Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №202/10718/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/10718/25

Провадження № 2/202/1406/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Мариніна О.В.,

за участю секретаря судового Пєшкічевої А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 39 500,00 грн. заборгованості за договором про споживчий кредит № 102340097 від 20.06.2022, з яких: 10 000,00 грн. — заборгованість за кредитом, 28 500,00 грн. — за процентами, 1 000,00 грн. — за комісією. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.06.2022 між ТОВ «Мілоан» і відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець надав кредит, проте відповідач його не повернув і проценти та комісію не сплатив. 25.10.2022 ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право вимоги за цим договором на підставі договору відступлення прав вимоги № 84-МЛ/Т. Відповідачу направлено претензію від 16.10.2025, вимогу залишено без виконання, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутися до суду.

У відзиві на позовну заяву від 27.06.2026 відповідач позов не визнав і зазначив, що позивач: не довів виникнення зобов`язання, ідентифікацію сторін та факт отримання відповідачем коштів; не надав належного розрахунку заборгованості та первинних документів; (не довів перехід права вимоги, зокрема не надав повного договору відступлення та реєстру боржників; подав копії документів, оригінали яких просить витребувати у разі потреби. Просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу як неспівмірних зі складністю справи. У відзиві міститься прохання врахувати його, якщо справу буде розглянуто без участі відповідача.

Окремим клопотанням від 27.06.2026 відповідач просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити їх розмір, посилаючись на відсутність детального розрахунку обсягу послуг, неспівмірність витрат зі складністю справи (типовий позов) та відсутність доказів оплати.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи вони повідомлені належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомлено.

Позивач просив розглянути справу за відсутності його представника, відповідач у відзиві допускав розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про судове засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено, що 20.06.2022 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 102340097 в електронній формі (далі — Кредитний договір). За умовами договору: сума кредиту — 10 000,00 грн., строк кредитування — 105 днів, у тому числі пільговий період 15 днів (до 05.07.2022) і поточний період 90 днів (до 03.10.2022, дата остаточного погашення) (п. 1.2–1.4); комісія за надання кредиту — 1 000,00 грн. (10 % від суми кредиту, одноразово) (п. 1.5.1); проценти в пільговий період — 1 % на день від фактичного залишку кредиту (1 500,00 грн.), у поточний період — 3 % на день (27 000,00 грн.) (п. 1.5.2, 1.5.3); загальні витрати за весь строк кредитування — 29 500,00 грн., загальна вартість кредиту — 39 500,00 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка — 1025 % (п. 1.5, Додаток № 1); кредит надається безготівково на рахунок з використанням карти 486820*20 (п. 2.1); кредитодавець має право відступити право вимоги третім особам без згоди позичальника (п. 3.2.6).

Договір укладено в порядку, визначеному розділом 6 договору: відповідач подав заявку (анкету-заяву) через сайт кредитодавця, ідентифікований через систему BankID НБУ (п. 6.7), акцептував пропозицію (оферту) за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надіслано СМС-повідомленням на номер +380508096080, вказаний відповідачем у договорі та анкеті-заяві.

Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію від 10.09.2025 одноразовий ідентифікатор U28770 надіслано на цей номер 20.06.2022 о 22:35, та сама позначка (одноразовий ідентифікатор U28770, 20.06.2022 22:35) міститься на самому договорі. Договір також підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця з позначкою часу.

Відповідно до платіжного доручення № 46579739 від 20.06.2022 ТОВ «Мілоан» перерахувало 10 000,00 грн на картковий рахунок відповідача 486820*20 (отримувач — ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ) з призначенням «Кошти згідно договору 102340097». Номер картки збігається з номером у п. 2.1 договору.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором нараховано: комісію — 1 000,00 грн.; проценти за період з 21.06.2022 по 05.07.2022 (15 днів) — по 100,00 грн. на день (1 500,00 грн.); проценти за період з 06.07.2022 по 03.10.2022 (90 днів) — по 300,00 грн на день (27 000,00 грн). Нарахування процентів припинено 03.10.2022 — у день завершення строку кредитування. Усього — 28 500,00 грн. процентів. Нарахування штрафних санкцій (пені) та процентів після завершення строку кредитування позивач не заявляє.

Платежів на погашення кредиту відповідач не здійснював.

Відповідно до виписки з особового рахунку заборгованість станом на 22.10.2025 становить 39 500,00 грн. (10 000,00 грн. — кредит, 28 500,00 грн. — проценти, 1 000,00 грн. — комісія).

Наданий суду розрахунок відповідає умовам п. 1.5.1–1.5.3 договору.

Оцінюючи доводи відповідача про недоведеність виникнення зобов`язання, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, які вільні у визначенні його умов.

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа з урахуванням особливостей Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту), а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором; такий договір відповідає письмовій формі.

У матеріалах справи є текст договору з відомостями про підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором, довідка про ідентифікацію з номером телефону, ідентифікатором і часом його надсилання, анкета-заява з анкетними даними відповідача (прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, паспортні дані, адреса, телефон, електронна пошта), що збігаються з відомостями в договорі та в позовній заяві, а також платіжне доручення про перерахування коштів на картку, зазначену в договорі.

Ці докази є взаємопов`язаними, не суперечать один одному в частині ідентифікації сторін, змісту договору та факту перерахування коштів (ст. 89 ЦПК України).

Відповідач не навів жодних конкретних фактів і не надав доказів на спростування цих доказів: він не заперечує, що є особою, дані якої містяться в договорі, не стверджує, що не користувався зазначеним номером телефону чи карткою, не заявляв про підроблення документів, не повідомляв правоохоронні органи про шахрайство, не оскаржував договір, не посилався на повернення коштів, а загальні твердження про «відсутність доказів реальності укладення договору» без жодного обґрунтування за змістом ст. 12, 81 ЦПК України доказами не є, у зв`язку із чим суд відхиляє ці доводи.

Щодо доводів про відсутність належного розрахунку заборгованості суд зазначає, що позивач надав виписку з особового рахунку, відомість щоденних нарахувань і погашень, графік платежів (Додаток № 1) та паспорт споживчого кредиту (Додаток № 2), з яких судом встановлено склад суми заборгованості (тіло, проценти, комісія), ставки, періоди та підстави нарахування.

Нарахування відповідають умовам п. 1.5.1–1.5.3 договору, а розмір процентів не перевищує суми, що розрахована за графіком на строк кредитування.

В той же час, відповідач власного контррозрахунку не подав і не вказав, у чому саме розрахунок є помилковим.

Згідно зі ст. 1048, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику та сплатити проценти у строк і в розмірі, встановлених договором; невиконання цього обов`язку є порушенням зобов`язання.

25.10.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 84-МЛ/Т.

Суду подано також акт приймання-передачі реєстру боржників від 25.10.2022 (610 боржників, загальна сума 5 821 641,67 грн), платіжну інструкцію № 68764 від 25.10.2022 на 161 725,62 грн (плата за відступлення, п. 7.1 договору) та витяг з реєстру боржників (позиція № 578), у якому зазначено відповідача, договір № 102340097 та суми 10 000,00 / 28 500,00 / 1 000,00 грн. (разом 39 500,00 грн.).

Позивач пояснив, що повний реєстр не подано через наявність персональних даних інших осіб.

Суд вважає такий спосіб доказування достатнім: подання витягу, який стосується лише відповідача, відповідає вимогам захисту персональних даних третіх осіб і водночас дозволяє встановити включення спірного зобов`язання до відступленого портфеля.

Відповідно до п. 3.2.6 кредитного договору кредитодавець мав право відступити право вимоги без згоди позичальника.

Згідно зі ст. 512, 513, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу.

