Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №932/1046/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 932/1046/26

Провадження №2/190/505/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.П”ятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» - Паладич А.О. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1812009 від 17.04.2021 року в розмірі 19680 грн. 00 коп., та поневесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1812009 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,90% на день. В окремих випадках, встановлених договором може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% на день. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти, шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. 08.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "Росвен інвест Україна (нині ТОВ "СВЕА ФІНАНС" новий кредитор) було укладено Договір факторингу №1-08022022 , згідно якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами. Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №1-08022022 від 08.02.2022 року заборгованість відповідача за кредитним договором складала: 19680,00 грн. Відповідач отримавши кошти, свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі не виконав. Заборгованість ОСОБА_1 , перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») станом на дату подачі позову, складає: 19680,00 грн., з яких:-заборгованість по тілу - 6000,00 грн.;-заборгованість по відсоткам - 13680,00 грн. Оскільки відповідачем кредитні зобов`язання не виконані, сума боргу підлягає примусовому стягненню. Просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в сумі 19680,00 гривень та судові витрати по справі. Розгляд справи провести без виклику сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Частиною 2 ст.124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенціїз правлюдини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Письмовими матеріалами справи встановлено, що 17.04.2021 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , укладено договір №1812009 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно із пунктами 1.1 - 1.3 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, визначені цим договором. Строк кредиту 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п.1.4.1. договору, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного у п.1.3 цього договору.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою становить 693,50% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою становить 9 420,00 грн. (п.1.6.1).

Договір підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (Х939), а також додаток № 1 до договору, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту.

Згідно п. 2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або на і ншу платіжну картку Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту, що підтверджується листом від надавача платіжних послуг ТОВ «Універсальні платіжні ршення» .

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

На підтвердження виконання позивачем переддоговірного обов`язку щодо надання відповідачу інформації, яка надається до укладення кредитного договору, до позовної заяви долучено копію паспорта споживчого кредиту підписаного ОСОБА_1 , 17.04.2021 року (ЕП ІХ939), умови якого ідентичні умова договору.

17.05.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , укладено Додатковий договір до Договору №1812009 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. У зв`язку і з неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати Клієнтом зобов' язання за Договором, відповідно до розділу 4 Договору Клієнт і ніціював продовженнястроку користування кредитом.

П. 3.1. Строк користування кредитом за Договором продовжується на строк: 30 днів. Дата повернення кредиту та сплати проценті в за користування кредитом 17.06.2021 р.

Згідно п.3.2. додаткового договору Сторони погодили наступну процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 цього Додаткового договору: 1,90% ві д суми кредиту за кожен день користування кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Додаткового договору складає: 9420,00 грн.

Додатковий договір підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора Т455.

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (до Додаткового договору від 17.05.2021 року)– загальна вартість кредиту (за період з 18.05.2021 року по 17.06.2021 року) становить 9420 грн..

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором №1812009 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.04.2021 станом на 08.02.2022 становить 19680,00 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 6000 грн., заборгованість по відсотках 13680 грн.. При цьому, відповідач виконував частково взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, а саме здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості по кредиту в загальному розмірі 18,00 грн., на погашення заборгованості по відсоткам.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитного договору щодо надання кредитних коштів, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

08.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен інвест Україна» було укладено договір факторингу №1-08022022, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядкуц та строки встановлені цим договором, що підтверджується платіжною інструкцією №8368 від 09.02.2022 року.

Згідно Реєстру боржників №1 до договору факторингу №1-08022022 від 08.02.2022 року (додаток №1) заборгованість ОСОБА_1 , за кредитним договором №1812009 від 17.04.2021 року складає:19680,00 грн.

Доказів повернення грошових коштів матеріали справи не містять.

Згідно Рішення Свеа Економі Кіпр Лімітед єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інцест Україна» від 25.03.2024 року вирішено: змінити назву (найменування) Товариства: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен інвест Україна» на Товариство з обмежною відповідальністю «Свеа фінанси». Затвердити статут ТОВ «Свеа фінанс» у новій редакції (додається).

Відтак, до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні у обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав у відповідності до ст. 514 ЦК України.

Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором №1812009 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.04.2021 року у розмірі 19680,00 грн, з яких:6000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 13680,00 грн - заборгованість за відсотками.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією , яка міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір сумі 2422,40 грн.

На підставівикладеного, керуючись ст. ст. 4,10, 12, 13 ,76, 81, 141,259, 263-265,268,273,274-277,279,289, 352,354,355 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1812009 від 17.04.2021 року у розмірі 19680 ( дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс"в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження за адресою: вул.Іллінська,буд.8, м. Київ, 04070;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева