Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №205/13389/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/13389/25

Номер провадження2/205/1623/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шерекіної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2025 року через систему "Електронний суд" до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 200450987 від 06.02.2016 року в розмірі 72 948,35 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 06.02.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200450987 щодо кредитування (далі – Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 21 176,65 грн., з встановленим строком користування з 06.02.2016р. по 06.02.2019р., а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі №910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020р. №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.

23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.

Таким чином, Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

Станом на 13.08.2025р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 55746,10 грн., з яких: 19 349,86 грн. - заборгованість за кредитом; 36 396,24 грн. - заборгованість за відсотками.

Заборгованість розрахована станом дату укладання договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200450987 від 06.02.2016 року становить 55 746,10 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних – 5012,56 грн. та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань – 12189,69 грн., разом заборгованість становить – 72 948,35 грн.

Також, позивач просить поновити строки позовної давності посилаючись на поважність причини її пропуску на тривалість розгляду справи №910/11298/16 Господарським судом міста Києва та Північним апеляційним господарським судом, предметом якої було вирішення правомірності права вимоги кредитора за відступленими кредитними договорами. А також, посилається на введення карантину, а потім військового стану, що призвело до продовження строків позовної давності.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд поновити строк позовної давності та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №200450987 від 06.02.2016 року у загальному розмірі 72948 грн., яка складається з: суми заборгованості – 55746,10 грн., суми інфляційних втрат – 12 189,69 грн., суми 3% річних – 5012,56 грн.; судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн..

Ухвалою судді від 08.09.2025р. позов залишено без руху, із наданням строку для усунення недоліків, які позивачем усунуто 07.10.2025р.

Ухвалою судді від 10.10.2025р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання позивач, в особі свого представника не з`явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. У позовній заяві письмово просить розгляд справи проводити за відсутності представника. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач повторно не з`явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З а положеннями ст.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України, передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ст.253ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст.261ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач при доведенні поважності причин пропуску строку для звернення до суду також посилається на Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вважає, що такий строк не було пропущено у зв`язку з коронавірусною хворобою та подальшим введенням воєнного стану.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2»№ 211від 11.03.2020року (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хворобиCOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»№1236 від 09.12.2020 року (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-IX на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і наразі триває.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У відповідності до ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Враховуючи, що до цього дня загальний строк позовної давності був продовжений, та те, що позивач звернувся із позовом 27.08.2025 року, а тому строк звернення до суду позивачем було дотримано.

Судом встановлено, що 06.02.2016 року ОСОБА_1 підписав Заяву №200450987 (далі - кредитний Договір), у розділі 2 якої передбачені наступні умови: сума кредиту 21 176,65 грн.; строк кредиту 1096 днів, з 06.02.2016 року по 06.02.2019 року; розмір процентної ставки за кредитом 0,0001% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 3,49% починаючи з 1 місяця строку дії кредитного договору; разова комісія за видачу кредиту: 1,5%; сукупна вартість кредиту: 183,62% річних.

06.02.2016 року ОСОБА_1 підписано довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту та графік платежів.

Також, 06.02.2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Ренесанс Життя», від імені якого діяв повірений ПАТ «Банк Михайлівський» укладено Договір страхування життя №NS 200450987.

Окрім того, між ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова компанія «М-Лайф», від імені якого діяв повірений ПАТ «Банк Михайлівський» укладено Договір добровільного страхування життя за пакетом програм страхування «Персональний медичний помічник» РМР 200450987/799.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору.

З виписки по розрахункам з 23.05.2016 року по 27.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснював певні платежі, тобто, своїми діями підтвердив згоду з умовами укладеного кредитного договору.

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з Договором № 7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року ПАТ «Банк Михайлівський» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (п.1 Договору).

З Витягу Реєстру Боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги вбачається, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором №200450987 від 06.02.2016 року до відповідача в загальній сумі заборгованості - 55 746,10 грн., з якої: 19 349,86 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 36 396,24 грн. – заборгованість по відсоткам.

Оскільки взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів у розмірі 32249,46 грн. позичальник не виконує, то вказану заборгованість слід стягнути.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно з ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, ст.612ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Пунктом 18 Прикінцевих та ерехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із наданого ТОВ «Діджі Фінанс» розрахунку суми заборгованості інфляційних втрат та 3 % річних встановлено, що за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 5012,56 грн., та 12 189,69 грн. інфляційних витрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань.

Таким чином, з огляду на викладене загальна сума заборгованості відповідача склала 72 948,35 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 19 349,86грн., заборгованості за відсотками – 36 396,24 грн., 12 189,69 грн. - інфляційних втрат, 5012,56 грн. - 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

На підтвердження понесених витрат надані наступні докази: копія Договору №26 про надання правової допомоги від 15.02.2024 року, копія Додаткової угоди до Договору №26 про надання правової допомоги від 15.02.2024 року, ордер, Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та документально підтверджених належними доказами понесених витрат, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Крім того, при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263-265,282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) заборгованість за договором № 200450987 від 06.02.2016р. в розмірі 72 948,35 грн. (сімдесят дві тисячі дев`ятсот сорок вісім гривень 35 копійок), яка складається з: заборгованості за кредитом – 19 349,86грн., заборгованості за відсотками – 36 396,24 грн., 12 189,69 грн. - інфляційних втрат, 5012,56 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) судові витрати в сумі 4422,40 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок), з яких: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Н.Г. Остапенко