Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №175/13091/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/13091/26

Провадження № 2/175/3847/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначає, що вона та відповідач перебувають у шлюбі з 2007 року, від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі син проживає з нею та перебуває виключно на її утриманні, відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає, що змусило її звернутися до суду з даним позовом. Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

20 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду по суті.

21 вересня 2026 року відповідачем в особі представника ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття. Проте, відповідач категорично заперечує щодо наведених обставин позивачем, а також не погоджується з ними. При ухваленні судового рішення сторона відповідача просить врахувати наступне, зокрема, у позовній заяві вказано наступне: «Спільне сімейне життя між сторонами не склалося. Подружжя фактично припинило сімейні відносини та спільне проживання. утриманні. Неповнолітня дитина проживає разом із Позивачкою та перебуває виключно на її утриманні. Відповідач належної матеріальної допомоги на утримання сина добровільно не надає, витрат на його харчування, лікування, навчання, розвиток, придбання одягу та інших необхідних речей не несе, у зв`язку із чим усі витрати щодо забезпечення дитини покладені виключно на Позивачку. Домовленості щодо способу виконання Відповідачем обов`язку щодо утримання дитини між сторонами не досягнуто». Вищезазначені твердження не відповідають обставинам, які насправді були та спростовуються тим, що відповідач регулярно та добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання дитини – ОСОБА_3 та повнолітнього сина – ОСОБА_5 , що підтверджується наданими суду письмовими та допустимими доказами. Звертають увагу на ту обставину, що позивачка приховала від суду не лише той факт, що відповідач бере участь в утриманні спільних синів, але й приховала те, що вона разом з синами проживає в Німеччині. Також позивачка ввела суд в оману, не зазначила що рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2026 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Враховуючи добровільну участь відповідача в утриманні синів необхідності стягувати аліменти в судовому порядку, у позивача не було. Фактично позивачка подала позов про стягнення аліментів з відповідача не через те, що він не бере участі у матеріальному забезпеченні дітей, а через образу щодо розірвання шлюбу з нею. Відповідач особисто брав участь у додаткових витратах на дитину, зокрема, оплачував йому послуги репетитора, що підтверджується копіями платіжних інструкцій про перерахування грошових коштів ОСОБА_6 , яка є репетитором з іноземної мови для синів позивача та відповідача. Твердження позивача, що відповідач не бере участі в утриманні дитини та жодних витрат на утримання дитини не несе, є недостовірними та спрямовані на створення хибного уявлення про те, що він не бере часті в утриманні сина. Відповідач ніколи не відмовлявся від обов`язку утримувати дитину до досягнення повноліття та продовжує виконувати його добровільно, незалежно від наявності чи відсутності судового позову.

Представник позивача – адвокат Ступак Яна Олександрівна надала суду заяву про слухання справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги з підстав викладених у позові підтримує та просить суд ухвалити відповідне судове рішення.

Представник відповідача – адвокат Олійник Тетяни Василівни надала суду заяву про слухання справи за відсутності сторони відповідача, позовні вимоги про стягнення аліментів сторона відповідача визнає у повному обсязі, при ухваленні судового рішення сторона відповідача просить врахувати фактичні обставини справи та докази щодо добровільної участі відповідача в утриманні обох дітей.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 81 ЦПК України). Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).

Встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 30 листопада 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 1153. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_8 .

За час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися спільні діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №1772) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який наразі вже повнолітній.

Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2026 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення суду про розірвання шлюбу набрало законної сили.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При ухваленні судового рішення суд враховує наступне.

Так, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно того, що відповідач приймає участь у матеріальному утриманні дітей, зокрема і неповнолітнього сина. Однак підтвердження таких доводів не знімає з відповідача обов`язку по утриманню неповнолітнього сина у спосіб, який обрала позивачка.

Позивачка звернулася до суду вважаючи, що її права у частині отримання аліментів на утримання сина порушені відповідачем, і вважає прийнятим спосіб захисту свого права шляхом стягнення з відповідача аліментів у визначному законом розмірі.

Відповідач не проти такого способу вирішення питання стосовно утримання неповнолітнього сина.

Разом з тим суд враховує ту обставину, що в даному випадку, з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини, доцільно буде вирішити питання про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини та закріпити таке утримання на законодавчому рівні шляхом ухвалення відповідного процесуального судового рішення і саме такий спосіб захисту інтересів неповнолітньої дитини буде прийнятним.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач працездатний, на утриманні інших неповнолітніх дітей не має, враховуючи матеріальний стан сторін, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки, стягнувши аліменти з відповідача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Стягнення розпочати з 19 серпня 2026 року з дня реєстрації позову судом.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 1 331 грн. 20 коп., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в сумі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: Озерянська Ж.М.