Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №186/1707/26 — Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Справа №186/1707/26

Провадження № 3/0186/442/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м.Шахтарське

Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Рукас М.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, командира розвідувальної роти, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.2 ст.172-15 КУпАП,–

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №82 від 12.08.2026, лейтенант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем згідно вимог п.п. 8, 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно ви1сонувати на1сази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадо10; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти державне майно; військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей. Однак, в порушення вимог п.п. 9, 11, 16, 28, 58, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, лейтенант ОСОБА_1 , всупереч інтересам військової служби, недбало поставився до обов`язків військової служби та достовірно знаючи, що він зобов`язаний дбати про дисципліну та виховання підпорядкованого особового складу, запобігати вживанню ними алкогольних напоїв, виховувати у військовому колективі відвертість, взаємну довіру та повагу - в період часу 01.08.2026, перебуваючи за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснив заходів щодо проведення в належний спосіб роботи з контролю по запобіганню вживання підпорядкованим особовим складом алкогольних напоїв, наркотичних чи психотропних речовин, з метою зміцнення забезпечення військової дисципліни і правопорядку у військових колективах, внаслідок чого військовослужбовець ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння вчинив кримінальне правопорушення за ознаками ч.4 ст. 296 КК України. Таким чином, лейтенант ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою та командиром розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 в період часу 01.08.2026 року під час несення служби на вказаній посаді, в порушення норм ст.ст.11, 16, 26, 28, 29, 33, 58, 68, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи в місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , діючи всупереч інтересам військової служби та внаслідок недбалого ставлення до служби, допустив бездіяльність під час виховання підпорядкованого особового складу та не забезпечив підтримання належного рівня військової дисципліни своїм підлеглим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 не провів в належний спосіб роботу з виховання особового складу щодо профілактики та запобігання вживанню військовослужбовцями алкогольних напоїв, наркотичних чи психотропних речовин, з метою зміцнення законності та забезпечення військової дисципліни і правопорядку у військових колективах, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі та пояснив, що матрос ОСОБА_2 є проблемним військовослужбовцем в питанні дотримання військової дисципліни, дозволяє собі вживати алкоголь, на зауваження та бесіди реагує позитивно, та деякий час порушень не допускає, але згодом знов дозволяє собі відступити від заборони щодо вживання алкоголю. Зі свого боку вважає, що він недостатньою мірою здійснює контроль за поведінкою матроса ОСОБА_2 , який потребує більше уваги до себе.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

У свою чергу, частиною 2 статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене ч. 1 ст. 172-15 КУпАП, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався, та діє на теперішній час.

Згідно пункту 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Відповідно до пункту 8 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

У пункті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зазначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Пунктом 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно пункту 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 29 Статуту внутрішньої служби ЗСУ за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовця можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Разом з тим, пункти 48 та 49 Дисциплінарного статуту ЗСУ вимагають від командира вживати заходів до підтримання військової дисципліни.

Пунктом 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:

-наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу, кожного військовослужбовця;

-наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;

забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.

Згідно з пунктом 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Відповідно до пункту 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир зобов`язаний - проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).

Згідно пункту 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир роти (корабля 4 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти (корабля), за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти (корабля), за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті (на кораблі), за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти (корабля), за успішне виконання рото10 (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.

Командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).

Відповідно до пункту 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир роти (корабля 4 рангу) зобов`язаний:

-підтримувати особовий склад роти (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності;

-організовувати в роті (на кораблі) бойову підготовку, складати розклад занять на тиждень, проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу, а також з підрозділами роти (корабля);

-знати тактику дій роти в різних видах бою, управляти вогнем і підрозділами роти під час навчань і в бою;

-досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки роти, правильно їх зберігати, використовувати та особисто перевіряти їх наявність, утримання та бойову готовність, проводити планові та позапланові (раптові) перевірки наявності та стану озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пально-мастильних матеріалів та майна роти;

-перевіряти знання і практичні навички військовослужбовців роти (корабля);

-постійно вдосконалювати свої знання за спеціальністю і методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку;

-організовувати проведення ранкової фізичної зарядки;

-з пошаною ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу;

-знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця роти (корабля), постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу;

-виховувати особовий склад роти (корабля) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки та майна роти (корабля);

-піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань;

-суворо стежити за виконанням особовим складом заходів безпеки під час проведення занять і робіт, за поводженням зі зброєю, боєприпасами і технікою, їх обслуговуванням та бойовим застосуванням, за своєчасним здаванням на склад невитрачених боєприпасів та вибухових речовин;

-доповідати командирові батальйону про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на особовий склад роти (корабля);

-організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті (на кораблі);

-підтримувати в належному стані та вдосконалювати навчальну матеріально-технічну базу роти;

-стежити за утриманням і правильною експлуатацією всіх приміщень, відведених для роти, за чистотою ділянки території, закріпленої за ротою (на кораблі - оглядати жилі та службові приміщення, постійно стежити за станом корпусу корабля), а також за проведенням заходів пожежної безпеки у роті (на кораблі);

-готувати особовий склад добового наряду від роти (корабля) та контролювати несення ним служби;

-проводити огляд та інструктувати військовослужбовців роти перед їх відпусткою, відрядженням і контролювати їх повернення;

-періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці в роті (на кораблі);

-вести встановлений облік занять з бойової підготовки та облік особового складу роти (корабля), знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів;

-щотижня підбивати підсумки бойової підготовки, військової дисципліни та внутрішнього порядку;

-здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах рядового, сержантського (старшинського) складу та вступу до вищих військових навчальних закладів;

-рекомендувати військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу до присвоєння чергових військових звань та на зам1щення вакантних посад;

-своєчасно забезпечувати належне постачання особового складу роти (корабля), дбати про побут своїх підлеглих, їх здоров`я, стежити за додержанням правил особистої гігієни кожним військовослужбовцем;

-одержувати в установлені строки у фінансовій службі частини грошове забезпечення готівкою і своєчасно виплачувати його військовослужбовцям строкової військової служби свого підрозділу;

-стежити за зовнішнім виглядом підлеглих, виконанням ними правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття;

-організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти (корабля), перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на місяць робити огляд корабля, його озброєння, боєприпасів, технічних засобів і здійснювати щоденний обхід корабля). Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів (додаток 11 до цього Статуту);

Положеннями пунктів 1, 2, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення №82 від 12.08.2026, який складений у присутності ОСОБА_1 , який підписаний останнім. Зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому не виявлено;

-матеріалами кримінального провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026041380000320, відносно військовослужбовця ОСОБА_2 за ч.4 ст.296 КК України;

-копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 , виданого 21.08.2024 на ім`я ОСОБА_1 ;

-копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій службі) №61 від 28.02.2026, відповідно до якого, лейтенанта ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_3 №61 від 18.02.2026 на посаду командира розвідувальної роти;

Європейський суд з прав людини у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

На підставі зазначених обставин, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та вірною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд відносить визнання вини.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Призначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, майновий стан правопорушника, зокрема, що останній є військовослужбовцем, вчинив адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду - воєнного стану, а відтак суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, на користь держави стягується судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 23, 27, 40-1, ч.1 ст. 130, 285, 287, 289 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шахтарський міський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Максим РУКАС