Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №440/4887/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4887/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до військово-облікових документів громадянина, реєстру «Резерв+», Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів « Оберіг » достовірних відомостей про наявність у ОСОБА_1 непогашеної судимості за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України, та особливостей мобілізації такої категорії громадян;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Реєстру «Оберіг», реєстру «Резерв+» та до військово-облікових документів ОСОБА_1 достовірні відомості про його непогашену судимість за ч. 2 ст. 115 КК України, визначивши його статус як особи, яка тимчасово непридатна до мобілізації, на підставі ч.2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

зобов`язати Відповідача зазначити в розділі «Особливі відмітки», графа 12, військово-облікових документів Позивача, також у реєстрах «Резерв+» та «Оберіг» інформацію про те, що особа не підлягає призову на військову службу відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; підлягає призову на військову службу під час мобілізації виключно за мобілізаційним розпорядженням Генерального штабу ЗСУ, згідно з п. 23 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та має непогашену судимість відповідно до ч.2 ст. 115 КК України (умисне вбивство двох або більше осіб). На думку позивача, присвоєння йому статусу військовозобов`язаного є протиправним. Зазначає, що відповідачу необхідно внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині статусу ОСОБА_1 достовірні відомості про його судимість та інформацію про те, що особа не підлягає призову на військову службу, а підлягає лише підлягає призову на військову службу під час мобілізації виключно за мобілізаційним розпорядженням Генерального штабу ЗСУ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4887/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

04.05.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , особою, яка відповідно до прямої імперативної заборони, встановленої частиною 2 статті 4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до 21 липня 2033 року - до моменту погашення судимості за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 вчинити дії, спрямовані на відновлення порушених прав Позивача, а саме: внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» достовірні відомості про непогашену судимість ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 115 КК України, що виникла на підставі вироку Міського суду у м. Празі від 16.06.2009, зміненого вироком Вищого суду м. Прага від 24.11.2009, та приведеного у відповідність до законодавства України Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.09.2022, строк погашення якої спливає 21 липня 2033 року;

забезпечити відображення в електронному військово-обліковому документі (застосунок «Резерв+») та в паперовому військово-обліковому документі (у розділі «Особливі відмітки», графа 12) достовірних відомостей про те, що ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до 2 липня 2033 року;

виключити з Реєстру «Оберіг» та з військово-облікових документів недостовірні відомості, що спотворюють його правовий статус, зокрема:

запис про те, що я нібито «підлягаю призову на військову службу під час мобілізації», що також відображено у витягу з Реєстру як: тип картотеки: військовозобов`язаний; Тип підкартотеки: підлягає призову на військову службу під час мобілізації;

запис про перебування у «Сигнальному списку» (розшук ТЦК) як безпідставний, оскільки він не переховувався, одразу після звільнення оновив облікові дані та перебуває в офіційній переписці з ТЦК;

запис про нібито притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП від 14.07.2025 року як юридично нікчемний, оскільки станом на цю дату я мав статус засудженого, який фізично відбував покарання у виді позбавлення волі, і був звільнений лише 21.07.2025 року;

інші позовні вимоги (пункти 1, 2 прохальної частини) залишає без змін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 заяву ОСОБА_1 від 20.05.2026 про забезпечення позову (вхідний № 37191/26 від 20.05.2026) у справі № 440/4887/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 04.06.2026 (вхідний № 41535/26) поданої у справі № 440/4887/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 відмовлено у прийнятті та повернуто позивачу без розгляду заяву від 22.07.2026 року (вхідний №55157/26) про уточнення позовних вимог у справі №440/4887/25.

01.05.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що відповідачем належним чином виконано вимоги закону: відомості про судимість Позивача за ч. 2 ст. 115 КК України внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРПВР). Це підтверджується Витягом з Реєстру (додається до відзиву), що спростовує твердження позивача про бездіяльність відповідача в цій частині. Вимога позивача щодо внесення запису про судимість безпосередньо у військово-обліковий документ (як паперовий, так і електронний) суперечить чинним нормативно-правовим актам, зокрема постанові КМУ від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа", зазначив, що перелік відомостей, що відображаються у ВОД, є вичерпним. Відповідач не має законних повноважень самовільно вносити до форми документа додаткові графи або дані, які не передбачені Порядком № 559.

Позивач надав відповідь на відзив.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Відповідно до відомостей витягу з електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста Резерв+, сформованого: 19.04.2026, 16:46 та 18.05.2026, 01:32, який відображає дані з реєстру «Оберіг», військово-облікового документу №110120231396550400139, копії яких надані позивачем та облікової картки до військового квитка (військово-облікового документу) № НОМЕР_1 , копія якої надана відповідачем, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовозобов`язаний, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , дата уточнення даних 27.09.2025, внесений запис про порушення правил військового обліку, а з 18.05.2026 внесений запис про розшук ТЦК.

Згідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей" ФОВМ-005768970, копія якої надана позивачем, ОСОБА_1 має незняту та непогашену судимість.

Позивач звернувся із заявою від 24.03.2026 до відповідача, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" та до його військово-облікових документів достовірні відомості про непогашену судимість.

Листом від 28.03.2026 року №6/3715 відповідач, розглянувши заяву позивача від 24.03.2026, повідомив, що актуальні дані позивача щодо перебування на військовому обліку внесені до ЄДРПВР, відомості щодо судимості позивача наявні у ЄДРПВР.

Позивач не погодився з діями ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до його військово-облікових документів, реєстру «Резерв+», Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» достовірних відомостей щодо ОСОБА_1 , щодо непогашеної судимості за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України, та особливостей мобілізації такої категорії громадян,що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Отже ключовим питанням в контексті обставин цієї справи є вирішення питання про правомірність перебування позивача на військовому обліку та внесення відомостей щодо нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України від 21.10.93 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).

У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять "мобілізація" та "особливий період", відповідно до яких:

мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

За частинами 1, 2 ст.4 Закону №3543-XII (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частиною п`ятою статті 4 Закону №3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон №2232-XII),Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною п`ятою статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, що була чинною до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

11.04.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон №3633-ІХ).

Так, вищевказаним Законом № 3633-ІХ внесені зміни до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частину 6 статті 37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Станом на час виникнення спірних відносин частина шоста статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Окрім того, згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

З огляду на наведені вище положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд вказує, що законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключеного з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

За діючими на час виникнення спірних правовідносин нормами, раніше засуджені особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених частиною першою статті 37 Закону № 2232-XII, якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII підстави для виключення з військового обліку.

Отже на момент засудження позивача за вчинення злочину відпвідні норми існували, але це не означає, що нормативне регулювання з питань військового обліку не може бути змінено у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Проте перебування особи на військовому обліку не є відповідальністю особи, а тому зміна правового регулювання щодо військового обліку не є підставою для не застосування діючої на час виникнення спірних відносин норм права.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі №280/6524/24.

Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його існуючих конституційних прав і свобод.

У спірних відносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, оскільки спірні між сторонами в цій справі відносини виникли після 18.05.2024, тобто після внесення відповідних змін до Закону №2232-XII.

В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В обставинах даної справи суд має зауважити, що засудження за скоєння тяжкого злочину не є статусом, що в силу закону наданий особі довічно. Держава за своєю природою має повноваження змінювати правила нормативного врегулювання правовідносин в тій чи іншій сфері з урахуванням обмежень, встановлених Конституцією та законами України. Внаслідок відповідного рішення законодавця було змінено нормативне регулювання питання військового обліку та, відповідно, мобілізації осіб, яким раніше держава не вважала за доцільне збереження статусу військовозобов`язаних.

Позивач, стверджуючи, що його засуджено за ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство двох або більше осіб) в обґрунтування заявлених вимог посилається на норму частини другої статті 4 Закону № 2232-XII, згідно якої Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб.

При наданні правової оцінки наведеним аргументам позивача суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 2232-XII, Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися, серед іншого, особами, які мають судимість за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб.

Частиною четвертою статті 39 Закону №2232-XI передбачено, що на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.

Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Крім того, згідно з пунктом 4 розділу "Загальні питання" "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;

підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з`явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;

підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пункту 81 Порядку № 560, призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ. У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Стосовно обставин цієї справи, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.09.2022 року у справі №552/3783/22 (провадження № 1-м/552/2/22) за наслідками розгляду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Чеської Республіки у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , засудженого вироком Міського суду у місті Празі від 16.06.2009 року із змінами, внесеними вироком Вищого суду у міста Праги від 24.11.2009 року, до покарання, яке набуло статусу остаточного 24.11.2009 року, у вигляді 22 років позбавлення волі, суд, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Міського суду у місті Празі від 16.06.2009 року із змінами, внесеними вироком Вищого суду у міста Праги від 24.11.2009 року відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України задовольнив. Привів вирок Міського суду у місті Празі від 16.06.2009 року із змінами, внесеними вироком Вищого суду у міста Праги від 24.11.2009 року, яким ОСОБА_1 був засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 219 (співучасть у замаху на вбивство), ч. 1, п.п. «c», «h» ч. 2 ст. 219 (вбивство, вчинене повторно, з корисливих мотивів), ч. 1 ст. 185 (незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї; ч. 1 ст. 235 (вимагання, вчинене з погрозою застосування насильства та вбивством) КК Чехії, що також є караними діяннями відповідно до статей 15, 115, 189, 263 КК України. Ухвалив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі; п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 , 69 КК України до 15 років позбавлення волі без конфіскації майна; ч. 1 ст. 263 КК Укрїни до 3 роки позбавлення волі; ч. 2 ст. 189 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно вважати засудженим ОСОБА_1 до 22 років позбавлення волі без конфіскації майна /https://reyestr.court.gov.ua/Review/106316629/.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року у справа № 552/3783/22 (номер провадження 11-кп/814/885/25) ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2022 року в частині визначення строку покарання ОСОБА_1 змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , засудженим:

-за ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років;

-за п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років без конфіскації майна;

-за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за вироком Міського суду у м. Празі від 16.06.2009 із змінами, внесеними вироком Вищого суду у м. Празі від 24.11.2009 - 15 років позбавлення волі без конфіскації майна.

В іншій частині ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2022 року залишено без змін /https://reyestr.court.gov.ua/Review/129168860/.

Частина друга статті 115 КК України на час виникнення спірних правовідносин викладена в такій редакції:

"Умисне вбивство"

1) двох або більше осіб;

2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

3) заручника або викраденої людини;

4) вчинене з особливою жорстокістю;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

6) з корисливих мотивів;

7) з хуліганських мотивів;

8) особи чи її близького родича у зв`язку з виконанням цією особою службового або громадського обов`язку;

9) з метою приховати інше кримінальне правопорушення або полегшити його вчинення;

10) поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством;

11) вчинене на замовлення;

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу;

14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

карається позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

Отже встановлені обставини справи свідчать, що згідно ухвали Київського районного суду м. Полтави від 14.09.2022 у справі № 552/3783/22, ухвали Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року у справі № 552/3783/22, позивач засуджений, зокрема, за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; за п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 із застосуванням ст. 69 КК України до покарання; за ч. 1 ст. 263 КК України; за ч. 2 ст. 189 КК України, що підтверджується відомостями облікової картки до військового квитка (військово-облікового документа) № НОМЕР_1 , наданого суду відповідачем.

Таким чином, позивача було засуджено до позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину, однак кваліфікація злочину не містить пункту першого частини другої статті 115 КК України.

Тому суд не погоджується з доводами позивача про те, що він засуджений за вчинення умисного вбивства саме двох або більше осіб (пункт 1 частини другої статті 115 КК України).

Пунктом 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XI в редакції з 18.05.2024 чітко визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, тому порушень з боку відповідача щодо взяттю позивача на військовий облік з боку відповідача судом не встановлено.

Отже, відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_1 , як такого, що не підлягає призову на військову службу.

З цих же мотивів, за їх безпідставністю не підлягають задоволенню вимоги позивача про: зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Реєстру «Оберіг», реєстру «Резерв+» та до військово-облікових документів ОСОБА_1 достовірні відомості про його непогашену судимість за ч. 2 ст. 115 КК України, визначивши його статус як особи, яка тимчасово непридатна до мобілізації, на підставі ч.2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; зобов`язати Відповідача зазначити в розділі «Особливі відмітки», графа 12, військово-облікових документів Позивача, також у реєстрах «Резерв+» та «Оберіг» інформацію про те, що особа не підлягає призову на військову службу відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; забезпечити відображення в електронному військово-обліковому документі (застосунок «Резерв+») та в паперовому військово-обліковому документі (у розділі «Особливі відмітки», графа 12) достовірних відомостей про те, що ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до 2 липня 2033 року; виключити з Реєстру «Оберіг» та з військово-облікових документів недостовірні відомості, що спотворюють його правовий статус, зокрема: запис про те, що він нібито «підлягаю призову на військову службу під час мобілізації», що також відображено у витягу з Реєстру як: тип картотеки: військовозобов`язаний; Тип підкартотеки: підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача зазначити в розділі «Особливі відмітки», графа 12, військово-облікових документів Позивача, також у реєстрах «Резерв+» та «Оберіг» інформацію про те, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації виключно за мобілізаційним розпорядженням Генерального штабу ЗСУ, згідно з п. 23 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 Порядку № 560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути, зокрема, призвані: особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

Як вже вище зазначено судом відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни; 23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з положеннями частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.

За викладених обставин порядок мобілізації осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, згідно якого такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, що передбачено пунктом 4 Порядку № 560, не належить ані до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста ані до його службових даних які вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру.

Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559), передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом.

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів та громадян України, звільнених з військової служби у відставку із зазначених органів), - засобами Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (далі - Портал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

у паперовій формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах або звільнені у відставку із зазначених органів, - на бланку, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (пункт 2 Порядку № 559).

Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Положеннями пункту 3 Порядку № 559 встановлено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Положеннями пункту 8 Порядку № 559 передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (за наявності); 7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку (за наявності); 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі; 19) відцифрований образ обличчя особи (за наявності); 20) відомості про вручення мобілізаційного розпорядження (за наявності) - у разі технічної реалізації.

