Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №204/11578/26
Суддя: Некрасов О. О.
Справа № 204/11578/26
Провадження № 3/204/1751/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166507 від 09 вересня 2026 року, 09 вересня 2026 року близько 08 години 20 хвилин, перебуваючи за адресою м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд. 23 у приміщенні кафе під назвою «Полуничка», ОСОБА_1 здійснила роздрібну торгівлю спиртного напою типу горілка ємністю 0,5 л скляної пляшки, на якій відсутня марка акцизного податку встановленого зразку, чим порушила вимоги ст. 11 Закону України № 9817/ІХ від 18 червня 2024 року. За реалізований товар ОСОБА_1 отримала від покупця кошти у розмірі 20 грн. за 100 грам, які були прийняті, як виручка від продажу вищевказаного спиртного напою, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання без поважних причин, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповіднодо ч. 1 та ч. 2 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася підчас відкупорювання (розкривання) товару. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Як убачається із доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166507 від 09 вересня 2026 року, а саме письмових пояснень ОСОБА_1 від 09 вересня 2026 року, 09 вересня 2026 року близько 08 години 20 хвилин вона перебувала у кафе під назвою «Полуничка», розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Майдан Озерний, буд. 23, де вона неофіційно працює продавцем. У цей час до кафе завітав раніше не відомий їй чоловік, одягнутий у цивільну форму одягу, якому вона здійснила продаж спритного напою типу горілки ємністю 100 грам за 20 грн., яку налила зі скляної пляшки 0,5 літри, на якій відсутня марка акцизного податку встановленого зразка.
Таким чином, із письмових пояснень ОСОБА_1 убачається, що остання здійснила продаж горілки, яку налила із пляшки об`ємом 0,5 літри, однак до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166507 від 09 вересня 2026 року не доданого жодного доказу стосовно того, що вказаній пляшці, знаходиться саме алкогольний напій, виготовлений промисловим способом та який не є фальсифікованим алкогольним напоєм.
При цьому відповідальність за ст. 156 КУпАП настає саме за продаж алкогольних напоїв, без марок акцизного податку саме промислового виробництва. Відповідальність за реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв передбачена ч. 1 ст. 177-2 КУпАП.
Згідно із ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до п. 8 Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей та документів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17 про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, для зберігання в обладнаному приміщенні відповідальна особа заповнює квитанцію за формою згідно здодатком 2, яка долучається до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Однак, в порушення ст. 265 КУпАП та Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей та документів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17 у протоколі огляду та вилучення від 09 вересня 2026 року відповідальною посадовою особою не було зазначено де саме на даний час зберігається вилучена скляна пляшка ємністю 0,5 літрів.
Крім цього, слід звернути увагу й на фабулу викладеного адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме посилання відповідальної посадової особи на нормативно-правовий акт, вимоги якого було були порушені діями ОСОБА_1 .
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166507 від 09 вересня 2026 року, відповідальною посадовою особою було зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями порушила вимоги ст. 11 Закону України № 9817/ІХ від 18 червня 2024 року.
Статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 9817/ІХ від 18 червня 2024 року (із змінами та доповненнями) врегульовано питання щодо вимог до матеріально-технічної бази малого виробництва пива, однак жодним чином не встановлює вимог щодо реалізації алкогольних напоїв.
У силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне рішення.
Згідно з приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Ураховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд робить висновок, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини останньої у розумінні ст. 251 КУпАП.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 156, 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Суддя О.О. Некрасов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua