Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №320/49859/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 320/49859/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складу головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, яка оформлена рішенням № 104850010160 від 28 серпня 2025 року про відмову у перерахунку пенсії, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з незарахуванням до спеціального педагогічного стажу періодів роботи:

- з 23 червня 1985 року по 25 травня 1987 року – служба в Радянській армії (Збройних Силах СРСР);

- з 01 листопада 1988 року по 31 серпня 1990 року на посаді інструктора відділу комсомольських організацій «Переяслав-Хмельницького міськкому ЛКСМ України»;

- з 01 вересня 1990 року по 30 листопада 1991 року на посаді завідуючого відділу комсомольських організацій «Переяслав-Хмельницького міськкому ЛКСМ України»;

- з 01 грудня 1991 року по 01 вересня 1992 року на посаді учителя фізкультури в Єрковецькій середній школі (нинішня назва Єрківецька гімназія Дівичківської сільської ради);

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській призначити та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до спеціального педагогічного стажу періоди роботи:

- з 23 червня 1985 року по 25 травня 1987 року – служба в Радянській армії (Збройних Силах СРСР);

- з 01 листопада 1988 року по 31 серпня 1990 року на посаді інструктора відділу комсомольських організацій “Переяслав-Хмельницького міськкому ЛКСМ України”;

- з 01 вересня 1990 року по 30 листопада 1991 року на посаді завідуючого відділу комсомольських організацій “Переяслав-Хмельницького міськкому ЛКСМ України”;

- з 01 грудня 1991 року по 01 вересня 1992 року на посаді учителя фізкультури в Єрковецькій середній школі (нинішня назва Єрківецька гімназія Дівичківської сільської ради).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 по справі №320/49859/25 адміністративну справу № 320/49859/25 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

01.01.2026 справа №320/49859/25 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Іванова Е.А.

Ухвалою судді від 06.01.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.01.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/6075/26) з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.

У вказаному відзиві вказали, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 21.11.2024 отримує пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону № 1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачуються страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати. Загальний страховий стаж Позивача складає 42 роки 1 місяць 19 днів. 21.08.2025 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області з заявою №2657 щодо права на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком як працівнику освіти, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у призначенні грошової допомогу у розмірі 10 пенсій.

В ході розгляду документів до стажу за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 зараховано період трудової діяльності з 25.08.1992 по теперішній час, на посаді вчителя фізичного виховання Переяслав-Хмельницької середньої школи № 6. Cтаж за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 становить 32 роки 4 місяці7 днів. До стажу за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 не враховано період роботи з 10.09.1991 по 31.05.1992, за довідкою № 25/02-08 від 15.07.2025, виданою Переяславською міською радою, оскільки заявник працював на посаді вчителя фізичного виховання Переяслав-Хмельницької середньої школи № 6 за сумісництвом. 28.08.2025 Головним управлінням на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення №104850010160 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки недостатньо стажу за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55, що дає право на призначення грошової допомоги.

З поданих Позивачем документів згідно довідки № 25/02-08 від 15.07.2025 вбачається, що спірний період роботи з 10.09.1991 по 31.05.1992 здійснювався саме за сумісництвом , а не за основним місцем роботи. Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду до спеціального (педагогічного) стажу. Отже, періоди педагогічної роботи, виконаної за сумісництвом, не підлягають зарахуванню до спеціального (педагогічного) стажу, оскільки: не є роботою за основним місцем; не передбачені нормами спеціального законодавства; не відповідають вимогам щодо обсягу педагогічного навантаження; можуть враховуватися виключно як страховий стаж. На підставі зазначеного відсутні підстави для зарахування до спеціального педагогічного стажу періоди роботи:

- з 23 червня 1985 року по 25 травня 1987 року – служба в Радянській армії (Збройних Силах СРСР);

- з 01 листопада 1988 року по 31 серпня 1990 року на посаді інструктора відділу комсомольських організацій «Переяслав-Хмельницького міськкому ЛКСМ України»;

- з 01 вересня 1990 року по 30 листопада 1991 року на посаді завідуючого відділу комсомольських організацій «Переяслав-Хмельницького міськкому ЛКСМ України»;

- з 01 грудня 1991 року по 01 вересня 1992 року на посаді учителя фізкультури в Єрковецькій середній школі (нинішня назва Єрківецька гімназія Дівичківської сільської ради).

Ухвалою суду від 13.04.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оскаржуваного рішення №104850010160 від 28 серпня 2025 року про відмову у перерахунку пенсії.

16.04.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/41191/26) на виконання ухвали суду про долучення рішення №104850010160 від 28 серпня 2025 року про відмову у перерахунку пенсії.

Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №88 від 28.04.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №320/49859/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 визначено головуючого суддю Скупінську О.В. для розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.05.2026 постановлено прийняти до свого провадження адміністративну справу № 320/49859/25; розпочати розгляд адміністративної справи № 320/49859/25 спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; продовжити розгляд справи №320/49859/25.

Ухвалою судді від 17.07.2026 постановлено витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказана ухвала була доставлена в електронному вигляді «Ухвала додаткові дії, що НЕ оскаржується» від 17.07.2026 по справі № 320/49859/25 (суддя Скупінська О.В.) було надіслано одержувачу Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 17.07.2026 об 13:10 год.

Проте, станом на теперішній час ухвала суду від 17.07.2026 в частині витребування доказів досі залишається без виконання.

Ухвалою суду від 14.09.2026 постановлено повторно витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

07.10.2026 від ГУ ПФУ в Київській області надійшло клопотання (вх. №ЕС/115220/26) про долучення пенсійної справи.