За наведеного правового регулювання порядок мобілізації осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, згідно якого такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, що передбачено пунктом 4 Порядку № 560, не становить персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста та його службових даних які вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, обов`язок із внесення таких відомостей до військово-облікового документу, які повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, законодавством не встановлено.

Відтак у вимогах позивача про зобов`язання відповідача зазначити в розділі «Особливі відмітки», графа 12, військово-облікових документів Позивача, також у реєстрах «Резерв+» та «Оберіг» інформацію про те, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації виключно за мобілізаційним розпорядженням Генерального штабу ЗСУ, згідно з п. 23 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, слід відмовити.

Щодо заявлених позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Реєстру «Оберіг» та з військово-облікових документів запис про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП від 14.07.2025 року як юридично нікчемний, суд виходить з наступного.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі - Порядок №1487).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Згідно пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів у паперовій формі, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, стаття 210 та стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Відповідач в силу приписів частини восьмої статті 5, статті 6 Закону № 1951-VIII є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних, вносити, обробляти та зберігати в базі даних Реєстру, серед іншого, такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Як було зазначено, відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить, серед іншого, також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

Відтак, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Отже у разі винесення відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, вказані відомості повинні бути внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки в силу приписів норми пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас, як встановлено судом, відповідно до відомостей про відсутність активних порушень ОСОБА_1 , наданих відповідачем на виконання ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2026, станом на момент надання зазначених відомостей статус притягнення особи до адміністративної відповідальності особи визначено як "неактивний".

Згідно із вказаними відомостями, підставою для подання особи в розшук зазначено неприбуття за повісткою до ТЦК та СП, передбачене статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Дата порушення зазначена як 16.05.2026, дата звернення до Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області - 16.05.2026. Водночас дата скасування зазначена як 25.07.2026, дата підписання рішення про скасування, підписана ТВО начальника Дашевським Олександром Миколайовичем - 26.07.2026. Причиною скасування зазначено "відсутність таких підстав, особа самостійно з`явилася".

Постановою №1699 про закриття справи про адміністративне правопорушення від 24.07.2026, справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина закрито, що є формою відмови держави від юридичного переслідування особи позивача за вчинення адміністративного правопорушення та унеможливлює здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення його до адміністративної відповідальності про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Інших доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку відповідачем не надано,

З огляду на викладене, ураховуючи, що у разі винесення відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, вказані відомості повинні бути внесені відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та з огляду на те, що на момент розгляду справи відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП виключені, суд доходить висновку про відсутність підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити з Реєстру «Оберіг» та з військово-облікових документів недостовірні відомості, що спотворюють його правовий статус, зокрема, запис про нібито притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП від 14.07.2025 року як юридично нікчемний.

Щодо позовних вимог в частині внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» достовірні відомості про непогашену судимість ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 115 КК України, суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей облікової картки до військового квитка (військово-облікового документу) № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 у графі 35 "Службові відмітки" у блоці "судимість", містяться записи щодо вироку: ст. 15 ч. 2; ст. 115 ч. 2 п. 12; ст. 115 ч. 2 п. 6; ст. 115 ч. 2 п. 13; ст. 69; ст. 263 ч. 1; ст.189 ч. 2; ст. 70 ч. 1.

Отже, наведені відомості облікової картки свідчать про наявність у військово-обліковому документі ОСОБА_1 інформації щодо його судимості.

Таким чином, в цій частині позовних вимог також слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити з Реєстру «Оберіг» та з військово-облікових документів запис про перебування у "Сигнальному списку" (розшук ТЦК) як безпідставний, суд зазначає таке.

Відповідно до вже зазначених відомостей облікової картки до військового квитка (військово-облікового документу) № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 у графі 35 "Службові відмітки" запис про "Перебування у сигнальному списку" відсутній. Окрім цього, на виконання вже зазначеної ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2026, відповідач в поясненнях зазначив, що позивач не перебуває у "Сигнальному списку ". Строк зберігання таких списків становить - 3 роки.

Отже, на момент розгляду справи позивач у "Сигнальному списку" не перебуває, а відповідний запис у його обліковій картці до військово-облікового документа відсутній, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовної вимоги в цій частині також відсутні.

Відповідно суд не знаходить підстав для задоволення позову, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Окремо варто зауважити, що доводи ОСОБА_2 в обґрунтування тверджень про незаконність дій відповідача щодо виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_10 на 27 липня 2026 року (Розпорядження № 6/8109/3 від 19.07.2026, Повістка № 8320334 від 19.07.2026), та щодо третього звернення відповідача до Національної поліції 05 жовтня 2026 року щодо затримання та доставлення позивача без належного вручення повістки, судом не оцінюються, оскільки такі дії не становлять предмету спору в даній справі.

Інші доводи позивача не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.

Враховуючи вищевказане, суд також не встановив законних підстав для задоволення позову.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В АЛ И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяР.І. Молодецький