Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/22134/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22134/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 20 липня 2026 року (документ сформований в системі ЕС 18.07.2026) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), в який позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 30.06.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 року по 30.06.2026 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в повному розмірі, виплаченого 30.06.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманих із грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24, в розмірі 34 721,49 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять одна гривня 49 копійок).

Ухвалою від 27 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та з 16.07.2023 року виключена із списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.07.2025 року №201.

Позивач зазначила, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 у справі №420/37764/24 Військову частину НОМЕР_2 зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року включно, з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, індексацію – різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), грошову допомогу на оздоровлення, за період з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з урахуванням раніше виплачених сум. Загальна сума, яка підлягала виплаті згідно рішення суду, склала 192 897,13 грн.

Позивач зазначила, що 30.06.2026 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24 Військовою частиною НОМЕР_2 перераховано на картковий рахунок позивача кошти у сумі 155 282,18 грн. з одночасним утриманням суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18%.

Разом з тим, компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, та грошова компенсація сум податків з доходів фізичних осіб, передбачена Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, позивачу виплачена не була.

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, оскільки зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні ст.ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

При цьому позивач звертає увагу, що виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу, що не було зроблено відповідачем.

Також позивач вважає, що він має право на компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Розмір невиплаченої позивачу компенсації суми податку з доходів фізичних осіб складає 34721,49 грн (192897,13 грн х 18 %).

До суду 13 серпня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону №2050-III, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Щодо позовних вимог стосовно нарахування та виплати грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб утриманих із грошового забезпечення. Відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів регулюються Податковим кодексом України.

Також представник відповідача зазначає, що відповідно до індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 26.02.2026 року оскільки дохід нараховується та виплачується на підставі рішення суду юридичною особою на користь звільненого військовослужбовця, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків без урахування положень п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України та військовим збором за ставкою 5 відсотків, незалежно за який період такі доходи нараховані.

Враховуючи зазначене, представник відповідача зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 діяла відповідно до вимог чинного законодавства України.

До суду 03 серпня 2026 року від відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, разом з якої надано витребувані судом докази.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Сторони не заперечують, що позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.07.2023 року № 201 позивача звільнено з військової служби та з 16.07.2023 року виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .

Суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 у справі №420/37764/24 Військову частину НОМЕР_2 зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року включно, з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, індексацію – різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), грошову допомогу на оздоровлення, за період з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до відомості № 43 від 29.06.2026 року загальна сума, яка була нарахована позивачу згідно з рішення суду, складає 192 897,13 грн.

30.06.2026 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24 Військовою частиною НОМЕР_2 перераховано на картковий рахунок позивача кошти у сумі 155 282,18 грн. з одночасним утриманням суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18%.

Матеріалами справи підтверджено, що на запит представника позивача Військова частина НОМЕР_2 листом від 11 липня 2026 року № 1126/304/6/3318 повідомила, що сума, яка підлягала виплаті позивачу на виконання рішення суду по справі №420/37764/24 склала 192897,13 грн, з якої військовою частиною утримано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18 % в сумі 34721,49 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі, - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 у справі №420/37764/24 Військову частину НОМЕР_2 зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року включно, з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, індексацію – різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), грошову допомогу на оздоровлення, за період з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до відомості № 43 від 29.06.2026 року загальна сума, яка була нарахована позивачу згідно з рішення суду, складає 192 897,13 грн.

30.06.2026 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24 Військовою частиною НОМЕР_2 перераховано на картковий рахунок позивача кошти у сумі 155 282,18 грн. з одночасним утриманням суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18%.

Разом з цим відповідачем не було виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів одночасно із виплаченою заборгованістю.

Така бездіяльність відповідача є протиправною, з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.

У справі № 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Цей висновок був повторений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21.

Також Верховний Суд у постанові від 24.01.2025р. у справі №380/1607/24 зазначив, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена положеннями Закону №2050-ХІІІ і Порядку №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постанові від 04.09.2025р. у справі №420/16557/24, за наслідком розгляду спірних правовідносин щодо виплати компенсації втрати частини доходу, у зв`язку з його несвоєчасною виплатою, в якій суд за наслідком розгляду касаційної скарги позивача, посилаючись на вищевказану позицію Верховного Суду у справі №380/1607/24, також виснував, що виплата компенсації здійснюється у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

Також, відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 30.09.2025 року по справі № 160/10768/24 Верховний Суд дійшов висновку про правомірність права позивача на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, зазначивши у п. 32 постанови: «На противагу суду апеляційної інстанції суд першої інстанції, ураховуючи наявність факту виплати 28.03.2024 позивачці грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №160/10846/22 в розмірі 51597,59 грн, дійшов обґрунтованого висновку про те, що, позивачка має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати».

Тому, застосовуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року включно, з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, індексації – різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), грошову допомогу на оздоровлення, за період з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання уповноваженого органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів, та наведені позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.

Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі, - Порядок №44).

Відповідно до п. 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками

Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Згідно з пунктом 2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб.

За змістом пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Системний аналіз Порядку №44 доводить, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, так й особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено, що на час проходження військової служби позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення, що входить до складу грошового забезпечення, та грошове забезпечення в належному розмірі, суми яких були виплачені позивачу вже після звільнення позивача з військової служби на виконання рішення суду.

Суд зазначає, що присуджена рішенням суду сума грошового забезпечення позивачу мала бути йому виплачена ще під час проходження ним військової служби.

Тому суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб.

За таких обставин, позовні вимоги щодо виплати компенсації податку з доходів фізичних осіб є правомірними та належать задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні докази понесених інших витрат, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 30.06.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2016 року по 30.06.2026 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в повному розмірі, виплаченого 30.06.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманих із грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/37764/24, в розмірі 34 721,49 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять одна гривня 49 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко