Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/25199/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 серпня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (правонаступник — Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у визначенні Позивачу за період з 15.03.2022 року по 30.06.2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розрахункової величини 1 762 грн, тобто без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 як правонаступника Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок визначених Позивачу за період з 15.03.2022 року по 30.06.2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають в обчисленні, нарахуванні та виплаті Позивачу грошового забезпечення у період з 15.03.2022 року по 30.06.2022 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату Позивачу грошового забезпечення за період з 15.03.2022 року по 30.06.2022 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги на оздоровлення), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (правонаступник — Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у визначенні, обчисленні, нарахуванні та виплаті Позивачу грошового забезпечення за період з 01.07.2022 року по 19.05.2023 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 як правонаступника Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату Позивачу грошового забезпечення за період з 01.07.2022 року по 19.05.2023 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги на оздоровлення), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у визначенні, обчисленні, нарахуванні та виплаті Позивачу грошового забезпечення за період з 18.06.2025 року по 15.07.2026 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату Позивачу грошового забезпечення за період з 18.06.2025 року по 15.07.2026 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги на оздоровлення), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у період з 15.03.2022 року по 22.05.2026 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 15.07.2026 року грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) були нараховані та виплачені відповідачем виходячи із розрахункової величини – розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 р. в розмірі із 1762 грн. Позивач вважає, що їх виплати мала здійснюватись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Позиція відповідача – Військової частини НОМЕР_2 обґрунтовується наступним

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що військовою частиною правомірно здійснювалось нарахування позивачу у спірний період грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн).

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.263 КАС України.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Військової частини НОМЕР_2 (як правонаступника Військової частини НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії таких документів та відомостей за період з 15.03.2022 по 19.05.2023 включно: довідку про розмір і складові нарахованого та виплаченого Позивачу грошового забезпечення (щомісячний детальний розрахунок) із зазначенням тарифного розряду та тарифного коефіцієнта; відомості про розмір прожиткового мінімуму (розрахункової величини), який застосовувався при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням Позивача; витяги з наказів командира військової частини про встановлення та виплату Позивачу основних і додаткових видів грошового забезпечення; картки особового рахунку військовослужбовця та розрахунково-платіжні відомості щодо Позивача; відомості про нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця; відомості про те, чи перебувала військова частина у зазначений період на фінансовому забезпеченні іншої військової частини (органу), із зазначенням її найменування, ідентифікаційного коду та підстави (директиви, розпорядження, листа);

Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії таких документів та відомостей за період з 15.03.2022 по 30.06.2022 включно: довідку про розмір і складові нарахованого та виплаченого Позивачу грошового забезпечення (щомісячний детальний розрахунок) із зазначенням тарифного розряду та тарифного коефіцієнта; відомості про розмір прожиткового мінімуму (розрахункової величини), який застосовувався при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням Позивача; витяги з наказів командира військової частини про встановлення та виплату Позивачу основних і додаткових видів грошового забезпечення; картки особового рахунку військовослужбовця та розрахунково-платіжні відомості щодо Позивача; відомості про нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця; відомості про те, чи перебувала військова частина у зазначений період на фінансовому забезпеченні іншої військової частини (органу), із зазначенням її найменування, ідентифікаційного коду та підстави (директиви, розпорядження, листа);

Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії таких документів та відомостей за період з 18.06.2025 по 15.07.2026 включно: довідку про розмір і складові нарахованого та виплаченого Позивачу грошового забезпечення (щомісячний детальний розрахунок) із зазначенням тарифного розряду та тарифного коефіцієнта; відомості про розмір прожиткового мінімуму (розрахункової величини), який застосовувався при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням Позивача; витяги з наказів командира військової частини про встановлення та виплату Позивачу основних і додаткових видів грошового забезпечення; картки особового рахунку військовослужбовця та розрахунково-платіжні відомості щодо Позивача; відомості про нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення із зазначенням базового місяця; відомості про те, чи перебувала військова частина у зазначений період на фінансовому забезпеченні іншої військової частини (органу), із зазначенням її найменування, ідентифікаційного коду та підстави (директиви, розпорядження, листа).

07 вересня 2026 року від відповідача – Військової частини НОМЕР_2 до суду надійшов відзив на позов.

14 вересня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

08 жовтня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про долучення правової позиції позивача у формі проєкту рішення та своєчасний розгляд справи.

Станом на 12 жовтня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Проходження Позивачем військової служби підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 , у розділі 17 якого відображено записи про зарахування до списків особового складу та виключення з них.

Військову присягу на вірність Українському народові Позивач прийняв 15.03.2022 у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач проходив військову службу: у період з 15.03.2022 року по 20.12.2023 року включно - у Військовій частині НОМЕР_1 (зарахований до списків особового складу наказом від 15.03.2022 № 91/1, виключений зі списків наказом від 20.12.2023 № 367), правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_2 ; у період з 21.12.2023 року - Військовій частині НОМЕР_2 (зарахований до списків особового складу наказом від 21.12.2023 № 359).

Позивач є діючим військовослужбовцем; зміна місця служби відбувалася шляхом переведення, зі служби у зв`язку з цим Позивач не звільнявся і остаточний розрахунок йому не проводився. Протягом усього часу служби Позивачу нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 20.07.2026 року № 11/1785.

У період з березня по червень 2022 року на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала Військова частина НОМЕР_2 та підпорядковані їй військові частини, зокрема Військові частини НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 і НОМЕР_1 .

Саме цей орган у зазначений період здійснював обчислення, нарахування та виплату грошового забезпечення особовому складу цих військових частин, тоді як розміри посадових окладів та окладів за військовим званням визначалися наказами командирів відповідних військових частин.

На виконання Директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.11.2024 № Д-321/109/дск та наказу командира Військової частини НОМЕР_7 від 26.11.2024 № 271/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 2024 році» військові частини цієї структури переформовувалися, зокрема Військову частину НОМЕР_4 переформовано у Військову частину НОМЕР_2 з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_8 , а умовне найменування «Військова частина НОМЕР_4 » і відповідний код ЄДРПОУ анульовано з 20.02.2025. Правонаступником Військової частини НОМЕР_1 є Військова частина НОМЕР_2 , у зв`язку з чим вимоги за період служби Позивача у Військовій частині НОМЕР_1 підлягають виконанню Військовою частиною НОМЕР_2 .

Відповідачем розмір посадового окладу та оклад за військовим званням визначався Позивачу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., або у фіксованому розмірі 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт (Додатки 1 та 14 до Постанови № 704).

На адвокатський запит Військова частина НОМЕР_2 надала довідку від 20.07.2026 року № 11/1785 за підписом командира військової частини та начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера, у якій наведено помісячні відомості про нарахований дохід, додаткову винагороду, утриманий військовий збір та загальну виплачену суму за період з березня 2022 року по червень 2026 року.

Вважаючи, що відповідач нараховував і виплачував йому не в повному обсязі грошове забезпечення, оскільки на думку позивача, необхідно застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» станом на 01 січня календарного року, в якому були нарахування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей» та іншими законами.

Частина 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ) передбачає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У силу вимог приписів частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Так, 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 (у редакції чинній до 24.02.2018 року) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, Постановою № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Разом із тим, слід врахувати, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМ України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови КМ України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Отже, з 29 січня 2020 року - дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.

Разом з цим, Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Згідно статті 6 Закону №2017 базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зазначено, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

У свою чергу Закон України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон №1928-IX) та Закон України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон № 2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2018 року, на 2022 - 2023 роки, відповідно, не містять.

Отже, зазначення у пункті 4 постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

З огляду на вищезазначене, Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зазначив, що враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законів №294-ІХ та №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Водночас Верховний Суд вказав, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №380/7813/22, від 05.07.2023 у справі № 160/24227/21 та від 25.04.2024 у справі № 240/16735/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з огляду на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» постановлено: 2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такої ж позиції притримується, зокрема Шостий апеляційний адміністративний суд у постановах від 26.06.2024 у справі № 580/997/24, від 01.07.2024 у справі № 580/1994/24, від 03.07.2024 у справі № 620/16835/23.

Таким чином, з 20.05.2023 року розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням є не прожитковий мінімум для працездатних осіб, а стала величина 1762,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, залишено без змін.

Водночас постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року по справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано та у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Таким чином, постанова № 481 є правомірною на дату розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосування відповідачами для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, у період з 15.03.2022 року до 19.05.2023 року є протиправним, тобто в цій частині вимог позов підлягає задоволенню. Відповідно решта позовних вимог щодо періоду з 20.05.2023 року до 15.07.2026 року задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідачів щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), а також усіх інших належних додаткових видів грошового забезпечення за період з 15.03.2022 року до 19.05.2023 року без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, є протиправними.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру про необхідність перерахунку та виплати грошового забезпечення, а також всіх інших належних за спірний період додаткових видів грошового забезпечення, то такі вимоги є похідними та підлягають задоволенню, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». З огляду на викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Крім того, суд вважає, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть порушені права позивача щодо виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум, а тому зазначені вимоги є передчасними.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд вважає що, в даному випадку, саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім.

Щодо поданої представником позивача заяви про долучення правової позиції позивача у формі проекту рішення та своєчасний розгляд справи суд зазначає, що наведені у ній доводи та міркування не змінюють висновків суду щодо суті спірних правовідносин. Поданий проект рішення має характер викладення правової позиції сторони та не є обов`язковим для суду під час вирішення справи.

Суд самостійно надає оцінку встановленим обставинам, доказам і доводам учасників справи та вирішує спір відповідно до норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до засад здійснення правосуддя суд самостійно визначає зміст і мотиви судового рішення на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, оцінки доказів і доводів учасників справи, керуючись виключно вимогами закону.

Подання учасником справи проекту судового рішення саме по собі не є забороненим, однак такий документ має виключно інформаційно-допоміжний характер і не може розглядатися як вказівка суду щодо змісту майбутнього рішення або як засіб впливу на здійснення правосуддя.

Суд наголошує, що формування висновків у справі та визначення мотивів ухваленого рішення належать виключно до компетенції суду, а будь-які пропозиції сторін не обмежують його незалежності та не визначають наперед результат розгляду справи.

Отже, поданий проект судового рішення не має наперед установленої сили та оцінюється судом з урахуванням наведених у ньому доводів лише тією мірою, якою вони стосуються предмета спору та підлягають перевірці під час вирішення справи.

Згідно ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа “РуїзТоріха проти Іспанії” (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), а також усіх інших належних додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, при наданні щорічних основних відпусток) за період з 15.03.2022 року по 30.06.2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), а також усіх інших належних додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, при наданні щорічних основних відпусток) за період з 15.03.2022 року по 30.06.2022 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), а також усіх інших належних додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, при наданні щорічних основних відпусток) за період з 01.07.2022 року по 19.05.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), а також усіх інших належних додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, при наданні щорічних основних відпусток) за період з 01.07.2022 року по 19.05.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).

Суддя С.О. Cтефанов