Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №440/14684/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/14684/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в якому просить:

Визнати протиправним наказ № 32с від 09.10.2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») (Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції ОСОБА_1 .

Скасувати наказ № 32с від 09.10.2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») (Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції ОСОБА_1 .

Позов обґрунтований тим, що оскаржений наказ є протиправними та прийнятий без урахування всіх обставин справи. Так, 01.09.2025 року позивач подав рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням, однак керівництвом рапорт не прийнято, у зв`язку з чим він направив рапорт поштовим зв`язком, який відповідно до інформації по трек-номеру отриманий 16.09.2025. 09.10.2025 позивач був проінформований про включення його та окремих поліцейськими полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» до складу групи оборони. 04.11.2025 року позивача було ознайомлено з наказом №32с від 09.10.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким відносно позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді сурової догани. Позивач вказав, що вказані дії спрямовані на здійснення відносно позивача психологічного тиску, з метою відмови від поданого рапорту про звільнення, адже в усній формі його повідомлено, що рапорт про звільнення ніхто не буде розглядати, та приймати відповідне рішення про звільнення. ОСОБА_1 зазначив, що з наказом про призначення службового розслідування його не було ознайомлено, а про існування такого наказу позивач дізнався із наказу №32с від 09.10.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення», де вказано, що позивач відмовився від виконання наказу від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Зазначене ОСОБА_1 заперечував та вказав, що під час доведення наказу до особового складу на запитання керівництва про готовність до його виконання позивач доповів, що не відмовляється виконувати наказ, але не може його виконати через небажання проходити подальшу службу в лавах Національної поліції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

10.11.2025 відповідачем до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечувалось. В обґрунтування відзиву зазначено, що проаналізувавши зібрані в ході проведення службового розслідування матеріали в їх сукупності установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Краматорськ Краматорського району Донецької області командир зведеного загону «Цунамі» № 1 ЗП БТГр ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції ОСОБА_2 довів в порядку підпорядкованості до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана ОСОБА_1 (0101613) наказ зведеного загону «Цунамі» № 1 ЗП БТГр ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24 вересня 2025 року № 352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Після отримання вказаного наказу капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від його виконання. У подальшому, капітан поліції ОСОБА_1 не забезпечив неухильне та у визначений строк точне виконання вимог наказу зведеного загону «Цунамі» № 1 ЗП БТГр ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24 вересня 2025 року № 352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Таким чином, в діях інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції ОСОБА_1 (0101613) вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, пунктів 2, 4 частини третьої статті 1 та частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337- VIII (зі змінами), підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що виразилися в особистій недисциплінованості, недотриманні законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, невиконанні наказу зведеного загону «Цунамі» № 1 зведеного підрозділу Батальйонна тактична група Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24 вересня 2025 року № 352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Також відповідачем зазначено, що 15.09.2025 на адресу ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт ОСОБА_1 від 01.09.2025 про звільнення його за власним бажанням, без зазначення дати звільнення та поважних причин, що унеможливлюють подальше проходження служби в поліції. 15.10.2025 ДПОП «ОШБ «Лють» на адресу ОСОБА_3 направлено відповідь, стосовно розгляду його рапорту. Позивачу повідомлено, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Позивач у своєму рапорті на звільнення зі служби в поліції не вказав а ні дати з якої його необхідно звільнити зі служби в поліції, а ні причин звільнення (поважні), що перелічені в Постанові № 413. Так, не звільнення позивача слугувало не тільки цілям, поставленим керівництвом держави перед Національною поліцією України, та необхідністю виконання завдань поліції, передбачених Законом № 580, а й мало на меті забезпечення дотримання прав і свобод людей, гарантованих їм Конституцією України, отже не може бути визнаним неефективним, або таким, що не відповідає інтересам служби.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України та призначений на посаду інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Із травня 2025 був відряджений до Донецької області та залучений до виконання службових завдань і обов`язків, у тому числі бойових (спеціальних) завдань, у складі зведеного загону «Цунамі» №1 зведеного підрозділу Батальйонна тактична група ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

25.09.2025 приблизно о 11.00 ОСОБА_1 був доведений зміст наказу командира зведеного загону «Цунамі» №1 ЗП БТГр ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.09.2025 № 352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» (далі - Наказ №352дск/ВС), за яким капітан поліції ОСОБА_1 був залучений до виконання бойового (спеціального) завдання на вогневій позиції, висування на яку мав забезпечити до 07:00 26.09.2025.

ОСОБА_1 повідомив, що зміст наказу йому зрозумілий, однак виконувати його неготовий, у зв`язку із небажанням проходити подальшу службу в лавах НПУ у зв`язку із чим 01.09.2025 поданий рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням, скерований поштовим зв`язком, і отриманий ДПОП «Лють» 16.09.2025. Вказане може негативно вплинути на дієвість на полі бою в районі виконання бойового (спеціального) завдання.

Зазначений факт ОСОБА_1 підтвердив письмово під час надання пояснень від 07.10.2025 під особистий підпис.

29.09.2025 до УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов лист ЗП БТГр ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2025 №12362-2025 щодо направлення матеріалів за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», які відмовились від виконання наказу від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

З метою перевірки зазначених відомостей наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2025 №443 призначене службове розслідування, за висновком якого встановлено, що капітан поліції ОСОБА_4 не забезпечив неухильне, у значений строк, точне виконання вимог наказу №352дск/ВС. В діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини перини статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 4 частини третьої статті 1 та частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що виразилися в особистій недисциплінованості, недотриманні законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, невиконанні наказу від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

За вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 4 частини третьої статті 1 та частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що виразилось в особистій недисциплінованості, недотриманні законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, невиконанні наказу від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», застосувати до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказом ДПОП«ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.10.2025 №232С «Про застосування дисциплінарного стягнення» до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді сурової догани.

З даним наказом ОСОБА_1 ознайомився 09.10.2025 під особистий підпис.

ОСОБА_1 із наказом від 09.10.2025 №32С «Про застосування дисциплінарного стягнення» не погодився, звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон №580-VIII).

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п.2).

За вимогами частини першої та другої статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі – Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна – дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13 Дисциплінарного статуту).

Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування – це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі – Порядок №893).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно із пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

За пунктами 2, 3 розділу ІV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

У силу пункту 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За обставинами даної справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування від 09.10.2025.

За висновком службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про те, що капітан поліції ОСОБА_4 не забезпечив неухильне, у значений строк, точне виконання вимог наказу від 24.09.2025 №352дск/ВС. В діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини перини статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 4 частини третьої статті 1 та частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що виразилися в особистій недисциплінованості, недотриманні законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, невиконанні наказу від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

Таким чином, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності саме за невиконання наказу керівника.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Відповідно до частин першої - третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

У свою чергу, як зазначено позивачем підставою невиконання ним відповідного наказу була наявність його рапорту 01.09.2025 поданий рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням, скерований поштовим зв`язком, і отриманий ДПОП «Лють» 16.09.2025.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114), передбачено, що це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки.

Відповідно до пункту 10 Положення №114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно з підпунктом "ж" пункту 63 Положення №116 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою (пункт 68 Положення №114).

Положення №114 є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наразі є чинним і встановлює, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 11.08.2021 у справі № 826/7075/16, до правовідносин щодо звільнення поліцейських зі служби за власним бажанням підлягає застосуванню пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, який встановлює обов`язок працівника попередити керівництво про звільнення за три місяці до звільнення.

При цьому Верховний Суд прийшов до висновку про можливість звільнення працівника поліції (за власним бажанням) у більш стислі строки, аніж через три місяці від дати попередження (подання рапорту). Однак, для цього має бути обопільна згода/намір двох сторін – того, хто звертається з таким рапортом, і того/тих, хто ухвалює рішення про звільнення.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав рапорт від 01.09.2025, у якому просив звільнити зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію за власним бажанням.

З огляду на дату подання рапорту на звільнення та приписи пункту 68 Положення №114, у відповідача було три місяці на розгляд такого питання.

Суд зазначає, що подання позивачем рапорту про звільнення не перешкоджало останньому виконувати наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

У відповідності до підпункту «ж» пункту 63 Положення №114 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків. Поряд із цим Постанова №413, що була прийнята на виконання статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 106 Кодексу цивільного захисту України, пункту 35 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 10 серпня 2012 р. №470, пункту 28 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29 жовтня 2012 р. №618, Кабінет Міністрів України визначає наступні сімейні обставини та інші поважні причини звільнення, зокрема з органів внутрішніх справ: виховання матір`ю батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання матір`ю (батьком) військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком, до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом І чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька); укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України; хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім`ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім`ї, у разі відсутності можливості переміщення переведення) до іншої місцевості; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною /чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох, і більше дітей; неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону); довгострокове за кордон дружини (чоловіка) відрядження військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу. Згідно з підпунктом «ж» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

За поясненнями відповідача ОСОБА_1 у своєму рапорті на звільнення зі служби в поліції від 01.09.2025 не вказав дату з якого його необхідно звільнити з органів поліції, а також не вказав про наявність поважних причин звільнення, що перелічені в Постанові №413. Рапорт не був погоджений безпосереднім керівником позивача, відсутня будь-яка резолюція безпосереднього керівника ОСОБА_1 ..

На час видання наказу від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» ще не минув 3-х місячний термін на прийняття рішення про звільнення позивача за його рапортом, а тому його подання не було підставою для відмови від виконання наказу керівництва, адже наказ про його звільнення зі служби в поліції за власним бажанням Департаментом не видавався.

Інших обставин, які б перешкоджали позивачу виконати наказ від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» позивач не повідомив.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Позивач склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, та відповідно до специфіки діяльності якого входить, зокрема, участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.

У даному випадку позивач про неможливість виконати наказ від 24.09.2025 №352дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», саме з наведених у законі підстав, уповноваженого керівника не повідомляв.

Відповідно до частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частинами 4 та 5 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частиною 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлено.

Також, обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку в стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що, відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, виключає можливість застосування до нього дисциплінарного стягнення, не встановлено.

Причинами та умовами, що сприяли скоєнню дисциплінарного проступку, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 недотримання ним вимог посадових інструкцій, чинного законодавства України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Твердження позивача про повідомлення його про проведення службового розслідування тільки наказом про застосування дисциплінарного стягнення, спростоване матеріалами справи, з огляду на наявність в матеріалах службового розслідування письмових пояснень ОСОБА_1 за фактом невиконання наказу від 24.09.2025 №352дск/ВС.

Відтак, на переконання суду, враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією проти України у вигляді невиконання наказу керівництва, відповідачем обґрунтовано прийняті накази про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді сурової догани.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Резюмуючи викладене та враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд доходить до висновку про те, що приймаючи спірний наказ відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.О. Удовіченко