпочато спочатку зі стадії розгляду справи по суті.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 та згідно з наказом командувача оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №142 від 23.06.2016 виключений зі списків особового складу військової частини та знятий з усіх видів забезпечення з 23.06.2016 (а.с.23).

Військова частина НОМЕР_2 з 01.01.2020 зарахована на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.12.2019 №821.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №460/29040/22, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2023 залишено без змін, позовну заяву задоволено частково, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 24.06.2016 по 07.09.2022 відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Як слідує з довідки-розрахунку в/ч НОМЕР_1 від 12.05.2025 №39/1092/8 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доходів ОСОБА_1 згідно з рішенням суду у справі №460/29040/22 від 18.04.2023 за період з 24.06.2016 по 07.09.2022 (а.с.15зворот), на виконання рішення суду у справі №460/14195/21 позивачу нараховано 89989,18 грн, з якої утримано 16198,05 грн ПДФО та 1349,84 грн військового збору, сума на руки – 72441,29 грн. Сума нарахованої компенсації втрати частини доходів становить 71857,91 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі №460/24470/23, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 залишено без змін, позовні вимоги задоволено повністю, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 на підставі судового рішення у справі №460/16075/21, яку розрахувати за період з 01.01.2016 по 30.06.2023.

За вказаним судовим рішенням компенсація втрати частини доходів присуджена у зв`язку з порушення строків виплати грошового забезпечення на підставі судового рішення у справі №460/16075/21 від 08.12.2022.

Як слідує з довідки-розрахунку в/ч НОМЕР_1 від 12.05.2025 №39/1092/7 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доходів ОСОБА_1 згідно з рішенням суду у справі №460/24470/24 від 22.05.2024 у зв`язку з порушенням строків виплати за період з 01.01.2016 по 30.06.2023, згідно з рішенням суду від 08.12.2022 у справі №460/16075/22 нараховано 13996,67 грн, з яких утримано 2519,42 грн. ПДФО та 209,97 грн. військового збору, проведено компенсацію ПДФО в сумі 2519,42 грн., сума на руки – 11267,28 грн. Водночас сума нарахованої компенсації втрати частини доходів становить 12960,30 грн., з яких утримано 2332,85 грн. ПДФО та 648,02 грн військового збору, сума на руки – 9979,43 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №460/22453/23, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 позовні вимоги задоволено повністю, зокрема, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, на підставі судових рішень по справі №460/14195/21 за період з 31.12.2013 по 07.09.2022.

За вказаним судовим рішенням компенсація втрати частини доходів присуджена у зв`язку з порушення строків виплати грошового забезпечення на підставі судового рішення у справі №460/14195/21 від 23.05.2022.

Як слідує з довідки-розрахунку в/ч НОМЕР_1 від 12.05.2025 №39/1092/6 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доходів ОСОБА_1 згідно з рішенням суду у справі №460/22453/23 від 22.01.2024 у зв`язку з порушенням строків виплати за період з 31.12.2013 по 07.09.2022, згідно з рішенням суду від 23.05.2022 у справі №460/14195/21 нараховано 89989,18 грн, з яких утримано 16198,07 грн. ПДФО та 1349,84 грн. військового збору, проведено компенсацію ПДФО в сумі 16198,07 грн., сума на руки – 72441,27 грн. Водночас сума нарахованої компенсації втрати частини доходів становить 70151,02 грн., з яких утримано 12627,19 грн. ПДФО та 3507,55 грн. військового збору, сума на руки – 54016,28 грн.

28.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій, серед іншого просив здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (грошової компенсації) у вигляді утриманого ПДФО, а також здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору у розмірі 3,5% відповідності до рішень у справах №№460/29040/22, 460/22453/23, 460/24470/23.

Відповіді на момент звернення до суду позивач не отримав.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату компенсації втрати частини доходів не в повному розмірі та щодо подвійного утримання ПДФО та військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої йому на виконання рішення суду, звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Пунктом 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком №44.

Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених положень Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується довідками-розрахунками від 12.05.2025 №№39/1092/6, 39/1092/7, при нарахуванні позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідачем утримано податок з доходів фізичних осіб без його компенсації відповідно до вимог Порядку №44.

Верховний Суд у постанові від 17.12.2024 у справі №380/25141/23, зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, є складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника, а спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошової індексації, стосується заробітної плати військовослужбовця.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №380/6777/24, згідно з якими кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

Вказане в сукупності спростовує доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації податку на доходи фізичних осіб із суми компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача по утриманню з суми компенсації втрати частини доходів податку на доходи фізичних осіб без його компенсації є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, від 25.06.2020 у справі №825/761/17 та від 29.07.2020 у справі №814/142/17.

Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач безпідставно не включив до сум, з яких обраховувалась компенсація втрати частини доходів, суми компенсації податку на доходи фізичних осіб.

Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі – Закон №2050-III) сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, базою для розрахунку є сума «на руки» (чиста сума), яку працівник мав отримати, але не отримав вчасно.

Більше того, у статті 2 Закону №2050-III під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення)

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, компенсація ПДФО не є доходом в розумінні Закону №2050-III, а тому не повинна включатись до розрахунку компенсації втрати частини доходів.

Щодо утримання відповідачем військового збору у розмірі 5% з суми компенсації втрати частини доходів, розрахованої на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду у справах №№460/24470/23, 460/22453/23, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній до внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

В свою чергу, відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній після внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів). Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX. Об`єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

Ставка збору становить: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу; 4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX», ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Поряд з цим, суд зауважує, що згідно з приписами пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Таким чином, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Відповідно до довідок-розрахунків від 12.05.2025 №39/1092/6, №39/1092/7 на виплату за рішеннями суду у справах №№460/22453/23, 460/24470/23 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доходів, із суми нарахованих позивачу коштів утримано військовий збір у розмірі 5%.

Разом з тим, враховуючи приписи вищезазначених норм податкового законодавства, суд зауважує, що оскільки відповідачем нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доходів за періоди з 01.01.2016 по 30.06.2023 (справа 460/24470/23), з 31.12.2013 по 07.09.2022 (справа №460/22453/23), відповідачем протиправно утримано військовий збір у розмірі 5% замість 1,5 % від суми доходу, оскільки виплата доходу стосувалась податкового періоду до 01.12.2024 та не залежить від фактичної виплати.

Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 % військового збору (5 % замість 1,5 %) із суми компенсації втрати частини доходів.

При цьому, суд зазначає, що відсутність у позивача статусу військовослужбовця на день виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду не дає підстав для утримання з останнього військового збору у розмірі 5%, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такого грошового забезпечення вже після звільнення з військової служби та, як наслідок, після втрати статусу військовослужбовця.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми компенсації втрати частини доходів, розрахованої на виконання рішень суду у справах №№460/22453/23, 460/24470/23, є протиправними.

Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд зазначає, що питання здійснення відповідних нарахувань грошового забезпечення та утримання податків і зборів віднесено до виключної компетенції відповідача, а тому, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без його компенсації та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% при проведенні нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішень суду у справах №№460/22453/23, 460/24470/23, зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації сум податку на доходи фізичних осіб та утриманого військового збору в розмірі 3,5% на суму нарахованої компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішень суду у справах №№460/22453/23, 460/24470/23, а також видати позивачу довідки-розрахунки про проведені нарахування та виплати.

Позивачем під час розгляду справи було частково надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи частково було спростовано відповідачем.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень частково обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки судом встановлено частково факт наявності порушеного права позивача з боку відповідача, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без його рівноцінної компенсації ОСОБА_1 та утримання військового збору в розмірі 5%, замість 1,5% при проведенні нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішень суду у справах №№460/22453/23, 460/24470/23.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, утриманого із суми нарахованої компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішень суду у справах №№460/22453/23, 460/24470/23.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 утриманого військового збору в розмірі 3,5% на суму нарахованої компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішень суду у справах №№460/22453/23, 460/24470/23.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідки-розрахунки про проведені нарахування та виплати на виконання даного рішення суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Д.П. Зозуля