Твердження відповідача про ненадання повного договору відступлення спростовується матеріалами справи, оскільки договір подано з усіма додатками. Відповідач стороною договору відступлення не є і не наводить обставин, які б ставили під сумнів його укладення чи виконання.

Відповідач не вказав, які документи викликають сумнів, не надав інших примірників, відмінних за змістом, і не заявив мотивованого клопотання про витребування оригіналів із зазначенням причин неможливості самостійного отримання доказів, а подані докази суд вважає послідовними й такими, що узгоджуються між собою.

Умови кредитного договору щодо розміру комісії, процентів у пільговому та поточному періодах узгоджено сторонами, вони наведені у договорі, графіку платежів і паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач ознайомлений і які підписав електронним підписом (п. 5.1, 6.3 договору).

Відповідач не оспорював ці умови і не заявляв про їх несправедливість (ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»), недійсність чи неукладеність, зустрічного позову не подавав.

Стягнення процентів заявлено лише за період дії договору (до 03.10.2022); пеня та інші штрафні санкції не нараховувались і не стягуються.

За таких обставин суд, керуючись принципом свободи договору (ст. 627 ЦК України), не вбачає підстав для зменшення заявлених сум.

Зважаючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач довів: факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредиту; невиконання відповідачем зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів і комісії; розмір заборгованості 39 500,00 грн.; право вимоги за договором, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (ставка, зменшена до 80 % у зв`язку з поданням позову в електронній формі, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Оскільки позов задоволено повністю, ця сума підлягає стягненню з відповідача (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Окрім того, позивач просить стягнути 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу. На підтвердження подано: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 з АО «Апологет» (п. 2.3 — 8 000,00 грн за одну кредитну справу), акт наданих послуг № Д/5263 від 22.10.2025 з детальним описом (усна консультація — 0,5 год, ознайомлення з матеріалами — 2 год, погодження позиції — 0,5 год, складення позовної заяви — 3,5 год, подання заяви — 1 шт., разом 6,5 год), ордер на надання правничої допомоги від 20.10.2025 та свідоцтво адвоката.

Відповідно до ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат і розподіляються між сторонами.

Розмір таких витрат визначається згідно з договором, але має бути підтверджений доказами та оцінюється судом з урахуванням складності справи, обсягу виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, та ціни позову; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка клопоче про їх зменшення.

Витрати підлягають відшкодуванню незалежно від того, сплачені вони вже чи підлягають сплаті, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Доводи відповідача про відсутність детального опису послуг і доказів фактичної оплати суд відхиляє: детальний опис наданих послуг до акта у матеріалах справи є, а сплата вже понесених витрат не є обов`язковою умовою їх відшкодування, якщо в договорі та акті визначено обов`язок їх сплатити (п. 6 акта передбачає перерахування коштів протягом одного року).

Водночас фіксований розмір винагороди за договором не звільняє суд від оцінки його співмірності (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Суд враховує, що: справа є малозначною та розглядалася в порядку спрощеного провадження; позов є типовим, не містить складних правових питань і ґрунтується на стандартному пакеті документів кредитодавця; представник позивача у судових засіданнях участі не брав і просив розглянути справу за його відсутності; ціна позову становить 39 500,00 грн.

З огляду на це заявлені 8 000,00 грн. за 6,5 год. роботи (з яких 3,5 год. — на складення типового позову, а 2 год. — на ознайомлення з матеріалами) є завищеними, суд вважає співмірним і розумним розмір витрат 3 000,00 грн., у решті цих витрат слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 13, 76–81, 89, 141, 223, 258, 259, 263–265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за договором про споживчий кредит № 102340097 від 20.06.2022 у розмірі 39 500,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. — заборгованість за кредитом, 28 500,00 грн. — заборгованість за процентами, 1 000,00 грн. — заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення строку апеляційного оскарження в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Повні дані сторін:

Позивач: ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Суддя О. В. Маринін