Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №440/14618/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/14618/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 рішенням військово-лікарської комісії від 10.08.2022 № 56/8/427, на підставі статті 64а розкладу хвороб, визначеного Положенням про військову-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р., визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку. 10 серпня 2022 року Позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить відмітка проставлена у військовому квитку серії НОМЕР_1 (стор. 7). 17 вересня 2025 року Позивач встановив мобільний застосунок Резерв + з якого дізнався, що перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та перебуває у розшуку через неприбуття за повісткою до вказаного ТЦК та СП. 18 вересня 2025 року Позивач звернувся із письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 (Кобеляки) в якій просив, внести відомості про його виключення з військового обліку та непридатність до військової служби в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 25 вересня 2025 року в інтересах Позивача було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_7 (Кобеляки) з метою отримання відомостей про результати розгляду заяви Позивача від 18.09.2025. У відповідь було повідомлено, що Позивач дійсно перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (Кобеляки), оскільки Відповідач здійснив взяття та виключення Позивача з військового обліку документально, але ці відомості не відображено в реєстрі ІТС «ОБЕРІГ». 26 вересня 2025 року Позивач звернувся до Відповідача із письмовою заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку та про непридатність до військової служби. До заяви було долучено належним чином засвідчені копії військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки військово-лікарської комісії від 10.08.2022 № 56/8/427. Відповідач, листом № ВО/13385 від 14.10.2025 повідомив Позивача про необхідність його особистої явки, з метою внесення наведених раніше даних до реєстру Оберіг. Всупереч викладеному, відповідачем не внесено відповідні дані, що послугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 29 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до відомостей витягу з електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста Резерв+, сформованого:17.09.2025, який відображає дані з реєстру «Оберіг», ОСОБА_1 військовозобов`язаний перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_1 ), категорія обліку: військовозобов`язаний, дані уточнені вчасно 27.06.2024, міститься запис про розшук ТЦК та СП

Відповідно до довідки від 10.08.2022 року № 5618/427 складеною відповідно до додатку №4 Положення про військово–лікарську експертизу в Збройних силах України солдат ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 10.08.2022 та на підставі статті 64а Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

На підставі викладеного у військовому квитку серія НОМЕР_1 , який виданий на ім`я ОСОБА_1 внесений запис, відповідно до якого зазначено, що 10.08.2022 призовною комісію (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за ст.64а розладу хвороб (наказу МО України 2008 р. №402) та знятий з військового обліку.

Встановивши мобільний застосунок Резерв + та дізнавшись дізнався, що перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та перебуває у розшуку через неприбуття за повісткою до вказаного ТЦК та СП, позивач 26 вересня 2025 року звернувся до Відповідача із письмовою заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку та про непридатність до військової служби. До заяви було долучено належним чином засвідчені копії військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки військово-лікарської комісії від 10.08.2022 № 56/8/427.

Листом № ВО/13385 від 14.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомив Позивача про необхідність його особистої явки, з метою внесення наведених раніше даних до реєстру Оберіг.

Позивач, наполягаючи на протиправній бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стаття 34 Закону №2232-XII визначає, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (стаття 1 Закону №1951-VIII).

Згідно зі статтею 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до абзацу 5 частини п`ятої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи суд, надаючи оцінку твердженню стосовно належності довідки військово – лікарської комісії, зазначає наступне.

Визначення придатності за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів. Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

За приписами п.п. 2.5.1 п. 2.6 глави 2 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Згідно з п. 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду. Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного, незалежно від строку, за його заявою або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням начальника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов, зокрема, "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Відповідно до пп. "б" пунктів 22.6 Положення №402 (в редакції саном на дату складення довідки ВЛК від 13.09.2022) свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню, зокрема, у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Аналіз зазначених положень вказує на те, що непридатність солдата ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку у воєнний час може підтверджуватись довідкою ВЛК, що затверджена ВЛК регіону.

Однак відповідного документа позивачем не надано, а посилання про наявний запис у військовому квитку позивача судом оцінюється критично, оскільки, як вже зазначалось, у військовому квитку серія НОМЕР_1 , який виданий на ім`я ОСОБА_1 внесений запис, відповідно до якого зазначено, що 10.08.2022 призовною комісію (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за ст.64а розладу хвороб (наказу МО України 2008 р. №402) та знятий з військового обліку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 року у справі № 280/2880/24, законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII Верховний Суд у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що «громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаний», водночас зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Оцінюючи наведені сторонами доводи у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяР.І. Молодецький