Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №188/2754/26 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2754/26

Провадження № 3/188/1260/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Петропавлівка

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Місюра К.В., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 867562 від 11.08.2026 року, 11.08.2026 року об 11-46 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , не виконала свої батьківські обов`язки у відношенні 2 дітей, внаслідок чого останні перебувають на території, наближеної до лінії бойового зіткнення, що могло призвести до виникнення загрози для життя та здоров`я дітей, які згідно розпорядження начальника Обласної військової адміністрації № 1037/О/527-26 від 15.06.2026 року повинні були евакуюватися в примусовий спосіб до 15.07.2026р., чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення від 05.10.2026р., її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі за ч. 1 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.

За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення.

Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків, або осіб які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частина 3 ст. 30-1 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачає, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

Слід звернути увагу, що відселення дітей проводиться лише за згодою батьків.

Абзацом 3 пункту 31 Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841, встановлено, що відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов`язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, не допускається.

Відповідно до абз. 2 п. 31 порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 у випадку відмови від обов`язкової евакуації фізична особа підписує відмову від проведення обов`язкової евакуації за формою згідно з додатком 2.

До протоколу не додано жодного доказу про відмову ОСОБА_1 від обов`язкової евакуації та про її ухилення від виконання батьківських обов`язків. Натомість долучено пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що 15.07.2026 року вона зі своїми дітьми виїхала до с. Іванівка Петриківського району та перебували там до 08.08.2026 року. 08.08.2026 року вона разом з дітьми повернулася до с. Олександропіль з метою забрати речі та документи, та планувала повернутися назад.

Таким чином, матеріали, які надійшли до суду, не містять жодного доказу, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 184, 251 247, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , 1980 року народження, за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через районний суд протягом 10 днів.

Суддя К. В. Місюра