Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №501/352/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 501/352/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області з позовом до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення на іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , що сталася 03 вересня 2025 року на автодорозі М27 Одеса - Чорноморськ, що здійснював рух транспортним засобом Мitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- зобов`язати оформити протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно водія автомобіля Мitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 з подальшим направленням його до відповідного суду для розгляду.

05 лютого 2026 року ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області відмовлено у відкритті провадження.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 05 лютого 2026 року скасовано. Справу направлено на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю.

23 червня 2026 року від Чорноморського міського суду Одеської області до Одеського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №501/352/26 за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 року, адміністративну справу за №501/352/26 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року позов залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.

06 липня 2026 року до суду надійшла від позивача заява на усунення недоліків позову, до якої зокрема додано позовну заяву (уточнену редакцію), відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Відділу поліції № 1 Одеського районного управління № 2 Головного управління національної поліції (код ЄДРПОУ 41411681, місцезнаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 15), які виразилися у відмові складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.09.2025 року;

- зобов`язати посадових осіб Відділу поліції № 1 Одеського районного управління № 2 Головного управління національної поліції (код ЄДРПОУ 41411681; місцезнаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 15) скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.09.2025 року та направити протокол до суду для розгляду.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач обґрунтовує позов протиправною бездіяльністю посадових осіб Відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, яка, на її думку, полягає у нескладенні щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.09.2025 року. Зазначає, що, попри притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, працівники поліції не надали належної оцінки його діям як можливій причині ДТП. Посилається на висновок судового експерта від 14.10.2025 року № 11001250, згідно з яким дії водія автомобіля Mitsubishi Outlander, що полягали у виконанні розвороту через суцільну лінію дорожньої розмітки, були технічною причиною зіткнення, тоді як порушень Правил дорожнього руху з боку позивача, які перебували б у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, не встановлено. Також зазначає, що зверталася до органу поліції із заявою про складення відповідного протоколу, однак отримала формальну відповідь із рекомендацією звернутися до суду. Вважає таку бездіяльність протиправною та просить зобов`язати відповідача скласти щодо ОСОБА_2 протокол за статтею 124 КУпАП і направити його до суду для розгляду. Обґрунтовуючи позов, посилається на положення Конституції України, КУпАП, КАС України та Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Відповідач відзив на позов до суду не подав.

Станом на 12 жовтня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

03.09.2025 року ОСОБА_1 рухалася на належному їй автомобілі марки «Nissan Juke», державний номерний знак НОМЕР_3 по автодорозі М27 Одеса - Чорноморськ з с. Сухий Лиман у напрямку м. Одеси.

Вказана ділянка дороги має одну смугу руху у напрямку м. Одеси та дві смуги руху у напрямку м. Чорноморськ які розділені суцільною лінією розмітки 1.1.

Як зазначає позивач, наближаючись до в`їзду на територію Таїровського кладовища, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 наздогнав автомобіль марки «Mitsubishi Outlanger», державний номерний знак НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 . Вказаний автомобіль рухався зі швидкістю менше 30 км/год, що ОСОБА_1 вдалося встановити з показань спідометра, встановленого в належному їй автомобілі та був поодиноким, тобто будь-яких інших транспортних засобів позаду автомобіля «Mitsubishi Outlander», або попереду нього не було.

Як зазначає позивач, внаслідок того, що автомобіль «Mitsubishi Outlander» рухався зі швидкістю менше 30 км/год, ОСОБА_1 почала маневр обгону вказаного транспортного засобу. В цей момент, водій автомобіля «Mitsubishi Outlander», порушуючи Правила дорожнього руху, почав маневр розвороту, внаслідок чого допустив зіткнення з належним ОСОБА_3 автомобілем. Внаслідок ДТП належний на праві власності ОСОБА_3 автомобіль отримав механічні пошкодження.

На місце ДТП були викликані працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , склали схему місця ДТП та відібрали пояснення в учасників ДТП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442121, 03.09.2025 р., 08:30 дорога М27 9 км 500 м ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ніссан д/н НОМЕР_4 не витримала безпечну дистанцію та допустила зіткнення з автомобілем Мітсубісі д/н НОМЕР_1 , який рухався попереду та виконував маневр розвороту, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху.

Водночас, відносно водія ОСОБА_2 була складена постанова серії ЕНА № 5634728 від 03.09.2025 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, в якій вказано, що водій 03.09.2025 р. на 9 км+-500, м автодороги м 27 керуючи автомобілем Мітсубісі д/н НОМЕР_5 он при здійсненні маневру розвороту перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки.

При цьому, як зазначає позивач, встановивши що водій ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху та перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, працівниками поліції не було взято до уваги, що дане порушення, в тому числі призвело до дорожньо-транспортної пригоди, яка описана вище, у зв`язку з чим щодо водія ОСОБА_2 , всупереч вимогам діючого законодавства не було складено протоколу щодо притягнення особа до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновків судового експерта Чернявського Андрія Івановича № 11001250 від 14.10.2025 р. за результатами проведення експертного автотехнічного дослідження обставин зіткнення автомобілів Nissan Juke p/н НОМЕР_6 та Mitsubishi Outlander p/H НОМЕР_7 , наявного в матеріалах справи:

1. З технічної точки зору дії водія автомобіля Nissan Juke НОМЕР_6 на початковій стадії розвитку обставин настання дорожньо-транспортної пригоди регламентувалися вимогами нанесеної дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, а з моменту початку виконання водієм автомобіля Mitsubishi Outlander p/H НОМЕР_8 маневру розвороту належні дії водія автомобіля Nissan Juke НОМЕР_6 регламентувалися вимогами п. 12.3 ПДР України, згідно яких їй необхідно було застосувати заходи екстреного гальмування аж до повної зупинки свого транспортного засобу.

В свою чергу, в даній дорожньо-транспортній ситуації водієві автомобіля Mitsubishi Outlander p/н НОМЕР_1 слід було відмовитися від початку виконання маневру розвороту на даній ділянці проїжджої частини, на якій нанесено суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 ПДР України.

2. З технічної точки зору в діях водія автомобіля Nissan Juke НОМЕР_9 будь-яких невідповідностей вимогам ПДР України на стадії початку виконання маневру обгону з перетинанням дорожньої розмітки 1.1. ПДР України не вбачається з причин, наведених в дослідницькій частині висновку. При цьому в момент виникнення небезпеки для руху водій автомобіля Nissan Juke p/н НОМЕР_6 не лише не мала технічної можливості запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України, а навіть почати виконання безпосереднього гальмування.

Факторів технічного характеру, які перешкоджали 6 водієві автомобіля Mitsubishi Outlander p/н НОМЕР_1 виконати належним чином вимоги дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, тим самим виключивши можливість настання зіткнення з автомобілем Nissan Juke p/H НОМЕР_6 , з наданих на дослідження матеріалів справи не вбачається.

3. З технічної точки зору дії водія автомобіля Mitsubishi Outlander p/H НОМЕР_7 , що не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, були необхідноюі достатньою умовою для настання події, що розглядається, а отже є технічною причиною її настання. 4. З технічної точки зору в діях водія автомобіля Nissan Juke p/H НОМЕР_6 не вбачається невідповідності вимогам п. 13.1 ПДР України, зокрема невідповідність безпечної дистанції, які знаходились б в причинно-наслідковому зв`язку з настанням зіткнення.

21.10.2025 р. ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області з заявою про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності в якій просила вирішити питання щодо складення відносно водія автомобіля Mitsubishi Outlander p/н НОМЕР_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 124 КУпАП за результатами ДТП, яке сталося 03.09.2025 p.

Листом № 234771 від 28.10.2025 р. ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області позивача повідомлено про наступне: «…24.10.2025 Ваше звернення зареєстровано до єдиного обліку ВП № 1 ОРУП № 2 ІТС ІПНП за № 25037.

За вказаними у зверненні відомостями проведено службову перевірку, в ході якої встановлено, що 03.09.2025 на автодорозі М-27 9км+500м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «Nissan Juke» д/н НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілю «Mitsubishi Outlender» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . Так, в ході оформлення матеріалів ДТП, поліцейські притягнули до адміністративної відповідальності водія транспортного засобу «Nissan Juke» д/н НОМЕР_6 Большакову Т.А. та склали відносної останньої протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442121 від 03.09.2025 за ст. 124 КУпАП.

Відносно водія автомобілю «Mitsubishi Outlender» д/н НОМЕР_10 ОСОБА_2 , поліцейські винесли постанову про адміністративне стягнення серії ЕНА № 5634728 від 03.09.2025, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В подальшому, матеріали адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 були направлені до Овідіопольського районного суду Одеської області вих. № 169601-2025 від 05.09.2025 для розгляду та прийняття рішення по суті.

В зв`язку з чим, для отримання будь-якої інформації або оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, рекомендуємо Вам звернутись до Овідіопольського районного суду Одеської області.».

Вважаючи протиправними дії посадових осіб Відділу поліції № 1 Одеського районного управління № 2 Головного управління національної поліції, які виразилися у відмові складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.09.2025 року, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача, яка проявилась у тому, що останній всупереч передбачених чинним законодавством обов`язків не склав упродовж двадцяти чотирьох годин з часу виявлення особи, яка вчинила правопорушення, відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах Правил дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається, в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Відповідно до вимог п. 5 Розділу | Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою та сьомою статті 121, частинами третьою та четвертою статті 122, статтями 122-2,122-4,122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1,130,139, частиною четвертою статті 140,188-28 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1, 7 Розділу VIII цієї Інструкції, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Уповноважена особа підрозділу патрульної поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини Основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти: нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютнимі може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Ашин дейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A, № 93).

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2ст. 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права свободи людини та їх гарантії визначають змісті спрямованість діяльності держави (ч. 2ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відтак, за змістом пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП. Водночас реалізація відповідних повноважень передбачає встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди та надання оцінки наявним матеріалам з метою з`ясування ознак адміністративного правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, 03.09.2025 року щодо ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у зв`язку з перетинанням суцільної лінії дорожньої розмітки під час виконання розвороту. Крім того, позивач посилається на висновок автотехнічного дослідження від 14.10.2025 № 11001250, відповідно до якого дії водія автомобіля Mitsubishi Outlander, що не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, з технічної точки зору були причиною зіткнення.

Разом із тим зазначені обставини самі по собі не є достатньою підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки остаточна оцінка обставин події та вирішення питання про винуватість особи належать до компетенції уповноважених органів і суду в межах відповідного провадження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.10.2019 року у справі № 465/5648/17, вирішення питання щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП належить до повноважень уповноважених посадових осіб поліції, а адміністративний суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень у реалізації таких повноважень. При цьому судовий контроль має спрямовуватися на перевірку дотримання суб`єктом владних повноважень установлених законом вимог, а не на перебрання на себе його компетенції.

Суд також бере до уваги, що листом від 28.10.2025 року № 234771 позивачу було рекомендовано звернутися до суду для отримання інформації або оскарження протоколу про адміністративне правопорушення. Така відповідь сама по собі не підтверджує, що уповноваженою посадовою особою було проведено повну та належну перевірку доводів заяви позивача від 21.10.2025 року щодо наявності підстав для оформлення матеріалів за статтею 124 КУпАП. Водночас матеріали справи мають оцінюватися з урахуванням предмета заявлених позовних вимог та наявних доказів.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про зобов`язання відповідача скласти щодо ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП та направити його до суду для розгляду задоволенню не підлягає, оскільки вирішення цього питання потребує оцінки уповноваженим органом обставин події та наявних матеріалів, а суд не вправі наперед визначати результат такої оцінки.

Водночас суд звертає увагу, що сам по собі факт належності питання про складення протоколу до компетенції уповноваженого органу не звільняє його від обов`язку розглянути звернення особи відповідно до вимог законодавства, перевірити наведені в ньому обставини та надати обґрунтовану відповідь.

Як установлено судом, у заяві від 21.10.2025 року позивач порушувала питання про складення щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП, посилаючись на обставини ДТП та висновок автотехнічного дослідження. Натомість у листі від 28.10.2025 року № 234771 відповідач фактично обмежився викладенням відомостей про оформлення матеріалів ДТП 03.09.2025 року та рекомендацією звернутися до суду для отримання інформації або оскарження протоколу, складеного щодо позивача.

Зі змісту зазначеного листа не вбачається, що відповідач надав оцінку доводам заяви щодо можливого вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, зокрема з урахуванням обставин зіткнення та поданого позивачем експертного висновку. Відповідач також не подав до суду відзиву або інших доказів, які б спростовували доводи позивача чи підтверджували належне опрацювання порушеного нею питання.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не підтвердив належного розгляду заяви позивача від 21.10.2025 року в частині перевірки наведених у ній доводів щодо наявності підстав для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Відтак дії відповідача, які полягали у наданні формальної відповіді без належної оцінки порушеного питання, не відповідають критеріям обґрунтованості та добросовісності, установленим частиною другою статті 2 КАС України.

Разом із тим суд наголошує, що висновок автотехнічного дослідження від 14.10.2025 року № 11001250, як і постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, підлягають оцінці уповноваженим органом у сукупності з іншими матеріалами. Вони самі по собі не наділяють суд повноваженнями встановлювати наявність у діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення та визначати наперед рішення, яке має бути прийняте за результатами відповідного провадження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.10.2019 року у справі № 465/5648/17, адміністративний суд не вправі підміняти уповноважений орган у здійсненні дискреційних повноважень щодо вирішення питання про складення протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП. Отже, вимога позивача про зобов`язання відповідача скласти щодо ОСОБА_2 протокол за вказаною статтею та направити його до суду для розгляду задоволенню не підлягає.

Водночас ефективним способом захисту порушеного права позивача в установлених судом обставинах є зобов`язання відповідача повторно розглянути її заяву від 21.10.2025 року, надати оцінку викладеним у ній доводам і поданим матеріалам та прийняти мотивоване рішення відповідно до вимог законодавства, без наперед визначеного судом результату такого розгляду.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Тому, з метою забезпечення ефективного судового захисту, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов: визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 21.10.2025 року та зобов`язати відповідача повторно її розглянути з урахуванням правової оцінки суду.

У задоволенні вимоги про зобов`язання скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 слід відмовити.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 1331,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 21 жовтня 2025 року в частині перевірки доводів про наявність підстав для складення щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зобов`язати Відділ поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 жовтня 2025 року з урахуванням викладених у ній доводів, наданих матеріалів та правової оцінки суду та прийняти за результатами її розгляду мотивоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 ).

Відповідач: Відділ поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул Хантадзе, 15, код ЄДРПОУ: 41411681).

Суддя С.О. Cтефанов