Інших заяв по суті станом на момент розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, письмових пояснень, клопотань, заяв по справі, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як отримувач пенсії за віком з 21.11.2024 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

21.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області з заявою №2657 щодо права на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком як працівнику освіти, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у призначенні грошової допомогу у розмірі 10 пенсій.

За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Одеській області та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №104850010160 від 28.08.2025.

У вказаному рішення вказали, що:

«Згідно пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (зі змінами 3668), особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж для чоловіків 35 років на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Страховий стаж особи становить 42 роки 1 місяць 19 днів.

В ході розгляду документів до стажу за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 зараховано період трудової діяльності з 25.08.1992 по теперішній час, на посаді вчителя фізичного виховання Переяслав-Хмельницької середньої школи № 6.

Стаж за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 становить 32 роки 4 місяці 7 днів.

До стажу за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 не враховано період роботи з 10.09.1991 по 31.05.1992, за довідкою № 25/02-08 від 15.07.2025, виданою Переяславською міською радою, оскільки заявник працював на посаді вчителя фізичного виховання Переяслав-Хмельницької середньої школи № 6 за сумісництвом.»

Не погоджуючись із рішення ГУ ПФУ в Одеській області №104850010160 від 28.08.2025, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Пунктом 7 Порядку №1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

В постанові від 15.06.2022 року у справі №200/854/19-а Верховний Суд зазначив, що норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Як слідує з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням від 28.08.2025 відмовило позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, оскільки стаж за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 становить 32 роки 4 місяці 7 днів. До стажу за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 не враховано період роботи з 10.09.1991 по 31.05.1992, за довідкою № 25/02-08 від 15.07.2025, виданою Переяславською міською радою, оскільки заявник працював на посаді вчителя фізичного виховання Переяслав-Хмельницької середньої школи № 6 за сумісництвом.

Суд зазначає, що згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно наданої копії трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , заповненої 20 вересня 1098 року, в якій значаться наступні записи, зокрема:

- з 01.11.1988 Переяслов-Хмельницький ГК ЛКСМ України на посаді інструктора відділу комсомольських організацій (наказ №Б-31 від 13.10.1988); з 01.09.1990 переведений на посаду завідуючого відділу комсомольських організацій (наказ №Б-9 від 16.08.1990);

- з 30.11.1991 звільнено у зв`язку з переводом на роботу по спеціальності (наказ №Б-21 від 25.11.1991);

- з 01.12.1991 прийнято на посаду вчителя фізкультури Єрковецької середньої школи (наказ №432-к від 03.12.1991); з 01.09.1992 звільнений з посади у зв`язку з переводом на посаду вчителя фізкультури СШ №6 м. Переяслав-Хмельницький (наказ №65-к від 25.08.1992).

Згідно довідки №300/25-0128 від 15.09.2006 виданої відділом освіти Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про те, що ОСОБА_1 працював в ЗОШ І-ІІІ ст. №5 за сумісництвом з тижневим навантаженням 6 год. з 10.09.1991 р. (наказ №270-К від 09.09.1991 р.) по 31.05.1991 рік.

Суд констатує, що до Переліку № 909 входять посади учителя та інструктора.

Разом з цим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі – постанова № 245) робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

Сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (пункт 2 постанови № 245).

Тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки.

В пункті 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково- педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота. Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм, зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).

Аналогічна правова позиція щодо зарахування стажу роботи за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-860апп18). Таким чином, робота за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні територіальними органами Пенсійного фонду України грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що період роботи позивача з 10.09.1991 по 31.05.1992 на посаді вчителя фізичного виховання Переяслав-Хмельницької середньої школи № 6, що передбачена у Переліку № 909 має бути зарахований до педагогічного стажу роботи, що дає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, що узгоджується у правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 295/8391/15-а.

Водночас суд зауважує, що рішенням ГУ ПФУ в Одеській області №104850010160 від 28.08.2025 щодо зарахування/не зарахування до стажу що дає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV періодів:

- з 23 червня 1985 року по 25 травня 1987 року – служба в Радянській армії (Збройних Силах СРСР);

- з 01 листопада 1988 року по 31 серпня 1990 року на посаді інструктора відділу комсомольських організацій «Переяслав-Хмельницького міськкому ЛКСМ України»;

- з 01 вересня 1990 року по 09 вересня 1991 року на посаді завідуючого відділу комсомольських організацій «Переяслав-Хмельницького міськкому ЛКСМ України»;

- з 01 червня 1992 року по 01 вересня 1992 року на посаді учителя фізкультури в Єрковецькій середній школі (нинішня назва Єрківецька гімназія Дівичківської сільської ради).

Відтак суд не надає оцінки вказаним періодам, оскільки на момент розгляду справи вказані періоди не є спірними.

Так, згідно із пунктом 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до матеріалів справи, заява позивача про призначення пенсії розглянута за екстериторіальним принципом ГУ ПФУ в Одеській області і рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу №104850010160 прийнято саме вказаними територіальними органами Пенсійного фонду України, тому відповідати за порушення прав позивача має саме цей суб`єкт владних повноважень.

Стосовно способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач ГУ ПФУ в Одеській області, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за віком не врахував всіх обставин, які мають значення для прийняття вказаного рішення, з огляду на що воно є необґрунтованим, отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №104850010160 від 28.08.2025 підлягає скасуванню.

Беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №104850010160 від 28.08.2025 про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та наявність підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2025 про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

На думку суду, саме такий спосіб судового захисту слід застосувати виходячи з обставин справи.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржуваних дій відповідачем суду не наведено та не надано.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства та судову практику, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6682 від 21.09.2025.

Відтак, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №104850010160 від 28.08.2025 про відмову в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2025 про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА